Як довго буде погано після хіміотерапії

Хіміотерапія: питання які часто задаються

Вперше офіційно-зареєстрований протипухлинний препарат з’явився в 1946 році. Протираковий засіб Ембіхін було створено на основі іприту – отруйного газу, що використовувався в першій світовій війні. Ембіхін належить до групи цитостатиків – протипухлинних препаратів, що викликають некроз ракових клітин. При цьому процесі у ракової клітини пошкоджується ядро, оболонка, а також деякі інші клітинні компоненти, що веде до загибелі пухлинної клітини. Найпопулярнішими цитостатичними препаратами є доксорубіцин, гідроксимочевина, фторурацил, циклофосфан.

Існує і інша група протипухлинних препаратів – цитотоксини. На відміну від цитостатиків, цитотоксичні препарати запускають процес апоптозу в пухлинній клітині. Апоптоз – це не що інше, як програма самознищення клітини. У живому організмі постійно відбувається процес оновлення. Одні клітини відмирають, на їх місці з’являються нові. Для того, щоб клітина самознищилася, в ній повинна спрацювати специфічна програма, яка запускається шляхом активізації деяких клітинних сенсорних систем. Цитостатики, проникаючи в пухлинну клітину, каталізують процес апоптозу, запускаючи ті необхідні системи, які ведуть до самознищення ракової клітини. Відмерлі клітини згодом розсмоктуються за допомогою спеціальних ферментних систем.

Чому хіміотерапія призначається і після хірургічної операції?

Хірургічне видалення пухлини, на жаль, не гарантує повного вилучення новоутворення. Часто деякі уражені тканини залишаються непоміченими хірургами. І якщо їх не видалити, то це може викликати рецидив. Тому після хірургічного втручання призначається хіміотерапія. Тут потрібно відзначити, що хіміотерапія може знищити пухлину повністю, або частково. Але навіть, якщо після хіміотерапії розміри пухлини залишилися колишніми, тим не менш, позитивний ефект від лікування буде, так як хіміотерапія дозволить на час (бути може дуже тривалий) призупинити розвиток ракового процесу.

Чи обов’язково лікування в умовах стаціонару?

Це в першу чергу залежить від призначуваного лікування. Якщо є необхідність у застосуванні сильних препаратів, таких як доксорубіцин або циклофосфан, то їх вводять, звичайно, внутрішньовенно в умовах стаціонару. Однак пацієнтам можуть призначатися таблетовані препарати, а також лікарські засоби в порошках, які вони приймають вдома.

Для поліпшення ефективності проведеного лікування призначається і регіональна терапія, коли препарат безпосередньо вводиться в пухлину.

Які існують ризики при внутрішньовенному введенні препаратів?

Безпека введення протипухлинних препаратів внутрішньовенно багато в чому залежить від професіоналізму медичної сестри. Тут дуже важливо не пошкодити судину голкою. В іншому випадку ліки потрапляє в тканину, де спровокують некротичний процес. Можуть з’явитися рани, які довго не будуть гоїтися.

Хіміотерапія діє однаково на всіх або по-різному?

В першу чергу ефективність хіміотерапії залежить від стадії розвитку ракової пухлини. Звичайно ж, у молодих людей лікування більш ефективно, ніж у літніх. Також зазначено, що різні хіміотерапевтичні препарати діють з різною ефективністю на представників різних рас, що пов’язано з генетичними особливостями того чи іншого етносу.

Чому від хіміотерапії виникають важкі побічні ефекти?

Вся справа в тому, що протипухлинні лікарські засоби – це отрути, які негативно діють не тільки на пухлинні клітини, але і на здорові. У процесі лікування виникають токсичні реакції. Пацієнт відчуває слабкість, запаморочення, кишкові розлади, нудоту. Крім того, хіміотерапія може викликати проблеми із серцевою діяльністю, ураження мозку, печінки, а також алергічну реакцію. Як правило, чим ефективніше лікарський засіб від раку, тим більше виникає побічних ефектів.

Негативно хіміотерапія відбивається і на складі крові. Лікування призводить до зменшення червоних кров’яних тілець, гемоглобіну і тромбоцитів. Зниження рівня гемоглобіну призводить до анемії, а знижений рівень тромбоцитів негативно позначається на процесах загоєння ран.

Чому випадає волосся?

Хіміотерапія в першу чергу спрямована на пригнічення клітин, які швидко діляться, якими є волосяні фолікули. Однак інтенсивність випадання волосся відрізняється у різних пацієнтів. Хороша новина в тому, що після закінчення лікування волосся виростає знову.

При раку шлунка шанс безрецидивного перебігу без хіміотерапії нікчемний.

Чи дозволяється прийом спиртних напоїв під час хіміотерапії?

Етиловий спирт, який входить до складу всіх алкогольних напоїв, здатний взаємодіяти з лікарськими препаратами, тим самим знижуючи їх ефективність. Однак трохи червоного вина може піти на користь. Тут потрібно чітко дотримуватись рекомендацій лікуючого лікаря.

Що таке хіміотерапія – тривалість курсу та побічні ефекти

До складу комплексної терапії онкологічних уражень входить хіміотерапія. Метод лікування передбачає застосування сильнодіючих препаратів. Вони знищують пухлинні клітини, перешкоджають їх розмноженню. Хіміотерапія – це високотоксичний метод лікування. Супроводжується безліччю побічних ефектів, несприятливих наслідків.

  1. Коли призначають хіміотерапію
  2. Як діє лікування на організм
  3. Види хіміотерапії
  4. Хіміотерапевтичні препарати
  5. Підготовка до лікування
  6. Як проводиться хіміотерапія
  7. Схема терапії
  8. Тривалість курсу
  9. Що можна і чого не можна робити після процедури
  10. Харчування після хіміотерапії
  11. Побічні ефекти хіміотерапії в онкології
  12. Наслідки лікування
  13. Протипоказання

Коли призначають хіміотерапію

Застосування системної хіміотерапії показано на додаток до променевого та хірургічного лікування онкології або як самостійний метод усунення пухлини. Лікування призначають у таких випадках:

  • наявність злоякісних пухлин;
  • швидкий розвиток метастазів або профілактика їхньої появи при раку;
  • гострий лейкоз;
  • ремісія онкологічних захворювань;
  • високий ризик метастазування;
  • гемобластоз;
  • підвищення ефективності променевої терапії, хірургічного лікування;
  • необхідність зменшення розмірів пухлини перед хірургічною операцією.

Як діє лікування на організм

Протипухлинні ліки ушкоджують клітини в процесі їх поділу.

Хіміотерапія руйнує, ушкоджує генний матеріал ядра. Відбувається поступовий розпад пухлини, метастазів. Здорові клітини у стані спокою не зачіпаються.

Для ефективного лікування призначають комплекс лікарських засобів, внаслідок чого клітини знищуються на всіх етапах поділу. Такий підхід до терапії показує максимальну ефективність.

Види хіміотерапії

Протипухлинне лікування проводиться одним (монотерапія) або декількома (політерапія) ліками. Додатково можуть призначити протизапальні препарати, імуномодулятори, вітаміни, антиоксиданти. В онкології виділяють кілька видів хіміотерапії:

  • Неоад’ювантну. Застосовується зменшення розміру новоутворення перед операцією. Значно знижує ризик метастазування.
  • Ад’ювантну. Показано після хірургічного видалення раку. Запобігає розвитку пухлини, усуває приховані вогнища онкології. Служить профілактикою появи метастазів. Ефективна за будь-якого виду раку.
  • Індукційну. Використовується при неоперабельному раку (лімфома, лейкоз, герміногенна пухлина яєчника та ін.). Ефективна при підвищеній сприйнятливості клітин пухлини до протиракових медикаментів. Використовується щодо паліативної терапії на останніх стадіях захворювання.
  • Гіпертермічну (гарячу). Передбачає вплив на ракові клітини через високі температури препаратів (41°С). Ефективна при великих пухлинах, метастазах у лімфатичні вузли, кісткові тканини, очеревину. Гаряча хіміотерапія менш токсична.
  • Платинову. Передбачає застосування ліків із платиною (Фенантриплатин, Цисплатин). Використовується при неефективності інших засобів.
  • Таргетну. Проводять із застосуванням спеціальних ліків, що діють на генетичні порушення у клітинах. Препарати впливають на молекулярному рівні. Таргетна терапія допомагає зупинити зростання атипових клітин, запустити процеси самознищення. Відрізняється невиразними побічними ефектами.
  • Щасливу. Застосовують менш агресивні препарати із невеликою кількістю побічних ефектів. Ефективно при невеликих пухлинах без метастазів. Перевага щадної терапії – невелика кількість побічних ефектів.
  • Високодозну. Метод лікування раку збільшеними дозами хіміопрепаратів. Призначається переважно усунення лімфом. Високодозна хіміотерапія знищує злоякісні клітини в короткий термін. Застосовується рідко через високу токсичність для організму. Відрізняється розвитком несприятливих побічних ефектів, наслідків.
  • Паліативну. Показано на термінальній стадії хвороби. Метод спрямований на полегшення болю, зменшення подальшого зростання пухлини та токсичної дії від прийому ліків.

Хіміотерапевтичні препарати

За механізмом на пухлина препарати для хіміотерапії поділяють на дві основні групи:

  • Цитотоксичні – знищують патологічні тканини та клітини. Препарати впливають на структуру ферменту, ДНК, що призводить до загибелі пухлинної клітини. До цитотоксичних засобів відносять ліки даунорубіцину, доксорубіцину та карміноміцину. Нестача ліків – невибірковість до пухлинних клітин. Препарати порушують роботу системи травлення, кровотворення.
  • Цитостатичні – ферменти, що діють за рахунок припинення поділу ракових клітин. Вони порушують життєдіяльність та викликають некроз пухлини. Найпоширеніші групи цитостатиків – антрацикліни, мітоміцини, мітоксантрони.

Підготовка до лікування

Перед лікуванням протипухлинними медикаментами слід скоротити фізичну активність. Рекомендується дотримуватися помірної дієти. Важливо виключити куріння, алкоголь. Перед хіміотерапією необхідно пройти підготовку:

  • Вилікувати супутні захворювання або домогтися їхньої стійкої ремісії.
  • Провести чищення організму від токсинів.
  • Приймати препарати, що захищають життєво важливі органи від дії отруйної хіміотерапії.

Як проводиться хіміотерапія

Протипухлинні медикаменти вводять внутрішньовенно інфузійно за допомогою катетера або ін’єкційно. Іноді хімію призначають перорально як таблеток або капсул. Можливе введення місцево в плевру, спинальну рідину, черевну порожнину. Лікування проводиться у спеціальному відділенні онкологічного стаціонару чи амбулаторно.

Схема терапії

Існує кілька схем (протоколів) проведення хіміотерапії. Вибір методу та конкретних препаратів залежить від типу новоутворення, його локалізації, тяжкості стану пацієнта.

НазваОсновні діючі компонентиВид хвороби
ABVDАдріаміцин, вінбластин, блеоміцин, дакарбазин, вінкаалкалоїдиГранулематоз
BEACOPPЦиклофосфамід, фосфати (етопозид), адріаміцин, прокарбазин, вінкрістин, блеоміцин, преднізолонСильно виражений гранулематоз
CMFЦиклофосфамід, метотрексат, 5-фторурацилОнкологія молочних залоз
CVIЦиклофосфамід, вінкрістин, преднізолонСаркоми, лімфоми
MCFМітоміцин, цисплатин, 5-фторурацилСаркома кісток, рак шлунка, стравоходу, підшлункової залози, слинних залоз, печінки, сечовивідних проток, сечового міхура
PEBЦисплатин, етопозид, блеоміцинРак шийки матки, яєчників, яєчок, сечового міхура

Тривалість курсу

Тривалість терапії визначають індивідуально залежно від типу пухлини та її чутливості до препаратів. Хімія при онкології проводиться циклами. Один цикл триває до 14 діб, ліки при цьому вводять щодня, раз на 6-8 днів або один раз за весь період.

Тривалість введення одного препарату – від 2-3 годин до кількох діб. Проміжок між процедурами визначається схемою лікування. Дозування ліків вираховують за зростанням, вагою пацієнта, станом сечовидільної системи, печінки та стадії онкології.

Загальна кількість циклів – від 4 до 8, час лікування – до 9-12 місяців. Іноді потрібне проведення повторної терапії для попередження рецидиву. У цьому тривалість лікування збільшується до 1,5 років. Післяопераційна хіміотерапія при раку проводиться через 28-30 днів після видалення новоутворення.

Що можна і чого не можна робити після процедури

Дозволені та заборонені дії після хіміотерапії залежать від стадії онкології, типу, тривалості лікування, розвинених ускладнень. Після завершення лікування можна:

  • водити автомобіль (за відсутності помутніння свідомості, судом);
  • займатися легкими видами спорту;
  • робити масаж;
  • працювати у полегшеному режимі.

По завершенню курсу лікування протипухлинними препаратами небажано:

  • відвідувати лазню, сауну;
  • займатися важкою фізичною працею;
  • тривалий час перебувати на сонці;
  • приймати гарячі ванни;
  • проходити фізіотерапевтичне лікування.

Харчування після хіміотерапії

Дієта під час та після хіміотерапії має бути поживною, калорійною. Рекомендується вживати багато білка, якісних тваринних жирів, вуглеводів. Харчування може бути скориговане залежно від виразності побічних ефектів, загального стану пацієнта. Страви слід гасити, варити та запікати. Серед дозволених продуктів:

  • м’ясо птиці, кролятина;
  • яловичина, свинина;
  • субпродукти (печінка, нирки, легені);
  • свіжі овочі;
  • сир сулугуні, бринза, фета;
  • морська, прісноводна риба;
  • цільнозерновий хліб;
  • бобові;
  • яйця;
  • кисломолочні продукти;
  • крупи;
  • горіхи;
  • сухофрукти;
  • вершкове, рослинне масло;
  • печиво;
  • зефір;
  • пастилу.

Повністю з раціону слід виключити алкоголь, смажене, жирне фастфуд. Заборонено вживати:

  • копченості;
  • консерви;
  • кава;
  • гострий перець;
  • газовані напої;
  • жирні сири;
  • чіпси;
  • сало.

Дієта після проведення хіміотерапії спрямована на усунення побічних ефектів, відновлення сил організму. Недостатнє, мізерне харчування може погіршити стан пацієнта. Приймати їжу рекомендується невеликими порціями кожні 2-3 години для запобігання нападам нудоти, блювоти. Рекомендована добова калорійність – від 2100 до 2300 ккал.

Побічні ефекти хіміотерапії в онкології

Після курсу хіміотерапевтичного лікування відзначається погіршення роботи організму. Змінюється склад крові, знижується кількість та якість структурних змін крові. Імунітет знижується, загострюються інфекційні захворювання. Серед побічних ефектів зазначають:

  • шум у вухах;
  • порушення координації;
  • погіршення слуху, зору;
  • відсутність апетиту;
  • випадання волосся до повного облисіння;
  • запор;
  • діарея;
  • блювання;
  • остеопороз.

Після хіміотерапії пацієнти скаржаться на сильне погіршення самопочуття: слабкість, стомлюваність, сонливість, депресивні стани. У деяких хворих набрякають руки, обличчя, ноги, з’являються ознаки варикозу, тромбофлебіту. Можливе оніміння кінцівок, підвищена кровоточивість слизових оболонок носа, рота, стравоходу.

Препарати щодо хіміотерапії негативно діють на імунну систему. Частими ускладненнями є алергічні реакції: кропив’янка, набряк Квінке, анафілактичний шок. Реакції гіперчутливості обумовлені препаратами розпаду антибіотиків, їх метаболітами.

Нерідко протипухлинне лікування викликає біль шкірних покривів, печіння. Виникає сильне відчуття сухості, стягнутості, виникають лущення, тріщини. Нігті стають ламкими, тендітними. При підвищенні температури тіла до 38-39 ° С, неприборканої блювоти, кривавої діареї, слід звернутися до лікаря.

Наслідки лікування

Шкідливість хімії для організму компенсується високою ефективністю в усуненні раку. Ускладнення пов’язані із системною інтоксикацією всіх тканин організму. Індивідуальний підбір схеми лікування, постійне спостереження лікаря зменшують ризик розвитку несприятливих ускладнень. До наслідків хіміотерапії відносять:

  • пневмонію;
  • зниження імунітету;
  • тотальне облисіння;
  • лейкопенію, тромбоцитопенію, анемію;
  • кровотечі;
  • аноректальні інфекційні ураження;
  • запалення сліпого відділу товстого кишківника (тифліт).

Протипоказання

Рішення щодо можливості проведення такого лікування приймає онколог. Хіміотерапія при онкології призначається після обстеження. До протипоказань відносять:

  • наявність метастазів у головному мозку, печінці;
  • високий вміст білірубіну у крові;
  • кахексія;
  • органічна інтоксикація.