Антибіотики при фронтите у дорослих: які краще пити

Фронтит – запалення лобових навколоносових пазух, що виникають при ускладненнях різних інфекційних захворювань (часто ГРВІ, грип). Антибіотики при фронтите застосовуються майже в кожному випадку. При неправильному лікуванні можуть з’явитися ускладнення або перехід фронтіта в хронічну стадію. Ознаками захворювання є висока температура тіла, набряклість, закладеність, виділення з носа, слабкість, нездужання, сильні головні болі. Якщо є схожі симптоми необхідно відразу ж починати лікування, інакше в іншому випадку можливе хірургічне втручання.

Як правильно лікувати хворобу

Відмінність фронтіта від інших видів синуситу

Фронтит є найсерйознішим видом захворювання носа. Лікування антибіотиками проводиться, коли фронтит знаходиться в гострій стадії. Підібрати правильний препарат повинен лікар. Вибір ліків залежить від деяких факторів – збудника і тяжкості хвороби, віку пацієнта та можливих алергічних реакцій. У більшості випадків фронтит має бактеріальне походження. Головним показанням до використання антибактеріальних засобів є гнійні виділення. Щоб вилікувати таку форму лікарі використовують антибіотики, які борються саме з цією хворобою.

При вірусної інфекції антибіотики не застосовують, вони не здатні вбивати віруси. А якщо їх використовувати, організм звикає до них і може спровокувати дисбактеріоз в організмі.

Перед призначенням антибіотика необхідно провести пробу мікрофлори на сприйнятливість до конкретного виду ліки. Потім зробити мікробіологічне дослідження слизу, розташоване в лобових пазухах. Посів проводиться для встановлення виду мікроорганізмів, що викликали захворювання.

Необхідно відзначити, що результати з лабораторії будуть готові протягом тижня. У зв’язку з цим при гострому фронтите призначають препарати емпіричним шляхом, тобто мають на увазі, що хвороба викликана найбільш поширеним штамом бактерій. Після отриманих результатів може бути зроблено коригування і заміна антибактеріального засобу.

вибір антибіотика

Лікарський препарат при фронтите повинен мати такі властивості:

1. З’являтися гранично активними щодо збудника хвороби (часто фронтит утворюється внаслідок пневмокока, гемофільної палички, іноді стрептокока, золотистого стафілокока). Для швидкого лікування хвороби, чутливість збудника до антибіотика повинна бути близько 95% -100%.
2. Володіти резистентністю не більше 4% -5%.
3. Має гарантувати повне знищення хвороботворних мікробів.

Головним завданням антибіотиків є усунення інфекції в носових пазухах. Антибіотики допомагають позбутися від гнійного вмісту, набряку, а також сприяє поліпшенню вентиляції пазух носа.

Лікування фронтита проводять антибіотиками, розрізняють два способи застосування – внутрішнє введення і місцеве (краплі, аерозолі, назальні спреї).

Препарати для місцевого застосування

Які ліки приймати при даної хвороби? Якщо захворювання проходить у легкій формі і не має ускладнень, лікування можна проводити лікарськими препаратами місцевого призначення. В даний час широко використовуються препарати – Полідекса, Биопарокс і ізофра. Вони бувають у вигляді аерозолю, спрею, краплею. Такі засоби проникають безпосередньо в область запалення. Їх слід застосовувати після завчасного зрошення слизової спеціальними судинозвужувальними засобами (тизин, нафтизин).

Ефективні препарати при фронтите:

Якщо лікувати неправильно або несвоєчасно фронтит, то антибіотики місцевого призначення можуть бути малоефективні або привести до ускладнення. Тому, перед застосуванням слід проконсультуватися у лікаря, а не займатися самолікуванням.

Антибіотики системного впливу

Якщо утворився фронтит у дорослих, то лікування антибіотиками можна проводити вдома. Препарати системної дії поділяють на групи: пеніциліновий ряд, цефалоспорини, макроліди, лінкозаміди (рідше застосовують левоміцетин, тетрациклін).

Препарати пеніцилінового ряду. Найчастіше при фронтите застосовують синтетичні і напівсинтетичні засоби амоксициліну. Для максимального ефекту іноді призначаються додаткові ліки, що захищають антибіотик від ураження бактеріальними ферментами. При фронтите призначаються такі антибіотики: Ампіцилін, Ампісід, Амоксициллин, Аугментин, Амоксиклав і ін.

Препарати цефалоспоринового ряду. За своїми властивостями ця група схожа з пенициллиновой. Вона здатна лікувати важкі форми фронтита і виникли ускладнення. Часто лікар призначає Цефтриаксон, Супракс, Цефотаксим, аксетил. Головним недоліком цефалоспориновими групи є те, що вони негативно впливають на мікрофлору кишечника і викликають дисбактеріоз.

Препарати макролідного ряду. Дані препарати призначаються в тому випадку, якщо у хворого непереносимість цефалоспоринових, пеніцилінових препаратів. До макролідів відносяться Спіраміцин, Вільпрафен солютаб, , Макропен. Перевагою є можливість діяти на внутрішньоклітинні мікроби.

Макроліди вважаються найбільш безпечними серед усіх антибактеріальних засобів. З обережністю застосовувати людям з хворобами нирок і печінки.

Препарати групи лінкозаміди. Мають бактерицидну і бактеріостатичну дію. Показаннями до застосування вважаються захворювання дихальних шляхів, органів черевної порожнини. До даної групи чутливі стрептококи, пневмококи, стафілококи. До лінкозамідів відносяться Кліміцін, Линкомицин, Нелора і ін. У цих антибіотиків може бути пересічна резистентність з макролідами.

Якщо підібрати правильний антибіотик – фронтит прекрасно піддається лікуванню. Найчастіше лікування проводиться кількома засобами. Тому необхідну комбінацію ліків повинен призначити грамотний отоларинголог.

Антибіотики при фронтиті у дорослих: які краще пити

Не потрібно пити антибіотики, якщо гайморит алергічний, вірусний або грибковий.

В нормі у здорової людини пазухи стерильні, а гайморит – це бактеріальне запалення, викликане стафілококами, стрептококами, гемофільної паличкою, моракселлами, корінебактеріями, хламідіями та мікоплазмами, у третини всіх випадків запалення викликають кілька бактерій.

Враховуючи, що посів слизу на флору і чутливість до антибіотиків займає не менше 3 днів, лікар повинен правильно призначити стартовий антибіотик для лікування, виходячи з анамнезу і симптомів пацієнта.

Лікування гаймориту самостійно — докладний відео

Гайморит – це патологія, завжди супроводжується запальним ураженням пазух, що перебувають у кістки верхньої щелепи (гайморових синусів). Джерелом появи хвороби є вплив патогенної мікрофлори, зокрема, грибків, вірусів і бактерій.

Хвороба може загрожувати ускладненнями, які характеризуються переходом гнійного процесу на кісткову тканину і оболонки головного мозку. Якщо існує ризик ускладнень, або захворювання знаходиться в запущеній формі, то доведеться застосовувати антибіотики. Протимікробні (антибактеріальні) ліки призначаються тільки лікуючим лікарем.

У складі комплексного підходу до лікування запалень придаткових пазух носа застосовуються специфічні лікарські засоби. Так, бактеріальний гайморит вимагає призначення антибіотиків. Ознайомтеся з основними представниками цієї групи медикаментів.

Протимікробні засоби призначаються з урахуванням чутливості виявлених у мазку патогенів до тих чи інших препаратів, тому курс лікування підбирається індивідуально. Щодо питання який антибіотик краще при гаймориті дорослому, варто сказати, що лікарі в більшості випадків призначають медикамент з меншою кількістю побічних ефектів. При цьому ефективність препарату теж необхідно враховувати.

Антибіотики є невід’ємною частиною комплексного лікування гаймориту. На тлі терапії знижуються ризики серйозних ускладнень, знищується патогенна мікрофлора — збудник, відновлюється дихання і природна вентиляція гайморових пазух.

Для лікування гаймориту застосовують місцеві та системні антибіотики. У рідкісних випадках можлива комбінація обох типів препаратів та інших засобів для комплексного лікування захворювання.

Перевагою місцевих препаратів є зручність використання і мінімальне всмоктування активної речовини в системний кровотік. Використовуються на ранній стадії загострення гаймориту для своєчасного попередження інфекційних ускладнень.

Перед початком медикаментозного лікування необхідно проконсультуватися з досвідченим медичним фахівцем. Саме він оцінить ступінь тяжкості захворювання і підбере найбільш відповідний препарат.

Лікування у дорослих має місце в тому випадку, коли спостерігається гострий перебіг захворювання, або хронічна форма дала серйозні ускладнення. У деяких випадках хворого кладуть на стаціонарне лікування.

Йому прописують постільний режим і курс лікування ефективними антибактеріальними засобами. У більшості випадків інтенсивна терапія дає позитивні результати, і пацієнт швидко йде на поправку.

Зазвичай для лікування дорослих використовуються макроліди, пеніциліни та цефалоспорини. До них відносяться: Аугментин, Амоксиклав, Азитроміцин, Амоксицилін, Ампіокс, Цефазолін, Макропен, Цефтріаксон (часто застосовується для нейтралізації гострої фази), Цифран та ін.

Підбір антибактеріального засобу залежить від загального стану хворого, ступеня ускладнень, пов’язаних з максиллитом, та інших факторів. Зазвичай курс лікування становить не більше 7-ми днів. При необхідності внутрішньом’язового введення слід провести спеціальну пробу на чутливість.

Будь-які шкірні висипання можуть свідчити про алергії. В такому випадку прийом ліків слід припинити і звернутися до лікаря для вирішення питання про підбір альтернативного засобу. Часто разом з антибіотиками призначають антигістамінні препарати і кортикостероїди, дія яких спрямована на зменшення набряку, зниження запальних процесів і запобігання алергії.

Найбільш ефективними при лікуванні гаймориту у дорослих на сьогоднішній день вважаються цефалоспорини. Вже на другий день після їх прийому спостерігається значне поліпшення стану пацієнта, зникають неприємні симптоми, полегшується дихання.

Вибір антибактеріальних засобів сьогодні досить великий, однак призначення лікування повинен робити ЛОР-лікар. Так, він може приписати антибіотики у вигляді таблеток, порошку для приготування ін’єкцій, спреїв, суспензій і крапель.

Найбільш ефективними формами випуску антибактеріальних засобів в медичній практиці прийнято вважати ін’єкційні розчини. Без кваліфікованої консультації медичного фахівця лікування не дасть бажаних результатів і практично буде безглуздим.

Антибіотики при гаймориті для проведення дитячого лікування застосовуються лише в рідкісних випадках, при запущених стадіях недуги, які переходять у хронічні форми, коли мова йде про серйозні небезпеки для життя дитини.

Справа в тому, що препарати такого типу можуть досить негативно позначатися на здоров’ї дитини в подальшому, оскільки нерідко вражають печінку і порушують мікрофлору кишечника. Оптимальна лікарська форма антибактеріального препарату підбирається в залежності від віку дитини. Це можуть бути як таблетки, так і ін’єкції.

Як розпізнати гайморит у дитини? Основними симптомами цього захворювання в більшості випадків є набряклість обличчя, головний біль, посилюється при поворотах або нахилах голови, тривала застуда більше 7-ми днів, супроводжується сильною закладеністю носа і нежиттю, повторне поява температури.

Антибіотик підбирається з урахуванням стану малюка, перебігу захворювання, а також з’явилися ускладнень. Зазвичай лікарі рекомендують сучасні антибактеріальні препарати місцевої дії. Їх переваги полягають у локалізації активних діючих речовин безпосередньо у вогнищах інфекції.

Одним з найпоширеніших і ефективних препаратів місцевої дії є Биопарокс, а також його аналоги – Фузафунгин і Гексорал. Це поліпептиди, які випускаються у вигляді ротових та носових інгаляторів і діють лише в області застосування ‒ на слизові ротової і носової порожнини, пригнічуючи вогнище інфекції.

Крім того, дані лікарські засоби володіють мінімальною кількістю побічних ефектів. Курс лікування Биопароксом або його аналогами зазвичай не перевищує одного тижня. Але дітям до 2,5 років вони протипоказані.

Серед класичних ліків, які використовуються для лікування дитячого максиллита, можна відзначити спреї, назальні краплі, суспензії і мазі. При постановці діагнозу «катаральний гайморит» терапія найчастіше проводиться одним ліками, що володіє широким спектром дії.

Крім прийому антибіотиків, при комплексному лікуванні захворювання використовуються інші фармацевтичні препарати, а також промивання носових ходів на основі народних рецептів, компреси і інгаляції. Лікування антибактеріальними і ефективними допоміжними засобами в більшості випадків виявляється позитивним.

Курс лікування може тривати від 1-2-х тижнів і довше (до 2-х місяців), ‒ все залежить від ступеня інфікування. Антибактеріальна терапія призначається лікарем при вираженій інтоксикації організму пацієнта.

Якщо того вимагає ситуація, ліки вводяться внутрішньом’язово. Одночасно для зниження набряку слизової оболонки в носові проходи закопують сучасні судинозвужувальні засоби (Синуфорте, Нафтизин, Галазолін, Синупрет, Санорин, Назол). Особливим ефектом володіють інгаляції аерозолів.

У разі крайньої необхідності застосовують пункцію гайморової пазухи та її промивання антисептичними розчинами з подальшим введенням антибіотиків. При тривалій формі хвороби призначаються протимікробні препарати у вигляді таблеток або ін’єкцій.

У цих цілях застосовуються макроліди, азаліди, бета-лактами (пеніциліни і цефалоспорини), а також фторхінолонів. Зазвичай після 2-3-х днів після початку прийому у хворого відзначається значне поліпшення стану, однак якщо цього не сталося, лікар повинен підібрати інший протимікробний препарат, ефективний відносно збудника хвороби.

Системна антибіотикотерапія необхідна при середньотяжких і тяжких формах, а також при встановленні стрептококової природи запального процесу. Курс лікування індивідуальний у кожному конкретному випадку.

Антибіотики при гаймориті нового покоління ‒ макроліди та цефалоспорини 2-3-го покоління ‒ вважаються в наш час найбільш ефективними препаратами, які знайшли широке застосування в сучасній медицині в тих випадках, коли пеніциліни не дають позитивної динаміки у лікуванні пацієнтів.