Чайна троянда: описи сортів і правила догляду

Чайна троянда – один з оптимальних варіантів для прикрашання присадибної або дачної ділянки. Її квітки мають витончений аромат, вишуканий і неповторний зовнішній вигляд. Кущі рослини цвітуть відносно тривалий період – з початку літа і практично до самих морозів. Але при цьому вони абсолютно невибагливі у догляді і вирощуванні. Якщо точно дотримуватися рекомендацій фахівців, то посадити і виростити чайну троянду можна самостійно, не боячись, що молода рослина захворіє або зав’яне.

Особливості вигляду

Чайна троянда була завезена до Європи з Китаю на початку XVIII століття і відразу набула широкої популярності серед садівників. Перші завезені сорти були дуже примхливі у догляді і важко адаптувалися до європейських кліматичних умов. З часом селекціонерами було виведено величезний ряд нових видів, які можна вирощувати не тільки в південних, але і в північних регіонах.

При правильній підготовці рослина добре переносить зимовий період, її коріння стійке до заморозків. Єдине, що слід врахувати – в північних районах чайна троянда даватиме меншу кількість суцвітей. Може трохи сповільнитися зростання гілок, особливо на початкових етапах в перші 2 роки вирощування, поки кущі не адаптуються і не зміцніють.

Цвіте чайна троянда дуже довго порівняно з іншими схожими видами. Період цвітіння практично у кожного сорту починається на початку липня і триває все літо. Наприкінці серпня активність появи нових кольорів трохи знижується, але вже у вересні відновлюється майже з тим же обсягом.

Утворення нових квіток повністю припиняється тільки з настанням сильних морозів. Але в південних регіонах з м’якими зимами одиночні квітки можуть з’являтися навіть у листопаді, початку грудня, якщо вдень коштує плюсова температура, а вночі вона не знижується більше ніж до 3-4 градусів нижче нуля. Тому чайна троянда і має таку високу популярність серед садівників, і дуже часто використовується для ландшафтного дизайну.

За однією з версій, свою європейську назву рослина отримала завдяки оригінальній формі квіток, схожих на маленькі китайські чашечки. Інші ж знавці стверджують, що так її назвали через незвичайний запах, що нагадує свіжозаварений чорний чай. Але також вважається, що троянду назвали чайною тому, що її можна заварювати і вживати як напій. Адже чайна троянда має безліч корисних властивостей. З неї роблять різні лікувальні настоянки або використовують просто як добавку до звичайного чаю. Пелюстки троянди містять цілий комплекс вітамінів, ефірні масла, органічні кислоти. Вона має надзвичайні антисептичні властивості.

Різноманітність сортів

За три століття існування чайної троянди в Європі було виведено безліч її сортів і різновидів. Але найбільш затребуваними і поширеними видами для вирощування на присадибних ділянках є чайно-гібридні троянди, виведені селекціонерами шляхом схрещування оригінальної китайської чайної і французької троянди. Сучасні сорти рослини умовно поділяють на три категорії:

Крім висоти, кущі чайної троянди також поділяються на пряморості. Розрізняють їх і за кількістю пелюсток у бутоні – махрові і густомахрові сорти. Залежно від виду кожна окрема квітка може досягати в діаметрі від 8 до 15 сантиметрів, має суттєві відмінності і аромат суцвітей. Розглянемо найпопулярніші сорти чайної троянди для присадибних ділянок або оформлення ландшафтного дизайну.

• «Аїда». Суцвіття мають червоно-рожевий відтінок і сильний стійкий аромат. Кущі пряморості сягають до 1 метра у висоту, а розміри бутонів – до 13 см у діаметрі.
• «Бельведер». Пряморастний сорт чайної троянди з висотою куща не більше 1 метра. Діаметр бутона – 10-12 см. Аромат суцвіть яскравий і насичений. Забарвлення бутонів оранжево-рожеве.
• «Клер Ренесанс» – пряморастущая троянда. Бутони мають ніжно-рожевий відтінок, аромат помірний. Розмір квіток – 8-12 см у діаметрі. Висота куща може становити більше метра.
• «Комтесс де Прованс». Пряморастні кущі висотою до 1,2 метра, діаметр бутонів – 8-10 см. Окрас квіток коралово-рожевий. Аромат злегка приторний, але дуже стійкий.
• «Глорія Дей» – пряморастущая троянда з бутонами до 15 см в діаметрі. Висота кущів не більше метра. Квітки мають помірний аромат і незвичайне забарвлення – жовті з рожевим обрамленням по краях.
• «Парад» – сорт з махровими суцвіттями. Ненав’язливий солодкуватий аромат. Розмір бутону до 10 см, забарвлення яскраво-рожеве з ледь помітними червоними вкрапленнями.
• «Строберрі Хілл». Відноситься до сортів, що в’ються. Довжина гілок може досягати 3 метрів, в середньому – 1-2 м. Розмір бутонів – 7-10 см, забарвлення лососево-рожеве. Володіє сильним стійким ароматом.
• «Джефф Гамільтон» – це сорт високорослої чайної троянди. Довжина гілок у дорослої рослини може досягати до 3 метрів. Має махрові блідо-рожеві суцвіття, які після вигорання на сонці стають білими. Розмір бутонів – до 10 см, аромат стійкий і насичений.
• «Леді оф Меггинч». Пряморастуща чайна троянда, кущі якої розростаються до 2 метрів в діаметрі, висота гілок – 1-1,2 м. Колір пелюсток насичено-рожевий з яскравим малиновим відтінком. Розміри квіток становлять 10-12 см. Квітки ростуть не окремо, а зібрані в суцвіття по 3-5 бутонів у кожному.
• «Фламментанц» або «Танець Фламенко». Особливість виду в тому, що навіть при несильних дуненнях вітру суцвіття починають хитатися оригінальним чином, ніби виконують своєрідний танець. Звідси сорт і отримав свою назву. Бутони джерелять насичений аромат і мають яскравий червоний колір. Довжина гілок доходить до 2-3 метрів, діаметр куща – до 2 метрів. Розмір квітки – 7-10 см. Бутони зібрані в суцвіття по 3-5 штук у кожному.

Існує також кімнатний варіант чайної троянди, призначений, наприклад, для вирощування на підвіконнях у квартирі. Але ці рослини – окремі представники даного виду. Вони мають зовсім інші характеристики не тільки за способами вирощування або габаритами кущів, але і за розмірами і кількістю бутонів, їх кольором і ароматом.

Секрети правильного вирощування і відходу

Від умов вирощування та догляду, а також дотримання правил і рекомендацій фахівців залежатиме як успіх самої процедури, тобто життєздатність куща, так і його характеристики – тривалість цвітіння, аромат, кількість бутонів. Правильність вирощування особливо важлива, якщо планується використовувати троянду не тільки для прикрашання своєї ділянки, але і вживати її в їжу, наприклад, при виготовленні варення, або заварювати разом зі звичайним чаєм.

Цей ґрунт впливає на насиченість пелюсток корисними вітамінами, їх смакові якості. Велику увагу слід приділити захисту чайної троянди від шкідників і хвороб.

Один з головних факторів збереження куща – його правильна підготовка до зимового періоду, що особливо важливо для молодих рослин. Не можна втрачати з виду і якість добрив, адже від них також залежить і зовнішній вигляд рослини, і її корисні властивості.

Посадка

Для посадки рекомендується вибирати захищені від вітру місця з повноцінним доступом сонячного світла. Небажано висаджувати троянду на протягах і поблизу проходження підземних потоків ґрунтових вод. Висадку у відкритий ґрунт проводять на початку весни, коли минули морози, і температура навколишнього середовища встановилася на позначці не нижче + 10 градусів, або в середині осені до перших нічних заморозків. Якщо посадка виконується в північних районах або в регіонах середньої смуги, на ніч бажано обладнати для висаджених черенків плівкове укриття. Безпосередньо перед посадкою фахівці радять замочувати саджанці на 5-6 годин у спеціальному розчині для стимуляції росту.

Ямку для посадки потрібно готувати заздалегідь – за дві доби перед внесенням череня. Це необхідно для того, щоб земля наситилася киснем. Якщо ґрунт досить збагачений, глибина ямки може відповідати довжині кореневої системи саджанця. Коли ж ґрунт бідний, слід викопувати лунку вдвічі глибше, ніж довжина кореня. У цьому випадку, замість половини витягнутої землі, засипається більш родючий грунт з додаванням перегну або добрив. Незалежно від стану ґрунту, потрібно буде укласти на дно лунки дренаж – невеликий шар суміші глини і щебеню (близько 5 см).

Наведемо опис процедури посадки для обох варіантів.

• У бідний ґрунт. Після укладання дренажу на дно лунки гіркою засипається перегною або суміш землі з фосфорними добривами. Потім опускається саджанець, а його коренева система рівномірно розправляється навколо череня по дну ямки. Укладати саджанець потрібно на таку глибину, щоб шийка кореневої системи була втоплена нижче поверхні землі не більше ніж на 2-3 см. Засипати лунку потрібно поступово, злегка ущільнюючи грунт. Наприкінці закопаний саджанець рясно поливається водою.

Дуже важливо при посадці не пошкодити чутливу кору череня і коріння.

• У родючий ґрунт. На дно лунки вкладається і утрамбовується дренаж, а зверху засипається невеликим шаром звичайної землі – 1-2 см. Посадка саджанця проводиться так само, як і в попередньому випадку, тільки полив виконується заздалегідь – перед внесенням саджанця в ямку потрібно вилити відро води.

При посадці таким способом грунт, як правило, просідає. Тому наступного дня, можливо, потрібно додати землі, щоб вирівняти рівень поверхні.

Для посадки чайної троянди в місцях з жорсткими кліматичними умовами і суворими зимами, наприклад, у Сибіру, де температура опускається до -45 градусів, краще вибирати сорти, щеплені на шипшину. Порівняно з кореневласними представниками цієї рослини вони мають кращу стійкість до морозів, оскільки шипшина відмінно переносить холоди і не боїться промерзання ґрунту. Після посадки бажано занурювати молоді черенки чайної троянди кокосовим субстратом або торфом.

Що може дати чайна роза українським аграріям?

Вона не тільки є найулюбленішою квіткою у всьому світі, але й вважається кращою для вираження почуття кохання. Вишукана, духмяна, згадується у Біблії. Це королева квітів – троянда. Складно стверджувати абсолютно точно, скільки сортів існує на даний момент – приблизно 10 тисяч. Але окрім естетичного задоволення, троянда є їстівною та містить у своєму складі багато вітамінів. Зараз аграріям Півдня України часто пропонується шукати нові культури для створення успішного агробізнесу. То може звернути увагу й на чайну троянду?

Найстаршою трояндою у світі вважається та, що росте на стінах собору Хільдесхайма в Німеччині. Її присутність задокументовано ще у 815 році нашої ери. Є легенда, згідно з якою кущ троянд символізує процвітання міста Хільдесхайм. Поки квітка жива – у Хільдесхейму буде все добре. Стародавні римляни використовували троянди як кімнатні прикраси, а іноді носили квітку як намиста. У римських колах також вірили, що все, що сказано «під трояндою», вважається абсолютною таємницею.

Найцікавішими з різноманітних груп є чайні троянди. Вони з’явилися у результаті схрещування двох троянд, вивезених з Китаю. Одна була невисока повторноквітуча з великими ніжно-рожевими квітами, друга – в’юнка рослина зі світло-жовтими квітами. Тому чайні троянди можуть бути як невисокими кущами, так й клаймерами (назва плетистих форм). Відповідно, колір рожевий, жовтий та їх поєднання.

Пелюстки чайної троянди багаті на вітаміни А, С та Е. Їх цілющі властивості були відомі протягом століть, і сьогодні пелюстки троянди використовуються для приготування лікувальної ефірної олії і поживного чаю. Чай з бутонів та пелюсток використовують в китайській медицині понад 5 тисяч років. Рожевий чай має кілька корисних ефектів, включаючи зміцнення імунної системи, лікування ангіни та поліпшення травлення. В рожевому чаї міститься значна кількість поліфенолів, а також деяких інших антиоксидантів, таких як кверцетин та елагова кислота. Поліфеноли – це природні антиоксиданти, які добре відомі своєю здатністю відновлювати клітинні пошкодження та захищати організм від серйозних захворювань, включаючи хвороби серця, слабкість кісток та рак. Пелюстки троянд володіють протизапальними та антибактеріальними властивостями, які можуть виявитися ефективними при лікуванні шкірних захворювань.

Ще в 10 столітті лікарем Авіценною у результаті алхімічних дослідів був випадково винайдений спосіб дистиляції рослинних олій. Першою рослиною з якої отримали ефірну олію стала саме троянда. В наш час таку олію активно використовують у парфумерії, медицині і косметології та отримують двома способами. Олію «Otto» (виробляється 20% від загальної кількості рожевої олії у світі) отримують методом парової дистиляції, а олію «Absolut» (виробляється 80%), використовуючи петролейний ефір або гексан. Після відгону розчинників залишається конкрет троянди. Це воскоподібна напівтверда маса жовто-оранжевих відтінків, яка після ряду додаткових процесів перетворюється на абсолют – абсолютну олію. Такий метод ефективніше, ніж парова дистиляція (продукту у 7 разів більше), а конкрет використовується на косметичні та фармацевтичні вироби. Олію «Otto» використовують для виготовлення дорогих парфумів, а вартість «Absolut» значно дешевше, що робить її доступніше для споживача.

Для того, щоб отримати 1 літр олії, потрібно зібрати близько 4-5 тонн пелюсток, в залежності від сорту троянди. Таку кількість збирають приблизно з 1 га насаджень. Квіти потрібно обов’язково зібрати до 10 годин ранку, бо на сонці ефірна олія починає випаровуватися з бутонів, тому її кількість зменшується. До того ж одразу після збору бажано переробити продукт. Олія з троянди нормалізує тиск, поліпшує роботу органів травлення, заживляє рани навіть після опіків. Вчені стверджують, що вона є чудовим антиканцерогеном та захищає від радіонуклідів.

Українська промисловість використовує сировину чайної троянди, але змушена закупати її у Франції та Болгарії. Болгарію навіть називають «країною троянд», бо їх величезні плантації вражають. Чайну троянду вирощують в Рожевій Долині, а виробництво рожевої олії є важливою складовою болгарської економіки. Дерев’яний флакончик з рожевою олією має назву Мускале, а найпопулярнішим подарунком з Болгарії є рожева вода та вироби з неї. Сама Рожева Долина не схожа на звичайні промислові насадження, а нагадує ботанічний сад. Кращим часом для візиту в рожеве царство є період з 20 травня по 20 червня, коли троянди рясно зацвітають. Крім того, в цей же період проводиться Фестиваль троянд, який присвячений збору врожаю.

У Франції відомі троянди селекції Дома Мейан. Саме селекціонерами Мейан у 1939 році був створений ексклюзивний сорт троянд Мадам Мейан, квіти якого були подаровані кожному члену ООН на першому засіданні в Сан-Франциско. Багато спеціалістів, які вирощують французькі троянди, відгукуються про них добре. Рослини легко переносять морози, не сильно вимогливі в догляді та поливі. Також не потребують особливого підживлення та швидко приживаються на будь-яких грунтах. В Україні вирощуванням чайної троянди займалися в Криму, в даний час промисловими посадками троянди зайнято близько 50 гектарів.

Чайна троянда завжди гарно почувала себе в південних регіонах, але, як стверджують фахівці, олія дещо відрізняється за якістю, якщо порівнювати з болгарськими трояндами. Вчені стверджують, що для отримання високоякісної олії ночі повинні бути холодними, а дні дуже жаркими. Таку олію можна отримати лише у Болгарії, бо тільки там є оптимальні кліматичні умови для вирощування рослини. Болгарську олію використовують у своїх парфумах «Chanel», «Givenchy», «NinaRicci» та інші відомі парфумерні бренди. Основним конкурентом Болгарії за виробництвом рожевої олії є Туреччина, де рожева олія виробляється за участю промислових компаній парфумерного міста Грасса. Але за якістю турецька олія нижча.

Якщо розглядати вирощування чайної троянди як агробізнес, то альтернативи в України, яка б задовольнила попит промислового споживача, немає, тому ціни на таку продукцію доволі привабливі, а конкуренція невелика. Окрім чаїв та олії, з троянди можна отримати гідролат, рожеву воду, пелюстки у цукрі, шампанське, вино, лікер та дуже корисне варення, тому рослина має велику перспективу для вирощування на Півдні України.