У сучасній українській мові дотримання правописних норм – має велике значення для грамотності мовлення. Одне з частих питань, яке виникає у мовців, стосується правильного написання слів. Наприклад, як правильно: “духмяний” чи “духм’яний”? В цій статті ви дізнаєтесь, як правильно писати і розбираємо приклади вживання.
Духмяний з апострофом чи без?
Термін “духмяний” використовується для опису характеристики аромату або запаху, який є приємним, ніжним та проникаючим. Це може стосуватися різних речей, таких як квіти, парфуми, ароматні рослини або їжа.
Слово духмяний пишеться без апострофа, адже звук /м′/ – м′який, а буква я вказує на його м′якість.
Приклади:
- Духмяний хліб, духмяні чорнобривці, духмяна трава
- На столі лежав духмяний, запашний хліб
- Біля будинку росли духмяні чорнобривці.
- Вітер доносив з лугу запахи духмяних трав
Духмяний – правопис
Апостроф не пишеться:
Після б, п, в, м, ф, якщо перед ним стоїть інший приголосний. Який належить до кореня, крім р. У слові “духмяний” після літери “м” літера “я” позначає один звук ([а] після м’якості), тому апостроф не потрібен.
– свято, мавпячий, морквяний
– духмяний, медвяний, Святослав;
Духмяний – транскрипція
[духм’а́ний]
| відмінок | чол. р. | жін. р. | сер. р. | множина |
| називний | [духм’а́ний] | [духм’а́на] | [духм’а́неи] | [духм’а́н`і] |
| родовий | [духм’а́ного] | [духм’а́нойі] | [духм’а́ного] | [духм’а́ниех] |
| давальний | [духм’а́ному] | [духм’а́н`ій] | [духм’а́ному] | [духм’а́нием] |
| знахідний | [духм’а́ний] | [духм’а́ну] | [духм’а́неи] | [духм’а́н`і] |
| орудний | [духм’а́нием] | [духм’а́нойу] | [духм’а́нием] | [духм’а́ниемие] |
| місцевий | [духм’а́ному], [духм’а́н`ім] | [духм’а́н`ій] | [духм’а́ному], [духм’а́н`ім] | [духм’а́ниех] |
| кличний | [духм’а́ний] | [духм’а́на] | [духм’а́неи] | [духм’а́н`і] |
Слово:
духмяний
Букви:
д, у, х, м, я, н, и, й
Кількість букв:
8
Звуки:
[д у х м’ а н и й]
Кількість звуків:
8
Звукова модель:
[– ○ – ᐀ ○ – ○ ᐀]
Кількість складів:
3
Отже, правильним написанням є “духмяний” — без апострофа. Це зумовлено правилами українського правопису. Дотримання цих правил дозволяє уникати поширених помилок у письмі.
