Золотава осінь

Виконавець: Наталія Май

Слова: Наталія Май

Музика: Наталія Май

Текст пісні

Осінній жовтий лист Кружляє зверху вниз, Свої наспівує пісні. Ти кажеш - не журись, Я повернусь колись - Не обіцяй цього мені. І марно не кажи, І не тривож душі, Мені лишилися пісні. Бо знаю я сама, Що йде до нас зима, І так далеко до весни. Приспів: Золотава осінь Розпустила коси І птахом у небо летить. За тобою буду Все життя жаліти І серденько буде боліть. Золотава осінь Йде простоволоса, Шепоче мені - зупинись... І питає вітра, Де так довго він баривсь?.. І знову жовтий лист - Від осені сюрприз - Дарує усміх золотий, Кажу слова не ті, Гублюсь на самоті, Лиш на прощання погляд твій. І марно не кажи, І не тривож душі, Мені лишилися пісні, Бо знаю я сама, Що йде до нас зима І так далеко до весни... Приспів. (2) Все питає вітра, Де так довго він баривсь?..

Про що ця пісня

Ця авторська композиція написана й виконана Наталією Май, що також є авторкою слів і мелодії . Уперше пісня з’явилася у 2004‑му на альбомі «А роси падають…», потім перевидана у 2007–2008 роках, і знову здобула популярність у грудні 2020‑го, коли її виконавицю почали використовувати в TikTok для фонових відео осінніх пейзажів.

Наталія Май — заслужена артистка України, педагог і викладачка, яка не лише виконує, а й створює дитячі та сольні твори. Її ім’я асоціюється з щирістю й емоційною сповненістю. У «Золотавій осені» вона звучить ніжно й натхненно, як щоденний поет, який говорить про втрату й прощання з теплим сезоном.

Пісня звертається до теми розставання та ностальгії: образ жовтого листя, що кружляє і співає, символізує час, який пливе й не повертається. Лірика «Я повернусь колись — не обіцяй» показує, що навіть найщиріші плани можуть стати примарою. Образ осені як «простоволосої» і вітру, що шепоче «де так довго він баривсь», створює візуальне й емоційне тло — меланхолічне, трохи сумне, але в той же час — красиве. Емоційна палітра — легкий сум, смуток та надія, передані через багатий живий голос виконавиці, дозволяють пісні стати теплим спогадом, який гріє, навіть коли вечір вже холодний.

Рейтинг: 4.6
Переглядів: 89