Місця щасливих людей

Виконавець: Скрябін

Слова: Андрій Кузьменко

Музика: Скрябін

Текст пісні

Можливо, треба було жити, як всі, А я хотів інакшим бути завжди - Так скучно плисти по течії з ними... Можливо, я не дав тобі теплоту І ти не знаєш погляд через фату. - Логічно. Як можна було з тим жити? А пам'ятаєш Метро нічного Берліна І наші тіні на стінах - Місця щасливих людей!.. А пам'ятаєш Балкон під небом Мадріда І на трибунах Коріди Місця щасливих людей!.. Тягуча павутина зйомних квартир І дві душі пробиті сотнями дір, Так страшно, коли не знаєш, що завтра... Тепер я оглядаюсь на ті часи І знаю ціну світлої полоси - Не варто шукати винних крім себе... А пам'ятаєш Страшенний шторм на Мальдівах, На фотках ніс обгорілий, Місця щасливих людей!.. А пам'ятаєш Старий кабак на Бродвеї, Цибуля, сир і печеня, Місця щасливих людей!.. Я наперед ніколи не вивчаю маршрут, Мені не важливо, тільки б ти була тут, Всерівно куди нас понесе вітер... В житті не важливий сигнал GPS, Якщо не один ти рюкзак свій несеш, То знайдеш для себе десь таке місце! А пам'ятаєш Велосипеди в Парижі, І в Закопаному лижі, Місця щасливих людей!.. А пам'ятаєш Наш Новий Рік в електричці І Лондон, як на відкритці, Місця щасливих людей!.. А пам'ятаєш Холодне пиво Стокгольма І знову ми було двоє, Місця щасливих людей!.. А пам'ятаєш, Як я втікав з інститута, Щоби з тобою побути І до сих пір я тут є!.. А пам'ятаєш?..

Про що ця пісня

Пісня «А пам’ятаєш (Місця щасливих людей)» — це композиція гурту Скрябін, написана Андрієм Кузьменком і випущена у 2012 році в альбомі Радіо Любов. Трек став хітом завдяки своїй душевності та рефлексії над моментами щастя, що лишаються у пам’яті.

Андрій “Кузьма” Кузьменко завжди вмів поєднувати особисті спогади з універсальними темами, і ця композиція — яскравий тому приклад. Він малює атмосферу “щасливих людей” через миті подорожей і зустрічей, передаючи світлі і сумні відтінки через свій проникливий вокал—мов справжній літопис спільних історій.

Пісня дещо нагадує аудіощоденник: “Метро нічного Берліна”, “Балкон під небом Мадріда”, “шторм на Мальдівах” — ці образи створюють мереживо спогадів, де кожен куплет повертає до “місць щасливих людей”. Контраст із “тягучою павутиною зйомних квартир” підкреслює, що щастя — не в місцях, а в почуттях і спільності з іншою людиною. Фрази “не варто шукати винних крім себе” — це визнання особистої відповідальності за власне щастя і взаємини. У кінці звучить послання: навіть без чітких планів, маршрутів і GPS — якщо є спільний шлях і людина поруч, можна знайти своє місце щастя. Композиція — тепла мандрівка пам’яттю, що нагадує: щасливі місця створюємо ми самі разом.

Рейтинг: 4.9
Переглядів: 106