У сучасній українській мові є чимало фразеологізмів і сталих виразів, значення яких не завжди легко зрозуміти, а правильне написання — ще й викликає сумніви. Одним із таких висловів є «сама собою». Часто його можна зустріти в усному мовленні, художніх текстах, піснях та повсякденному листуванні. Але як правильно його писати згідно з новим українським правописом? Чи потрібен дефіс, лапки, а можливо — слово варто писати разом?
Яка різниця між «сама собою» та «сама самотою»?
Різниця між виразами «сама собою» та «сама самотою» полягає в значенні та стилістичному забарвленні:
- «Сама собою» — звичний стан або дія без зовнішнього впливу. Має значення “автоматично”, “без сторонньої участі”, “природно, сама по собі”. Використовується в логічних або емоційно нейтральних висловах. Синоніми: автоматично, без примусу, природно, як наслідок.
- «Сама самотою» — емоційне забарвлення, підкреслення повної самотності. Має значення “абсолютно одна”, “в повній самоті”, “без нікого поруч”. Часто має емоційно забарвлений, поетичний або драматичний відтінок. Синоніми: зовсім одна, у повній самотності, цілком сама.
Приклади використання слів у реченнях:
Ця ідея сама собою не вирішить проблему.
Розмова сама собою зайшла в глухий кут.
Все сталося само собою, я нічого не планувала.
Вона сиділа сама самотою на лавці в парку.
У великому будинку я залишилася сама самотою.
Після від’їзду рідних почуваюсь самою самотою.
Як правильно пишеться «сама самотою»?
Два слова пишуться окремо — це словосполучення з займенника «сама» та іменника «самота» у формі орудного відмінка («самотою»). Словосполучення означає: повністю одна, без нікого поруч. Наприклад, «Вона залишилася сама самотою в порожній кімнаті».

Як пишеться «сама собою»?
Два слова також пишуться окремо, утворені з займенника «сама» та звороту «собою» (форма від «себе»). «Сама собою» означає: автоматично, природно, без впливу ззовні. Наприклад: «Ситуація вирішилася сама собою, без сторонньої допомоги».
Приклади з української літератури та пісень
У виразах «сама собою» та «сама самотою» українські письменники, поети й автори пісень бачать глибокий зміст. Вони активно використовують їх для передачі емоцій, внутрішнього стану персонажів, філософських роздумів.
«Правда завжди сама собою світиться — не треба її прикрашати» (з народної мудрості).
«Усе стало на свої місця, ніби само собою» — зі щоденників О. Довженка.
«Мрія сама собою не збудеться, її треба втілювати» — сучасна мотиваційна література.
«Стоїть сама самотою, мов тополя край шляху» — поезія Лесі Українки.
«Залишилася сама самотою в рідній хаті, що доживала віку» — із прози Уласа Самчука.
«І знов я сама самотою, у тиші, що ріже, мов ніж…» — із сучасної української пісні.
Обидва звороти емоційні, але мають різне смислове навантаження: «сама собою» — процес чи результат без стороннього впливу, «сама самотою» — глибоке почуття самотності.
Часті помилки у вживанні та плутанина між виразами
Через схожість слів сама, собою, самотою багато людей плутають ці вирази або використовують їх у недоречному контексті. Типові помилки вживання:
- Заміна «сама самотою» на «сама собою» у контексті самотності (правильний варіант: «Вона сиділа у квартирі сама самотою»)
- Зайве вживання «сама собою» у значенні «очевидно» (неправильне вживання «Сама собою, вона була винна»).
- Утворення небуденних форм на кшталт «сама в собі самотою». Надмірне нагромадження займенників і відмінків призводить до незрозумілих чи стилістично невдалих фраз.
Перед вживанням звороту варто чітко зрозуміти, чи йдеться про самотність, чи про самоплин подій.