Як правильно пишеться слово “сама собою” за новим правописом

Зміст

У сучасній українській мові є чимало фразеологізмів і сталих виразів, значення яких не завжди легко зрозуміти, а правильне написання — ще й викликає сумніви. Одним із таких висловів є «сама собою». Часто його можна зустріти в усному мовленні, художніх текстах, піснях та повсякденному листуванні. Але як правильно його писати згідно з новим українським правописом? Чи потрібен дефіс, лапки, а можливо — слово варто писати разом?

Яка різниця між «сама собою» та «сама самотою»?

Різниця між виразами «сама собою» та «сама самотою» полягає в значенні та стилістичному забарвленні:

 

  • «Сама собою» — звичний стан або дія без зовнішнього впливу. Має значення “автоматично”, “без сторонньої участі”, “природно, сама по собі”. Використовується в логічних або емоційно нейтральних висловах. Синоніми: автоматично, без примусу, природно, як наслідок.
  •  «Сама самотою» — емоційне забарвлення, підкреслення повної самотності. Має значення “абсолютно одна”, “в повній самоті”, “без нікого поруч”. Часто має емоційно забарвлений, поетичний або драматичний відтінок. Синоніми: зовсім одна, у повній самотності, цілком сама.

Приклади використання слів у реченнях:

Ця ідея сама собою не вирішить проблему.

Розмова сама собою зайшла в глухий кут.

Все сталося само собою, я нічого не планувала.

Вона сиділа сама самотою на лавці в парку.

У великому будинку я залишилася сама самотою.

Після від’їзду рідних почуваюсь самою самотою.

Як правильно пишеться «сама самотою»?

Два слова пишуться окремо — це словосполучення з займенника «сама» та іменника «самота» у формі орудного відмінка («самотою»). Словосполучення означає: повністю одна, без нікого поруч. Наприклад, «Вона залишилася сама самотою в порожній кімнаті».

Як пишеться «сама собою»?

Два слова також пишуться окремо, утворені з займенника «сама» та звороту «собою» (форма від «себе»). «Сама собою» означає: автоматично, природно, без впливу ззовні. Наприклад: «Ситуація вирішилася сама собою, без сторонньої допомоги».

Приклади з української літератури та пісень

У виразах «сама собою» та «сама самотою» українські письменники, поети й автори пісень бачать глибокий зміст. Вони активно використовують їх для передачі емоцій, внутрішнього стану персонажів, філософських роздумів.

«Правда завжди сама собою світиться — не треба її прикрашати» (з народної мудрості).

«Усе стало на свої місця, ніби само собою» — зі щоденників О. Довженка.

«Мрія сама собою не збудеться, її треба втілювати» — сучасна мотиваційна література.

«Стоїть сама самотою, мов тополя край шляху» — поезія Лесі Українки.

«Залишилася сама самотою в рідній хаті, що доживала віку» — із прози Уласа Самчука.

«І знов я сама самотою, у тиші, що ріже, мов ніж…» — із сучасної української пісні.

Обидва звороти емоційні, але мають різне смислове навантаження: «сама собою» — процес чи результат без стороннього впливу, «сама самотою» — глибоке почуття самотності.

Часті помилки у вживанні та плутанина між виразами

Через схожість слів сама, собою, самотою багато людей плутають ці вирази або використовують їх у недоречному контексті. Типові помилки вживання:

  • Заміна «сама самотою» на «сама собою» у контексті самотності (правильний варіант: «Вона сиділа у квартирі сама самотою»)
  • Зайве вживання «сама собою» у значенні «очевидно» (неправильне вживання «Сама собою, вона була винна»).
  • Утворення небуденних форм на кшталт «сама в собі самотою». Надмірне нагромадження займенників і відмінків призводить до незрозумілих чи стилістично невдалих фраз.

Перед вживанням звороту варто чітко зрозуміти, чи йдеться про самотність, чи про самоплин подій.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *