Слово «мовно-літературний» часто вживається у шкільних програмах, наукових текстах і в повсякденному мовленні, особливо у сфері освіти та філології. Воно поєднує в собі два важливі поняття — мову та літературу, відображаючи їхню єдність у культурному та освітньому процесі. Проте не всі знають, як правильно його писати, відмінювати чи вживати в реченнях за нормами сучасного українського правопису.
Як писати «мовно-літературний» за новим правописом
У новому Українському правописі (редакція 2019 року) слово «мовно-літературний» пишеться через дефіс, оскільки це прикметник, утворений від двох рівноправних основ: «мовно» і «літературний», кожна з яких зберігає окреме значення. Таке написання відповідає правилу вживання дефіса у складних прикметниках, коли перша частина — прислівник на -о/-е, який зберігає окреме значення.
Яка частина мови
«Мовно-літературний» — це якісний прикметник, що характеризує предмет за належністю до мовної та літературної сфери. Він відповідає на питання «який?» і може змінюватися за родами, числами та відмінками.
Відмінювання слова “мовно-літературний”
Прикметник «мовно-літературний» відмінюється за всіма родами й числами.
| ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
| Називний | мовно-літературний | мовно-літературна | мовно-літературне | мовно-літературні |
| Родовий | мовно-літературного | мовно-літературної | мовно-літературного | мовно-літературних |
| Давальний | мовно-літературному | мовно-літературній | мовно-літературному | мовно-літературним |
| Знахідний | мовно-літературний, мовно-літературного | мовно-літературну | мовно-літературне | мовно-літературні, мовно-літературних |
| Орудний | мовно-літературним | мовно-літературною | мовно-літературним | мовно-літературними |
| Місцевий | на/у мовно-літературному, мовно-літературнім | на/у мовно-літературній | на/у мовно-літературному, мовно-літературнім | на/у мовно-літературних |
Приклади речень зі словом «мовно-літературний» у різних відмінках, родах і числах:
(Н.в., чол. р., одн.) Учень успішно склав мовно-літературний тест.
(Р.в., чол. р., одн.) Необхідно дотримуватись мовно-літературного стандарту.
(Д.в., чол. р., одн.) Велика увага приділяється мовно-літературному розвитку школярів.
(Зн.в., чол. р., одн.) Ми проаналізували мовно-літературний матеріал уроку.
(Ор.в., чол. р., одн.) Учитель працює з мовно-літературним зразком твору.
(М.в., чол. р., одн.) Усе залежить від рівня підготовки в мовно-літературному аспекті.
(Н.в., жін. р., одн.) Вона виграла конкурс на мовно-літературну тематику.
(Р.в., жін. р., одн.) Не вистачає мовно-літературної практики.
(Н.в., множина) Учні обговорювали мовно-літературні питання на уроці.
(Ор.в., множина) Урок завершився вправами над мовно-літературними завданнями.
Ці приклади вам знадобляться, щоб зрозуміти та пояснити учням зміну форми прикметника за відмінками.
Поширені помилки написання прикметника
Типові помилки при написанні:
- «Мовнолітературний» — згідно з чинним українським правописом, прикметники, утворені з двох рівноправних основ, які не повторюються і не втратили самостійного значення, пишуться через дефіс.
- «Мовно – літературний» або «мовно літературний» — тире використовується для розділення частин речення, а не в складних словах. Також не можна ставити пробіл замість дефіса.
- «Лінгвістико-художній аналіз (як заміна мовно-літературного) — важливо вживати термін, що відповідає контексту. У шкільному чи науковому аналізі літературного тексту правильним буде саме мовно-літературний.
- «Мовно-літературне слово» — помилкове вживання з іменниками, де прикметник не доречний.
Це поширені помилки, які трапляються при написанні слова у різному контексті.
