Згідно з нормами сучасного українського правопису, єдино правильним варіантом написання неозначеного займенника в орудному відмінку є варіант через дефіс: «чиїм-небудь». Будь-яке інше написання, зокрема окремо або разом, вважається грубою орфографічною помилкою.
Це правило базується на принципах написання складних неозначених займенників, де частка -небудь завжди зберігає свій дефісний зв’язок з основною частиною слова. Використання дефіса є обов’язковим незалежно від стилю тексту чи контексту речення.
Правильний варіант написання та частина мови

Слово «чиїм-небудь» належить до неозначених займенників. З точки зору морфології, воно є формою орудного відмінка (відповідає на питання «ким? чим?») від початкової форми називного відмінка «чий-небудь». Ця частина мови вказує на невизначену належність предмета певній особі.
У реченні цей займенник зазвичай виступає в ролі означення, вказуючи на ознаку предмета за його належністю. Оскільки основа слова змінюється за відмінками («чиїм», «чийого», «чиїми»), постфікс «-небудь» залишається незмінним і завжди приєднується через дефіс.
Незалежно від відмінка, роду чи числа, постфікс «-небудь» завжди приєднується до основи слова виключно через дефіс, і це правило не має винятків у сучасній українській мові.
Знання цієї норми допомагає уникнути плутанини при написанні офіційних документів та творчих робіт. Важливо пам’ятати, що дефіс у таких словах є стійким графічним знаком, який не зникає при відмінюванні.
Граматичне правило: правопис часток із займенниками
Для швидкого запам’ятовування правопису неозначених займенників варто орієнтуватися на конкретні частки, з якими вони вживаються. Українська орфографія чітко розмежовує випадки злитого, дефісного та окремого написання залежно від морфемного складу слова.
- Разом із частками аби-, де-, -сь.
- Через дефіс (будь-, казна-, хтозна-, -небудь).
- Окремо при наявності прийменника.
Прикладами для першого пункту є слова: абичим, декого, хтось. Для другого пункту, окрім розглянутого нами слова, характерними є: будь-кого, казна-що, чому-небудь. В усіх цих випадках дефіс стоїть між основою та часткою.
Варто зауважити, що частка «-neбудь» функціонує як постфікс, тобто завжди стоїть у самому кінці слова. Через таку структурну особливість ситуація, коли прийменник розриває слово (як у випадку «будь у кого»), для цього займенника неможлива.
Відмінювання неозначеного займенника «чий-небудь»
Щоб правильно використовувати «чиїм-небудь» у різних контекстах, необхідно знати, як змінюється основа займенника за родами та числами. При відмінюванні змінюється лише перша частина слова, тоді як постфікс залишається сталим.
| Відмінок | Чоловічий рід | Жіночий рід | Середній рід | Множина |
|---|---|---|---|---|
| Називний | чий-небудь | чия-небудь | чиє-небудь | чиї-небудь |
| Родовий | чийого-небудь | чиєї-небудь | чийого-небудь | чиїх-небудь |
| Давальний | чийому-небудь | чиїй-небудь | чийому-небудь | чиїм-небудь |
| Знахідний | чий-небудь (чийого-) | чию-небудь | чиє-небудь | чиї-небудь (чиїх-) |
| Орудний | чиїм-небудь | чиєю-небудь | чиїм-небудь | чиїми-небудь |
| Місцевий | на/у чийому-небудь | на/у чиїй-небудь | на/у чийому-небудь | на/у чиїх-небудь |
Заповнена таблиця демонструє, що форма «чиїм-небудь» є універсальною для чоловічого та середнього родів в орудному відмінку. При вживанні в місцевому відмінку прийменник завжди ставиться перед усім словом.
Приклади побудови речень та узгодження

Займенник «чиїм-небудь» синтаксично узгоджується з іменниками чоловічого та середнього роду в орудному відмінку однини. Це означає, що закінчення займенника повинно повністю відповідати граматичним категоріям іменника, до якого він відноситься.
Перед прийняттям рішення варто було б скористатися чиїм-небудь досвідом. У цьому проекті ми зможемо скористатися чиїм-небудь майном задля спільної мети.
Зверніть увагу на нормативну вимову: у цьому слові спостерігається подвійний наголос. Основний наголос падає на другий склад кореневої частини, а додатковий — на перший склад частки: чиї́м-не́будь.
Аналогічні випадки: що-небудь, куди-небудь та інші слова
Правило вживання дефіса з часткою «-небудь» є універсальним для всієї групи неозначених займенників та споріднених з ними прислівників. Це спрощує запам’ятовування: якщо ви бачите цю частку в кінці слова, дефіс потрібен автоматично.
- Що-небудь (називний відмінок)
- Чим-небудь (орудний відмінок)
- Який-небудь (чоловічий рід)
- Скільки-небудь (кількісний займенник)
- Коли-небудь (прислівник часу)
Типова помилка більшості користувачів — намагання писати ці конструкції окремо у три слова або разом, що суперечить чинному правопису. Дотримання дефісного написання є ознакою грамотності та знання мовних норм.