Іраїда Кривич: біографія рідної доньки Миколи Хвильового

Зміст

Іраїда Кривич — рідна донька Миколи Хвильового. Про неї знають значно менше, ніж про батька, бо публічних подій у її житті було небагато. Народилася 1920 року, війну пройшла радисткою до Берліна, а батька побачила лише раз — на його похороні. Після 1945-го вона трималася осторонь і розповідала про себе хіба що дослідникам.

Походження, справжнє прізвище та родина

Іраїда народилася 13 січня 1920 року в місті Богодухів на Харківщині. Батько — Микола Григорович Фітільов, відомий під псевдонімом Хвильовий. Дівчинка була від його першого шлюбу, тож дівоче прізвище за батьком — Фітільова. Пізніше вона стала відома під прізвищем Кривич.

Найпомітніша плутанина в документах — по батькові. В одних реєстрах і спогадах вона значиться Іраїдою Миколаївною, в інших — Дмитрівною. Розбіжність проста: після розриву батьків дитину виховував вітчим Дмитро, і його ім'я зайшло в документи. Але кровна спорідненість від цього не змінюється — Іраїда є єдиною рідною дитиною Миколи Хвильового.

Часом Іраїду плутають з іншою донькою письменника — Любов’ю Уманцевою. Це різні люди: Любов — падчерка, донька другої дружини Хвильового Юлії Уманцевої. Рідною донькою в нього була лише Іраїда.

Стосунки з батьком і прощання у травні 1933 року

Батьки розійшлися, коли Іраїда була малою. Росла вона окремо й у дитинстві практично не спілкувалася з Миколою Хвильовим. Батько залишався для неї далекою людиною, а не членом родини, з якою жила.

13 травня 1933 року Хвильовий наклав на себе руки в Харкові. Тринадцятирічна Іраїда була на його похороні — і там уперше в житті побачила батька. Більше вона його не побачила ніколи.

Про той день вона розповідала вже в зрілому віці, і ці розповіді лишилися головним родинним свідченням прощання. Інших докладних свідчень про їхні стосунки біографія не зберегла.

Участь у Другій світовій війні та повоєнна доля

Війна застала її студенткою в Харкові: Іраїда щойно перейшла на четвертий курс університету. Потім — спеціальність радистки і фронтовий шлях 1941–1945 років. Сестра Надія пройшла його разом із нею.

Закінчився шлях у Берліні. Сестри Кривич залишили там пам’ятний напис на стіні Рейхстагу — «Сестри Кривич з України». Саме цей напис потрапив у публікації про родину Хвильового:

  • 13 січня 1920 року — народження в місті Богодухів;
  • Травень 1933 року — прощання з батьком на похороні в Харкові;
  • 1941–1945 роки — військова служба радисткою у Другій світовій війні та взяття Берліна.

Після Перемоги Іраїда жила непублічно. Про себе зрідка розповідала дослідникам спадщини батька та журналістам газети «День». Саме з цих розмов фронтова біографія доньки Хвильового й потрапила на папір.

90-річчя Іраїди Кривич відзначали 2010 року — це остання добре задокументована дата її життя. Коли саме вона померла, у перевірених джерелах точної дати немає, тож дослідники рік і обставини смерті не називають. Після ювілею про неї публічно майже не згадували.

Джерела

При підготовці матеріалу ми спиралися на ці публікації:

Серпень із заповідником: на Валах у Володимирі говорили про Хвильового — slovopravdy.com.ua
Дорога до Хвильового — bukvoid.com.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *