Марево чи мариво: новий правопис слова

Зміст

Українська мова допускає варіативність у вимові, але не завжди у правописі. Одне з питань, що викликає сумніви, як правильно: марево чи мариво? Обидва варіанти існують у живій мові, однак тільки один із них закріплений у нормативних джерелах. Стаття пояснює, як змінюється марево правопис згідно з офіційними правилами, що говорить новий правопис марево чи мариво, та де насправді є межа між розмовною звичкою й граматичною нормою.

Як правильно: марево чи мариво

Слово “марево” означає нечітке видіння, ілюзію, щось примарне. Варіант “мариво” також зустрічається переважно в усному мовленні або художній стилізації. Однак нова редакція правопису, як і попередні, чітко фіксує лише одну правильну форму.

Слово марево походить від дієслова марити – бачити химерне, бути в маренні. Воно споріднене зі словами марення, марнота, що посилює асоціацію з нереальністю, примарністю. Цей етимологічний зв’язок підкреслює доцільність саме варіанту з -е- у складі.

Варіант написанняСтатус за правописом 2019Приклади вживання
маревонормативнийвесняне марево, нічне марево
мариворозмовний, ненормативниймариво в очах, щось мариться

Таким чином, марево за новим правописом є єдиним рекомендованим написанням у всіх офіційних текстах, документах, освітній літературі.

Написання марево за новим правописом

Правопис 2019 року не змінив написання цього слова. У “Українському правописі” зазначено лише форму “марево”, а форма “мариво” трактується як діалектна або стилістично маркована. Це підтверджують також Орфографічний словник НАН України та електронна база словників r2u.org.ua.

Джерела, де фіксується форма “марево”:

  • Академічний тлумачний словник;
  • новий правопис 2019 року;
  • електронний реєстр r2u.

У всіх цих джерелах марево правопис новий закріплює одну усталену форму. Варіант “мариво” не рекомендовано використовувати в публіцистичних чи наукових текстах.

У творах Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Панаса Мирного вживається саме форма марево. Це свідчить про усталеність написання задовго до появи сучасного правопису.

Приклади вживання: Весняне марево ледь трималося над розмитим горизонтом. Крізь марево спеки виднілася постать. Це було як марево – яскраве, але не справжнє.

Весняне марево правопис і мовна інерція

Попри те, що офіційно правильним є лише один варіант, у мовленні часто трапляються обидва. Особливо це помітно в піснях, поезії, діалектному середовищі або побутових розмовах.

Чому виникає плутанина

Форма “мариво” має фоностилістичне забарвлення. Вона звучить м’якіше, плавніше, тому легко проникає в розмовну мову. Крім того, вона схожа на інші іменники середнього роду з закінченням -иво, наприклад: вариво, паливо, мериво. Через це виникає спокуса вважати мариво допустимим, хоча марево за новим правописом є єдиним правильним варіантом.

Марево правопис у сучасному тексті

Сьогодні слово “марево” трапляється в художній, публіцистичній, навіть інструктивній літературі. Журналісти, редактори, видавці дотримуються єдиної форми. Це формує стабільну норму й дозволяє уникати мовної плутанини.

Форма слова марево правопис часто використовується в мовних порадах для учнів, студентів, копірайтерів. Слово “мариво” зустрічається переважно в блогах, де автори грають зі звучанням або стилізують під діалект.

За новим правописом 2019 року, правильно писати “марево”. Варіант “мариво” хоч і побутує в усному мовленні, не має нормативного статусу. В усіх текстах, від наукових до креативних, варто дотримуватись єдиної форми. Це допомагає зберігати послідовність, точність і зрозумілість. Таким чином, новий правопис марево чи мариво однозначно підтримує варіант з “е”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *