Ви знову плутаєте, де треба ставити кому, а де ні? Читаєте речення і не розумієте, чи є вставним словом «до речі»? А як щодо інших? А як гадаєте, чи є вставним словом «навіть»? Не поспішайте губитися і панікувати! Зараз ми простими словами пояснимо, що це таке й чому без цих маленьких деталей ваш текст може звучати сухо або дивно. І, звісно, дамо багато прикладів.
Як визначити вставне слово в реченні?

Вставні слова допомагають передати ставлення мовця до висловленого, але не є членами речення. Щоб розпізнати їх, треба звернути увагу на кілька ознак:
- якщо до слова не можна поставити питання, воно, ймовірно, вставне;
- якщо після вилучення слова речення залишається зрозумілим, то це вставне слово;
- залежно від того, де в реченні розташовуються вставні слова, вони виділяються комами з одного або з обох боків;
- в усному мовленні вставні слова зазвичай вимовляються з паузою.
Наприклад, якщо ви не впевнені, чи є вставним словом «на жаль» спробуйте так: «На жаль, квитків не залишилося» → «Квитків не залишилося». Зміст лишився тим самим — отже, «на жаль» тут вставне. Варто зазначити, що деякі слова можуть бути як вставними, так і членами речення залежно від контексту. Наприклад, слово «однак» є вставним лише в середині речення, а на початку — це сполучник.
Також є словам, що здаються вставними, але насправді це не так. Найяскравіший прилад — навіть. Та ж історія і зі словами майже, приблизно, принаймні, неначе, адже, тобто, нібито, все-таки, мовби, наче, особливо.
Що може виражати вставне слово?
Розгляньмо основні групи вставних слів за значенням, щоб краще розуміти їхню функцію в реченні та уникати помилок у вживанні.
- Вираження впевненості або невпевненості: безумовно, очевидно, можливо, мабуть. Тепер ви знаєте відповідь на питання, чи є вставним словом «мабуть» — так, якщо воно виражає припущення.
- Емоційне ставлення мовця до ситуації: на жаль, на щастя, на диво.
- Вказівка на джерело повідомлення: кажуть, по-моєму, на думку вчених
- Порядок викладу та зв’язок думок. Тут найпопулярніші приклади вставних слів: отже, однак, нарешті, зокрема.
Знаючи правила, ви зможете безпомилково визначити, чи є вставним словом «отож» або чи є вставним словом «нарешті». Відповідь — так, коли вони вказують на висновок або завершення. А чи є вставним словом «зокрема»? За умови, що воно уточнює або виокремлює частину з усього сказаного.
Багато слів можуть бути як вставними, так і повноцінними членами речення, залежно від контексту. Тому важливо не вчити їх на пам’ять, а розуміти, що саме вони означають у конкретному випадку.
Приклади речень зі вставними словами

Щоб навчитися впевнено впізнавати вставні слова, звертайте на них увагу під час читання й усного мовлення. Ми зібрали 50 прикладів.
- На жаль, ми не встигли на концерт.
- Завтра, мабуть, піде дощ.
- Отже, ми дійшли правильного висновку.
- Він вважає, буцімто, переміг.
- Зокрема, цю тему варто розглянути докладніше.
- Безумовно, це найкращий фільм року.
- По-моєму, ця страва трохи пересолена.
- Певно, вона права.
- Кажуть, ця книга має продовження.
- Очевидно, він щось приховує.
- Словом, час діяти.
- Імовірно, поїзд затримається.
- Діти, на диво, поводилися спокійно.
- Він, вочевидь, не зрозумів завдання.
- До речі, ти вже чув новину?
- Вважаю, це мудре рішення.
- Насправді, усе було зовсім інакше.
- Між іншим, я теж це помітив.
- Як відомо, Земля обертається навколо Сонця.
- Здається, ми вже зустрічались.
- Щиро кажучи, я не чекав такого повороту.
- На мою думку, це зайве.
- Якщо чесно, мені не сподобалося.
- Як бачимо, зміни очевидні.
- Уявіть собі, він погодився!
- Взагалі, це непогана ідея.
- Зрештою, ми всі люди.
- На мій погляд, це несправедливо.
- Бачите, він уже передумав.
- Виявляється, вона вже давно знала правду.
- Видно, усе пройшло гладко.
- Щоправда, не всі це підтримали.
- Можливо, він і має рацію.
- У результаті, ми втратили час.
- Майте на увазі, він не прийшов на зустріч.
- Як не дивно, але мені це сподобалося.
- Ніхто, проте, не заперечував і не протестував.
- Вірогідно, справа в іншому.
- В урешті-решт, він сказав правду.
- Насамперед, подбай про себе.
- Зрозуміло, що це його рішення.
- Якщо не помиляюсь, це було торік.
- Узагалі-то, я ще не вирішив.
- Як на мене, усе логічно.
- Принаймні, ми намагалися.
- Утім, результат вразив усіх.
- Бач, який геній!
- Виявляється, це зовсім не складно.
- Отже, план діє.
- Можна сказати, що ми виграли.
Завжди звертайте увагу на контекст — одне й те саме слово може виконувати різні ролі в тексті. І якомога більше практикуйтеся, тоді вживатимете вставні слова без помилок!