Колискова

Цей давній фольклорний твір сягає витоків народної традиції колискових, що виникли ще тоді, «коли люди не вміли говорити», і формували перші уявлення про світ у дитині. Відомий запис виконавці Євдокії Євченко з села Кручик на Слобожанщині (1990 рік), зафіксований збирачем Вірою Осадчою, показує живу традицію, що зберігає первісну інтонацію «баю‑баю», яка відігравала роль оберегу й заклинання проти злих сил.

Материнський голос у пісні створює образ безпечного нічного світу навколо дитини. Образ «сіренького вовчка», що загрожує, формує контраст між турботою матері і зовнішньою небезпекою — це ‑оберегова функція колискової. Включення тваринного мотиву — котика‑охоронця чи вовка‑загрози — типове для українських колискових: вони символізують сили, що допомагають дитині заснути і залишають у сні.

Головний зміст цієї колискової — це безумовна материнська любов і турбота, які через мелодію й слова потрібні малюкові для спокійного сну — «Коло тебе рідна мати». Повторювані «баю‑баю» мають заспокійливий ритм, водночас надаючи сакрального захисту. Образи кота, вовка, материнських обіймів і нічної темряви творять теплі і водночас трохи напружені хвилі емоцій: суміш ніжності, захисту і тривоги — так народна мудрість турботливо дбає про найдорожче — дитя.