Вербонька

Виконавець: Тетяна Костюк-Августинович

Слова: Тетяна Костюк-Августинович

Музика: Тетяна Костюк-Августинович

Текст пісні

Я тобі сказав, ненадовго йду, Повернусь, як сад буде у цвіту. Приспів: А над ставом вербонька похилилася, | Ой, недовго, дівчино, ти журилася. | (2) Тільки дві весни не вертався я, Закрутила так доленька моя. Приспів. Тільки дві весни не вертався я, А коли прийшов - ти вже не моя... Приспів. Став старий не спить, очерет шумить, Як без тебе я буду в світі жить?.. Приспів.

Про що ця пісня

Пісня “Я тобі сказав, ненадовго йду”, відома також як “Вербонька”, належить до жанру української ліричної пісні. Її авторство приписують Олексію Будніку, який виконав цю композицію, знявши відео на Черкащині в селах Моринці та Верищаки. Але ця версія не доведена.

Пісня “Я тобі сказав, ненадовго йду” звучить як особиста історія, але має глибокі корені в українській народній традиції. Вона стилістично споріднена з повоєнною або післяемігрантською лірикою, коли “дві весни” могли означати не лише сезон, а роки розлуки через війну чи примусове переселення. Її текст побудований на простій, але емоційно потужній формулі: обіцянка повернення, несподіване запізнення і втрата.

Тетяна Костюк-Августинович виконує цю пісню щиро і з внутрішнім спокоєм, у її голосі відчувається саме жіноча точка зору на цю історію — не як звинувачення, а як гірке, прийняте розчарування. Її інтонація додає образу вербоньки біля ставу особливої ніжності, немов дерево плаче разом із героїнею пісні.

У пісні оживає цілий світ — старий став, очерет, весна — все це стає фоном до особистої драми. Вона розповідає не лише про кохання, а й про час, що змінює людей, і про тишу, яка залишається після важливих слів. У цих рядках легко впізнати й спільну пам’ять поколінь, і особисту тугу, яку несе кожен, хто хоч раз не встиг повернутись вчасно.

Рейтинг: 4.6
Переглядів: 93