Зозуля

Виконавець: Віктор Цой

Слова: Віктор Цой

Музика: Віктор Цой

Текст пісні

Скільки ще пісень недописаних Мною,скажи, зозуля, мені. В місті мені жити, чи на вигоні, Каменем лежати, Чи згоріти у вогні,вогні. Приспів: Сонце моє, на мене поглянь. З своєї долоні я склав вже кулак. Як є в тебе порох,то вогню дай,ось так! Хто піде по сліду одинокому, Сильні та хоробрі Голови вже склали в полі, в бою. Мало хто лишився ще при пам'яті, Розумом тверезий, Та з твердою рукою у строю,строю. Приспів. Де ж ти зараз є, воля вільная, З ким же ти тепер Лагідну зорю стрічаєш, скажи. Хороше з тобою, а без тебе ні, Голову та плечі Терпеливі під батіг, батіг. Приспів.

Про що ця пісня

Пісня «Скільки ще пісень недописаних» — це український переклад культової композиції «Кукушка» Віктора Цоя, здійснений поетом Валентином Філоніком. Оригінал, написаний у 1990 році, став одним із символів внутрішньої боротьби, пошуку свободи та самопожертви. У перекладі Філоніка збережено глибину та емоційність оригіналу, адаптуючи її до українського культурного контексту.

Віктор Цой, лідер гурту «Кіно», був відомий своєю здатністю передавати через музику дух часу, відчуття неспокою та прагнення до змін. Його творчість надихала багатьох, і переклад «Кукушки» українською мовою є свідченням того, як його пісні продовжують жити та знаходити відгук у серцях слухачів.

Текст пісні сповнений символізму: зозуля як провісниця долі, сонце як джерело надії, а образи війни та боротьби — як метафора життєвих випробувань. Пісня ставить запитання про місце людини в світі, її вибір між пасивністю та дією, між життям і смертю. Цей переклад додає нових відтінків до вже відомої композиції, роблячи її близькою та зрозумілою українському слухачеві.

Рейтинг: 4.6
Переглядів: 118