Вірші Василя Сухомлинського зосереджені на таких основних темах:
- Любов до природи. У своїх поезіях автор підкреслює гармонію між людиною та природою, розвиваючи в дітях екологічну свідомість.
- Моральні цінності. Він через вірші закликає до доброти, чесності, поваги до старших та відповідальності.
- Повага до праці. Автор пояснює важливість праці, людської наполегливості та взаємодопомоги.
- Патріотизм. Сухомлинський формує у дітей любов до рідної землі, української культури та традицій.
Добірка коротких віршів Василя Сухомлинського
1. “Дерево і квітка”
Рости, маленька квітка,
Рости, моє дитя.
Дерево — для вітки,
А мати — для життя.
2. “Краса рідної землі”
Я питаю у квітки, у трави,
Де знайти таку красу в світи?
Ти живи і дивуйся землі —
Є краса в кожній краплі й бджолі.
3. “Від серця до серця”
Від серця до серця іде доброта,
У ній є і радість, і світло життя.
Якщо дарувати щодня людям щастя,
То світ стане чистим, мов крапля ясна.
Ці вірші передають любов до природи, людей і світу, сповнені теплоти та мудрості, що властиво творчості Сухомлинського.
4. “Зірка”
На небі зірка світила,
А хлопець дивився туди.
І серце його пломеніло,
Наповнювалось теплом завжди.
Він зірку любив, як кохану,
Як мрію, що сяє вночі.
Вона ж, недосяжна і дальня,
Світила у темній пітьмі.
З роками він зірку ту зблизька
В серці своєму знайшов.
Вона не була вже такою низькою,
Вона стала світлом любов.
5.”Квітка і серце”
В моєму серці квітка розцвіла,
Пелюстка за пелюсткою стелилась.
У кожній – теплий промінь від тепла,
Що ніжним сяйвом в душу проникалось.
Та квітка не звичайна – це любов,
Що розцвітає тихо і тендітно.
Вона живе у серці знов і знов,
І робить день прозорим та привітним.
6. “Голуб і голубка”
Голубка у вирій знялася,
А голуб залишився один.
Він кликав її, він чекав,
Та вирій вабив все далі.
Одного дня він злетів,
Шукати її в небесах.
І не знайшовши — полетів,
Зник у далеких краях.
7. “Серце і камінь”
Серце зустріло Камінь одного разу.
І стало гріти його, мов сонце навесні.
Камінь холодний, непохитний був,
А серце палало від тепла і ніжності.
«Я тебе розтоплю», — шепотіло серце.
Але Камінь лишався твердим і холодним.
І серце зрозуміло: не всім можна дати тепло,
Бо не кожен хоче його прийняти.
8. “Мелодія”
Любов, як мелодія ніжна,
Що серце її відчуває.
Вона звучить тихо, безмежна,
І навіть коли вже немає.
Залишає нотки в душі,
Що лунають в спогадах тихо.
І нехай вже час віддалив,
Любов – це назавжди велика.
9. “Крапля і криничка”
Тихо крапелька у землю впала,
Аж криничка на світ засяяла.
Хоч мала краплина та й слабка,
З криці витіка вода дзвінка.
10. “Рукавичка для сонечка”
На листочку сонечко сиділо,
Вітерець крильцята остудив.
Я рукавичку йому простелила —
Сонечко швидко знов полетів.
Вірші Василя Сухомлинського є важливим засобом морального виховання. Вони легко сприймаються дітьми завдяки простоті мови та ясності образів. Через поезію автор учить дітей думати про глибокі речі: любов до ближнього, турботу про навколишній світ та значення моральних вчинків.
Кожен вірш Василя Сухомлинського є джерелом натхнення і виховного потенціалу, яке сучасні батьки та вчителі можуть використовувати в освітньому процесі.
