Михайль Семенко — видатний представник українського футуризму, який своїми творами кинув виклик традиційним літературним канонам. Його поезія вирізняється новаторською мовою, сміливими образами та відображенням духу модернізму й динамічної епохи змін. В цій статті ми розглянемо декілька його різних віршів за змістом.
Михайль семенко вірші про кохання
У любовній ліриці Михайля Семенка, відчувається щирість, ніжність, але водночас і дух експерименту. Семенко показував кохання не лише як ідеальне почуття, а й як живу, суперечливу емоцію, сповнену пристрасті й пошуків.
ЗАКОХАНА
Ось на тому й ущухла злива,
Розійшлися з під’їзду всі.
Ти брела по струмках, щаслива
В загадковій своїй красі.
Били блискавки ще тривогу,
Розтинаючи небосхил,
І веселка тобі під ноги
Опустилась, чудна, без сил.
Довго вітер уперто віяв,
Але чомусь і він тепер,
Зазирнувши тобі під вії,
У волоссі твоєму вмер.
Через вулиці нахололі
Повз очей зачарований хміль
Йшла ти в сонячнім ореолі
Невідомо куди й звідкіль.
Йшла та й годі. Може, з роботи,
В магазини чи на базар.
Дріботіли маленькі боти
Об розчулений тротуар.
Не дивилася ні на кого,
Йшла й не чула, напевне, ніг.
Але щастя твоє ще довго
Голубіло з очей у всіх
ПРИСТРАСТЬ
Твоє тіло слизьке як пристрасть
І виблискує ніби «Відьма» Ропса
Воно викликає таку безмежну
пристрасть
Як твір Хеопса
Я звіром став мене безтямить пристрасть
Із горла лізе темно-синій вий
Ти вся тремтиш благає давить пристрасть
І в диких тисках давиш до грудей
У вогкім тріпоті завмерла стихла пристрасть
І простяглась пекуча сила рук
Так розпливлась по ліжку пристрасть
Червоних мук.
ТИ
Я люблю твій стан
Я закоханий у згиби тіла
В тобі і Стріндберг і Ростан
Як затремтіла
Прекрасна ніби станс
Ти у екстазах загорілась
Журна немов старий романс
Як німфа що у лісі стрілась
Ти чиста й грішна як свята
І сяєш в сяйві білім тіла
Коли уперше затремтіла
Розквітла ти мов золота.
АЖУРНА СУКНЯ
Я клаптик побачив спідньої сукні
Ажурної сукні під рухами ніг
Ніжки як витонч струмні і струнні
І в струнних акордах край них я приліг
Мені подобається коли ти проходиш
І повні проміння рухання колін
Ти поглядом палиш і рухами твориш
і оживлюєш ласкою холодність стін
Я бачу крізь струни побіжність усмішки
Прозорість панчохів і сталевість ніг
Як близько як близько омріяні ніжки
Я в струнних акордах край ніжок приліг
КОХАННЯ
Женщино ти здивована
ти не відчула що то з приязні
ти не знаєш що то було обмірковано
то було нарочито так одверто й ясно
женщино ти мені подобаєшся
лише три дні а я майже закоханий
а ти такою неприступною робишся
ти образилась і я для тебе непроханий
женщино я не можу заснути сам
позавчора були разом в опері
а вчора я пив вино з проститутками
і плигало моє серце в скаженім попурі
і скоро скінчиться лише тиждень нам бачиться
і завше я нещасливий і завше ви женщини
твій образ з образою в моїм серці значиться
і я теряюсь де подітись мені сьогодні ввечері.
Михайль семенко вірші “бі бо бу”
Михайль Семенко протягом усього свого творчого життя експериментував із формою віршів, шукав власну інтонацію, невимушену й наближену до розмовної, розробляв і опрацьовував нові мотиви, зокрема еротичні та урбаністичні.
Місто
Осте сте
бі бо
бу
візники — люди
трамваї — люди
автомобілібілі
бігорух рухобіги
рухливобіги
berceus* кару
селі
елі
лілі
пути велетні
диму сталь
палять
пах
пахка
пахітоска
дим синій
чорний ди
м
пускають
бензин
чаду благать
кохать кахикать
життєдать
життєрух
життєбе-
нзин
авто
трам.
Михайль семенко вірш автопортрет
У віршах “Автопортрет” Михайль Семенко розкриває себе як поета, який прагне знайти своє місце у світі. Твір сповнений самокритики, іронії та водночас глибокого усвідомлення свого покликання як митця.
АВТОПОРТРЕТ
ХАЙЛЬ СЕМЕ НКОМИ
ИХАЙЛЬ КОХАЙЛЬ АЛЬСЕ КОМИХ
ИХАЙ МЕСЕН МИХСЕ ОХАЙ
МХ ЙЛЬ КМС МНК МИХ МИХ
СЕМЕНКО ЕНКО НКО МИХАЙЛЬ
СЕМЕНКО МИХ МИХАЙЛЬСЕ МЕНКО
О СЕМЕНКО МИХАЙЛЬ!
О, МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО!
Автопортрет
Я хочу бути сміливим, як тигр,
Я хочу бути мудрим, як сова,
Я хочу бути ніжним, як перша любов,
Я хочу бути вільним, як вітер.
Я хочу мати тисячі облич —
Одне для себе, друге для світу,
Я хочу знати все, що знає небо,
І бути тим, хто знає, що не знає нічого.
Я автопортретую себе,
Кожного дня по-новому.
Автопортрет
Я хочу бути людиною —
Так собі просто людиною:
Я тільки хочу, щоб кожен мене розумів,
Щоб кожен мене любив.
Я хочу бути сонцем,
Невеличким таким собі сонцем,
Щоб гріти людей,
Щоб світить і світить усім.
Михайль семенко вірш сьогодні
Я сьогодні курю і курю папіроси
Я сьогодні смутний
Я сьогодні смутний я сьогодні
смертельно смутний
Бо люблю її коси
Вечір притих зачарований місяцем сонним
Де самотить наш парк
Я сьогодні не там ах я хочу у парк
Хочу бути розмовним
Але буду мовчать поки прийде четвер
Кілька стоскнених день
Бо не можу ж я перший — який зараз день
Місяць вечір завмер
За одною — одна — я курю папіроси
Я сьогодні смутний
Я сьогодні смертельно смертельно смутний
Я люблю її коси.
Михайль Семенко не просто експериментував із формою — він розширював горизонти української літератури, відкриваючи нові шляхи для її розвитку. Його поезія стирала межі між мистецтвом і реальністю, органічно поєднуючи класику з модернізмом. Спадок Семенка є неоціненним, адже його творчість і сьогодні продовжує надихати нові покоління митців.
