Вірші про бджілку для дітей

Зміст

Бджілки – маленькі трудівниці, які з ранньої весни до пізньої осені працюють, запилюючи квіти та збираючи нектар. Їх життя сповнене руху, користі та радості, що робить їх чудовими героями дитячих віршів. Вірші про бджілок допомагають дітям пізнавати світ природи, вчать цінувати працю та бути відповідальними. У цій статті ми зібрали найкращі вірші про бджілок, які неодмінно сподобаються вашим малюкам.

Бджілка

Чого це над квітками
Схилилась дітвора? —
Малим цікаво знати,
Як бджілка  мед збира.

А бджілка все кружляє,
Неначе каже нам:
— Жу-жу, жу-жу, малята,
Я  меду не віддам!

І забавляться з вами
Не маю я часу —
Солодку краплю меду
У вулик понесу!

Грицько Бойко

Бджола й оса

Було давненько це, не нині,
Можливо, й бджілки були сині
Медок збирали навесні
І працювали день при дні.
Увесь медок всім дарували,
Навіть собі не залишали.

Та раптом сонце придивилось,
Й на бджілок золото полилось,
Й зявилась бджілка золота,
Немов, кульбабонька ота.

Оса, що поруч пролітала,
Й собі десь золота дістала.
І стала навіть, як ота
Трудяжка -бджілка золота.

Але вона не працьовита,
Не справжнім золотом облита,
Й тому не дивно всім, й мені,
Що бджілку люблять,
Осу – ні!

Людмила Коваль

Бджілка-трудівниця

Бджілка-трудівниця –
Турботлива мати,
В садок полетіла
Нектару набрати.

Летіла, стомилася,
Крилечка тремтять,
І ніженьки згинаються,
Й оченьки болять.

Знесилена сіла
а яблуні цвіт.
Ледь-ледь відпочила
І знову в політ.

Їй треба додому
Скоріше летіти,
Бо вдома чекають
Гостинчика діти.

 Зінаїда Грієва

Бджілка

Бджілка літає
Серед квіток,
В улик збирає
Добрий медок.

Ох і солодкий
Сік у квіток,
Дасть досхочу нам
Меду дідок.

Скаже: — Жалійте,
Діти, бджілок:
Носять вони нам
Добрий медок.

Яків Жарко

Бджоли

Липа манить Івана
Жовтоцвітною гілкою:
Кожна квітка духмяна
Озивається бджілкою.

У бджолиному гомоні
Вся галява навкіл —
Ніби іскри від променів
Обернулися в бджіл.

Линуть цілі рої
Робітниць клопітких,
Запускають свої
У квітки хоботки.

А одна задзижчала,
З квітки випивши сік,
Піднялася і впала
У джерельний потік:

Певно, крильця заслабли
На роботі в бджоли,
Певно, липові краплі
Вниз її потягли.

Та не згасла в потоці
Трудівниця мала,—
Враз підхоплена хлопцем,
На руці ожила.

Віктор Кочевський

Бочка меду

Ланкова — метка бджола —
бджіл у поле привела.

Одні бджоли
підставляють
до квіток драбини,
інші бджоли
мед черпають
з квіту конюшини.

Жодна бджілка
не дармує
від самого ранку:
в спільну бочку
до садочку
носить мед у дзбанку.

— Бочку меду
беріть, люди!
Друга бочка
завтра буде!

Володимир Лучук

Джміль 

— Дж-ж-ж -ж…
— Хто ти? Звідкіль?
— Я з лісу, я джміль…
— А який мохнатий, чорний, як рілля!
— Хіба ти не бачила досі джмеля? —
Дж-ж-ж — біля яблуньки,
Дж-ж-ж-ж — понад хміль…
От тобі й джміль!

Андрій М’ястківський

Джміль

Бабуся вересу нарвала,
Мені букет рожевий склала.
І я іду, й букет іде
Та голосно, мов джміль, гуде.
Сховався справді джміль у ньому,
Щоб я приніс його додому.

Валентина Полинок

Джміль

Ще вчора джміль гудів —
сьогодні вже нема,
Застиг від холоду,
ледь лапками він меле,
Крилята задубілі не здійма
І тихо й тоскно дивиться на мене.
Беру його із затінку, кладу
На щире сонце — в затишок осоння.
Джмелями літаки собі гудуть,
І джміль до них гуде собі спросоння.

Іван Драч

Літо

— Липа, липа зацвіла! —
Засурмила всім бджола.—
Гей, злітайтеся, подруги,
У гайок на край села.

Там уже не видно віт,
А лише пахучий цвіт.
Наберем багато меду.
Вирушаймо ж у політ! —

Бджоли з пасіки летять,
Липі крону золотять.
І здається, що у липи
Віти струнами бринять.

Тамара Коломієць

Ми з бджолою

Навколо мене луг бринить,
а на мені —
бджола сидить.
Сидить і крильцями сія,
така вона дивачка:
напевне, думає, що я
не хлопчик, а ромашка.

Торкає носиком ледь-ледь
бджола мене за руку,
немов у ній шукає мед
або вітає друга,
або схотіла просто так
посидіти зі мною,—
нелегко ж
цілий день літать
на самоті з собою!..

Так ми й сиділи.
А за мить
знов кожен з нас
кудись летить
над лугом різнобарвним.

— Привіт! —
бджола мені дзижчить,
і я у відповідь:
— Привіт! —
І нам —
страшенно гарно.

Анатолій Костецький

Польові дзвіночки 

Піднімає джміль фіранку.
Каже: – Доброго вам ранку!
Як вам, бджілко, почувалось?
Чи дощу не почувалось?

Виглядає бджілка з хатки:
– У дзвіночку добре спатки.
Цей дзвіночок – як намет.
Тільки дощ – як кулемет.

Ліна Костенко

Початок медоносу

Медонос весняний
Розпочався нині.
І гудуть невпинно
Вулики бджолині.

А дідусь між ними
Ходить на світанку,
Слухає, як бджоли
Дзумкають веснянку.

Бджоли дідусеві
Бороду обсіли,
Думали: то перший
Цвіт весняний білий.

Степан Жупанин

Прилетіла бджілка

Прилетіла бджілка,
Бджілка-срібнокрилка,
Сіла на травиці,
Склала свої крильця.

– Де була, хороша?
Може важка ноша?
Може притомилась,
Чи з дороги збилась?

– Я й не натомилась.
З дороги не збилась, –
Сіла на травинку,
П’ю смачну росинку.

Грицько Бойко

Уклоніться квіточці 

Синьоокий ранок
Грає на сопілку,
Бджоленят в дорогу
Наставляє бджілка:

– Де б ви не літали,
Чи в саду, чи в лузі,
уклоніться кожній
Квіточці в окрузі.

А ще побажайте
Красного їм літа –
І багато  меду
Подарують квіти.

Олександр Богемський

Хміль і джміль

По тичині в’ється хміль.
Біля хмелю в’ється джміль.
— Шу-шу-шу,— шумкоче хміль.
— Дзу-дзу-дзу,— дзумкоче джміль.

Ми стояли поблизу,
Шум той слухали внизу.
Я сказав: — Шумкоче хміль! —
Ти сказав: — Дзумкоче джміль!

Анатолій Камінчук

Бджілка весело літає

Бджілка весело літає,
Квіткам вічка розтуляє.
Каже: — Квіти, годі спати,
Я прийшла медок збирати!

Загадки про бджіл

Окрім віршів, загадки про бджілок – це ще один цікавий спосіб залучити дітей до вивчення природи. Вони розвивають логіку, уяву та спостережливість, а також допомагають весело й захопливо пізнавати життя цих маленьких трудівниць. Спробуйте розгадати наші загадки разом із дітьми!

***

Хоч і не пташка,
Крилечка має,
Поміж квітками
В полі літає,
Збере пилочок –
І шусть у дірку!

Збудує з того
Нову комірку.
Солодкі соки
Приносить з квітів,
А з того буде
Для вас мед, діти.
(Бджілка)

***

Я працюю поважно,
Все літо літаю
У поле, до гаю,
Збираю медок
Із різних квіток.
Кого не злюблю,
Того жалом колю.
(Бджола)

***

Не муляр,
А комори мурує.
(Бджола)

***

У саду малий Микита
Захотів зірвати квітку,
А вона його вкусила.
Що за квітка це була?
Це не квітка, а.
(Бджола)

***

Є в мене велика сімейка,
Як весна прийде,
Вся в поле піде.
(Бджоли)

Загадки про бджолу українською
Із одним вінком хатина,
Роботяща в нім родина.
По квітках усе літають,
Мед пахучий добувають.
(Бджоли і вулик)

***

Сидить дівка в темниці,
В’яже мереживо без петель.
(Бджола)

***

До квіточки лечу,
Лечу — дзижчу.
— Дзум — дзум — жу — жу!
Як звуть не скажу.
(Бджола)

***

Зимою спить.
Літом бринить.
Понад сади літає,
Солодку росу збирає.
(Бджола)

***

Наче птиця, крила має,
Все літає та співає:
— Я медок вам ношу,
Не чіпайте, бо вкушу.
(Бджола)

***

Не мотор, а гуде,
Не пілот, а летить,
Не гадюка, а жалить.
(Бджола)

Сімсот солов’ят
На одній подушці сидять.
(Бджола)

***

Цей дім на ніжках,
Внизу віконце,
Дім багатоквартирний,
Лише зверху мирний.
(Вулик)

***

Коло вуха завірюха,
А у вусі ярмачок.
Обминуть його зумій,
В нім живе …
(Бджолиний рій)

Вірші та загадки про бджілок – це чудовий спосіб познайомити дітей зі світом природи та виховати в них любов до всього живого. Спостерігаючи за бджілками, малюки можуть навчитися старанності, працьовитості та командній роботі. Сподіваємося, що наші вірші надихнуть дітей на нові знання та відкриття!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *