Шукаєте прості й милі віршики для дітей 2 3 років про зайчика? Ви за адресою. Малюки обожнюють зайчиків — пухнастих, добрих і веселих. А віршики про них допомагають розвивати мовлення, пам’ять і увагу дитини. У цій добірці — коротенькі й легкі римовані рядки, які легко вивчити навіть найменшим.
Вірш про зайчика і ялинку
Почнімо з класики — ці віршики про зайчика і ялинку вже багато років звучать на дитячих святах у садочку та під час сімейних новорічних вечорів. Вони прості, ритмічні й дуже милі — саме те, що потрібно для малюків 2–3 років.
Іван Нехода — «Ялинонька»
У лісі, у лісі темному,
Де ходить хитрий лис,
Росла собі ялинонька
І зайчик із нею ріс.
Ой снігу, снігу білого
Насипала зима!
Прибіг сховатись заїнько —
Ялиноньки нема.
Ішов тим лісом Дід Мороз,
Червоний у нього ніс…
Він зайчика-стрибайчика
У торбі нам приніс…
Маленький сірий заїнько,
Іди, іди до нас!
Дивись, твоя ялинонька
Горить на весь палац!
Олександр Олесь — «Ялинка»
Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик — плиг!
Став ялинку віднімати.
Я — сюди, а він — туди…
«Не віддам, — кричить, — нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо!
Не пущу, і не проси!
І цяцьками можна гратись:
Порубаєте ліси —
Ніде буде і сховатись.
А в лісі скрізь вовки,
І ведмеді, і лисиці,
І ворони, і граки,
І розбійниці-синиці».
Страшно стало… «Ой, пусти!
Не держи мене за поли!
Бідний зайчику, прости, —
Я не буду більш ніколи!»
Низько, низько я зігнувсь,
І ще нижче скинув шапку…
Зайчик весело всміхнувсь
І подав сіреньку лапку.
Ці віршики для дітей 2 3 років про зайчика не лише розважають, а й навчають доброти, турботи про природу та дружби. Вони ідеально підходять для вивчення напам’ять або просто для затишного читання вдома перед сном.
Короткі віршики про зайчика
Коли дитині 2–3 років, найкраще сприймаються короткі, ритмічні віршики з простими словами. Такі тексти легко запам’ятовуються, викликають посмішку й допомагають розвивати мовлення. Наша добірка стане в пригоді батькам, вихователям і всім, хто хоче подарувати малюкам радість
Півник зайчика питає,
Чому зайчик так стрибає.
– Я підстрибую, стрибаю,
Бо стрибучі ніжки маю.
Заєць спати захотів,
Сам постелю постелив,
Сам собі зробив подушку,
Підмостив її під вушко.
Та в зайця довге вушко —
Все звисає із подушки.
Вранці біля хати
Малесенькі сліди —
Зайчатко вухате
Приходило сюди.
Стояло біля хати,
Ступило на поріг –
Хотіло нам сказати,
Що випав перший сніг.
— Зайчик, зайчик, де гуляв?
Чом ти шубку поміняв?
– Бо зима вже на носі,
Білий сніг уже на порозі.
З лісу зайчики ішли,
Кавуна вони знайшли.
Їли, їли кавуна,
Так і виїли до дна.
Хить його туди й сюди –
Покотили до води.
Заї-зайчики смішні
Попливли на кавуні!
Ці віршики — чудовий спосіб провести час разом, розвиваючи мовлення та уяву малюка. Дошкільнятам подобається простий сюжет і короткі рядки, які так просто повторювати.
Як швидко вивчити віршик про зайчика?
Молодшим дошкільнятам легко запам’ятати віршики, якщо процес навчання веселий і ненав’язливий. Дотримуйтеся простих порад, коли треба вивчити віршик разом із дитиною.
- Читайте вірш щодня в один і той самий час, наприклад, перед сном.
- Повторюйте окремі рядки впродовж дня, граючись або гуляючи.
- Використовуйте іграшкового зайчика — хай він «розповідає» віршик.
- Супроводжуйте слова рухами, мімікою або жестами.
- Хваліть дитину навіть за найменші успіхи — це мотивує!
- Запропонуйте дитині «навчити» віршику улюблену іграшку.
Вивчення віршів — це не про зубріння, а про емоції, гру та спілкування. І якщо ви виберете правильний текст, то побачите, як дитина із задоволенням повторює віршик знову і знову.
