Тато — це опора, захист і любов, яка завжди поруч, навіть якщо він далеко. Його турбота та мудрість залишаються з нами на все життя. Зворушливі вірші про тата — це спосіб висловити вдячність і тепло, які ми часто не встигаємо передати словами. Вони проникають у душу, нагадуючи нам про найцінніше, що є в житті.
Чому вірші про тата такі особливі?
Тато — це людина, яка часто мовчки підтримує, працює, щоб забезпечити сім’ю, і надихає власним прикладом. У віршах про тата знаходять місце не лише слова любові, а й роздуми про силу, доброту та незриму ніжність, яку він дарує. Вони розповідають про моменти дитинства, про обійми, які завжди зігрівають, і про поради, що ведуть по життю.
Все на світі вміє тато
Все на світі вміє тато:
І шпаківню змайструвати,
Вміє довгий цвях забити,
Може борщ смачний зварити,
Вміє рибу він ловити,
Мамі дарувати квіти,
Смажить шашлики у лісі
Та казки читать Марисі,
Запускати в небо зміїв…
Все на світі татко вміє!
От якби ж ще для сестрички
Він навчивсь плести косички!..
Автор: Тетяна Корольова
Татова любов
Татова любов – як літній день,
Пахне потом, хлібом, споришами…
Не знайти такої вам ніде, –
Ну – хіба що на долонях мами.
Татова любов – як джерело,
Чиста, світла: п’ю – і не нап’юся.
Ще такої в світі не було, –
Ну, хіба що ув очах матусі.
Татова любов – немов меди,
Солодко від неї, аж не йметься.
Спробуй, ще таку десь віднайди, –
Ну, хіба що в материнськім серці.
Татова любов – мов океан,
Де – ні дна, ні берега земного…
В неї, справді виміру нема,
Бо вона, як в матері, від – Бога.
Автор : Сергій Рачинець
Мій рідний татусь
Немає у світі кращих друзів,
Як я й мій рідний тато;
Ми любимось так дуже-дуже,
Що й годі розказати!
У вільний час книжки зі мною
Читає, оглядає
І мови рідної, дзвінкої
Щодень мене навчає.
Автор : Роман Завадович
У тата
На коліні гарно в тата,
мов на конику, скакати!
А на справжньому коні
трохи боязно мені.
Він не вміє готувати
І млинців не напече,
Та як гарно вкупі грати:
М’яч від тата не втече
Автор: А. Костецький
Диво-татусь
Як весняне сонечко
усміхалась донечка.
В оченятах сяяли
щастя промінці.
Тішилася донечка,
що її долонечка,
крихітна долонечка,
в татовій руці.
Щебетала донечка
про жучка та сонечко.
З татком не боялася
навіть павука.
Бо у світі цілому
малюку несмілому
так спокійно й затишно
в тата на руках.
І радів за донечку
місяць у віконечку,
на краєчок ліжечка
стиха він присів.
Побажав маляточкам –
хлопчикам й дівчаточкам –
мати добрих, лагідних
диво-татусів.
Автор : Леся Вознюк
Тато
Мій тато добрий і ласкавий,
Всміхнеться — сонце гріє,
Він різні гарні ігри-забави
Придумати уміє.
Я кожного шаную тата,
Хоч як їх скрізь багато,
Та лиш таким хотів би стати
Розумним, добрим і завзятим,
Як мій, мій рідний тато.
Автор : Роман Завадович
Я навчаюся у тата
Мої руки незупинні то у фарбі, то у глині.
Що не вміють руки нині – перейнять скоріш повинні.
Я навчаюся у тата молоток в руках тримати.
Скоро буду майструвати, бо навчаюся у тата!
Автор: Петро Осадчук
Малий
О, татові добре –
Замажеться в сажу,
І мама нічого,
Нічого не скаже.
Води підігріє
І кличе: – Вмивайся.
А як я замажусь –
У дім не з’являйся.
Мій тато одягнеться,
Піде до парку,
А я лиш на вулицю –
Зразу і сварка:
– Ти сам не виходь,
Бо наїде машина!
А що я, не бачу?
Хіба я дитина?
Мені вже чотири,
Два тижні на п’ятий, –
Чого ж я не можу,
Як тато, гуляти?
А мама сміється:
– Не буду сваритись.
Внеси нам з криниці
Водички напитись.
– Хіба я дістану
Руками до зрубу?
– Тоді поклади
Це поліно у грубу.
– Та я те поліно
Й підняти не можу.
– Тоді ти полагодь
В саду огорожу.
– Там високо дуже
Прикріплена лата.
– Отож, мій малий,
Не рівняйся до тата.
Автор : Платон Воронько
Мале мамонтенятко
Мале мамонтенятко
Спиталося у татка:
– Цікаво дуже знати,
Що ми за звірі, тату?
– Хіба не знаєш сам ти? –
Спитав татусь. – Ми мамонти.
– Неправильно! Неправильно!
Нічого ви не тямите!
Ніякі ми не мамонти!
З усіх нас тільки мама –
Єдиний справжній мамонт.
Якщо ж поміркувати,
То ви, татусю, татонт!
Малий прийшов до діда,
Старий якраз обідав.
– Скажіть, дідусю, хто ви?
Почав малюк розиову.
Дідусь повів бровами:
– Ну, як це хто? Я мамонт.
– Неправильно! Неправильно!
Нічого ви не тямите!
Ніякі ми не мамонти!
З усіх нас тільки мама –
Єдиний справжній мамонт.
А наш вухатий тато –
Звичайний собі татонт.
І ви не мамонт, діду.
Ви – натуральний дідонт!
Малий стареньку бабу
Зустрів під баобабом.
– Скажіть, бабусю, прямо:
Ви мамонт чи не мамонт?
Бабуся здивувалась,
Подумала й сказала:
– Питання трохи дивне…..
Я мамонт, безсумнівно!
– Неправильно! Неправильно!
Нічого ви не тямите!
Ніякі ми не мамонти!
З усіх нас тільки мама –
Єдиний справжній мамонт.
А наш вухатий тато –
Звичайний собі татонт,
Дідусь – звичайний дідонт….
І ви не мамонт, бабо
Ви – мій ласкавий бабонт…
А потім біля річки
Зустрів малий сестричку.
Він вискочив з туману
І вигукнув: «Ти мамонт!?»
Сполохана сестричка
Шувбовснула у річку.
Води у ніс набравши
Ще й жабок розлякавши,
Пробулькала незвично:
– Я мамонт. Симпатичний.
– Неправильно! Неправильно!
Нічого ви не тямите!
Ніякі ми не мамонти!
З усіх нас тільки мама –
Єдиний справжній мамонт.
А наш вухатий тато –
Звичайний собі татонт,
Дідусь – звичайний дідонт,
Бабуся – просто бабонт…
А ти, зізнаюсь чесно, –
Гарненький мокрий сестронт!…
Невже, невже в природі
Вже мамонти не в моді?
Є татонти сильнющі,
Є сестронти мокрющі,
Є дідонти гаркаві
І бабонти ласкаві…
Чому, чому, питаю,
Геть мамонтів немає?!…
З таким – от думками
Ішов малий стежками
Й зрадів, зустрівши маму:
– Нарешті ! Справжній мамонт!
Автор : Сашко Дерманський
Рідний тато
Тату, рідний, мусиш знати –
Ти найкращий в світі тато!
Добрий, сильний та стрункий:
Хіба є де ще такий?
Будь упевненим, мій тату,
Що тебе я буду вартий.
Все робитиму, як ти,
Треба тільки підрости!
Автор: Сергій Гордієнко
Вершник
На коліні гарно в тата,
мов на конику, скакати!
А на справжньому коні
трохи боязно мені.
Автор : Анатолій Костецький
Між нами
Я скажу це вам, друзі, між нами,
Люблю тата я, більше від мами.
Тато вдома так рідко буває!
Та ніколи на мене не лає.
Як має татко вільний час,
Тоді у домі свято в нас.
Граєм в індіанців, вікінгів, спартанців.
Хитає мама головою:
“Із татом діти ви обоє!”
Друге місце
– От я біг на лижнім кросі –
Не віддихаюсь і досі!
Друге місце я зайняв,
І татусь мене обняв…
– Ну, а бігло ж вас багато?
– Бігли вдвох ми: я і тато!
Автор : Грицько Бойко
Татові
Про Маму в Світі сказано багато…
Цю роль оспівувати Бог велів…
Я хочу вірш цей присвятити Тату!..
Він заслужив не менше добрих слів.
Так само любить він свою дитину,
Турбується про затишок її…
На справжнім Батькові тримається родина,
Таким батькам вклоняюсь до землі…
Хто дбає і про доню і про сина,
У вічність прокладає він мости.
Хороший тато – дорога Людина…
Той Тато, що нас виховав й зростив.
Автор : Міла Кирилюк
Зворушливі вірші про тата — це більше, ніж просто слова. Це спосіб висловити любов і вдячність людині, яка заслуговує на це як ніхто інший. Не бійтеся говорити про свої почуття і ділитися ними через поезію. Такий подарунок татові назавжди залишиться в його серці.
