«Дефлопе з палаби з насінням кациуса» звучить як назва страви, за яку потім незручно платити. Відчуття правильне: такої страви не існує в жодній кухні світу. Слово стало знаменитим завдяки комедії «Про що говорять чоловіки», що вийшла на екрани 2010 року, а потім почало власне життя в інтернеті — досі люди шукають «рецепти дефлопе» і сперечаються, звідки воно взялося.
Чи існує дефлопе в реальній кулінарії
Ні, дефлопе не існує — і ніколи не існувало. Назву вигадали автори фільму — учасники комік-театру «Квартет І». Саме слово нічого не означає: воно лише імітує звучання назв із дорогих ресторанних меню.
Після успіху комедії в інтернеті почали з’являтися статті про «старовинний французький рецепт». У них дефлопе подають як в’ялене мариноване м’ясо за нібито давнім рецептом. Це містифікація: до фільму «Квартету І» жодного такого рецепта не було. Покрокові інструкції з апетитними фото — клікбейт, який заробляє на впізнаваній назві. Якщо хтось серйозно розповідає вам про дефлопе з маринадом, перед вами або жарт, або людина, яка сама в нього повірила.
Дефлопе — суто гумористичний мем і сатиричний образ пафосних ресторанів. Тому шукати страву в офіційних кулінарних довідниках або готувати «справжній автентичний рецепт» не має жодного сенсу. Такого рецепта не існує і не могло існувати — є лише жарт із кіно. Хочете здивувати гостей дефлопе? Спершу доведеться вигадати його самостійно.
Сцена в ресторані: дефлопе, крутони та сатира на дорогі заклади
У фільмі один із чотирьох друзів розповідає компанії, як побував у дорогому московському ресторані з обстановкою «як у Луврі». У меню він натрапив на «дефлопе з палаби з насінням кациуса» за 64 долари, але соромився перепитати, що це таке. Офіціант покровительським тоном порадив страву як найкращу в Москві. Принесли величезну тарілку, посеред якої лежала крихітна порція з кількома насінинками.
Герой іронізує: тарілка така величезна, мабуть, щоб підкреслити, як мало дефлопе на землі і яке воно дороге. А на смак «найкраще в Москві» виявилося ніяким. Це і є головна сатира епізоду: чим менше їжі на тарілці, тим дорожче й «елітніше» вона звучить. Ви одразу впізнаєте такі заклади — там платять не за їжу, а за можливість почувати себе обраним.
Друга легендарна деталь сцени — крутон. Герой пояснює: крутон — це той самий підсмажений шматочок хліба, що й грінка, тільки грінка не може коштувати вісім доларів, а крутон — може. Жарт б’є точно по ресторанному маркетингу: продукт не змінився, змінилася назва, а разом із нею — сума в рахунку. Отже, сцена висміює кілька ресторанних звичок:
- пафосні назви страв, яких гість не розуміє, але соромиться перепитати;
- мікроскопічні порції на величезних тарілках;
- ціну, що росте від французької назви, а не від якості продукту.
Вигадане меню ресторану у фільмі та ціни позицій
У розповіді героя звучать лише дві ціни, обидві в доларах. Довші «меню» з іншими екзотичними назвами, які ходять інтернетом, у репліках фільму не трапляються. Відвідувач у такому закладі не розуміє жодного слова — на цьому й тримається вся магія цін.
| Позиція | Ціна у фільмі (USD) |
|---|---|
| Дефлопе з палаби з насінням кациуса | 64 |
| Крутон (звичайна грінка) | 8 |
Секрет жарту в тому, що вигадані «палаба» й «кациус» звучать як справжні кулінарні терміни, а крутон — цілком реальна грінка, просто з французькою назвою. Вийшов точний портрет ресторану, де гість соромиться перепитати, що замовляє, — і платить за назву.
