Михайло Михайлович Коцюбинський — український письменник, громадський діяч і класик літератури. Роки життя: 1864–1913. Народився у Вінниці, зрілі роки провів у Чернігові.
Для уроку, реферату чи НМТ потрібні точні дати, етапи навчання, головні твори й кілька фактів громадської роботи. Вони зібрані нижче.

Дитинство, освіта та початок життєвого шляху
Народився Михайло Коцюбинський 5 (17) вересня 1864 року у Вінниці. Батько, Михайло Матвійович Коцюбинський, був дрібним службовцем — урядовцем, тобто чиновником на невеликій посаді. Вихованням хлопця здебільшого займалася мати.
Початкову освіту здобув удома. До школи пішов не одразу. У 1875–1876 роках учився в Барській початковій школі, далі — у Шаргородському духовному училищі (1876–1880).
Друкуватися почав 1890 року. Львівський дитячий журнал «Дзвінок» опублікував вірш «Наша хатка». У 1891-му вийшло оповідання «Харитя». З цього тексту в школі зазвичай починають ранню прозу Коцюбинського: ще без складної гри світла, але вже з увагою до живої людини.
Громадська діяльність та чернігівський період
Громадська робота йшла поруч із письменством. Коцюбинський увійшов до таємної політичної організації «Братство тарасівців». У 1898 році переїхав до Чернігова й служив у Чернігівській губернській земській управі — установі місцевого самоврядування, а в 1904 році придбав у місті власну садибу. Він фактично керував роботою чернігівського товариства «Просвіта»: воно поширювало українську освіту й культуру та стало їхнім головним осередком у місті. Садиба письменника збереглася — зараз там діє його літературно-меморіальний музей-заповідник.
Будинок Коцюбинського в Чернігові був справжнім осередком культурного відродження. Слово «осередок» тут просте: місце, де все сходилося. У цьому домі збиралася тогочасна українська еліта — найвідоміші діячі культури. Для міста садиба значила більше, ніж приватне житло письменника.
Коло спілкування та взаємини з українською інтелігенцією
Серед діячів культури Коцюбинський мав широкий авторитет. Його коло — не випадкові знайомі. Це люди, з якими він дружив, працював або обмінювався текстами:
- поет Іван Франко: творча підтримка, спільні літературні проєкти;
- композитор Микола Лисенко: близький друг;
- новеліст Василь Стефаник: колега по новелі;
- письменниця Леся Українка: з його кола;
- письменниця Олена Пчілка: з його кола;
- діяч культури Михайло Старицький: з його кола.
У шкільній відповіді називають людину і тип зв’язку: підтримка, дружба чи спільна робота. Фраза «товаришував з багатьма митцями» без імен балів не дає.
Літературна спадщина та український імпресіонізм
Імпресіонізм простіше зловити на тексті, ніж завчити визначення. У прозі Коцюбинського на першому плані не ланцюг подій, а миттєве враження. Світло, колір, звук. Вони передають настрій героя.
Такий прийом називають психологізмом. Слово довге, зміст простий: читач бачить, що людина відчуває цієї хвилини. Втома або радість — і вже потім учинок.
Новела — короткий прозовий твір з одним гострим внутрішнім поворотом. «Intermezzo» Коцюбинський написав 1908 року. Це зразок імпресіонізму. Тема — втома митця: герой іде від людського гамору до тиші, щоб зібратися з силами. Подій мало. Зате багато світла і внутрішнього стану.
Повість — довший прозовий твір. «Тіні забутих предків» написані 1911 року, після поїздок на Гуцульщину. Коцюбинський зібрав фольклорні мотиви, тобто народні повір’я, обрядовий побут і барви гуцульської мови. Не для довідки про край. Для історії почуттів. Задум автора — показати цей світ зсередини, очима людей, які в ньому живуть.
Докладний переказ сюди не входить. На уроці чекають рік, місце вражень і назву стилю.
Хронологічна таблиця життя і творчості
Сім дат закривають шлях від народження до останнього року життя.
| Рік (дата) | Подія |
|---|---|
| 5 (17) вересня 1864 року | Народження у Вінниці |
| 1875–1876 роки | Навчання в Барській початковій школі |
| 1876–1880 роки | Навчання у Шаргородському духовному училищі |
| 1890 рік | Перша публікація: вірш «Наша хатка» |
| 1898 рік | Переїзд і купівля садиби в Чернігові (1904) |
| 1908–1911 роки | Новела «Intermezzo» (1908) і повість «Тіні забутих предків» (1911) |
| 12 (25) квітня 1913 року | Смерть через тяжку хворобу серця |
Цифра без дужок — дата за старим стилем, яким користувалися в Російській імперії. У дужках — новий стиль, звичний зараз. На контролі пишуть обидва записи й рік, дні самостійно не перераховують.

Цікаві факти про письменника
Окремо тримають факти, які часто трапляються в тестах і коротких дописах.
- Літературні прізвиська: «Сонцепоклонник» і «Сонях» — за любов до природи та світла.
- Мови: знав 9, серед них польську, французьку, італійську, румунську, татарську, турецьку.
- Подорожі: лікувався і набирався сил на острові Капрі (Італія), звідти привіз нові враження для творів.
- Пам’ять: у Чернігові та Вінниці діють державні літературно-меморіальні музеї-садиби.
«Сонях» — народна назва соняшника, квітки, що повертається до світла. «Сонцепоклонник» каже те саме іншими словами: людина, яка тягнеться до сонця. Обидва прізвиська про природу й світло, не про посаду. Якщо питають, що писав Коцюбинський, у короткій відповіді називають «Харитя» (1891), «Intermezzo» (1908) і «Тіні забутих предків» (1911).