Михайло Коцюбинський: біографія, творчість та хронологія життя

Зміст

Михайло Михайлович Коцюбинський — український письменник, громадський діяч і класик літератури. Роки життя: 1864–1913. Народився у Вінниці, зрілі роки провів у Чернігові.

Для уроку, реферату чи НМТ потрібні точні дати, етапи навчання, головні твори й кілька фактів громадської роботи. Вони зібрані нижче.

Дитинство, освіта та початок життєвого шляху

Народився Михайло Коцюбинський 5 (17) вересня 1864 року у Вінниці. Батько, Михайло Матвійович Коцюбинський, був дрібним службовцем — урядовцем, тобто чиновником на невеликій посаді. Вихованням хлопця здебільшого займалася мати.

Початкову освіту здобув удома. До школи пішов не одразу. У 1875–1876 роках учився в Барській початковій школі, далі — у Шаргородському духовному училищі (1876–1880).

Друкуватися почав 1890 року. Львівський дитячий журнал «Дзвінок» опублікував вірш «Наша хатка». У 1891-му вийшло оповідання «Харитя». З цього тексту в школі зазвичай починають ранню прозу Коцюбинського: ще без складної гри світла, але вже з увагою до живої людини.

Громадська діяльність та чернігівський період

Громадська робота йшла поруч із письменством. Коцюбинський увійшов до таємної політичної організації «Братство тарасівців». У 1898 році переїхав до Чернігова й служив у Чернігівській губернській земській управі — установі місцевого самоврядування, а в 1904 році придбав у місті власну садибу. Він фактично керував роботою чернігівського товариства «Просвіта»: воно поширювало українську освіту й культуру та стало їхнім головним осередком у місті. Садиба письменника збереглася — зараз там діє його літературно-меморіальний музей-заповідник.

Будинок Коцюбинського в Чернігові був справжнім осередком культурного відродження. Слово «осередок» тут просте: місце, де все сходилося. У цьому домі збиралася тогочасна українська еліта — найвідоміші діячі культури. Для міста садиба значила більше, ніж приватне житло письменника.

Коло спілкування та взаємини з українською інтелігенцією

Серед діячів культури Коцюбинський мав широкий авторитет. Його коло — не випадкові знайомі. Це люди, з якими він дружив, працював або обмінювався текстами:

  • поет Іван Франко: творча підтримка, спільні літературні проєкти;
  • композитор Микола Лисенко: близький друг;
  • новеліст Василь Стефаник: колега по новелі;
  • письменниця Леся Українка: з його кола;
  • письменниця Олена Пчілка: з його кола;
  • діяч культури Михайло Старицький: з його кола.

У шкільній відповіді називають людину і тип зв’язку: підтримка, дружба чи спільна робота. Фраза «товаришував з багатьма митцями» без імен балів не дає.

Літературна спадщина та український імпресіонізм

Імпресіонізм простіше зловити на тексті, ніж завчити визначення. У прозі Коцюбинського на першому плані не ланцюг подій, а миттєве враження. Світло, колір, звук. Вони передають настрій героя.

Такий прийом називають психологізмом. Слово довге, зміст простий: читач бачить, що людина відчуває цієї хвилини. Втома або радість — і вже потім учинок.

Новела — короткий прозовий твір з одним гострим внутрішнім поворотом. «Intermezzo» Коцюбинський написав 1908 року. Це зразок імпресіонізму. Тема — втома митця: герой іде від людського гамору до тиші, щоб зібратися з силами. Подій мало. Зате багато світла і внутрішнього стану.

Повість — довший прозовий твір. «Тіні забутих предків» написані 1911 року, після поїздок на Гуцульщину. Коцюбинський зібрав фольклорні мотиви, тобто народні повір’я, обрядовий побут і барви гуцульської мови. Не для довідки про край. Для історії почуттів. Задум автора — показати цей світ зсередини, очима людей, які в ньому живуть.

Докладний переказ сюди не входить. На уроці чекають рік, місце вражень і назву стилю.

Хронологічна таблиця життя і творчості

Сім дат закривають шлях від народження до останнього року життя.

Рік (дата)Подія
5 (17) вересня 1864 рокуНародження у Вінниці
1875–1876 рокиНавчання в Барській початковій школі
1876–1880 рокиНавчання у Шаргородському духовному училищі
1890 рікПерша публікація: вірш «Наша хатка»
1898 рікПереїзд і купівля садиби в Чернігові (1904)
1908–1911 рокиНовела «Intermezzo» (1908) і повість «Тіні забутих предків» (1911)
12 (25) квітня 1913 рокуСмерть через тяжку хворобу серця

Цифра без дужок — дата за старим стилем, яким користувалися в Російській імперії. У дужках — новий стиль, звичний зараз. На контролі пишуть обидва записи й рік, дні самостійно не перераховують.

Цікаві факти про письменника

Окремо тримають факти, які часто трапляються в тестах і коротких дописах.

  1. Літературні прізвиська: «Сонцепоклонник» і «Сонях» — за любов до природи та світла.
  2. Мови: знав 9, серед них польську, французьку, італійську, румунську, татарську, турецьку.
  3. Подорожі: лікувався і набирався сил на острові Капрі (Італія), звідти привіз нові враження для творів.
  4. Пам’ять: у Чернігові та Вінниці діють державні літературно-меморіальні музеї-садиби.

«Сонях» — народна назва соняшника, квітки, що повертається до світла. «Сонцепоклонник» каже те саме іншими словами: людина, яка тягнеться до сонця. Обидва прізвиська про природу й світло, не про посаду. Якщо питають, що писав Коцюбинський, у короткій відповіді називають «Харитя» (1891), «Intermezzo» (1908) і «Тіні забутих предків» (1911).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *