Как называется смесь апельсина и мандарина, и какие еще существуют гибриды цитрусовых

Мандарин – один из самых разнообразных видов цитрусовых. Эти фрукты отличает более рыхлая, легко отделяемая кожура и более сладкая мякоть, чем у апельсина. Мандариновые деревья подходят для выращивания в разнообразных климатических условиях в отличие от других видов цитрусовых.

Но мандарины мельче и не отличаются такой лежкостью, как апельсины. Гибридизация этих двух цитрусовых позволила получить крупные, сочные и сладкие плоды, объединяющие лучшие качества обеих культур. Из статьи вы узнаете, как называется смесь апельсина и мандарина и какие еще существуют гибриды цитрусовых.

Разнообразие цитрусовых

Вечнозеленые представители цитрусовых красивы во время цветения и обладают плотными листьями насыщенного зеленого цвета. Поэтому их зачастую выращивают в декоративных целях как в саду, так и в домашних условиях.

Известно три оригинальных вида этих растений: мандарин, помело и цитрон. Все остальные плоды цитрусовых, представленные сегодня в магазинах и на рынках – результат скрещивания оригинальных видов. В том числе, привычные для нас сладкие апельсины, лимоны и лаймы.

Историческая справка. Род Citrus родом из Азии, Меланезии и Австралии. Различные виды этих деревьев культивировались и выращивались местными народами с древних времен. Отсюда растения распространились в Микронезию и Полинезию, а затем на Ближний Восток и район Средиземного моря.

Сами плоды бывают разнообразных форм и размеров. Но все они покрыты кожурой, различающейся по плотности и толщине. Под слоем цедры расположена белая оболочка, обладающая горьким привкусом. Мякоть подавляющего большинства цитрусовых – это сочные дольки с косточками внутри.

Цитрусовые ценят за особый запах. Его источником служат флавоноиды и лимоноиды, содержащиеся в кожуре. Род Citrus коммерчески важен, так как его выращивают не только ради фруктов и употребления их в свежем виде, но и ради получения сока для консервации.

Цитрусовые деревья легко скрещиваются между собой в естественных условиях. Для выращивания плодов в коммерческих целях используют деревья, полученные путем прививки желаемых сортов на устойчивые к болезням корневища.

Интересный факт! Цвет спелого фрукта зависит от региона выращивания. В тропиках, где вообще нет зимы, цитрусовые остаются зелеными до зрелости, отсюда и тропические зеленые апельсины.

Деревья цветут весной, вскоре после этого появляются плоды. Фрукты созревают осенью или в начале зимы в зависимости от сорта. Именно в это время они приобретают сладость. У некоторых видов, например, грейпфрута, созревание занимает до 18 месяцев.

Виды гибридов

Как уже упоминалось выше, цитрусовые деревья легко скрещиваются между собой. Этот факт объясняет многообразие их видов. Кроме привычных апельсинов, мандаринов и лимонов в супермаркетах встречаются экзотические фрукты, такие как свити, танжело или клементины.

Приведем краткое описание основных гибридов, историю их селекции и полезные свойства.

Танжело

Фрукт с необычным названием танжело – это гибрид танжерина (разновидность мандарина) и помело либо грейпфрута. Некоторые сорта танжело появились случайно, другие были выведены специально.

Танжело вывел в Америке в 1897 году Уолтер Теннисон Суингл. Гибрид оказался настолько не похожим на собратьев, что был выделен в отдельный класс. В частности танжело отличается повышенной морозостойкостью.

Дерево танжело – это крупное вечнозеленое растение высотой до 7-8 м. Размер плодов варьируется от апельсина до грейпфрута. Мякоть желтая или оранжевая, вкус сладкий с легкой кислинкой. Структура кожуры рыхлая, счищается она легко. Характерная особенность танжело – немного вытянутое основание плода.

Главные производители гибрида – американские штаты Флорида и Калифорния. В природе эти деревья не встречаются, их возделывают на плантациях и в частных садах. Другие районы культивирования – Турция и Израиль.

Полезные свойства

В мякоти танжело содержатся антиоксиданты, калий, витамины A, C и группы B. Также в ней много клетчатки, способствующей пищеварению и снижению уровня сахара в крови.

Вес одного плода в среднем составляет 100 г, калорийность – около 70 ккал, что делает танжело подходящими для людей, которые следят за весом и стараются не потреблять много калорий.

Миннеола

Миннеола – самый широко распространенный сорт танжело. Этот представитель цитрусовых был выведен в Америке (штат Флорида) в 1930-х годах. Гибрид получился в результате скрещивания грейпфрута Duncan и мандарина Dancy.

Миннеоловое дерево вырастает до 5 м в высоту. Плоды круглые с ярко выраженной шейкой и гладкой красно-оранжевой кожурой. Чистятся легко. Вкус фрукта богатый и сочный, с оттенком терпкости родительского грейпфрута.

Питательная ценность миннеолы схожа с другими цитрусовыми. Плоды богаты витамином С, фолиевой кислотой, калием и клетчаткой. Мякоть миннеолы не содержит косточек или содержит в незначительном количестве. Поэтому это хороший выбор для ланч-бокса или здорового перекуса.

В кулинарии плоды используют для приготовления салатов, десертов и коктейлей, а также в качестве дополнения к блюдам из рыбы и морепродуктов.

Свити

Свити, или оробланко – это сорт, полученный из гибрида белого грейпфрута и помело. Свити был выведен в 1960-е годы американскими селекционерами, пожелавшими получить плоды с такими же качествами, как у грейпфрута, но слаще.

Овальные или круглые плоды внешне напоминают грейпфруты или небольшие помело. Весят от 300 до 1500 г. Разделенная на сегменты мякоть светлая, плотная, сладкая, но с характерной для грейпфрута горчинкой. На вкус напоминает клементин и апельсин.

Благодаря толстым перегородкам между сегментами мякоть оробланко высыхает медленнее, чем у других цитрусовых. Косточки отсутствуют. Кожура у фруктов толстая, от зеленого до желтого цвета, гладкая и блестящая.

Плоды растут на крупных вечнозеленых деревьях высотой 5-9 м. Растения любят теплый климат. Сегодня их выращивают в Южной Азии, Европе, отдельных частях Центральной и Южной Америки, Израиле и на Гавайских островах. Главный поставщик фруктов – Израиль.

Полезные свойства

Мякоть оробланко отличает высокое содержание витамина C, различных микроэлементов, фолиевой кислоты, эфирных масел, витаминов группы B и ферментов, стимулирующих расщепление белков и жиров.

Также в мякоти и кожуре свити содержится антиоксидант нарингин, нейтрализующий свободные радикалы и помогающий защитить ДНК. А еще нарингин выводит вредный холестерин.

Тангор

Тангор – это гибрид апельсина с мандарином (танжерином). Эта разновидность цитрусовых была выведена американскими селекционерами в начале 1920-х годов. В Австралии и Бразилии это второй по популярности цитрус после апельсина. Один из самых известных сортов тангора – Муркотт (что в переводе означает «медовый»).

Растение представляет собой высокий и широкий кустарник с нависающими ветвями и заостренными листьями копьеобразной формы. Плоды приплюснутые среднего размера (4-8 см в диаметре), весом 70-120 г. Кожура желто-оранжевая, хорошо прилегает к мякоти и плохо счищается. Мякоть сочная, сладкая и ароматная.

Регулярное употребление тангоров способствует укреплению иммунитета, нормализации кровотока, стимуляции выработки пищевых ферментов, помогает в борьбе с простудными заболеваниями. Химический состав плодов включает витамины А, Е, С, калий, фосфор, магний, тиамин, рибофлавин.

Клементин

Клементин – это разновидность тангора, гибрид мандарина и сладкого апельсина. Плод клементина темно-оранжевого цвета с гладкой, глянцевой кожурой. Мякоть разделена на 7-14 сегментов. Кожура легко очищается.

Клементин – это спонтанный цитрусовый гибрид, появившийся в конце 19-го века в Миссерхине (Алжир) в саду священника Клемента Родье, в честь которого и был назван.

Существует три типа клементинов: бессемянные, клементины с максимум 10 семенами и монреальские (более 10 семян).

Плоды служат богатым источником витамина С и антиоксидантов. Один средний фрукт обеспечивает 40% ежедневной потребности в витамине С. Кроме того, клементин содержит фолаты и тиамин. Эти вещества выполняют множество функций для поддержания оптимальной работы организма, в том числе помогают предотвратить анемию и способствуют здоровому обмену веществ.

Лимандарин

Лимандарин, или рангпур – это гибрид мандарина с лимоном. Плод имеет кисло-сладкий вкус, оранжевую кожуру и мякоть. Размер плода – около 5 см в диаметре. Кожура тонкая, легко отделяется.

Внешне лимандарин напоминает апельсин небольшого размера, при этом обладает ароматом мандарина. Косточек внутри плодов нет. У мякоти кислый вкус.

Плоды лимандарина используют в кулинарии для приготовления мармелада и в консервировании, а также едят свежими. Лимандарин можно использовать вместо лайма.

Заключение

Гибриды цитрусовых ценят за разнообразие и вкусовые качества. Помимо перечисленных гибридов существует также смесь апельсина и грейпфрута (оранжело), гибрид лимона и апельсина под названием лимон Мейера, гибрид лайма и кумквата (лаймкват) и многие другие.

Если манго считается королем фруктов, то цитрусовые образуют его королевский двор. Сочетание сладкого и кислого вкусов делает цитрусовые одними из самых популярных и востребованных фруктов в мире. Все цитрусовые схожи по химическому составу: они богаты витамином С, калием, фосфором, магнием и клетчаткой.

Відомі гібриди цитрусових

Більшість із нас їдять гібридні фрукти, навіть не усвідомлюючи цього. І хоча багато людей вважають, що така їжа не дуже смачна, як звичайні сорти, але вони дуже популярні у людей. Був час, коли певний фрукт був доступний лише одночасно на ринках. Зараз, у продуктових магазинах ви знайдете не лише сезонні фрукти, а й деякі види не сезонних. Деякі з цих фруктів, можливо, були привезені з іншого місця, але найчастіше ви побачите фрукти місцевих сортів. Ці фрукти є гібридами. Ці фрукти виводяться за допомогою схрещування з двох або більше аналогічних сортів у межах одного виду або роду. В результаті схрещена рослина отримує властивості обох батьків.

У гібридизації немає нічого нового, це навіть відбувається природним шляхом, щоби з’являлися нові фрукти. Штучна гібридизація робиться збільшення врожайності сільськогосподарських культур, поліпшення поживних властивостей і позбавлення деяких шкідників.

Недоліком цих фруктів є те, що вони можуть не мати смаку та оригінального аромату. Іншим недоліком є ​​те, що посадивши насіння даних рослин, не завжди будуть з них виростати такі ж рослини, як і гібридна батьківська рослина.

Гібриди – це не генетично модифіковані фрукти. У генетичні модифіковані фрукти вноситься ген іншого фрукта чи навіть тварини. Так, наприклад, у помідори внесли ген тварини, цей ген блокує синтез ферменту, відповідального за дозрівання плодів.

Дізнатися більше про гібриди цитрусових фруктів можна тут.

Аглі фрукт це вийшов за допомогою схрещування грейпфрута та мандарину. Це великий солодкий соковитий фрукт із зеленувато-жовтою зморшкуватою шкірою. Плід аглі має солодку м’якоть. Здебільшого культивується у Флориді. Аглі трохи більше, ніж грейпфрут. Смак швидше нагадує суміш лимона та мандарину.

Апельсин

Апельсин це гібрид мандарина і помело і почали його культивувати ще за 2,5 тисячі років до н.е.

Апріум

Апріум вийшов завдяки схрещуванню сливи з абрикосом. Апріуми доступні в США у червні. Плід сухий і не дуже соковитий, при цьому дуже солодкий із апельсиновим ароматом. Смак стиглих плодів нагадує абрикос.

Бойзенова ягода

Бойзенова ягода вийшла завдяки схрещуванню ожини, малини та логанової ягоди. Ягода більше ожини з великим насінням. Ягода має насичений бордовий колір. І стає чорного кольору, коли встигає.

Грейпл

Фрукт грейпл є поєднанням винограду і яблука. Grape + apple = grapple. Плід смакує як виноград, а виглядає як яблуко. Грейпл зазвичай виглядає більше і м’якуш солодший і хрумкіший. Грейпл є торговою маркою, яка була спеціально оброблена, щоб смак м’якоті був схожий на виноград. Грейпл є різновидом Fuji яблука.

Грейпфрут

Грейпфрут є гібридом двох цитрусових видів, помело та апельсина. У плоду м’якуш червоного кольору. Грейпфрут буває з жовтою, помаранчевою шкіркою та видів: білою, рожевою та червоною. Колір не впливає на смак, водночас рожевий і червоний грейпфрут додадуть до вашої дієти вітамін А.

Декопон

Декопон є схрещеним між Kiyomi tangor та Ponkan. Kiyomi tangor сам є різновидом схрещеним між Trovita orange і Mikan або Satsuma. Декопан не має кісточок і має дуже солодкий плід. Декопан вивели у Японії 1972 року. Родова назва декопан shiranuhi або shiranui. Плід декопан дуже великий і має солодкий смак.

Йошта

Йошта вийшла, завдяки, схрещування між чорною смородиною та аґрусом. Розмір плоду дуже великий, але смак подібний до смородині. Плід витримує заморозки так само добре, як і чорна смородина. Ягода була виведена в Німеччині і повністю стійка до грибків та бактерій, які ушкоджують смородину. Дозрілі ягоди мають темно-синій колір.

Кривавий лайм

Кривавий лайм є гібридом червоного пальчикового лайма та мандарином Ellendale. Шкірка, м’якоть та сік має криваво-червоний колір. На смак вони дуже кислі. Плоди 20-30 мм завширшки.

Лаймкват

Лаймкват це цитрусовий фрукт, який схрещений між лаймом та кумкватом. Лаймкват це невелике деревце, яке має густе листя і виробляє багато фруктів у молодому віці. Він використовується в багатьох рецептах, там де є лайми та лимони. Плід лаймквату невеликий зелено-жовтий колір. Не має насіння. Плід містить мало калорій.

Юстис: лайм схрещений із круглим кумкватом. Лейкленд: лайм схрещений з круглим кумкватом, з іншим насінням гібриду від батьків, як Юстіс. Таварес: ​​лайм схрещений з овальним кумкватом, де плід набагато більший і подовжений.

Лемато

Лемато є гібридним варіантом лимона та помідора. Хоча до помідорів додали ген базиліка, через який помідор пахне лимоном. Ізраїльські дослідники розробили генетично модифікований помідор, який на смак нагадує лимон і аромат троянди. Близько 82 людей спробували експериментальний фрукт із не модифікованим фруктом. Вони описали цей фрукт як аромат троянди, герані та зелені лимона.

• Генетично модифіковані помідори віддали перевагу 49 особам
• Справжні помідори віддали перевагу 29 особам
• 4 особи не схилилися до жодного виду помідорів.

Генетично модифіковані помідори бувають тільки світло-червоного кольору, тому що вони містять у два рази менше лікопену, як і звичайні помідори. Вони мають тривалий термін зберігання та їм потрібно менше пестицидів для зростання.

Лімандарин, рангпур

Рангпур є гібридним сортом схрещеним між мандарином та лимоном. Рангпур також відомий під назвою лемандарин. Плід мають кислий смак. Назва «рангпур» виникла з бенгальської мови. Оскільки цей фрукт вирощується в Рангпурі в Бангладеш, місто відоме цитрусовими фруктами. Рангпур також можна використовувати для заміни лаймів. Плід може бути як невеликим, так і середнім за розміром. Рангпур використовується як декоративна або кімнатна рослина у США. Але в основному використовується як підщепа в інших країнах.

Логанова ягода

Логанова ягода є гібридом американської ожини та європейської червоної малини. Ягоди великі та подовжені. Дозрілі ягоди стають темними та яскраво-червоними. Їх збирають у період із липня по вересень. Ягоди соковиті та мають різкий кислий смак. Плоди завжди дозрівають дуже рано.

Маріонберрі

Маріонберрі схрещений між Chehalem та Olallieberries. Ці роки найбільш поширені сорти ожини. Ягоди також блищать, як і інші сорти ожини. Ягоди середнього розміру, солодкі, соковиті та мають терпкий смак.

Нетактотум

Нектакотум є гібридним різновидом абрикосу, сливи та нектарину. Вони червонувато-зеленого кольору з м’якоттю світло-рожевого кольору. Плід має солодкий смак. Добре буде додавати його до салатів.

Помаранчело

Плід круглої та трохи грушоподібної форми, який за розміром як грейпфрут. Шкірка блискуче-жовта і легко чиститься. Внутрішня частина ділиться в основному на 9-13 сегментів, не гіркі, м’якуш жовто-оранжевого кольору. Стінки ніжні з м’яким смаком апельсина і грейпфрута і кисла.

Ортанік

Ортанік це гібрид, схрещений між апельсином та танжерином. Фрукт було виявлено на Ямайці. У нього сильний цитрусовий аромат і різкий, невиразний солодкий смак. Ортанік має блідий колір без насіння. Має соковиту м’якоть та росте у Середземноморському регіоні.

Olallieberry

Olallieberry вийшов, завдяки схрещуванню логанової ягоди та янгберрі, зовні схожа на класичну ожину. Має солодкий аромат. Використовуються для створення джемів та вина. Ягоди великі блискучі та соковиті. Ця ягода була виведена 1950 року. Ягоди дуже специфічні та доступні в основному в Каліфорнії.

Пайнберрі

Пайнберрі вийшов, завдяки, схрещуванню суниці чилійської та суниці вірджинської. Плід дуже ароматний із ананасовим смаком. Коли плоди дозрівають, то вони стають білими з червоним насінням. Пайнбері вирощують дуже мало, переважно в Європі та Белізі.

Плумкот

Плумкот вийшов, завдяки, схрещування між сливою та абрикосом. Плоди бувають жовтого кольору з червоним відтінком, м’якуш червоного або темно-фіолетового кольору в залежності від сорту. Має дуже гладку шкіру, подібно до зливу. Плумкот росте добре там, де росте слива чи абрикос.

Плуот

Плуот фрукти індивідуального схрещування між сливою та абрикосом. Це новий фрукт, який був виведений Флойдом Зайгером у 1990 році. Плуот буває різних кольорів від рожевого до червоного. Плуот набагато солодший, ніж його батьки (слива та абрикос). Плуот буває дуже соковитим та солодким, тому його так люблять діти. Є близько 25 сортів. Плід має дуже низький вміст жиру та натрію.

Світі, оробланко

Свити це гібрид між помело та білим грейпфрутом. Плід солодкий, великого розміру з малою кількістю насіння. Світи до смаку схожий запах його квітів. Дерева оробланки не ростуть у холодних умовах. Він має тенденцію пристосовуватися до навколишнього середовища дуже швидко і добре рости. Плід має товсту шкірку. Здебільшого імпортується з Ізраїлю.

Citrofortunella mitis

Citrofortunella mitis є гібридом мандарину та кумквату. Плоди кислі та зазвичай використовуються в кулінарії.

Тайбері

Тайбері є однією з численних гібридних ягід, схрещених з ожиною та малиною. Вона була виведена в Шотландії та названа на честь шотландської річки Тей. Тайбері часто росте у присадибних садах. Має сильний терпкий аромат.

Тангор

Тангор вийшов завдяки схрещуванню мандарина і апельсина.

Танжело

Танжело вийшов, завдяки схрещуванню танжерину помело або грейпфрута. Плоди танжело та мандарина схожі. Танжело починає дозрівати з кінця осені до кінця зими. Розмір плода зазвичай буває від стандартного апельсина до грейпфрута. М’якуш танжели барвистий і дуже соковитий. З нього можна вичавлювати сік.

Томтато

Томтато це гібрид картоплі та помідора. На томто виростають як помідори, так і картопля. Від насіння томтато з’являються або картопля, або помідори, де вони зберігають материнські ознаки.

Fairchild tangerine

Цей фрукт, поширений у відпускні місяці, є різновидом мандарину. Дозрівають раніше, ніж інші цитрусові фрукти, і цей вид фрукта також можна вирощувати вдома у теплих регіонах. Fairchild tangerine був отриманий шляхом схрещування клементину з Orlando tangelo. Плоди смачні та легко чистяться.

Юдзу вийшов завдяки схрещуванню мандарина з папедою (ічанський лимон). Цей фрукт дуже схожий на грейпфрут із нерівною шкіркою. Діаметр плоду від 5,5 см до 7,5 см. Цей фрукт переважно вирощують у Китаї, Кореї та Японії. Плоди дуже ароматні та можуть бути жовтого або зеленого кольору залежно від стиглості.

Янгберрі

Янгберрі є схрещеним з ожиною сорту з червоним кольором та соковитою м’якоттю. Янгберрі насичено винного кольору має кілька насіння. Існує більше 24 сортів ожини по всьому світу і янгберрі лише одна з них. Після 1850 року вона стала ширше вирощуватися.

Відомі гібриди цитрусових

Здебільшого людині відомі такі види цитрусових: лимон, мандарин, апельсин. Але часто зустрічаються і гібриди цитрусових, які відрізняються незвичайним зовнішнім виглядом та смаковими якостями.

Що таке видова модифікація

Незважаючи на поширену страх людей перед ГМО і гібридами, вони зовсім не небезпечні. Отримані методом схрещування види є стійкими до погодних умов або мають незвичайний вигляд або форму плодів. За такої селекції не використовуються небезпечні людині речовини.

Плід без кісточок – це вже штучно одержаний цитрус.

Види схрещених цитрусових

Існує близько 60 різновидів цитрусових фруктів. Основні отримують шляхом схрещування помело, лимона та лайма зі звичайними цитрусовими. Список видів великий та досі поповнюється.

Танжело

У сорті схрещено Танжерін та грейпфрут. Йому дали назву «медовий дзвіночок» за м’який солодкий смак та ручку на плоді. Фрукт з добре відокремлюються і соковитими часточками.

Світі

Гібрид грейпфрута і сміливо називають Світі. Помело йому дала великі розміри плодів, він позбавлений гіркоти і добре чиститься.

Клементин

Гібрид апельсина та мандарину називають Клементин.

Назву сорт отримав на ім’я селекціонера, який його вивів. Зовнішні відмінності:

• червоно-жовтогарячий колір шкірки
• середній чи дрібний розмір плодів;
• вони соковиті та м’які;
• солодкий смак із кислинкою;

Це мандарин відрізняє яскраво-червоний колір шкірки та м’якоті та солодкий смак із кислинкою. Дозріває плід зазвичай з грудня до березня. Ступінь яскравості залежить від умов, у яких вирощували плід: від температури, вологості, догляду.

Міннеола

Гібридом мандарину вважається Мінненол. Ці плоди – суміш сорту Танжерін та грейфрукта. Плоди у нього такі:

1. Витягнуті з характерною шийкою на вершині.
2. Колір червоно-жовтогарячий.
3. Можуть бути і дрібними і великими.
4. Усередині мало насіння.
5. М’якуш має терпкий смак і потужний аромат.

Міннеола дозріває у грудні-лютому.

Лімандарин

Лімандарин – гібридний лимон (суміш лимона та мандарину або мандарин і лайм). Іноземне ім’я – Рангпур. У нього помаранчева шкірка та кислий смак.

Лимонаджі

Гібрид апельсина та лимона отримав назву лимонаджі. Зовні він схожий на помаранчевий лимон, бо має витягнуту форму. Смак також як у лимонів, а зовні схожий на блідий апельсин. На основі плодів створюють різні соковмісні напої, де сік фрукта змішаний з іншими цитрусами.

Тангор

Один гібрид мандарина та апельсина отримав назву Тангор. Для селекції обрали солодкі ґатунки. Зазвичай дозріває взимку. Опис плодів:

• злегка сплюснуті;
• соковита та солодка м’якоть;
• шкірка бугриста і товста;
• на шкірці багато часу.

Також він легко очищається від шкірки.

Правда і обман про схрещування

Часто штучно виведені цитрусові видають зовсім незвичайні фрукти. Продавці пропонують суміш апельсина та гранату, хоча це в принципі неможливо. За неіснуючий фрукт видають звичайний червоний сорт насиченого цитрусового відтінку або червоний грейпфрут.

Цим вони лише привертають увагу, щоби продати товар. А схрещувати можна лише сорти одного виду: цитрусові з цитрусовими. Часто це роблять на основі кумквату (теж вид цитрусових) і отримують лимонкват, лаймкват, оранжекват. Плоди кумквату також вживають у чистому вигляді.

Вирощування нових плодоносних рослин із кісточок плодів неможливе. Їх розводять лише професіонали, тож у домашніх умовах рослина не дасть плодів.

Чому апельсин називали “китайським яблуком”, яким він буває і де росте

Апельсин (Citrus sinensis) – культурне плодове дерево, гібрид мандарину та помело, виділений в окремий вид роду Цитрус. Під час цвітіння рослина закутує приємний солодкий аромат, на гілках розпускаються численні білі бутони.
У теплих країнах з формуванням та розкриттям генеративних бруньок проблем немає, там, де клімат для культури непридатний, господарям доводиться створювати для цього відповідні умови штучно.

Історія появи «китайського яблука»

Вперше цитрусова рослина із щільною помаранчевою шкіркою та кисло-солодкою м’якоттю згадується у стародавніх літописах Східної Азії близько 4000 років до н. е. Батьківщиною апельсинів прийнято вважати Китай, де за 200 років до зв. е. почали вирощувати апельсинові дерева у оранжереях. Перші «апельсини», які спробували китайці, були гіркими плодами дикорослого помаранчевого дерева, їх не вживали. Ароматні квіти помаранча стали основою есенції, названої “бергамот”, а цедру фрукта стали використовувати як тонізуючий засіб. Цей різновид дикорослих цитрусових пізніше «поділився» генетичними особливостями з традиційною південною культурою, плоди якої нам відомі.

Сучасний апельсин — результат китайської селекції, коли відбулося схрещування помело і мандарина, й у дикої природі не зустрічається. Перші їстівні апельсини почали вирощувати у садах китайських аристократів. Можливо тому цитрусовий гібрид названий голландським словом «appelsien», що означає «китайське яблуко». Пізніше культуру завезли до країн Середземномор’я, Єгипту та Північної Африки.

Європейцями, які вперше скуштували дивовижний тропічний фрукт, були солдати Олександра Македонського. У Європі перші апельсинові дерева, завезені португальськими мореплавцями, посаджені в середині XVI ст. У Українську імперію цитрусові потрапили XVII столітті і стали вишуканим делікатесом знатних особ. На початку XVIII століття апельсини зростали в Грузії (район Батумі), а в XIX столітті стали культивуватися в Сочі.

Апельсини ростуть у різних куточках земної кулі.

У давнину сік апельсина вважався протиотрутою практично від будь-якої отрути і виконував функції миючого засобу, справляючись з жиром та брудом.

Цитранж не їдять свіжим, а використовують для приготування мармеладу

Кумкват містить дуже багато корисних речовин

Пальчиковий цитрон Рука Будди – плід без м’якоті

Помело — найбільший представник цитрусових

Танжело – гібрид одного з сортів мандарину та грейпфрута.

Червоні апельсини

Сицилійський, або кривавий, апельсин має червону м’якоть завдяки наявності антоціанів (рослинних барвників). Це гібрид помело та мандарина, який уперше вивели на Сицилії. Такий різновид цитрусових майже не містить кісточок і в розмірах поступається звичайному апельсину із соковитою помаранчевою м’якоттю та специфічним ягідним ароматом. Колір м’якоті може варіювати від яскраво-малинового до фіолетово-чорного. Шкірка у сицилійських апельсинів буває оранжевою або з червоним відтінком.

Червоний апельсин містить пігмент антоціанідин, який є антиоксидантом.

Відомо 3 найпоширеніші сорти червоних апельсинів:

Гібриди цитрусів із червоною м’якоттю вирощують у Марокко, Іспанії, Італії, США, Китаї. Фрукт використовують у випічці, солодощах як свіжий десерт.

Основні характеристики рослини апельсин

Апельсин – це квіткова, деревна, вічнозелена рослина з безперервним циклом вегетації, тобто одночасно на дереві можуть бути зрілі та зелені плоди, а також квітучі кошики. Плоди апельсинових дерев цінують за смак та аромат. У Середземномор’ї, Азіатських країнах та Південній Америці обробляють гектари апельсинових плантацій. У Південній Європі алеї з цитрусовими гібридами прикрашають центральні вулиці та площі.

Апельсинові дерева прикрашають вулиці та двори в Іспанії

Апельсин – незвичайна по ряду характеристик рослина. Воно вважається довгожителем і живе понад 75 років.

Таблиця: ботанічна класифікація апельсину

Чим цікаві дерева та плоди

Це високе дерево з компактною густою кроною округлої або пірамідальної форми досягає у висоту 10-12 м. Йому властива ремонтантність, зростає воно до 50 см на рік. Є й низькі різновиди:

• карликові форми виростають до 5 м;
• компактні кімнатні дерева, зовні схожі на кущ із глянсовим листям, ростуть до 0,8–1,0 м. Виняткові екземпляри, яким більше 10 років, бувають двометровими.

Коріння гібрида розташовується поверхнево і на кінцях мають чохли з колоніями грибів замість кореневих волосків для поглинання поживних речовин і вологи. Симбіоз рослини та грибів називається мікоріозою і сприятливо позначається на врожайності цитрусу, оскільки міцелій збільшує поглинаючу поверхню коренів, через яку засвоюються мінеральні сполуки та вода. Така особливість кореневої системи потребує штучного зрошення.

На кінцях коріння апельсина розташовуються чохли з колоніями грибів для поглинання поживних речовин і вологи

На гілках розташовані колючки і шипи довжиною до 10 см. Листя апельсинового дерева живе 2 роки, тому на одній рослині одночасно може бути торішнє листя, яке служить для накопичення поживних речовин, і молоді, що беруть участь у фотосинтезі. Опадає в основному старе листя в лютому – березні. Темно-зелений лист цитрусу шкірястий, щільний, овальної форми з гострим кінчиком, має розмір 10×15 см і зазубрений або цілісний хвилястий край. У залозах листової пластини апельсина містяться ароматичні олії. Черешки мають маленькі крилаті придатки.

Урожай апельсинів багато в чому залежить від облистненості рослини. Якщо з якихось причин апельсинове дерево втратило листя, наступного року воно плодоносити не буде.
М. А. КАПЦИНЕЛЬ
https://homecitrus.ru/files/library/kap.pdf

Плоди апельсина називають гесперидієм (це різновид ягодоподібного плоду) або померанцем. Дозрівають фрукти від 7 до 12 місяців залежно від сорту. Вони бувають маленькими і великими, із сильно вираженим ароматом або тонким, ледь помітним. Важать зрілі фрукти від 100 до 250 г, а іноді досягають 600 г. Апельсини мають круглу або широкоовальну форму, структурою схожі на ягоди. Вони бувають багатонасінними та безнасінними, відрізняються кисло-солодким смаком, іноді зі специфічною гіркуватістю.

Апельсин – це фрукт і ягода одночасно

М’якуш фрукта багатогніздний, покритий плівкою і складається з 9-13 часточок, розділених перегородкою. Запашний сік становить близько 40% від загального обсягу плода. Внутрішня частина являє собою великі соковиті клітини у вигляді сокових мішечків, що легко відокремлюються одна від одної.

Пориста поверхня апельсина – шкірка – становить від 20 до 40% усієї маси плода і має товщину приблизно 5 мм. Вона буває яскраво-жовтогарячого кольору, іноді з червонуватим або жовтуватим відтінком залежно від сорту. Поверхня шкірки цедра має різкий ефірний аромат. Білий губчастий шар усередині шкірки називається альбедо і легко відокремлюється від шкірки. Кожна часточка містить 1-2 насінини, розташовані один над одним.

Всередині апельсин складається з трьох шарів: шкірки, альбедо та м’якоті з кісточками

Флер д’оранж — елегантна квітка апельсину.

Вперше молоді рослини зацвітають і плодоносять на 3-й рік життя. Білий кошик з великим золотистим маточкою в середині, зібрана в гроно суцвіть на кінцях пагонів, що виснажує тонкий аромат з нотками жасмину – це квітка апельсина.

Зазвичай квіти тропічного гібрида бувають зібрані в пензлі по 6-8 штук, рідше одиночні. Зацвітає апельсин при температурі 16-18 градусів: на півдні України цей початок – середина травня, деякі сорти цвітуть на початку червня. В Іспанії та Туреччині апельсинове дерево зацвітає в середині березня, а на Кіпрі – у березні чи квітні.

Апельсинова квітка випромінює тонкий аромат

При різкому коливанні температурного фону у будь-який бік чутливі квіти обсипаються. Квітка, що розпустилася, є двостатевим. Живе він недовго (не більше 5 діб) та випромінює тонкий, приємний аромат. Суцвіття виростає до 5 см у діаметрі при повному розпусканні. На ньому розташовані біло-молочні, іноді з рожевим відтінком м’ясисті пелюстки (5 штук) овальної форми, що звужуються до кінця.

Оточений безліччю жовтих, сильно опушених тичинок, у центрі розташовується одиночний довгий маточка. Квітка повністю не розкривається і маточка залишається оточена оцвітиною – недорозвиненими пелюстками. Зустрічаються сорти без маточок, вони не вимагають запилення і дають плоди без насіння.

Французькою «квітка апельсина» звучить як «флер д’оранж».

Приваблива ефірна олія апельсинових квітів має широкий спектр косметичних властивостей і має цілющу дію для шкіри та волосся. Його ще називають «неролі» на честь італійської принцеси Неролі, яка вперше почала використовувати ефірну олію апельсинових квітів у косметичних цілях.

Неролі – олія апельсинових квітів, яка використовується в косметології.

Білі квіти апельсина використовували в Середньовіччі в Європі як традиційну прикрасу вінка нареченої.

Цвітіння апельсинового дерева:

Плодоносити починає до 3-4 року. Квітки мають сильний приємний аромат. Найчастіше дерево цвіте у літній період. При першому цвітінні необхідно видалити половину квіток, а після залишити із зав’язей лише 3-4 плоди. У наступному сезоні зав’язей залишають більше 5-6 плодів, а надалі вже 7-8 плодів. З кожним роком необхідно збільшувати кількість плодів, що залишаються, при першому плодоношенні це дозволяє рослині відразу не вичерпатися, і почати поступово розвиватися, що дозволить в майбутньому отримувати максимальний урожай.

При кожному цвітінні апельсина потрібно регулювати кількість кольорів, щоб сильно не виснажувати дерево.

Де ростуть апельсини в Україні

Субтропічна рослина сформувалася в умовах вологого, теплого клімату, чим зумовлено його безперервне вегетативне зростання. Гібриди цього виду теплолюбні і займають проміжне місце по морозостійкості серед інших цитрусів, в той же час вони досить витривалі і успішно вирощуються при температурі до +45 °С.

Бузкові багаторічники, які красиві, компактні і не витісняють інші рослини Чому при покупці саджанців не варто вірити продавцям на слово і як за 3 ознаками самим визначити вік рослини

Вологість, температура та склад грунту для вегетації та плодоношення апельсинів ідеальні на берегах Середземномор’я, Єгипті, Пакистані, Туреччині. Цей різновид цитрусових культивують також в Алжирі, Ірані, США, Бразилії. Кліматичні умови на Сицилії, в Індії, Іспанії та Португалії дозволяють ласувати апельсинами та вирощувати їх на експорт.

Відео: як ростуть і цвітуть апельсини

У Сочі апельсини ростуть і у відкритому ґрунті

Рослини, підготовлені до місцевих кліматичних умов, отримані за допомогою окулювання (способ щеплення плодових рослин одиночною ниркою з тонким шаром деревини, взятої від живця культурного сорту). Щеплення роблять на кущі понцирусу – це культура з роду цитрусових. Такі рослини вимагають укриття при різких зниженнях температур лише перший рік життя. Багаторічний досвід сочинських садівників підтверджує, що вирощувати апельсини у Сочі можна навіть на дачних ділянках у відкритому ґрунті. Для цього застосовують траншейний спосіб:

1. Сіянці перших років садять у траншеї завглибшки 1 м. Траншийний спосіб вирощування підходить і для інших цитрусових, крім апельсину.
2. При настанні перших заморозків їх покривають зверху скляними рамами.
3. Після настання зими молоді рослини закривають товстими матами.

Для 3-річних і старіших апельсинів страшні лише різкі заморозки, які цілком ймовірні останніми роками. При цьому гинуть лише молоді рослини, і лише наземна частина гібриду.

В оранжереях цей різновид цитрусових вирощують без побоювання.

У спекотній Абхазії

Клімат Абхазії чудово підходить для вирощування багатьох тропічних фруктів, зокрема апельсинів. Вони не вимагають укриття на зиму, а достатня вологість та стійка спекотна погода сприяють швидкому та дружному дозріванню плодів. Цитрусові тут встигають у січні.

Взимку особливо хочеться вітамінів, і стиглі апельсини з Абхазії будуть доречними.

Найкращі сорти апельсинів, вирощені на чорноморському узбережжі Абхазії:

Відео: Вирощуємо цитрусові будинки

Сорт апельсину Вашингтон Навел можна вирощувати вдома

Сорт апельсина Навеліна досить великого розміру, з характерним «пупком»

Сорт апельсина Салустіана не має кісточок.

Догляд

При вирощуванні апельсинового деревця в домашніх умовах слід уважно прочитати всі інструкції, які видають розплідники разом із саджанцем.

Це і вимоги до ємності, в яку буде посаджений апельсин, підготовка ґрунту, до температурних умов утримання, підготовка та застосування підживлення.

Виростити деревце та отримати плоди допоможе лише грамотний догляд за ним.

Апельсинове деревце, що виросло в домашніх умовах, тішить око і є гордістю любителя садівника. І, звичайно, завжди приємно спробувати на смак плоди своєї праці.

Leave a Comment Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.