Бегония домашняя

Такое растение, как бегония (Begonia) относится к самому известному и многочисленному роду семейства бегониевые. Данный род объединяет примерно 1 тыс. видов разнообразных растений, которые в природных условиях можно повстречать в горах, причем они предпочитают расти на высоте 3–4 тыс. метров над уровнем моря, также они распространены во влажных тропических лесах и субтропиках. А еще данные растения встречаются в горах Индии, на Малайском архипелаге, в Гималаях, в Шри-Ланке и в западной части Африки. Существует мнение о том, что бегония родом из Африки, а потом уже это растение попало в Америку и Азию. На сегодняшний день в Африке произрастает больше 1/3 всех видов данного растения.

В 17 веке монах Шарлем Плюмье нашел бегонию и сделал ее описание. Это произошло в процессе экспедиции на Антильские острова, цель которой была сбор растений. Им было обнаружено 6 различных видов такого растения, которое он назвал в честь М. Бегона, являвшегося губернатором о. Гаити, с которым монах дружил. На сегодняшний день данное растение пользуется огромной популярностью и его культивируют как в комнатных условиях, так и в саду. Ниже будет рассказано о комнатной бегонии и о том, как: правильно ее сажать, как за ней ухаживать, каким образом ее можно размножить и много иной интересной и полезной информации.

Особенности бегонии

Помимо существующих в природе примерно 1 тыс. видов, еще имеется около 2 тыс. гибридов данного растения. В связи с этим усредненного описания данного растения просто не существует. Плюс ко всему такие растения в различных классификациях делят на декоративно-цветущие и декоративно-лиственные, листопадные и вечнозеленые, многолетники и однолетники, стелющиеся и высокорослые, корневищные и клубневые. Цветоводы выращивают в домашних условиях огромное множество видов бегоний, и за всеми ими нужно ухаживать при культивировании в домашних условиях примерно одинаково.

Уход за бегонией в домашних условиях

Как ухаживать за бегонией

Бегония, выращиваемая в домашних условиях, нуждается в постоянстве. В связи с этим ей необходимо выбрать 1 определенное место в комнате, где цветок будет стоять все время. Это место должно быть хорошо освещено, но при этом растение не должно подвергаться воздействию прямых лучей солнца. Декоративно-цветущие виды особо светолюбивы, в связи с этим для их размещения рекомендуется выбрать подоконник западной либо восточной ориентации. Лучше всего растение себя чувствует при температуре воздухе 18 градусов в любое время года. Однако в летний период оно способно выдержать и некоторое повышение температуры.

Так как данное растение тропическое, то ему необходима высокая влажность воздуха. Однако при этом увлажнять листву цветка из пульверизатора не рекомендуется, потому что после данной процедуры на ее поверхности образуются пятнышки коричневого окраса. Для того чтобы повысить влажность воздуха (особенно это касается зимнего периода, когда воздух высушивается приборами отопления), нужно поддон перевернуть и вставить в поддон большего размера, затем поверх него устанавливается емкость с цветком. Вокруг вставленного поддона надо насыпать керамзит и намочить его, при этом надо следить за тем, чтобы он постоянно был увлажненным.

Бегония нуждается в просторе, в связи с этим при выборе для нее места на подоконнике, где уже стоят иные растения, надо этот факт обязательно учитывать. Также данному цветку необходимо систематическое проветривание, при этом его необходимо оберегать от сквозняков и чрезмерно высоких либо низких температур воздуха. При несоблюдении данных условий цветок начнет вянуть, а также сбросит листовые пластины и цветочки.

Выбор почвы и горшка

Прежде чем приступить к непосредственной посадке бегонии, необходимо выбрать наиболее подходящий для нее горшок. Для такого растения рекомендуется выбрать горшочек небольшого размера, который должен быть изготовлен из керамики. Так, диаметр емкости должен превышать величину системы корней цветка всего на 3–4 сантиметра. Если же его посадить в более объемный горшок, то растение может пострадать от переувлажнения грунта, а также в этом случае оно зацветет несколько позднее. Готовую почвосмесь для посадки можно купить в спецмагазине, но при желании вы ее сможете приготовить собственными руками. Для этого соедините листовую землю, песок, верховой торф, дерновую землю (можно заменить перегноем), взятые в соотношении 2:1:1:1. Кислотность почвы должна быть примерно рН от 5,5 до 6,5.

Посадка бегоний

Емкость, предназначенную для посадки бегонии на 1/3 заполняют дренажным материалом. Затем на него надо уложить двух-трехсантиметровый слой древесного угля, что необходимо для предупреждения развития гнили. После этого в емкость надо поместить сам цветок вместе с комом земли и останется лишь заполнить все имеющиеся пустоты землесмесью. Когда растение будет посажено, его нужно полить. Сажать бегонию рекомендуется в весеннее время со второй половины марта, после того как уровень освещенности и длительность светового дня станет подходящей для ее роста. Если растение клубневое, то оно нуждается в предварительном проращивании. Для этого клубни укладывают поверх субстрата в ящик (не заглубляют), и убирают в нормально освещенное, прохладное (от 16 до 18 градусов) место с уровнем влажности воздуха от 60 до 70 процентов.

Как правильно поливать

Если бегония выращивается в комнатных условиях, то ее просто необходимо поливать правильно. Такое растение любит влагу, однако в частом поливе оно не нуждается. Намного важнее, чтобы влажность воздуха была достаточно высокой, в противном случае кончики листовых пластин начнут засыхать. Однако летом в жару бегонию надо поливать более обильно, но при этом нужно избегать застоя жидкости в корневой системе. Поливать надо водой комнатной температуры, которую следует отстоять в течение не менее 24 часов. Полив рекомендуется производить только после того, как верхний слой почвы просохнет на полтора сантиметровую глубину. Зимой растения следует поливать реже и умеренно, если же у вас клубневые виды, то в это время года их не поливают вовсе.

Подкормка

Для того чтобы бегония нормально росла и развивалась, ее нужно своевременно подкармливать. Начинать подкормки декоративно-цветущих видов надо после того, как наступит период бутонизации. Подкормку проводят 1 раз в 2 недели и используют для этого жидкое комплексное удобрение для цветущих растений. Когда начнется формировка завязей, растение будет нуждаться в подкормке калийно-фосфорными удобрениями (Завязь, Бутон, Цветень). Удобрениями, содержащими азот, надо подкармливать лишь декоративно-лиственные виды, в противном случае цветение декоративно-цветущих видов может не начаться вовсе.

Как пересаживать

Для того чтобы растение нормально развивалось, его надо систематически пересаживать. Пересадку проводят в начале весеннего периода, до того, как начнется вегетационный период. О том, что растение нуждается в пересадке, говорят его корешки, которые начинают показываться из дренажных отверстий. Растение следует вытащить из емкости и аккуратно удалить с него остатки субстрата. Затем корни следует опустить в раствор марганцевого калия, окрас которого должен быть светло-розовым. После этого корешки нужно аккуратно промыть, удалив остатки почвы, используя для этого хорошо отстоянную воду. Затем проводится осмотр системы корней и удаляются те участки, на которых имеется гниль. После того как корневая система подсохнет, растение надо высадить в емкость большей величины. Как это правильно сделать, описано выше. После пересадки бегонию нужно поставить на ее привычное место. Первое время она будет нуждаться в частом поливе.

Молоденькие экземпляры пересадить достаточно просто, и они нормально реагируют на данную процедуру. Однако взрослые экземпляры пересадить несколько сложнее, потому что у них имеется множество наросших хрупких листовых пластин. В связи с этим после того, как цветку исполняется 3 года, его рекомендуется разделять на несколько частей.

Бегония зимой

Вечнозеленые виды имеют слабовыраженный период покоя. Клубневые виды нуждаются в довольно продолжительном периоде покоя. Особенности ухода за бегонией в зимнее время, когда наблюдается период покоя, напрямую зависит от вида. Кустовые, а также декоративные виды на это время ставят в место, где температура воздуха должна быть от 15 до 22 градусов и иметься высокая влажность (для этого можно на горячие трубы отопления повесить увлажненные тряпки либо приобрести увлажнитель воздуха).

С середины осеннего периода клубневой вид данного растения начинает подготовку к периоду покоя. Листовые пластины у них засыхают и отмирают, в связи с этим поливать такие цветы нужно меньше. После полного отмирания надземной части емкости с растениями надо на всю зиму переставить затемненное прохладное (от 10 до 15 градусов) место. Бывает, что клубневые растения «не желают» готовится к периоду покоя, в данном случае их необходимо принудить к этому, а иначе на следующий год вы не увидите пышного цветения. Так, полив надо значительно уменьшить, а часть растения, находящуюся над поверхность почвы, нужно обрезать.

Бегонія: догляд у домашніх умовах

Бегонія – це квітка дивовижної краси. Рослина може стати гідною окрасою і саду, і підвіконня. Вагома перевага в тому, що бегонія не тільки невибаглива і прекрасно приживається в кімнатних умовах, але і представлена сотнями видів, тому кожен зможе підібрати для себе квітку, яка сподобалася більш за все.

Особливості квітки та її види

Бегонія належить до сімейства Бегонієвих, яке включає понад 1000 видів та 2000 гібридів. Батьківщиною рослини є тропічні та субтропічні зони Південно-Східної Азії (Індія, Тибет, Шрі-Ланка), Південь та Південний Захід Африки (включаючи острів Мадагаскар). Причому найчастіше вид зустрічається у гірській місцевості (на висоті приблизно 3500-4000 метрів над рівнем океану), але також може рости у вологих лісах. Міжскельні породи та кореневища старих дерев також є улюбленими місцями культури. Бегонія вже давно відома, вивчена і встигла прижитися в Європі та Америці, проте саме в Африці зростає найбільший відсоток цієї культури у світі. Розмір бегоній варіюється від 5-10 см до 2-3 метрів. Класифікацій виду також існує чимало, але науковці вивели кілька категорій, які найчастіше зустрічаються в домашніх умовах. Це декоративно-квітучі кімнатні та декоративно-листяні кімнатні. Серед перерахованих зустрічаються і вічнозелені, і багаторічні види, і повзучі, і високі квіти-однолітки, але всіх їх поєднує яскраве листя та пишне цвітіння. Бігонія каролінолиста – найбільш поширена кімнатна бегонія. Її можна купити в садівничій крамниці або замовити онлайн. Оперативна доставка квітів у Києві не змусить себе довго чекати. Зупинимося докладніше на особливостях цього та інших видів.

Бегонія каролінолиста (Begonia carolineifolia)

Ця культура була завезена до нас із далекої Мексики. Бегонія каролінолистна має досить товсте стебло, що стелиться, і велике листя з різьбленими краями і чіткими прожилками. Листові пластини великі, можуть бути завдовжки 30 сантиметрів та більше. Квітне цей сорт пухнастими стручкоподібними суцвіттями, період цвітіння випадає на кінець зими.

Бегонія королівська (Begonia rex)

Батьківщиною королівської бегонії є східні регіони Індії. Свою назву квітка отримала недарма: культура несе високу декоративну цінність. Також саме цей вид став основою для виведення найбільшої кількості гібридів. Рослина справді вражає своєю красою. Її потовщене кореневище і велике листя довжиною до 25-30 і шириною до 15-20 сантиметрів має форму, що нагадує серце з різьбленими або хвилястими окантовками. Листові пластини бути як симетричними, так і несиметричними. Забарвлення листя найрізноманітніше – бронзово-коричневе, махрово-малинове або яскраве червоно-фіолетове. Іноді можуть зустрічатися варіанти з червоними чи сріблястими вкрапленнями. Також особливою популярністю користується гібридний підвид з чорним листям у малинову цяточку. Цікаво знати, що така бігонія цвіте зовсім непримітними дрібними блідо-рожевими квітками.

Найкрасивіші різновиди бегонії королівської:

• Картахена. Даний різновид відрізняється насичено-зеленим листям напівкруглої форми, яке нагадує раковину равлика. Центр листа темно-коричневий, але згодом стає фіолетово-лілового відтінку. По всій площі листок усипаний сріблястими плямами з рожевим відливом.
• Сільвер Грінхарт. Цей сорт бегонії отримав сріблясте листя серцеподібної форми з темно-смарагдовою окантовкою та білими цятками.
• Чоколад Крим. Дана рослина має закручене листя сріблястого тону із зеленою серцевиною. У деяких різновидів може бути пудровий відтінок.
• Івнінг Глоу. Бегонія Івнінг Глоу має порівняно велике листя з яскраво-рожевою серединкою і такою ж окантовкою. Прожилки – коричневі.
• Алілуя – сорт бегонії з великим, закрученим у черепашку блідо-фіолетовим листям зі срібним відливом. Середина і окантовка листової пластини мають винний колір, а вся інша поверхня заповнена насичено-зеленою смугою, усеяною сріблястими цятками.

Бегонія тигрова (бегония Бауэра)

Цей вид також часто зустрічається під назвою кленолистна бегонія. Батьківщина – Центральна Америка. Доросла рослина не доростає до позначки вище 30 сантиметрів, до того ж стебло квітки стелиться. Листя – світло-зеленого відтінку з чорними або темно-коричневими цятками по краях. На вивороті листка є невеликий пушок. Цвіте культура ніжно-рожевими дрібними квіточками в пухнастих суцвіттях. Взагалі, в природному середовищі тигрова бегонія зустрічається не часто, але, завдяки успішній роботі селекціонерів, цей сорт став основою для численних гібридів із зовнішнім виглядом, що зачаровує.

Найкрасивіші різновиди бегонії тигрової:

• Тайгер – найяскравіший представник виду зі стеблом, що стелиться. За сприятливих умов може зрости до позначки 10 метрів. Його бронзове листя з коричневими прожилками має візерунковий патерн, на дотик пластинки м’які, шовковисті. Пагони – з червонуватим відтінком.
• Клеопатра. У даного сорту листя може змінювати своє забарвлення, залежно від інтенсивності освітлення. Зовнішній бік листа покритий дрібними світло-зеленими волосками, а нижня сторона червона або бордова.

Бегонія коралова (Begonia corallina)

Цей чудовий сорт росте у вигляді напівчагарника. Батьківщина – тропіки Південної Америки. У домашніх умовах може зрости до одного метра, тому часто потребує обрізки. Довгі прямі пагони різновиду чимось нагадують стебла бамбука. Листові пластини мають подовжену форму із зубчастими краями, вони яйцеподібні, довжиною до 20 і шириною до 7 сантиметрів. Верхня сторона листя насичено-зелена із сріблястими цятками, нижня сторона – світло-зеленого відтінку. Цвіте різновид суцвіттями. Пелюстки – ніжно-коралового кольору.

Найкрасивіші різновиди бегонії коралової:

• Люцерна – сорт з великим листям з різьбленими краями, покритими з верхнього боку сріблястими вкрапленнями. Виворітний бік червоний.
• Президент Карно – бегонія з широким зеленим зубчастим листям, покритим білими плямами. Довжина листової пластини може досягати 30 сантиметрів, ширина – 15 сантиметрів.

Бегонія вічноквітуча (Begonia semperflorens)

Бегонія вічноквітуча являє собою напівчагарникову трав’янисту рослину висотою 50-60 сантиметрів з прямими пагонами, які в міру дорослішання виду перетворюються на висячі. Листя у вічноквітучих бегоній округле, злегка опушене по краях, довжину має невелику – до 5 см, діапазон відтінків – від світло-зеленого до темно-зеленого. Рідко зустрічаються види із червоним окрасом. Свою назву цей сорт отримав за рахунок того, що цвітіння бегонії хоч і продовжується недовго, але дуже швидко змінюється на молоді суцвіття білуватого або рожевого відтінку. Якщо Begonia semperflorens зростатиме і розвиватиметься за сприятливих умов з регулярним і достатнім поливом, підживленням та необхідним ступенем освітлення, рослина буде радувати своїм цвітінням і в холодну пору року.

Найкрасивіші різновиди бегонії вічноквітучої:

• Густав Кнаак. Цей пухнастий чагарник висотою до 30 сантиметрів з яскраво-зеленим листям з червоною окантовкою та яскраво-червоними квітками до 3 сантиметрів у діаметрі, добре приживається в кімнатних умовах.
• Кармен – сорт бегонії з коричневими листовими пластинами та густими ніжно-рожевими суцвіттями.
• Амбра – бегонія висотою до 15 см з бордовим листям і рожевими квіточками.
• Бікола – невеликий чагарник з яскраво-зеленим листям та суцвіттями з білими квіточками. Іноді по краях пелюсток може бути рожева смуга.
• Оранія – ще одна низькоросла чагарникова бегонія. Листя – зелене з червоною облямівкою, квітки – оранжево-червоні.

Бегонія елатіор (Begonia x elatior)

Даний сорт визнаний одним з найкрасивіших і є рясно квітучим. При виборі кімнатної бегонії багато хто віддає перевагу саме цьому різновиду. У висоту елатіор сягає трохи більше 35-40 сантиметрів. Рослині властиве товсте стебло і листя серцеподібної форми довжиною до 7 сантиметрів із зубчастим краєм. Зовнішня сторона листя глянсова, нижня – матова і відрізняється світлішим відтінком. Коралові або рожеві квіти ростуть у суцвіттях на довгих квітконосах.

Найкрасивіші різновиди бегонії елатіор:

• Швабенланд – досягає висоти 1 метр, рясно цвіте невеликими насичено-червоними суцвіттями.
• Ренесанс – сорт з оксамитовим листям, росте до 50 см, має квітки з червоними пелюстками гофрованої структури.
• Луїза – популярний сорт із молочними квітами з пудровим відтінком.
• Піккора – невисокий кущ бегонії з бархатистими квітками яскраво-рожевого тону.
• Троянда – гарний сорт із насичено-рожевими бутонами.

Бегонія ампельна (Begonia x tuberhybrida pendula)

Завдяки своїм спадаючим гілкам, бегонія ампельна вже давно стала частим гостем на наших балконах та терасах. Розлогі каскади з пухнастими густо розташованими квіточками є справжньою окрасою будь-якого інтер’єру. Найзручніше вирощувати рослину в плетених кошиках та новомодних кашпо. Вид включає кілька сортів, які мають найрізноманітніший зовнішній вигляд, розміри та структуру.

Найкрасивіші різновиди ампельної бегонії:

• Гейл – пухнастий, об’ємний чагарник з довгими пагонами довжиною до 30 сантиметрів з гострим різьбленим листям яскраво-зеленого кольору і махровими світло-рожевими квітками до 2-3 сантиметрів в діаметрі.
• Крісті – ще один пухнастий кущ з висячими пагонами довжиною до 50 сантиметрів та білими бархатистими квітками до 5 сантиметрів у діаметрі.
• Роксана – чагарник середніх розмірів із висячими пагонами довжиною до 50 сантиметрів із махровими квітками апельсинового кольору до 5 сантиметрів у розрізі.
• Каті – компактний чагарник з пагонами довжиною до 30 сантиметрів зі слабо оксамитовими жовтими квіточками до 4 сантиметрів у поперечнику.

Найпопулярніші гібридні сорти декоративно-квітучих бегоній:

Арлекін – пишний чагарник з розлогими гілками завдовжки до 30 сантиметрів. Його листя – яскраво-зелене, а квіти з махровими пелюстками пофарбовані в жовтий колір і мають червоні окантовки. Діаметр кожної квітки вражаючий – до 12 сантиметрів.

Голд Плат’є – пухнаста чагарникова бегонія, що досягає заввишки 30 сантиметрів. Листя характеризується блідо-зеленим відтінком. Квітки голд плат’є нагадують бутони троянд жовтого кольору і самі по собі досить великі – до 20 сантиметрів у розрізі.

Дак Ред – ще один розлогий чагарник бегонії, який заввишки досягає не більше 15 сантиметрів. Його листя темно-зеленого кольору, а оксамитові бутони, що нагадують півонії, пофарбовані в насичено-червоний колір. Діаметр квіток становить приблизно 10 сантиметрів, до того ж, пелюстки досить широкі.

Камелія Флора – компактний чагарник висотою до 20-25 сантиметрів. Листя – яскраво-зелене. Квіти схожі на чайну камелію (в поперечнику 10-12 см). Колір – від рожевого до білуватого.

Кріспа Маргіната – зовсім невеликий чагарник висотою до 13-15 сантиметрів. Його світло-зелені листочки мають яскраво-виражені фіолетові прожилки. Цвіте великими квітами білого кольору з контрастною червоною окантовкою. На вигляд пелюстки Кріспа Маргіната нагадують пелюстки гвоздики – такі ж гофровані.

Амі Жан Бард – ще один низькорослий кущ бегонії з листям середніх розмірів. Квітне суцвіттями, які складаються з п’яти дрібних помаранчевих квіточок.

Дайяна Віньярд – цей сорт бегонії може зрости не більше 20 сантиметрів завдовжки. Його листя світло-зелене і досить велике. Квітки на вигляд нагадують цвітіння різновиду Амі Жан Бард, але пофарбовані в білий колір.

Мармората – не дуже пухнастий чагарник висотою до 20-25 сантиметрів. Оксамитові великі (приблизно 12 сантиметрів у діаметрі) квітки мають яскраво-червоний колір із білими дрібними смужками по всій поверхні пелюсток.

Фейєрфламме – компактний чагарник бегонії, висотою до 25 сантиметрів. Його листя класичного зеленого кольору, на тлі якого виразно виділяються рожеві прожилки. Маленькі квіточки з оксамитовими пелюстками пофарбовані в помаранчевий тон із рожевим відливом.

Догляд за бегонією в домашніх умовах

РРаніше ми вже розповідали, як виростити бонсай, але у випадку з бегонією все набагато простіше. Єдине, бегонія, що вирощується в кімнатних умовах, потребує дотримання режиму та постійності. Тобто те місце, куди ви її поставили спочатку, має стати її постійним місцем проживання. Крім того, бегонія не терпить тісноти. Якщо на вашому підвіконні вже стоїть багато горщиків із кімнатними квітами, краще не втискати туди бегонію. Підготуйтеся до посадки або купівлі рослини ґрунтовно. Також дана культура любить свіже повітря, тому провітрювання приміщення має бути регулярним. Але протягів та різких температурних перепадів допускати не можна, інакше це може призвести до поступової загибелі рослини, в’янення суцвіть та листя.

Раніше вже згадувалося, що батьківщиною бегонії є тропіки та субтропіки, тобто регіони з підвищеною вологістю повітря. Виходячи з цього, неважко здогадатися, що бегонія любить вологу. Але, слід запам’ятати, що не можна обприскувати її листя з пульверизатора. Це спровокує появу рудуватих плям на пластинах листя. Щоб рослина отримувала бажану вологу, необхідно підібрати для неї спеціальний піддон зі змоченим керамзитом. Особливо це актуально для холодного періоду року, коли повітря в квартирах пересушене через опалювальні системи та обігрівачі. Слідкуйте, щоб керамзит не висихав.

Освітлення та температура

ГГорщик з бегонією повинен стояти на добре освітленому підвіконні, проте, прямого потрапляння сонячних променів на квітку варто уникати. Декоративно-квітучі кімнатні і горшкові бегонії особливо люблять, коли на них потрапляє багато світла. Ставте рослини на підвіконня, які дивляться Схід чи Захід. Оптимальною температурою для бегонії є показники 18-20 градусів Цельсія. Втім, літню спеку рослина також зможе нормально перенести.

Грунт та горщик

Перш ніж приступити до посадки такої кімнатної рослини, як бегонія, потрібно підібрати ємність, що найбільш підходить для квітки. Найкращим рішенням буде зупинити свій вибір на керамічному горщику середніх розмірів. Домашня бегонія сильно не розростається, і діаметр її горщика має бути більше кореневої системи приблизно на 4-5 сантиметрів. Занадто великі горщики можуть спричинити загнивання коренів через перезволоження субстрату. Крім того, у такому разі цвітіння рослини буде запізнілим. Грунт для посадки бегонії можна придбати в будь-якому садівничому магазині, але також завжди можна приготувати ґрунтосуміш самостійно. Якщо ви віддали перевагу другому варіанту, вам знадобляться листяний перегній, річковий пісок, верховий торф і дерн. Усі ці компоненти мають бути взяті у пропорції 2:1:1:1. Необхідний рівень кислотності ґрунту – нейтральний.

Посадка

Отже, у вас вже є підходящий горщик для бегонії. Візьміть його та заповніть на одну третину дренажним матеріалом. Зверху на дренаж потрібно покласти прошарок з деревного вугілля товщиною 2-3 сантиметри (щоб не розвивалася гнилизна). Тепер у горщик можна висаджувати бегонію, не зчищаючи з її коренів грунт, та заповнюючи порожні місця заздалегідь підготовленим субстратом. Відразу ж після посадки не забудьте полити вашу квітку. Найкращим періодом для висаджування вважається кінець березня, тобто тоді, коли світловий день, необхідний для нормального зростання та розвитку рослини, збільшується. Якщо на коренях бегонії присутні бульби, таку квітку перед посадкою необхідно проростити. Для цього покладіть рослину на ґрунтосуміш, не заглиблюючи бульби в землю, і поставте в досить освітлене місце з вологим повітрям, в якому підтримуватиметься температура на рівні 16-18 градусів вище нуля.

Режим поливу

Кімнатна бегонія потребує ретельного дотримання режиму поливу. Цей рідновид хоч і любить вологу, але частого поливу не потребує. Найголовніше, слід стежити, щоб вологість повітря була на досить високому рівні, інакше кінчики листя квітки почнуть скручуватися і засихати. У спекотні періоди року бегонію необхідно поливати більш рясно, проте режим має бути таким, щоб не допускати застою вологи в ємності. Поливати квітку краще водою кімнатної температури, яка встигла відстоятись не менше доби. Зрозуміти, що настав час полити квітку, нескладно: коли верхній шар субстрату просохне на глибину до 2 сантиметрів, можна приступати. Пізньою осінню та взимку культуру необхідно поливати рідше та помірніше. Бульбові бегонії у холоди не поливають зовсім.

Підживлення

Щоб ваша бегонія нормально зростала та розвивалася, їй необхідні добрива. Приступати до підгодівлі декоративно-квітучих культур потрібно вже після того, як сформуються бутони. Підживлення проводять по одному разу на два тижні. Для цього підійде комплексне водорозчинне добриво, призначене для будь-яких квітучих кімнатних рослин. Коли почнеться формування порожньої нижньої потовщеної частини маточки, потрібно буде перейти на підживлення калійно-фосфорного типу. Азотистими добривами підгодовують лише декоративно-листяні бегонії, оскільки вони гальмують або зовсім зупиняють цвітіння декоративно-квітучих сортів.

Пересадка

Періодичні пересадки необхідні для повноцінного розвитку будь-якої рослини, і бегонія не є винятком. Пересаджувати квітку потрібно з настанням весни, тобто до того, як рослина перейде в період активного росту. Як тільки ви помітите, що кореневища бегонії почнуть прокльовуватися з дренажних отворів, можна приступати до пересадки. Для цього акуратно дістаньте рослину з горщика разом із комом ґрунту. Тепер обережно струсіть землю. Приготуйте слабоконцентрований розчин марганцівки та зануріть у нього кореневища. Далі промийте коріння в ємності із відстояною водою. Не забудьте уважно оглянути кореневу систему, щоб виявити гнилі або пошкодження. Зайве видаліть. Підберіть для бегонії новий горщик великих розмірів, дайте корінням просохнути і можна приступати до посадки. Обов’язково поставте квітку на місце. Спочатку після пересадки культуру необхідно поливати частіше, ніж зазвичай. Як правило, з пересадкою бегонії не виникає особливих проблем, тим більше у випадку з молодими рослинами. А ось із дорослими екземплярами можуть бути деякі труднощі, пов’язані з численними листовими пластинами. Але немає безвихідних ситуацій. Якщо вашій бегонії вже три роки або більше, культуру можна розділити на пару (а може й більше) частин.

Обрізка

Якщо бегонія росте у вас у саду або на клумбі, її надземні пагони самі по собі відмирають із приходом перших морозів наприкінці осені. А якщо у вас кімнатна бегонія, її доведеться обрізати самостійно. Всі засохлі та мертві частини рослини потрібно регулярно видаляти протягом усього року. Ці дії сприятимуть не тільки збереженню привабливості вашої квітки, але й стануть чудовою профілактикою різноманітних хвороб, а також стимулюватимуть рясніше цвітіння. Порада: відразу після посадки або пересадки, акуратно обріжте кінці перших стебел – це дасть можливість бегонії пишно цвісти.

Бегонія взимку

Вічноквітучі бегонії практично не впадають у період спокою. А декоративно-квітучі бульбові сорти переходять у період спокою кожною зимою. Те, як потрібно доглядати за бігонією взимку, повністю залежить від конкретного виду. Але найчастіше горщик із рослиною просто необхідно перемістити у вологе місце зі зниженими температурами (але не нижче 15 градусів). Щоб забезпечити квітці необхідний рівень вологості, можна поставити поблизу зволожувач повітря або просто розвісити на радіаторах змочені у воді рушники.

Бульбові бегонії починають готуватися до періоду спокою, починаючи з листопада. Листя квіток поступово сохне і опадає. Це дає сигнал, що можна скоротити режим поливу. Згодом вся квітка засохне, а це означає, що настав час переставляти її в підготовлене місце. Іноді трапляється таке, що навіть узимку бегонія не збирається йти на спокій. Проте, радіти тут нема чого. В цьому випадку квітку потрібно примусово “приспати” (тобто скоротити полив і обрізати всю надземну частину), інакше наступного літа вона не зацвіте.

Способи розмноження кімнатної бегонії

Розмноження кімнатної бегонії здійснюється двома способами – насінням або за допомогою вегетативних органів (черенків, листя, коріння).

Вирощування бегонії з насіння

Вирощування бегонії з насіння не є складним. Робити це потрібно наприкінці зими – на початку весни, а придбати насіння можна в будь-якому спеціалізованому садівничому магазині. Підберіть необхідну ємність, заповніть її ґрунтосумішшю і рівномірно розподіліть на її поверхні насіння, не поглиблюючи його. Тепер можна поставити горщик у тепле місце з гарним освітленням та накрити прозорою плівкою або пластиковою кришкою. Розсаду потрібно поливати непрямим методом – тобто пульверизатором чи через піддон. Як тільки проростуть перші стеблинки, плівку можна забирати. Пересадка сіянців з меншої ємності у велику здійснюється тільки після появи першого справжнього листя. А розсаджувати молоді бегонії по окремих горщиках заведено на восьмий тиждень після цього. Якщо ви забезпечите рослині гарне освітлення, бігонія порадує вас своїм цвітінням уже в перший рік життя.

Розмноження бегонії поділом кореневища

Поділом кореневища можна розмножувати листяні сорти бегоній. Робити це необхідно навесні. Для цього потрібно обережно дістати квітку з ґрунту і гострим інструментом розділити бульбу на кілька частин так, щоб на кожній частині, крім кореня, було хоча б по одному пагону або по одній бруньці. Зачекайте, поки ділянки зрізів підсохнуть, а потім обробіть їх порошком з деревного вугілля. Тепер частини можна розсаджувати по персональних горщиках.

Розмноження бегонії живцями

Живцювання – це один з найпростіших способів розмноження бегонії. Відріжте від дорослого чагарника живці з трьома-чотирма листочками. Місця зрізів обробіть вугільним порошком. Тепер можна розпочинати посадку. Підготуйте земляну масу, що складається з листового ґрунту, торфу та річкового піску, змішаних в пропорції 1:1:1 і посадіть туди живець. Поставте саджанець у тепле та світле місце (без прямого потрапляння сонячних променів). Поливати його потрібно рівномірно і тільки після того, як верхній шар субстрату завтовшки в два сантиметри стане дуже сухим. Але для розмноження бегонії живцями можна обійтися і без ґрунтосуміші зовсім. Якщо поставити живець у ємність із водою, він пустить коріння вже десь за місяць.

Розмноження бегонії листом

Бегонії – це розлогі чагарники з великою кількістю листя, тому якщо ви відірвете парочку для посадки нової рослини, нічого страшного не трапиться. До того ж для розмноження підійде як один повноцінний лист, так і його частина. У першому випадку вам необхідно буде на нижній стороні листа зробити кілька надрізів центральними прожилками. Тепер листок можна покласти надрізаною стороною на пласт вологого річкового піску (попередньо потрібно провести термообробку піску). Дуже важливо, щоб листок не зрушував зі свого місця. Поливати саджанець треба лише через піддон. Через два місяці ви помітите, як із місць надрізів почнуть прокльовуватися корінці, а потім і стебла. Коли саджанці трохи зміцніють, їх можна буде розсадити по окремих горщиках у суміш, що складається з ґрунту, торфу та піску в рівних пропорціях.

Можливі проблеми при вирощуванні бегонії

Бегонія за своєю природою є невибагливим до особливого догляду та досить стійким різновидом, проте, як і будь-який інший живий організм, рослина може зіткнутися з низкою неприємностей.

Захворювання та шкідники

З усіх відомих комах-шкідників, бегонію найчастіше вражає попелиця, червоні павутинні кліщі та круглі хробаки. Кліщі і попелиці харчуються соками кімнатної рослини, через що квітка втрачає свою декоративність і стрімко уповільнюється в зростанні та розвитку. Щоб прогнати попелиці, необхідно скористатися помірно токсичними пестицидами. Обробку варто здійснювати у кілька етапів із перервами в один-два тижні. А кліщі зникнуть після застосування інсектоакарицидів. У випадку із зараженням круглими хробаками, від бегонії доведеться позбутися. Ці паразити дуже стійкі і практично не піддаються знищенню. Ознаки ураження нематодами: поява напливів на коренях і втрата кольору листя.

Серед вірусних та бактеріальних захворювань, якими може заразитися бегонія, найчастіше зустрічаються сіра та чорна коренева гниль, грибок та борошниста роса. Вилікувати квітку можна за допомогою обробки системними фунгіцидами чи бордоською сумішшю. Такі захворювання, як бактеріальне в’янення, вірус огіркової мозаїки та чорна бактеріальна плямистість томату, на жаль, не лікуються. І уражена бегонія підлягає знищенню.

Засихання бегонії

Якщо ви помітили, що листя вашої бегонії почало потихеньку сохнути, причин тому може бути кілька. Або в приміщенні дуже жарко і сухо, або режим поливу квітки недостатній. Вирішення ситуації: полити рослину та організувати для неї прохолоду. Також можна поставити горщик на піддон із зволоженим керамзітом.

Пожовтіння бегонії

На поверхні листя бегонії з’явилися кільця чи вкраплення жовтого кольору? Це явна ознака зараження квітки бактеріальною плямистістю томатів або огірковою мозаїкою. Як уже було сказано вище, лікувати подібні захворювання нема рації. Але якщо листові пластини жовтіють і опускаються вниз, причина подібного явища може полягати в тому, що бегонія мерзне або в грунті міститься дуже багато вологи. У такому випадку потрібно почекати, поки грунт у горщику добре просохне, а потім перенести рослину в тепле місце.

Цілющі властивості бегонії

Бегонія – одна з найбільш поширених квітучих кімнатних рослин, яка отримала свою популярність не тільки завдяки високій декоративній цінності, але і особливим цілющим властивостям. Вважається, що бегонія здатна зміцнити енергетичне поле людини, надає силу, рішучість і стимулює народження нових ідей. Саме тому квітку рекомендується ставити у робочому кабінеті людей творчих професій. Також бегонія не дарма вважається рослиною бізнесменів, адже вона допомагає укладати успішні угоди, розвиває чуття та інтуїцію. Крім того, бегонія давно відома своєю здатністю вбирати отруйні гази. Так що якщо ви недавно закінчили ремонт у квартирі, поставте горщик з даною рослиною у себе вдома. Крім того, вважається, що кімнатна бегонія здатна очистити бронхи, що так важливо у квартирах, де мешкають курці.

Магія та астрологія бегонії

Бегонія є втілеенням вогняного знака Овна. А Овни за своєю вдачею є енергійними людьми, які не хочуть сидіти на місці. Якщо ви по гороскопу Овен або представник будь-якого іншого знака вогняної стихії, бегонія добре з вами уживатиметься і ростиме, так би мовити, при взаємній симпатії. Левам і Стрільцям бегонія потрібна для того, щоб збалансувати їх неприборканий запал. Козерогам, Близнюкам та Терезам бегонія допоможе знайти додаткову енергію та любов до життя, а можливо навіть сприятиме пошуку другої половинки. Риби, Скорпіони та Раки можуть не ужитися з культурою. Якщо бегонія не отримуватиме належного догляду, то швидше за все зів’яне. А от якщо представники цих знаків зодіаку оточать квітку любов’ю, вона сповна віддячить їх гармонією та позитивною енергетикою.

Енергетика та символіка бегонії

Відповідно до мови квітів бегонія означає певну небезпеку, попередження, обережність. Але у XVIII-XIX століттях подарована квітка бегонії означала пропозицію стати вірним другом. Якщо вам наснилися бутони бегонії, які прикрашали вашу зачіску або одяг, це означає, що оточуючі не розуміють і, можливо, навіть засуджують ваш стиль і любов до нестандартних речей.

Лише в небагатьох кімнатних рослин є прізвиська, але бегонія знаходиться в числі таких. Квітку жартома називають “вухо Наполеона”. Таку назву бегонія здобула після перемоги у Вітчизняній війні 1812 року, коли було помічено подібність нижньої червоної частини листа з відмороженими вухами французьких солдатів.

Бегонія буде створювати гарний настрій усім домочадцям. Так що, якщо ваші домашні часто занепадають духом, краще бегонії квітки не знайти. А ось бегонія королівська має здатність перетворювати негативну енергію на позитивну. І допоможе навіть у випадку, якщо сварки стають повсякденною справою, хоча, по суті, й особливого приводу для них немає. Бегонія допомагає людям із слабкою енергетикою. Квітка проганяє тугу і не дає депресії зароджуватись у вашій душі. Тим, у кого виник важливий вибір у житті, кімнатна бегонія допоможе швидше визначитися і знайти найбільш оптимальний вихід із ситуації, поглянувши на все тверезим поглядом.

Бегонія буде корисна письменникам, редакторам, журналістам, вчителям і всім, чий вид діяльності пов’язаний з текстами та ораторським мистецтвом. Рослина дасть вам сили подолати внутрішній бар’єр, впевнено виступати на публіці та знаходити потрібні та точні слова. Причому це буде у комплексі зі швидкістю. Тобто відповідні фрази зароджуватимуться у вас в голові блискавично. Так, ви зможете виходити переможцем зі суперечок та почнете отримувати радість від спілкування з різними людьми.

Рецепти застосування бегонії в народній медицині

Цілющі властивості бегонії підтверджені клінічно. Рослина має наступні корисні властивості: діє як антисептик, допомагає від алергії, загоює порізи на шкірі, позбавляє спазмів. Лікарські суміші та препарати з бєгонією у складі стимулюють кровообіг, застосовуються для лікування ран, запалень, опіків. Ще в давнину культура часто знаходила застосування як болезаспокійливе і використовувалася при зневодненні. Екстракти бегонії входять до складу цілого переліку цілющих мазей та рідин для розтирання перенапружених м’язів та хворих суглобів.

Якщо розпорошити настій бегонії у приміщенні, з повітря видалиться велика кількість шкідливих бактерій та мікроорганізмів. Вже давно підтверджено той факт, що бегонія зменшує вміст стафілококу у повітрі аж на 80%. Крім того, бегонія – це фітонцид, який сприяє зміцненню імунної системи, що допомагає організму протистояти вірусам та зовнішнім подразникам, які можуть спровокувати стрес. Були навіть проведені експерименти, які підтверджують, що в офісах, де є горщики з бігоніями, працездатність йде вгору, а загальне емоційне тло – сприятливе.

Рецепти проти запалень, опіків та ран

Відірвіть кілька листочків бегонії, висушіть їх на сонці та подрібніть за допомогою м’ясорубки або просто товкачем. Враховуйте, що м’ясорубку потім буде досить непросто відмити, тому другий варіант краще. Отриману суміш добре відіжміть і процідіть через марлю, щоб отримати сік рослини. Додайте очищену воду до соку в пропорції 1:1. Суміш можна використовувати у вигляді примочок, попередньо розігрівши на паровій бані. А зберігати розчин потрібно на полиці в холодильнику в ємності із щільно закрученою кришкою.

Рецепт від виразки шлунка та запалення легень

Настоянка від виразки шлунка і запалення легенів готується таким самим способом, як описано вище. Але потім в отриманий сік потрібно додати 40% спирт у співвідношенні 1:1. Резервуар із сумішшю закрити кришкою, поставити на полицю в закритій шафці і залишити там на 2 тижні. Потім процідити. Вживати настоянку потрібно, змішуючи по 15 крапель зі столовою ложкою води. І так тричі на день за 30 хвилин до їди. Курс лікування: 1 місяць.

Рецепт від розтягувань та набряків

Візьміть лист бегонії, помийте його під проточною водою і прикладіть до місця, що турбує, тильною частиною. Перемотайте марлею та залиште на ніч. На ранок ви помітите, що пухлина та набряклість трохи зійшли. Бегонія діє як фільтр, пропускаючи крізь себе негативні хвилі і назад повертаючи вже позитивні.

Протипоказання та особливості застосування

При приготуванні будь-яких цілющих рецептів дуже важливо дотримуватися правильного дозування та діяти під контролем лікаря. Тим більше, що серед тисяч видів бегоній трапляються й токсичні. Якщо вживати настоянку з отруйної бегонії або ж настоянку, приготовлену в неправильній пропорції, можна заробити легке отруєння, але найчастіше наслідки будуть більш відчутними. Якщо отруйний сік потрапив на слизову оболонку носа, ока, швидше за все, уражена зона почервоніє і покриється подразненням. І навіть при простому контакті зі шкірою, буде спостерігатися печіння та свербіж. Крім того, необхідно враховувати такі фактори, як особиста непереносимість та алергічні реакції, вагітність та годування груддю, а також вік до 10 років. Також медики наполегливо не рекомендують проводити самолікування при застуді та грипі, у періоди епідемій та всім тим, у кого є хронічні захворювання.

Бегония: выращивание в домашних условиях

Автор и редактор: Елена Н. https://floristics.info/ru/index.php?option=com_contact&view=contact&id=19 Правки: 15 ноября 2023 Опубликовано: 28 февраля 2019 Первая редакция: 28 сентября 2016 🕒 18 минут 👀 339354 раза 💬 32 комментария

Растение бегония (лат. Begonia) образует наиболее известный и самый крупный род семейства Бегониевые. Род насчитывает около 1000 видов растений, произрастающих в горах на высоте от 3000 до 4000 метров над уровнем моря, во влажных тропических лесах и субтропических районах. Большую часть видов бегонии можно встретить в Южной Америке. Растут бегонии также в Гималаях, горах Индии, в Шри-Ланке, на Малайском архипелаге и на западе Африки. Более того, есть мнение, что именно Африка и является родиной бегоний, которые затем распространились в Азию и Америку. Да и сегодня в Африке растет более трети всех видов рода. Обнаружены и описаны бегонии были в XVII веке монахом Шарлем Плюмье, принимавшим участие в экспедиции на Антильские острова с целью сбора растений. Он обнаружил шесть видов бегонии и назвал их в честь своего друга Мишеля Бегона, губернатора острова Гаити. Сегодня цветок бегония является одним из самых популярных растений как в садовом, так и в комнатном цветоводстве. В этой статье мы расскажем вам о том, как ухаживать за бегонией в домашних условиях: как осуществляется посадка бегоний, каковы условия ухода за бегонией, как размножается бегония в домашних условиях, и дадим еще много важной и интересной информации об этих прекрасных растениях.

Прослушать статью

Посадка и уход за бегонией

• Цветение: некоторые виды выращиваются как декоративно-лиственные растения, а цветущие бегонии могут цвести в любое время.
• Освещение: яркий рассеянный свет (восточные и западные подоконники).
• Температура: оптимальная – 18 ˚C, но летом бегония может выдержать и более высокую температуру.
• Полив: сбалансированный: обычно умеренный и не очень частый, в жару и засуху – обильный. Между поливами субстрат в горшке должен просыхать вглубь на 1,5 см. Зимой полив заметно сокращают, а клубневые виды растения не поливают вообще.
• Влажность воздуха: повышенная, но опрыскивать цветок нежелательно, лучше держать его на поддоне с мокрой галькой или керамзитом.
• Подкормки: цветущие бегонии – 2 раза в месяц раствором минерального комплекса для цветущих комнатных растений, а в период бутонизации – калийно-фосфорными подкормками типа Цветень, Бутон или Завязь. Лиственные виды бегонии подкармливают в том же режиме комплексом для декоративно-лиственных комнатных растений.
• Период покоя: у вечнозеленых видов он слабо выражен, а клубневые виды отдыхают долго: с середины осени листья отмирают, поэтому подкормки клубневой бегонии прекращают, поливы сокращают, а когда наземная часть полностью отомрет, горшки с клубнями хранят до начала нового сезона вегетации в темном помещении при температуре 10-15 ˚C. Но даже если клубневая бегония отдыхать не намерена, нужно ее к этому принудить: сократить поливы и прекратить подкормки.
• Пересадка: по мере необходимости ранней весной. Крупные растения при пересадке можно разделить.
• Размножение: семенами, листовыми черенками, делением корневища или клубня.
• Вредители: тля, нематоды и красный паутинные клещи.
• Болезни: серая гниль, пероноспороз, мучнистая роса, черная корневая гниль.

Условия выращивания

Кроме более чем 1000 видов бегонии, существует около 2000 тысяч гибридных форм этого растения, поэтому очень трудно дать усредненное ботаническое описание рода, тем более, что бегонии в разных классификациях делятся на декоративно-лиственные и декоративно-цветущие, вечнозеленые и листопадные, однолетние и многолетние, высокорослые и стелющиеся, клубневые и корневищные. В комнатной культуре выращивается множество видов и сортов бегонии, поэтому сначала мы расскажем о том, как ухаживать за домашней бегонией и в каких условиях ее нужно содержать, а описание растений дадим в разделе о видах и сортах.

Уход за бегонией в домашних условиях

Правила ухода

Комнатная бегония любит постоянство, поэтому определите для нее в квартире место раз и навсегда – хорошо освещенное, но без прямых солнечных лучей. Особенно нуждается в ярком освещении бегония цветущая, поэтому лучшее место для представителей рода бегоний – подоконники окон, выходящих на восток или запад. Оптимальная температура для растения и зимой, и летом 18 ºC, но летом бегония может вынести и более высокую температуру. Привыкшая к условиям тропиков домашняя бегония любит повышенную влажность воздуха, однако лучше все-таки ее не опрыскивать, поскольку на ее листьях после этого появляются коричневые пятна. Чтобы растение не страдало от сухости воздуха, особенно в зимнее время, когда отопительные приборы работают на полную мощность, поместите горшок с бегонией на перевернутый поддон, вставленный в поддон большего размера. Вокруг меньшего поддона насыпьте керамзит и держите его все время мокрым, чтобы испаряющаяся вода создавала необходимый уровень влажности вокруг растения.

Декоративная бегония не терпит тесноты, поэтому, размещая растение на подоконнике рядом с другими цветами, старайтесь учитывать его максимальный размер. Нуждается бегония в регулярном проветривании, но на сквозняки, как и на слишком высокую или слишком низкую температуру воздуха, растение реагирует увяданием и сбрасыванием цветков и листьев.

Горшки и грунт

Посадка и уход за домашней бегонией начинаются с выбора емкости для выращивания растения. Бегониям нужны небольшие и желательно керамические горшки, которые всего на 3-4 см в диаметре больше, чем корневая система растения, потому что в слишком просторных емкостях бегонии могут страдать от переувлажнения и поздно зацветают. Грунт для бегоний можно приобрести в цветочном магазине, а можно смешать самостоятельно из двух частей листовой земли с добавлением по одной части верхового торфа, песка и перегноя, или дерновой земли. Оптимальная кислотность субстрата для бегонии должна быть в пределах pH 5,5-6,5.

Посадка

При посадке бегонии треть объема горшка заполняют дренажным материалом, а сверху на него для профилактики гнилей укладывают слой древесного угля толщиной 2-3 см. Затем в горшок помещают бегонию с земляным комом и заполняют все пустоты почвосмесью. После посадки бегонию поливают. Посадку осуществляют весной, с середины марта, когда устанавливается достаточная для развития растений освещенность и продолжительность светового дня. Клубневые бегонии следует до посадки прорастить в ящиках без заглубления в субстрат, в светлом месте при температуре 16-18 ºC и при высокой влажности воздуха – 60-70 %.

Полив

Уход за бегонией в домашних условиях требует сбалансированного увлажнения растения. Комнатный цветок бегония влаголюбив, однако это не значит, что поливать его нужно часто. Гораздо важнее создать для бегонии достаточный уровень влажности воздуха, иначе кончики листьев растения будут подсыхать.

Обильный полив потребуется лишь в жаркие летние дни, однако при этом нужно следить, чтобы вода не застаивалась в корнях бегонии. Для полива используют отстоянную в течение суток воду комнатной температуры. Увлажнение растению требуется тогда, когда его земляной ком просох на глубину 1,5 см. В зимнее время полив сокращают, а клубневые виды растения зимой в поливе не нуждаются вообще.

Удобрение

Уход за домашней бегонией предполагает внесения в грунт удобрений. Декоративно-цветущие виды бегонии удобряют с момента формирования бутонов два раза в месяц жидким комплексным удобрением для цветущих растений. В фазе формирования завязи подкормки осуществляют фосфорно-калийными удобрениями – Бутон, Завязь, Цветень. В азотных удобрениях нуждаются только декоративно-лиственные бегонии – если подкармливать ими цветущие виды, цветение бегонии может не наступить.

Пересадка

Уход и выращивание бегонии требуют своевременной пересадки растения, и осуществляют ее ранней весной, до начала интенсивного роста. О том, что пришла пора пересаживать бегонию в горшок большего размера, вам подскажут свисающие из сливных отверстий корни.

Бегонию вынимают из горшка, осторожно очищают от старого торфа, помещают корневую систему на полчаса в бледно-розовый раствор марганцовки, затем осторожно промывают корни от остатков субстрата отстоянной водой, удаляют подгнившие участки, дают корням подсохнуть и высаживают в горшок большего размера в том порядке, который мы уже описывали. Пересаженное растение возвращают на постоянное место и первое время часто поливают.

Молодые бегонии переносят процедуру легко, но пересаживать более зрелые растения намного труднее из-за наросших хрупких листьев, поэтому, как только растению исполняется 3 года, его делят на несколько частей.

Бегония зимой

Период покоя у вечнозеленых видов бегонии выражен слабо, а клубневые виды требуют длительного отдыха. Как ухаживать за бегониями в зимний период? Уход за домашней бегонией в период покоя зависит от вида растения. Кустовые и декоративные виды содержат при температуре 15-22 ºC, поддерживая высокую влажность воздуха – для этого батареи накрывают мокрыми полотенцами или устанавливают увлажнители воздуха.

Клубневые бегонии готовятся к периоду покоя с середины осени – их листья усыхают и отмирают, поэтому поливы необходимо сократить, а когда наземная часть растений полностью отомрет, горшки с клубнями до конца зимы переносят в темное помещение и хранят при температуре 10-15 ºC. Иногда клубневая бегония ведет себя так, будто не собирается отдыхать, и для того, чтобы она в будущем году обильно цвела, придется ее к отдыху принудить: сильно сократить поливы и срезать наземную часть.

Размножение бегонии

Способы размножения

Размножается бегония семенами и вегетативно – листовыми черенками, стеблями, делением куста или корневища (клубня). Проще и надежней размножать бегонию вегетативно.

Выращивание из семян

Выращивание бегонии из семян процесс нетрудоемкий и не занимает много времени. В конце февраля или начале марта мелкие семена бегонии сеют по поверхности легкого рыхлого субстрата, не заделывая их в почву, после чего помещают в теплое светлое место и накрывают пленкой или стеклом. Полив осуществляют в поддон или способом опрыскивания из пульверизатора. Как только появятся всходы, покрытие убирают, а когда у сеянцев разовьется 3-4 листа, их пикируют. Через два месяца сеянцы рассаживают по отдельным горшкам. Зацветает бегония из семян уже в первый год, но для этого ей может понадобиться дополнительное освещение.

Размножение делением корневища (клубня)

Лиственная бегония размножается делением корневища. Для этого весной растение извлекают из земли, острым ножом разрезают корневище на части, в каждой их которых должны быть корни и хоть один побег или почка. Срезы обрабатывают толченым углем, после чего части корневища рассаживают по отдельным горшкам.

Клубень взрослой бегонии тоже можно разделить на части и, немного подсушив срезы и обработав их толченым углем, рассадить деленки по отдельным горшкам.

Черенкование бегонии

Размножение бегонии черенками – самый простой из вегетативных способов. С растения срезают черенки с 3-4 листьями, их срезы для предупреждения загнивания обрабатывают углем, после чего черенки высаживают в субстрат из песка, торфяной и листовой земли в равных частях и помещают в светлое теплое место, защищенное от прямых солнечных лучей. Поливают черенки бегонии умеренно – субстрат должен успевать просыхать между поливами на глубину 1-2 см. Можно проводить укоренение просто в воде. Корни у черенков отрастают в течение месяца.

Размножение листом

Поскольку многие виды бегонии отличаются крупными и плотными листьями, их можно размножать листовыми черенками, используя для этого как целый лист, так и его часть. При размножении целым листом на нижней стороне пластины надрезают главные жилки, укладывают лист нижней стороной на предварительно прокаленный влажный песок и закрепляют его в таком положении. Увлажнение грунта осуществляют через поддон. Месяца через два в местах разрезов из жилок отрастают корешки, а потом и новые растения. Когда маленькие бегонии окрепнут и пойдут в рост, их отделяют и отсаживают в почвосмесь из равных частей торфа, песка и лиственной земли.

Вредители и болезни

В домашних условиях бегонию могут повреждать тля, нематода и красный паутинный клещ. Тля и клещи питаются клеточным соком растения, от чего бегония теряет привлекательность и отстает в развитии. Избавить растение от тли могут 2-3 обработки Актелликом или Карбофосом с интервалом в 7-10 дней, а уничтожить клещей можно препаратами Децис, Деррис или другими инсектоакарицидами. От нематод, в процессе жизнедеятельности которых листья бегонии обесцвечиваются, а на корнях образуются наплывы, лечения нет – цветок придется выбросить.

Из болезней бегонию поражают ботритис, серая гниль, ложная или настоящая мучнистая роса, черная корневая гниль – против этих болезней вам помогут фунгициды – бордоская жидкость, Фундазол, Скор, Квадрис или любой другой препарат подобного действия. Но иногда бегонии заболевают бактериальными или вирусными хворями – огуречной мозаикой, бактериальным увяданием или пятнистостью томата. От этих болезней лекарств нет, поэтому растение придется уничтожить.

Бегония сохнет

Болезни бегонии – не единственная проблема, с которой вы можете столкнуться. Иногда растение ведет себя странно – у него вдруг начинают сохнуть листья. Это объясняется слишком высокой температурой и недостаточной влажностью грунта и воздуха. Полейте растение и переставьте его в более прохладное место, соорудив для него поддон с мокрым керамзитом, как было описано в начале статьи.

Бегония желтеет

Иногда на листьях бегонии появляются желтые пятна или кольца – так проявляются огуречная мозаика или пятнистость томатов. Больные растения уничтожают. Если же листья пожелтели и поникли, то это означает, что бегонии холодно, а в грунте слишком много влаги. Дайте почве в горшке просохнуть и перенесите растение в более теплое помещение.

Виды и сорта

Единой устоявшейся классификации бегоний на сегодняшний день не существует, но в специальной литературе можно встретить условные варианты разделения видов бегонии, например, на декоративно-лиственные и декоративно-цветущие или, например, разделение по характеристике подземной части – на корневищные, клубневые бегонии и бегонии с поверхностной корневой системой. Некоторые предпочитают делить виды этого растения на такие группы: декоративно-лиственные, кустовидные и клубневые.

• бегонии кустовидные с бамбукоподобными прямостоячими побегами;
• бегонии с тонкими и гибкими поникающими или ползучими побегами;
• виды с толстыми корневищными полегающими или лежащими побегами;
• виды, являющиеся родоначальниками красивоцветущих гибридов.

• декоративно-цветущие комнатные бегонии;
• декоративно-лиственные комнатные бегонии;
• декоративно-цветущие горшечные бегонии.

Мы предлагаем вам названия видов бегоний, наиболее распространенных в комнатной культуре, с их кратким описанием, а также название сортов бегоний, относящихся к этим видам. Лиственная бегония, или листовая бегония, в комнатном цветоводстве представлена такими видами:

Бегония королевская (Begonia rex)

Растение родом из Восточной Индии. Это одна из самых красивых бегоний, на основе которой были выведены многочисленные декоративно-лиственные сорта и гибриды. У нее утолщенное корневище и красивые, крупные, голые или слабоопушенные листья длиной до 30 и шириной до 20 см несимметричной сердцевидной формы с волнистыми или неравномерно зубчатыми краями бронзово-коричневой, бархатисто-малиновой или красно-фиолетовой окраски, которые иногда украшают красно-фиолетовые или серебристые пятна.

Есть гибриды с почти черными листьями в пятнах малинового цвета. Цветет этот вид невзрачными розовыми цветками.

• Картахена – сорт с темно-зелеными округлыми листьями, завернутыми ракушкой. Темно-коричневая середина листа по мере взросления растения становится сливового оттенка. Зеленый фон листа покрыт пятнами серебристого цвета с розоватым свечением;
• Сильвер Гринхарт – растение с серебристыми листьями косо-сердцевидной формы с изумрудно-зеленой каймой в серебристых брызгах;
• Шоколит Крим – середина спиралевидно закрученного листа этого сорта имеет сочно-сливовый оттенок, а основная часть пластины серебристого цвета с розовым отливом;
• Ивнинг Глоу – сорт со средней величины листьями с ярко-малиновым центром, из которого по малиновому полю расходятся зеленовато-коричневые жилки. Край листовой пластины малинового цвета;
• Аллилуйя – сорт с крупными, спирально закрученными у черешков нежно-фиолетовыми листьями с серебристым оттенком. Центр и край листовой пластины вишневого цвета, а между ними проходит широкая ярко-зеленая полоса, сплошь покрытая серебристыми пятнышками.

Кроме описанных, популярностью пользуются такие сорта и гибриды бегонии королевской: Лилиан, Перль де Пари, Рэд Тэнго, Ригал Миньюэт, Титика, Сильвер Коркскрю, Бениточиба, Блэк Фэнг, Дьюдроп, Новембер Фрост, Шарм и многие другие;

Бегония тигровая (Begonia bowerae)

Или бегония Бауэра, или кленолистная бегония, родом из Мексики. Это невысокое растение – оно достигает не более 25 см – с ползучим стеблем и листьями светло-зеленого цвета с черными или коричневыми пятнами по краям. Нижняя сторона листовой пластины опушена. Светло-розовые невзрачные цветки собраны в поникающие рыхлые соцветия. В природе этот вид встречается редко, но благодаря проведенной селекционерами гибридизации было выведено множество очень эффектных сортов.

• Тайгер – растение с ползучим стеблем, достигающее в высоту 10 см. Листья бархатистые, бронзовые с узором, вдоль жилок – коричневая полоса, черешки красноватые, пятнистые;
• Клеопатра – у этого сорта листья, покрытые светлыми волосками, меняют окраску в зависимости от освещения, нижняя сторона листовой пластины красного или бордового цвета.

Бегония коралловая (Begonia corallina)

Полукустарниковое растение из тропических лесов Бразилии, в комнатных условиях достигающее высоты около 1 м. Стебли у этого вида прямостоячие, голые, напоминающие бамбук. Листья с зубчатыми краями, продолговатые, яйцевидные, длиной до 20 и шириной до 7 см. Верхняя сторона листовой пластины темно-зеленая с серебристыми пятнышками, нижняя сторона светло-зеленая. Цветки на коралловых цветоносах собраны в кистевые соцветия.

• Люцерна – растение с крупными зелеными листьями с зубчатыми краями, покрытыми с верхней стороны пластины серебристыми пятнами. Нижняя сторона красная;
• Президент Карно – сорт с рассеченными в основании пластины щитовидными листьями со слабозубчатым краем. Длина листьев до 30 см, ширина до 15, по зеленому фону листьев белесые пятна.

Бегония каролинолистная (Begonia carolineifolia)

Одно из самых старых комнатных растений, завезенное из Мексики. У него ползучий стебель толщиной около 4 см и крупные, расположенные на желто-зеленых черешках пальчато-рассеченные листья длиной до 35 см с явным жилкованием. Цветки зеленовато-розовые, собранные в рыхлые кистевидные соцветия, раскрываются в феврале.

Кроме описанных, в культуре востребованы такие виды декоративно-лиственной бегонии: Мэсона, полосатая, борщевиколистная, металлическая, белоточечная, Бовера, краснолистная, желтая, Лимминга, блестящая, императорская и многие другие.

Декоративно-цветущие виды бегонии в комнатной культуре представляют:

Бегония вечноцветущая (Begonia semperflorens)

Небольшое кустовидное растение, достигающее в высоту 60 см с прямостоячими побегами в молодом возрасте, а у взрослого растения они принимают ампельную или полуампельную форму. Листья у бегоний этого вида округлые, слабоопушенные по краю, длиной до 6 см, светло-зеленые, темно-зеленые, иногда с красноватым оттенком. Простые или махровые цветки белого, розового или красного цвета диаметром до 2,5 см собраны в недолговечные соцветия, быстро увядающие, но тут же сменяющиеся другим цветками.

Если вы обеспечите хороший уход за вечноцветущей бегонией, организуете ей необходимое освещение и питание, она может цвести и зимой.

• Густав Кнааке – раскидистый куст высотой до 30 см с зелеными листьями с красной обводкой и ярко-карминными цветками до 3 см в диаметре, собранными в соцветия;
• Кармен – среднерослая бегония с коричневыми листьями с антоцианом и многочисленными розовыми цветками;
• Амбра – растение высотой до 15 см с коричневыми листьями и розовыми цветками до 3 см в диаметре;
• Бикола – кустик высотой до 14 см с зелеными листьями и белыми цветками с розоватыми краями;
• Орания – компактный куст высотой до 16 см с зелеными листьями с красной каймой и оранжево-красными цветками.

В культуре выращивают также сорта бегонии вечноцветущей Лейла, Белла, Люцифер, Розанова, Скарлетта, Линда, Альберт Мартин, Болл Рэд, Отелло, Кате Тейхер и другие.

Бегония элатиор (Begonia x elatior)

Это самое яркое и обильно цветущее гибридное растение, безусловный фаворит среди комнатных бегоний. В высоту оно достигает не более 40 см, у него мясистый толстый стебель и очередные сердцевидные листья длиной до 8 см с изрезанным краем. Верхняя сторона листьев глянцевая, ярко-зеленая, нижняя матовая и более светлая. Цветы собраны в соцветия на длинных цветоносах.

• Швабенланд – высокорослый сорт, обильно цветущий мелкими ярко-красными цветками;
• Ренессанс – бегония махровая, высокорослая, у красных цветков гофрированные лепестки;
• Луиза – сорт со светло-кремовыми цветками с розоватым оттенком:
• Пиккора – низкорослая бегония с махровыми цветками ярко-розового оттенка;
• Роза – сорт с темно-розовыми махровыми цветками.

Популярностью пользуются также сорта бегонии элатиор Шарлах, Киото, Клео, Голдфингер, Аннебель, Азотус, Беллона, Берлин и другие;

Бегония ампельная (Begonia x tuberhybrida pendula)

Чаще выращивается в садах и для украшения террас и балконов. Для нее характерны спускающиеся каскадами поникающие побеги с многочисленными цветками. Выращивают ампельные бегонии в подвесных кашпо, корзинах и горшках. Есть среди этой группы бегоний сорта с простыми, полумахровыми, махровыми и густомахровыми цветами белого, красного, розового, желтого и оранжевого цветов, а также всевозможных их сочетаний. Цветки могут быть мелкими, среднего размера и крупными.

• Гейл – раскидистый куст с длинными висячими побегами длиной до 30 см с заостренными в верхней части зубчатыми листьями зеленого цвета и полумахровыми нежно-розовыми цветками до 3 см в диаметре;
• Кристи – раскидистый куст со слабоватыми висячими побегами длиной до 40 см и белыми махровыми цветками до 4 см в диаметре;
• Роксана – компактный куст с висячими побегами длиной до 40 см с оранжевыми махровыми цветками до 4 см в поперечнике;
• Кати – раскидистый куст со слабоватыми побегами длиной до 30 см с полумахровыми желтыми цветками до 3,5 см в диаметре.

• Арлекин – крупноцветковый сорт с раскидистым кустом высотой до 25 см с зелеными листьями и махровыми цветками диаметром до 12 см желтого цвета с красной каймой;
• Голд Платье – полураскидистый сорт высотой до 25 см со светло-зелеными листьями и розовидными густомахровыми желтыми цветками диаметром до 20 см;
• Дак Рэд – полураскидистый куст высотой не более 16 см с ярко-зеленой листвой и темно-красными махровыми пионовидными цветками до 10 см в диаметре с широкими лепестками;
• Камелия Флора – компактный куст высотой до 25 см с зелеными листьями и розовыми камелиевидными цветками диаметром до 12 см с черепитчато расположенными лепестками с белой каймой;
• Криспа Маргината – куст высотой до 15 см с зелеными складчатыми листьями с тонкими фиолетовыми канатами и белыми цветками диаметром до 12 см широкоовальной формы с ярко-розовой каймой и сильно гофрированными волнистыми боковыми лепестками;
• Ами Жан Бард – кустик высотой до 12 см с зелеными маленькими листочками и соцветиями из 5 махровых цветков оранжевого цвета диаметром до 3 см;
• Дайяна Виньярд – компактная бегония высотой до 20 см со светло-зеленой листвой и густомахровыми белыми цветками диаметром до 20 см с со складчатыми волнистыми лепестками;
• Мармората – полураскидистый куст высотой до 20 см с махровыми цветками алого цвета диаметром до 12 см с белыми штрихами;
• Фейерфламме – кустик высотой до 20 см с зелеными листьями с малиновыми прожилками и полумахровыми цветками диаметром до 3 см оранжево-розового цвета.

Литература

В продолжение темы