Як це – бути балериною? “Займатися балетом – це як вивчати іноземну мову”

Сьогодні у світі відзначають міжнародний день балету. Ми поспілкувалися з балериною Анастасією Павлусь, щоб дізнатися про те, як виглядає життя балерини і що робити тим, хто хоче зайнятися балетом уже в дорослому віці

Марина Смагіна

Що для вас балет? Зазвичай після такого запитання люди діляться на два типи: хтось його обожнює, а хтось — не розуміє. І перших, і других видно здалеку — якщо дивитися на них у театрі опери і балету. Можна було би вирішити, що у поглядах на балет вони не зійдуться в жодному із питань, але насправді є одна річ, з якою не зможе не погодитися ніхто. Робота балерини або танцора балету — це надзвичайно важка праця. Про це і багато іншого ми запитали у балерини Анастасії Павлусь.

Балет — це для обраних?

Анастасія Павлусь професійно танцює в балеті вже майже двадцять п’ять років. Для кар’єри балерини це багато, адже двадцяти років стажу артистам балету вже достатньо для виходу на пенсію (а починають професійну кар’єру вони зазвичай у вісімнадцять років). Але для Анастасії робота балерини — це не просто робота, а стиль життя.

“Я дуже щаслива, що обрала саме цю професію. Важко змусити себе піти до спортзалу займатися, а так — робота постійно тримає тебе у формі” , — жартує вона. А тоді додає серйозніше, що балет — це насправді про постійну роботу над собою та своїм тілом, про жорстку дисципліну: ” Це не про натхнення, а про щоденну важку працю. Це робота, коли попри все треба увійти в образ і зробити те, що повинен. Що б там не було за межами сцени. Глядач не винен у тому, що у тебе відбувається “.

Уміння вживатися в образ героя — одна з важливих вимог до танцорів. “Образ у балеті треба пропускати через душу” , — поділилася Анастасія. – “Усі ми різні. Комусь, щоб налаштуватися перед виставою, потрібна тиша. Комусь — щось інше. Та загалом над спектаклем потрібно працювати декілька місяців, тоді кожен рух, кожен погляд буде відточеним, потраплятиме прямо в ціль” .

Будні балерини, втім, часто позбавлені тієї романтики, якими їх схильні наділяти люди, від балету далекі . Це така сама робота, на яку треба їхати щоранку (шість днів на тиждень! майже без свят!), і де треба щодня по декілька годин репетирувати спектаклі. Якщо йдеться про день, коли ввечері заплановано виставу, то після репетицій потрібно ще і викластися на повну на сцені перед глядачем. А якщо йдеться про гастрольний час, то в один день таких вистав може бути і декілька.

Анастасія Павлусь / Фото з Facebook

То що потрібно, щоб займатися балетом?

Звичайно, якщо говорити про професійний балет, то в першу чергу, треба рано почати . Тож швидше за все, якщо ви це читаєте і маєте снагу до балету — то шансів увірватися у професію у вас менше, ніж у чотирирічної дівчинки. (Проте, вони таки є, адже справжня пристрасть не завжди визнає вік. Знайти себе у балеті ніколи не пізно. Це, зокрема, довела і відома американська балерина Місті Коупленд , яка почала займатися балетом аж у 13 років і все одно стала однією з найкращих, і сімдесятивосьмирічна Сюзен Пул , яка професійно танцює цілих сімдесят років свого життя). Якщо ж таки почати займатися балетом у ранньому віці, усе, що знадобиться пізніше для кар’єри балерини — це бодай дрібка таланту і дуже багато праці . Усього лише.

Але якщо ви все ж уже доросла людина, не ставте хрест на своїй мрії! Сьогодні балет відкритий не лише для тих, хто хоче зробити з нього свою професію . Тепер на балет можна ходити, як у спортзал. Те, що балет набирає все більшої популярності серед дорослих як спосіб підтримувати себе у формі, Анастасії Павлусь подобається. Сама вона зараз окрім роботи балериною, також викладає саме в одній з таких студій (” Balleroosha “), де балетом займаються дорослі. Починати тут можна з нуля і при цьому отримувати справжнє задоволення від процесу.

“Багато хто, наприклад, займається танцями і хоче спробувати щось нове. Для когось це була дитяча мрія, але не вийшло займатися, і тепер вони мають можливість її здійснити “ , — каже Анастасія. Балет тоді може стати альтернативою спортзалу, але цікавішою. “Для когось спортзал – це надто інтенсивно, а йога — надто нудно. Тоді саме балет може стати потрібним варіантом. Заняття балетом формуватиме інші м’язи, ніж тренування у спортзалі; це про музикальність, поставу, танцювальність” .

Що потрібно для того, щоб почати заняття у дорослому віці? Анастасія Павлусь каже, що ніякої підготовки це не вимагає. Потрібно просто прийти . Потрібно бажання. А у студії вже викладачі визначатимуть, які навантаження будуть оптимальними саме для вас. До того ж, балет — це не лише про фізичні навантаження. “Займатися балетом — це як вивчати іноземну мову” , — каже Анастасія Павлусь. Тут потрібно вмикати мозок, постійно вивчати нові рухи, дізнаватися щось нове, аналізувати, робити висновки. Для того, щоб зрозуміти образи, які гратимеш на сцені (а чи й у студії), треба пропускати їх через себе, потрібна внутрішня робота. На додачу, ніхто ще не відміняв французької термінології у балеті. Тож певним чином мову таки бодай трохи треба буде повчити буквально.

Наостанок ми запитали в Анастасії, який її улюблений балет. “Дуже люблю “Сплячу красуню” . І танцювати, і дивитися. Це той балет, де добре видно майстерність балерин” . А у Національному академічному театрі опери та балету Анастасія Павлусь любить постановку “Весілля Фігаро” Віктора Яременка.

Після розмови з Анастасією Павлусь із планами на вихідні ми визначились остаточно: дивитися балет і пригадувати мрії дитинства, які ніколи не пізно почати здійснювати.

Пуанти – в 32, па – у 55. Хто і навіщо відвідує балет для дорослих

Побачити балет вперше у дитинстві, закохатися у нього й аж до 30 мріяти про те, аби стати на пуанти. Це типова історія тих, хто відвідує студію балету для дорослих Євгенії Коршунової – солістки Київського національного театру опери та балету України ім. Тараса Шевченка.

В одному приміщенні збираються айтішниця і психолог, юристка та спортсменка, – різні люди, різного віку, але з одним бажанням. Навчитися танцювати класичний танець.

Юристка в пачці

Взимку будівля школи танців у Львові зустрічає слизькими сходами та прохолодним, стареньким приміщенням. Утім уже четвертий рік поспіль класична музика в одному з її залів не стихає аж до 22:00. Тут проходять заняття з балету для дорослих.

За 5 хвилин до початку у студії всього троє дівчат: старанно розтягуються на підлозі й біля балетного станка. Утім вже за кілька хвилин зала наповнюється ще десятьма дорослими танцівницями – усі швиденько добігають сюди після роботи, хоча інколи й запізнюються.

Наприклад, 27-річна Христина працює юристкою, зокрема, допомагає розв’язувати питання учасникам АТО. А о 20-й годині вона взуває балетки та якомога краще розтягує м’язи, аби досконало виконати arabesco – одну з основних поз класичного танцю.

Автор фото, Студія балету для дорослих Євгенії Коршунової

На балет для дорослих дівчина прийшла понад два роки тому. Каже, перше заняття пам’ятає дуже добре – людей було настільки багато, що важко було вміститися у тренувальній залі. Утім на друге заняття прийшло чи не вдвічі менше.

“Напевно, всі очікували, що ми одразу почнемо танцювати “Лебедине озеро”, а вийшло і близько не так”, – сміючись, зауважує вона.

“Кілька перших занять ми вчили основи: правильні позиції рук, ніг, тулуба… І це було складно! На сцені ми бачимо балерин, які дуже легко і граційно рухаються, але пересічні глядачі не розуміють, скільки зусиль потрібно для того, щоби просто гарно стояти!”.

Христина зізнається, що прийшла на балет не тільки задля покращення фізичної форми та не через красу танцю. Заняття допомагають їй розвантажитися емоційно.

“У мене була потреба у відпочинку для душі. І тут, на заняттях, коли ми на дві години поринаємо у прекрасне, я його відчуваю”, – переконує юристка.

Розумом – з IT, душею – з балетом

Доторкнутися до прекрасного групі допомагає балерина Львівського театру опери і балету Інна Ключник. Вона може і підказати, як правильно поставити ноги у п’яту позицію, і спародіювати трохи кострубатий біг танцівниць-аматорок, аби трохи розрядити ситуацію.

“Чим важче, тим більше тягніться, тоді буде результат!” – каже викладачка та прямує поправляти положення стопи в однієї з учениць.

Автор фото, Студія балету для дорослих Євгенії Коршунової

“Робіть це гостренько. Ніжки мають відскакувати від підлоги, ніби обпікаються. Раз-два! Раз-два! Раз-два! Давайте тепер всі разом повторимо під музику”.

У правому кутку зали за зауваженнями викладачки сконцентровано спостерігає 34-річна Марина (Ім’я змінене. – Ред.). Статурою вона не схожа на балерину, втім її натягнутому, наче струна, тілу можна лише позаздрити.

“Раз-два! Раз-два!”, – ледь помітно відраховує дівчина підйом ноги сама собі. “Раз-два! Раз-два!”.

Марина закінчила спеціальність “Прикладна математика і фундаментальні науки”, а нині працює в IT.

Про балет вона мріяла з дитинства. Втім батьки були певні, що присвячувати своє життя танцям не зовсім вірно, та наполягли, аби вона пішла вчитися більш серйозній, на їхню думку, професії.

“І сьогодні я їм вдячна за це, мені подобається те, що я роблю, але ж нездійсненна дитяча мрія лишилася. Якось я спробувала нагуглити щось типу “балет для дорослих” і була певна, що нічого не знайду, але помилилася. Студія на той момент працювала місяць”, – пригадує дівчина.

Автор фото, Студія балету для дорослих Євгенії Коршунової

До занять балетом вона не займалася танцями й спортом – хіба трохи ходила до тренажерного залу і на пілатес. На шпагат не сідала і перша позиція замість рівних ніг виглядала, наче ялиночка, каже Марина. За словами балерини-аматорки, на першому занятті почуваєшся дивно – враження, ніби тіло не твоє.

“Взагалі новеньких ми намагаємося підбадьорювати усієї групою, бо розуміємо, як вони себе почувають. Я навіть руку у першій позиції тримати правильно не могла! Всі рухи були такими корявими. Починати дуже важко”, – каже Марина.

Дівчина зізнається, що не кинути балет їй допомогли викладачі. Саме вони проговорювали чи не кожен рух, пояснювали, що спочатку і не повинно все виходити ідеально, адже балет – це велика праця.

Вперше на балет у 55

Автор фото, Hanna Belovolchenko

В іншому районі Львова, у теплій і новій студії, займається ще більш неординарна група балерин. Тих, кому за 50 років. Відвідувачок тут небагато – усього троє, але викладачі кажуть, що енергії у них більше, ніж у всіх інших учениць.

Тетяні – 55. За фахом жінка геофізик, а за покликанням, схоже, балерина. Нове для себе заняття вона відкрила всього три місяці тому, але вже зараз може практично повністю сісти на шпагат та з легкістю виконує demi-plié і battement fondu біля станка.

“Я починала з йоги, але “не пішло”, – каже Тетяна.

“Там є вправи вниз головою – у мене підіймався тиск. Також ходила на пілатес, але розклад не підійшов. А потім побачила оголошення про балет, подумала, чому б ні, спробувала і мені сподобалося”.

Жінка каже, що після занять у неї покращилася постава – тепер вона не змушує себе випрямляти спину, а механічно ходить рівно. Також зазначає, тіло постійно в тонусі та морально краще почувається.

“Ти виходиш із залу і розумієш – щось та й змогла, а не просто пролежала на дивані. Хто для нас буде щось робити, крім нас самих?” – риторично запитує вона.

Викладачка групи “50+” Олена Гунька каже, що спочатку і сама не вірила в те, що старші жінки будуть виконувати ті чи інші рухи, стрибки. Але її скепсис розвіявся, коли вона тільки прийшла на перший урок. Учениці придбали собі професійний одяг: купальники, спідниці тощо.

“І виконували все з таким завзяттям, що і молоді могли б позаздрити”, – пригадує педагог.

Автор фото, Hanna Belovolchenko

На її думку, така рвучкість пов’язана з тим, що в Україні людям старшого віку важко знайти собі заняття для душі. Для них працює доволі мало секцій.

“А тут і здоров’я покращується, і новому можна навчитися. Розумієте, справжній балет – це каторжна праця, і людина має любити її, аби гідно виконувати. Ми тут беремо з балету все найкраще, виключаючи фанатизм”, – додає Олена.

Фанатка своєї справи

А от заснувала студію балету для дорослих справжня фанатка своєї справи Євгенія Коршунова. Колись – провідна солістка Львівського національного театру опери та балету, а сьогодні – Національної опери України.

Сама вона не розлучається з класичним танцем з 5 років, а для втілення мрії вже у 10 переїхала до Мінська – навчатися в хореографічному училищі.

Тепер, каже Євгенія, сама не розуміє, як відважилася на такий крок, адже через постійне навчання дитинства було не так і багато.

“Я жила в інтернаті сама, без батьків. І віддавала весь час навчанню. Але це дуже ризиковано – з 10 балерин, які випустилися з училища, лише 2 працюють за фахом. Це пов’язано і з великим психологічним, фізичним навантаженням, моральним тиском”, – пояснює Євгенія.

Євгенія Коршунова займається балетом з 5 років, а у 2015 році вирішила відкрити балетну школу для аматорів

Утім балерина змогла не тільки витримати це, а і побудувати успішну кар’єру – зі стажерки на сезон у львівському театрі дотанцювалася аж до провідної солістки й тепер гастролює світом.

Відкривати ж щось на кшталт балетної школи вона не планувала. Але на користь цього рішення зіграли кілька факторів: фінансова криза, через яку зарплата балерин стала суттєво меншою, та загальна складна ситуація у країні у 2015 році.

Тоді почалися пошуки приміщень, збір документів і вже наприкінці лютого студія офіційно запрацювала.

“Спочатку я викладала сама. На перші заняття приходили по дві-три людини, й кожного разу вони змінювалися. Тільки-но я поясню ази, як наступного дня треба робити це заново. Тоді я почала сумніватися, що все вийде, але згодом справа закрутилася”, – пригадує Євгенія.

Коли людей стало більше, власниця студії почала долучати до справи інших викладачів, аби розширити діяльність.

Зверталася тільки до професійних балерин. Причина проста – складність танцю. За словами Євгенії, існує спеціальна методика того, як вчитися балету, розроблена багато років тому. Якщо слідувати їй, то не буде травм, а буде результат.

Автор фото, Студія балету для дорослих Євгенії Коршунової

“І я, і наші учениці знаємо, що вони не стануть професійними балеринами. Але це не привід вдаватися до самодіяльності. Все має бути фахово”, – переконана Євгенія.

Танцівниця каже, що на балет для дорослих записуються здебільшого або ті, хто мріяв про це мистецтво з дитинства, або ж ті, хто вже все перепробував і не знайшов себе.

“Дівчата часто йдуть на балет, щоби просто розвантажити мозок. Кажуть, якщо у тебе проблеми, ти з кимось посварився абощо, то після заняття балетом тебе це вже не цікавить. Ти вертаєшся додому, випиваєш пляшку води й просто втомлений, але щасливий засинаєш”, – додає засновниця студії.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.