Алкоголь з антибіотиками: міфи і факти

Жінки на перших місяцях вагітності, які ще не поділилися зі світом радісною новиною, добре знають, що означає відмовитися від алкоголю на вечірці – підозрілі погляди та розпитування неминучі.

Найкращою відмовкою в такій ситуації завжди було: “Вибачте, але я на антибіотиках”. Навіть найдопитливіші друзі навряд чи почнуть цікавитися, від чого ви лікуєтесь.

Але чи це й справді так? Чи мусимо ми утримуватися від алкоголю, коли лікуємося антибіотиками?

Існують два пояснення. Одні люди вважають, що алкоголь перешкоджає правильній дії антибіотиків, інші – що він викликає побічні ефекти.

Для більшості антибіотиків жодне з цих припущень невірне. Втім, лікарі серйозно побоюються, що ці псевдонаукові переконання можуть змусити пацієнтів пропускати прийом ліків після келиха вина. А все, що спонукає людей пропустити дозу антибіотиків, розвиває проблему стійкості бактерій до антибіотиків.

Насправді, алкоголь не впливає на більшість поширених антибіотиків. Є деякі винятки. Препарат цефалоспоринової групи цефоцетан уповільнює розпад алкоголю, в результаті чого в крові підвищується рівень ацетальдегіду. Це може викликати низку неприємних симптомів: нудоту, блювання, почервоніння обличчя, головний біль, задишку та біль у грудях.

Схожі симптоми викликає медикамент дисульфірам, який іноді використовують у лікуванні алкогольної залежності. Принцип дії препарату полягає в тому, що коли пацієнт випиває алкоголь, ці неприємні симптоми змушують його відмовитися від випивки в майбутньому.

Симптоми й справді дуже неприємні, тому важливо, щоб люди утримувалися від алкоголю, коли вони приймають цей вид антибіотиків, а також протягом кількох днів після закінчення лікування.

Цефалоспорин, метронідазол та кілька інших антибіотиків дійсно несумісні з алкоголем і можуть викликати неприємні ефекти

Ще один несумісний з алкоголем антибіотик – це метронідазол. Його використовують для лікування стоматологічних інфекцій, інфікованих виразок ніг і пролежнів. Вважається, що він викликає такий самий набір симптомів, як й вищезазначений цефалоспорин.

Втім, зараз вплив алкоголю на симптоми під час прийому метронідазолу вчені ставлять під сумнів. Огляд досліджень у 2003 році підтвердив відсутність доказів цьому, так само як й невелике контрольоване тестування, проведене на фінських чоловіках, які приймали метронідазол протягом п’яти днів і не мали жодних побічних ефектів, якщо вживали алкоголь.

Автори дослідження все ж таки визнають, що побічна реакція можлива у деяких людей, а тому загальна рекомендація зараз вимагає не вживати алкоголь, коли ви приймаєте цей антибіотик.

Є кілька інших антибіотиків, під час прийому яких важливо уникати алкоголю, але лікарям це добре відомо і вони завжди дають пацієнтам конкретні попередження. Ці препарати включають тинідазол, лінезолід та еритроміцин.

Поява міфів

Але залишається досить довгий список інших антибіотиків, які цілком безпечно змішувати з алкоголем. Звичайно, коли ви хворієте, напиватися – не найкращий спосіб подолати хворобу. Це може спричинити надмірну втому або збезводнення організму, але це ніяк не пов’язане з прийомом ліків.

Можливо, окремі випадки сприяли виникненню міфу про те, що антибіотики не можна змішувати з алкоголем. Утім, існують й дві інші доволі несподівані теорії.

Одна з них свідчить, через те, що антибіотики використовуються для лікування захворювань, які передаються статевим шляхом, лікарі в минулому намагалися покарати пацієнтів за аморальне життя – позбавляли їх улюбленого напою.

Іншу думку висловив автор дослідження, проведеного в Лондонській урологічній клініці. Джеймс Бінгем зустрічався з покійним Сером Ієном Фрейзером, бригадиром британської армії, який почав використовувати пеніцилін для лікування поранених солдатів в Північній Африці у Другу світову війну.

Якщо ви приймаєте антибіотики і не втрималися від келиху, більш небезпечно припинити лікування, ніж змішати алкоголь з ліками

За тих часів пеніцилін був таким дефіцитом, що після того, як пацієнт приймав його, препарат знову отримували з переробленої сечі хворого. Солдатам, які видужували, дозволяти пити пиво, але, на жаль, це збільшувало обсяг їхньої сечі, що ускладнювало переробку пеніциліну і, як розповідає Сер Фрейзер, пиво заборонили.

Це чудова історія, незважаючи на те, чи насправді вона сприяла виникненню поширеного міфу. Розвінчання міфу – завжди складне питання.

З одного боку, ті, хто приймають антибіотики і не можуть протистояти спокусі хильнути чарку, не припинятимуть лікування. А це запобігатиме поширенню небезпечної стійкості бактерій до антибіотиків.

З іншого боку, якщо міф про алкоголь та антибіотики зникне, жінкам, які не бажають розповідати про свою вагітність, доведеться бути більш винахідливими на вечірках.

Ця стаття написана для загальної інформації. Її зміст не може замінити медичну консультацію спеціаліста. BBC не несе відповідальності за будь-який діагноз, встановлений читачем на основі інформації на сайті. BBC також не несе відповідальності за зміст будь-яких зовнішніх інтернет-сайтів, на які посилаються автори статті, а також не рекомендує будь-які комерційні продукти або послуги, згадані на будь-якому сайті. Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, якщо у вас виникають питання, пов’язані з вашим здоров’ям.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Мелоксикам: запитання та відповіді

Мелоксикам — це нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП), який за своєю хімічною структурою є похідним енолієвої кислоти. Як і для інших класів НПЗП, точний механізм дії мелоксикаму не встановлений, проте відомо, що в результаті його застосування пригнічується синтез простагландинів — медіаторів запалення. Тож мелоксикам має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію.

Мелоксикам є селективним інгібітором циклооксигенази (ЦОГ), зокрема ізоферменту ЦОГ-2. Коефіцієнт селективності IC₅₀ (співвідношення 50% інгібуючої концентрації для ЦОГ-1:ЦОГ-2 in vitro) для мелоксикаму становить 2. У зв’язку з високою селективністю він рідше спричинює розвиток гастропатії та порушення функції нирок. На відміну від неселективних НПЗП мелоксикам не гальмує індуковану колагеном або арахідоновою кислотою агрегацію тромбоцитів (при дозах до 15 мг/добу), але гальмує продукцію тромбоцитами тромбоксану. Таким чином, мелоксикам значно меншою мірою впливає на систему згортання крові.

Навіщо застосовують мелоксикам?

Мелоксикам застосовують для усунення больового синдрому слабкої або помірної вираженості при:

Які є форми випуску мелоксикаму?

Мелоксикам виробляють під різними торговими назвами в таких лікарських формах:

• таблетки 7,5 мг;
• таблетки, що диспергуються в ротовій порожнині, 7,5 мг;
• таблетки 15 мг;
• таблетки, що диспергуються в ротовій порожнині, 15 мг;
• супозиторії ректальні 15 мг;
• розчин для ін’єкцій 10 мг/мл. У 1 ампулі міститься 1,5 мл розчину, тобто 15 мг мелоксикаму.

Як швидко починає діяти мелоксикам?

Якщо йдеться про внутрішньом’язові ін’єкції, то дія мелоксикаму досягається досить швидко — максимальну концентрацію в плазмі крові відзначають вже через 1 год після прийому лікарського засобу. Якщо ж говорити про таблетки або ректальні супозиторії, то максимальна концентрація препарату досягається протягом 5–6 год, а значить, знеболювальний та протизапальний ефекти виявляються повільніше.

У якій дозі застосовують мелоксикам при остеоартриті?

При остеоартриті рекомендується застосовувати мелоксикам у дозі 7,5 мг 1 раз на добу. При загостреннях можна підвищувати добову дозу до 15 мг.

У якій дозі застосовують мелоксикам при ревматоїдному артриті?

При ревматоїдному артриті (а також при анкілозуючому спондиліті) рекомендується розпочинати лікування з добової дози 15 мг. У разі досягнення терапевтичного ефекту слід знизити дозу до 7,5 мг на добу.

У якій дозі застосовують мелоксикам при нирковій недостатності?

Пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю або тим, хто перебуває на діалізі, дозволено застосовувати мелоксикам у дозі 7,5 мг на добу. Цю дозу не слід перевищувати, оскільки близько 45% мелоксикаму виводиться з організму із сечею.

Як вводити мелоксикам у формі розчину для ін’єкцій?

Мелоксикам у формі розчину для ін’єкцій вводять глибоко в/м, зазвичай у м’язи сідниці. При повторному введенні рекомендується чергувати ліву та праву сідниці. Заборонено вводити мелоксикам внутрішньовенно. Дорослим та дітям віком від 15 років вводять 7,5 або 15 мг залежно від активності запального процесу та інтенсивності больового синдрому.

У разі наявності протезу тазостегнового суглоба слід вводити препарат у протилежну сідницю.

Як довго можна застосовувати мелоксикам у формі розчину для ін’єкцій?

Вважається доцільним застосовувати мелоксикам внутрішньом’язово тільки протягом перших днів лікування (зазвичай перші 2–3 дні). А для продовження терапії рекомендується переводити пацієнта на застосування таблеток або ректальних супозиторіїв.

Як приймати мелоксикам у формі ректальних супозиторіїв?

Мелоксикам у формі ректальних супозиторіїв застосовують у дорослих та дітей віком від 12 років по 1 супозиторію (15 мг діючої речовини) 1 раз на добу.

Як правильно приймати мелоксикам у таблетках?

Мелоксикам у таблетках застосовують 1 раз на добу. Призначену дозу (7,5 або 15 мг) приймають, запиваючи водою або іншою рідиною в достатній кількості, під час їди. Таблетки, що диспергуються в ротовій порожнині та до складу яких входить діюча речовина мелоксикам, слід тримати в ротовій порожнині до повного розсмоктування (близько 5 хв). Приймати також 1 раз на добу.

Як довго можна приймати мелоксикам?

Мелоксикам у формі пігулок можна приймати тривалими курсами. Проте лікар повинен регулярно оцінювати відповідь на лікування та коригувати дозу препарату. Зазвичай стабільні концентрації препарату в плазмі крові, а значить і терапевтичний ефект, досягаються на 3–5-ту добу регулярного застосування. У ході досліджень встановлено, що при тривалому прийомі (безперервно понад 1 рік) фармакокінетичні показники не змінюються порівняно з короткочасним застосуванням.

Індивідуальну тривалість курсу лікування визначає лікар.

Кому протипоказаний мелоксикам?

• при індивідуальній непереносимості мелоксикаму або інших НПЗП (зокрема аспіринова астма);
• при гострих шлунково-кишкових захворюваннях (пептична виразка, шлунково-кишкова кровотеча);
• у період вагітності та годування грудьми;
• у дитячому віці. Різні виробники вказують на різний вік, з якого можна застосовувати мелоксикам у дітей. Тому питання про допустимість кожного конкретного препарату слід обговорювати з лікарем.

Що потрібно враховувати під час прийому мелоксикаму?

• Мелоксикам викликає побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту рідше, ніж інші НПЗП. Однак можливі нудота, блювання, езофагіт, біль у животі та загострення виразкової хвороби.
• Можуть розвиватися різні реакції індивідуальної непереносимості, зокрема висипання, кропив’янка, фотосенсибілізація.
• Мелоксикам може знижувати антигіпертензивну дію інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту та діуретичну активність сечогінних препаратів.
• При одночасному прийомі з антикоагулянтами підвищується ризик розвитку кровотеч. Тому підбирати оптимальну комбінацію та дозу має лікар.

Чи можна пити алкоголь під час прийому мелоксикаму?

У період лікування мелоксикамом алкоголь протипоказаний. Мелоксикам метаболізується в печінці та може викликати зміни активності печінкових ферментів. В окремих випадках ураження печінки може бути серйозним.

Чи можна застосовувати одночасно мелоксикам та диклофенак?

Не рекомендується застосовувати одночасно мелоксикам та диклофенак. Ці препарати належать до різних класів НПЗП: мелоксикам є селективним інгібітором ЦОГ-2, а диклофенак натрію — неселективним інгібітором ЦОГ. Через це лікувальний ефект навряд чи буде значно вираженішим (порівняно з підвищенням дози мелоксикаму), а ймовірність розвитку побічних ефектів суттєво зростає.

Що краще: мелоксикам чи диклофенак?

Диклофенак натрію, як і мелоксикам, належить до групи НПЗП, отже, має знеболювальну, протизапальну і жарознижувальну дію. Однак у диклофенаку ці ефекти більш виражені (як і побічні реакції), тож він підходить для короткочасного лікування при загостреннях хронічних запальних процесів, тоді як мелоксикам є кращим варіантом для тривалого лікування.

Що краще: німесулід чи мелоксикам?

Німесулід швидко всмоктується та добре усуває гострий біль високої інтенсивності. Однак, на відміну від мелоксикаму, не підходить для тривалого застосування.

Чи можна одночасно колоти мелоксикам та комплексні препарати вітамінів групи В?

Препарати вітамінів групи В часто призначають у комплексній терапії з НПЗП, оскільки вони зменшують сприйнятливість нервових закінчень до болю і таким чином діють синергічно з НПЗП.