Пентаксим ® (Pentaxim) Лікарські препарати

1 імунізуюча доза вакцини (0,5 мл) після розведення містить:

дифтерійний анатоксин (1) ≥ 30 МО (2) (3) ,

правцевий анатоксин (1) ≥ 40 МО (3) (4) ;

антигени Bordetella pertussis:

кашлюковий анатоксин (1) 25 мкг,

філаментний гемаглютинін (1) 25 мкг;

інактивований поліовірус (5) :

типу 1 (штам Mahoney) 40 D-одиниць (6) (7) ,

типу 2 (штам MEF-1) 8 D-одиниць (6) (7) ,

типу 3 (штам Saukett) 32 D-одиниці (6) (7) ;

полісахарид Haemophilus influenzae типу b, 10 мкг,

кон’югований з правцевим протеїном 18–30 мкг;

(1) адсорбований на гідроксиді алюмінію гідратованому (відповідає 0,3 мг Al 3+ ),

( 3) aбо еквівалентна активність, визначена шляхом оцінки імуногенності,

( 4 ) як нижня межа довірчого інтервалу (p=0.95),

( 5 ) отримані на клітинах Vero,

(7) або еквівалентна кількість антигену, визначена відповідним імунохімічним методом;

допоміжні речовини: сахароза, трометамол, кислота хлористоводнева концентрована для встановлення рН, середовище 199 з солями Хенкса без фенолу червоного (суміш амінокислот включаючи фенілаланін (12,5 мкг), мінеральних солей, вітамінів та інших компонентів, включаючи глюкозу розведених у воді для ін’єкцій), крижана оцтова кислота і/або гідроксид натрію для регулювання рН, формальдегід, феноксиетанол, етанол безводний, вода для ін’єкцій.

Пентаксим ® може містити у слідових кількостях глутаральдегід, неоміцин, стрептоміцин і поліміксин В (дивись розділ «Протипоказання»).

Лікарська форма

Суспензія для ін’єкцій та порошок.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого кольору полісахариду Haemophilus influenzae типу b та стерильна, каламутна, білувата суспензія дифтерійного та правцевого анатоксинів, ацелюлярного компонента кашлюку (адсорбованих на гідроксиді алюмінію гідратованому), інактивованого вірусу поліомієліту.

Фармакотерапевтична група

Комбіновані протибактеріальні та противірусні вакцини.

Показання

Вакцина Пентаксим ® показана для комбінованої профілактики дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту та інвазивних інфекцій, викликаних Haemophilus influenzae типу b (таких як менінгіт, септицемія, целюліт, артрит, епіглотит тощо):

• для курсу первинної імунізації немовлят віком від 2 місяців;
• для бустерної вакцинації через один рік після курсу первинної вакцинації протягом другого року життя.

Вакцина Пентаксим ® не забезпечує захисту від інфекцій, збудниками яких є інші типи Haemophilus influenzae, а також від менінгіту, викликаного іншими мікроорганізмами.

Протипоказання

• до будь-якої з діючих речовин Пентаксиму ® ;
• до будь-якої з допоміжних речовин;
• до глютаральдегіду, неоміцину, стрептоміцину або поліміксину В (які використовуються в процесі виробництва і можуть бути присутні у слідових кількостях) (дивись розділ «Склад»);
• до вакцини проти кашлюку (ацелюлярний або цільноклітинний компонент).

Виникнення реакції, яка загрожує життю, після попереднього введення цієї вакцини або вакцини, що містить такі самі речовини.

Вакцинацію слід відкласти у разі лихоманки або гострого захворювання.

Енцефалопатія, що виникла протягом 7 днів після введення попередньої дози будь-якої вакцини, що містить антигени збудника кашлюку (цільноклітинні або ацелюлярні вакцини проти кашлюку).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Вакцину Пентаксим ® можна одночасно вводити з вакциною для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи або з вакциною для профілактики гепатиту В, але за умови введення в окремі дві різні ділянки тіла.

Вплив на результати лабораторних досліджень

Оскільки антиген Haemophilus influenzae типу b (Hib), який є капсульним полісахаридом, екскретується в сечу, протягом 1–2 тижнів після вакцинації можливий позитивний результат аналізу сечі на цей збудник. Для підтвердження наявності Hib-інфекції в цей період необхідно зробити інші аналізи.

Як і при застосуванні інших вакцин, адекватної імунологічної відповіді можна не отримати у пацієнтів з імунодефіцитом або у тих, хто лікується імуносупресивними препаратами.

Перед щепленням необхідно попередити лікаря про прийом будь-яких медикаментів або вакцин.

Особливості застосування

Імуногенність вакцини Пентаксим ® може бути зниженою внаслідок імуносупресивного лікування або імунодефіциту. Тому перед вакцинацією рекомендується дочекатися завершення лікування або захворювання. Однак вакцинація осіб із хронічним імунодефіцитом, наприклад з ВІЛ-інфекцією, рекомендується, навіть якщо імунна відповідь може бути обмеженою.

Якщо після попереднього введення вакцини, що містить правцевий анатоксин, розвився синдром Гійєна–Барре або плечовий неврит, рішення про подальше застосування будь-якої вакцини, що містить правцевий анатоксин, повинно базуватися на ретельному зважуванні потенційної користі та можливих ризиків продовження вакцинації. Вакцинація зазвичай виправдана для немовлят з неповним графіком первинної імунізації (наприклад, якщо вони отримали менше трьох доз).

Вакцину не вводити внутрішньосудинно: переконатися, що голка не потрапила у судинне русло.

Вакцину не вводити внутрішньошкірно.

Як і всі ін’єкційні вакцини, Пентаксим ® вводиться з обережністю особам з тромбоцитопенією або порушенням згортання крові, оскільки після внутрішньом’язового введення у цих осіб може виникнути кровотеча.

Перед проведенням щеплення слід зібрати попередній медичний анамнез життя (особливо щодо анамнезу вакцинації та виникнення будь-яких небажаних реакцій) та провести клінічне обстеження.

Якщо відомо, що будь-який з наведених нижче симптомів був пов’язаний у часі з отриманням вакцини, що має в складі кашлюковий компонент, слід переглянути подальше використання такої вакцини:

• температура ≥ 40 °С протягом 48 годин, не пов’язана з будь-якою іншою ідентифікованою причиною;
• колапс або шокоподібний стан (гіпотонічно-гіпореспенсивний синдром) протягом 48 годин після щеплення;
• тривалий, безутішний плач тривалістю ≥ 3 годин, який виникає протягом 48 годин після вакцинації;
• фебрильні або афебрильні судоми, які виникають протягом 3 днів після щеплення.

Наявність в анамнезі пацієнта фебрильних судом, не пов’язаних з попереднім введенням вакцини, не є протипоказанням для вакцинації. У цьому випадку дуже важливо вимірювати температуру тіла протягом 48 годин після щеплення та регулярно застосовувати за призначенням лікаря жарознижувальні засоби протягом 48 годин.

Афебрильні судоми в анамнезі, не пов’язані з попереднім введенням вакцини, повинен оцінювати спеціаліст перед прийняттям рішення про вакцинацію.

У разі розвитку набряку нижніх кінцівок після щеплення вакциною, що містить компонент Haemophilus influenzae типу b, обидві вакцини — вакцину для профілактики дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту та вакцину для профілактики інфекцій, спричинених Haemophilus influenzae типу b, — потрібно вводити у різні ділянки тіла та у різні дні.

Як і при застосуванні усіх ін’єкційних вакцин, повинні бути напоготові усі необхідні лікарські засоби для надання невідкладної медичної допомоги у рідких випадках розвитку анафілактичної реакції та забезпечений ретельний нагляд.

Пацієнти повинні перебувати під медичним наглядом протягом 30 хвилин після введення вакцини.

Вакцина Пентаксим ® не забезпечує захисту від інфекцій, викликаних Haemophilus influenzae інших серотипів, крім Haemophilus influenzae типу b, а також від менінгіту, викликаного іншими мікроорганізмами.

Потенційний ризик апное та необхідність проведення моніторингу дихальної функції протягом 48–72 годин необхідно враховувати при проведенні первинної імунізації дуже недоношених дітей (народжені у термін ≤ 28 тижнів вагітності) та особливо у дітей з незрілістю дихальної системи в анамнезі. Оскільки користь вакцинації для цієї групи дітей є високою, вакцинацію не слід відміняти або відкладати.

Щодо впливу на результати лабораторних досліджень дивись розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій».

Цей лікарський засіб містить фенілаланін, етанол та натрій

12,5 мкг фенілаланіну у кожній дозі 0,5 мл. Фенілаланін може бути шкідливим для осіб, які страждають на фенілкетонурію (ФКУ), рідкісний генетичний розлад, за якого відбувається накопичення фенілаланіну, оскільки організм не здатен виводити його належним чином;

2 мг спирту (етанолу) у кожній дозі 0,5 мл. Невелика кількість спирту в цьому лікарському засобі не матиме жодного помітного впливу;

менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію;

З метою покращення простежуваності біологічних лікарських засобів потрібно чітко реєструвати назву та номер серії введеного лікарського засобу.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Не застосовується. Вакцина Пентаксим ® призначена тільки для застосування в педіатрії.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Не застосовується. Вакцина Пентаксим ® призначена тільки для застосування в педіатрії.

Спосіб застосування та дози

При проведенні імунізації на території України щодо схем імунізації, протипоказань та взаємодії з іншими медичними імунобіологічними препаратами слід керуватися чинними наказами МОЗ України.

Вакцинація проводиться медичним персоналом у кабінетах профілактичних щеплень лікувально-профілактичних закладів.

Спосіб застосування

Вакцину вводять внутрішньом’язово. Рекомендоване місце щеплення для немовлят — передньо-латеральна поверхня стегна (середня третина), для дітей старшого віку — дельтоподібний м’яз.

Курс первинної вакцинації складається із введення трьох доз вакцини по 0,5 мл з інтервалом 1–2 місяці. Бустерна доза вводиться на 2-му році життя.

У всіх випадках порушення графіка вакцинації лікар повинен керуватися діючими Наказами МОЗ України щодо проведення профілактичних щеплень та інструкцією про застосування вакцин.

Інструкція з використання вакцини

До шприців без приєднаної голки змінну голку потрібно міцно прикріпити шляхом обертання її на чверть оберту відносно шприца.

Відновлюють розчин шляхом введення суспензії (комбінована вакцина для профілактики дифтерії, правця, кашлюку (ацелюлярний компонент) та поліомієліту адсорбована) у флакон з порошком (вакцина для профілактики інфекцій, спричинених Haemophilus influenzae типу b, кон’югована). Струшують до повного розчинення порошку. Після відновлення вакцина має вигляд каламутної білуватої суспензії, що є цілком нормальним.

Вакцину використовують відразу після відновлення.

Не використовувати вакцину за наявності зміни кольору та сторонніх домішок.

Будь-який невикористаний препарат або відходи повинні бути утилізовані відповідно до чинних нормативно-правових актів України.

Діти

Вакцину Пентаксим ® застосовують дітям з 2-місячного віку (див. розділи «Показання», «Спосіб застосування та дози»).

Передозування

Побічні реакції

Побічні реакції класифікують залежно від частоти їхнього виникнення:

часто: від ≥ 1/100 до ≥ 1/1000 до ≥ 1/10000 до ® . Оскільки подання звітів було спонтанним, а чисельність популяції невідома, не завжди можна точно розрахувати показник захворюваності або встановити причинно-наслідковий зв’язок між використанням вакцини і даними реакціями. Тому ці побічні реакції мають частоту виникнення «невідомо».

Під час проведення клінічних досліджень серед дітей, що отримували Пентаксим ® як первинну вакцинацію, найчастіше повідомляли про появу реакцій в місці ін’єкції, анормальний плач, дратівливість та лихоманку.

Ці симптоми зазвичай з’являються протягом 48 годин після щеплення і можуть тривати протягом 48–72 годин. Вони зникають спонтанно, не потребуючи спеціального лікування.

Частота реакції в місці ін’єкції має тенденцію до збільшення при бустерній вакцинації у порівнянні з первинною імунізацією.

Розлади з боку імунної системи

Невідомо: реакції гіперчутливості негайного типу, такі як набряк обличчя, ангіоедема, набряк Квінке, анафілактичні реакції та анафілактичний шок.

Метаболізм і розлади харчування

Дуже часто: втрата апетиту.

Дуже часто: знервованість, дратівливість, анормальний плач.

Нечасто: тривалий безутішний плач.

Розлади з боку нервової системи

Невідомо: фебрильні або афебрильні судоми, гіпотонічно-гіпореспенсивний синдром.

Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини

Невідомо: висип, еритема, кропив’янка.

Загальні розлади та реакції у місці введення

Дуже часто: еритема в місці ін’єкції, лихоманка ≥ 38 °С, набряк в місці ін’єкції, біль в місці ін’єкції.

Часто: ущільнення в місці ін’єкції.

Нечасто: лихоманка ≥ 39 °С, почервоніння в місці ін’єкції та набряк ≥ 5 см.

Невідомо: підвищення температури до 38 °С.

Набряк однієї або обох нижніх кінцівок в результаті введення вакцини, що містить компонент Haemophilus influenzae типу b. Такі реакції переважно з’являються через кілька годин після проведення курсу первинної імунізації та спонтанно зникають без наслідків протягом 24 годин. Зазначені реакції можуть супроводжуватися ціанозом, еритемою, тимчасовою пурпурою і сильним плачем.

Невідомо: сильна реакція в місці введення ін’єкції (> 50 мм), включаючи обширний набряк кінцівки, що може поширюватися від місця введення на один або обидва суміжних суглоби. Ці реакції проявляються протягом 24–72 годин після вакцинації та можуть супроводжуватися такими симптомами, як еритема, місцеве підвищення температури, чутливість або біль у місці ін’єкції. Симптоми зникають спонтанно протягом 3–5 днів. Вірогідність розвитку подібних реакцій залежить від кількості попередньо отриманих доз вакцин, що містять ацелюлярний кашлюковий компонент, з підвищенням ризику після введення 4-ї та 5-ї доз.

Потенційні побічні реакції (тобто несприятливі події, які були зареєстровані з іншими вакцинами, що містять один або кілька антигенних компонентів, аналогічних Пентаксиму ® ).

Після введення вакцини, що містить правцевий анатоксин, зафіксовано випадки розвитку плечового невриту та синдрому Гійєна–Барре.

Додаткова інформація стосовно окремих популяцій

Апное у дуже недоношених дітей (народилися на ≤ 28 тижні вагітності) (дивись розділ «Особливості застосування»).

Звітність про побічні реакції.

Повідомлення про побічні реакції у період після реєстрації лікарського засобу є важливим заходом. Це дає змогу здійснювати безперервний моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні даного лікарського засобу. У разі виникнення будь-яких побічних реакцій, будь ласка, повідомте свого лікаря.

Медичним працівникам необхідно повідомляти про будь-які побічні реакції за допомогою системи повідомлень про побічні реакції в Україні.

Термін придатності

Вакцину використовують відразу ж після відновлення.

Умови зберігання

Вакцину слід зберігати при температурі від 2 до 8 °С (в холодильнику). Не заморожувати.

Захищати від світла. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Не використовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Щодо умов зберігання розчиненої вакцини дивись розділ «Термін придатності».

Упаковка

По 1 флакону з порошком та 1 попередньо заповненому шприцу (0,5 мл) з прикріпленою голкою (або 2 окремими голками), що містить суспензію для ін’єкцій, в картонній коробці.

По 1 флакону з порошком та 1 попередньо заповненому шприцу (0,5 мл) з прикріпленою голкою (або 2 окремими голками), що містять суспензію для ін’єкцій у стандартно-експортній упаковці, яка міститься у картонній коробці, з інструкцією для медичного застосування.

Категорія відпуску

Заявник

Санофі Пастер / Sanofi Pasteur.

Місцезнаходження заявника

14 Еспас Анрі Валле 69007 Ліон, Франція / 14 Espace Henry Vallée 69007 Lyon, France.

В справочнику «Компендіум» 2016 року по препарату ПЕНТАКСИМ (Pentaxim, ПЕНТАКСИМ) була представлена наступна інформація

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:

токсини дифтерії та правця детоксикують з використанням формальдегіду, потім очищують.
Вакцину для профілактики поліомієліту отримують з культивованих вірусів поліомієліту типів 1, 2, 3 на клітинній лінії Vero, очищують, а потім інактивують за допомогою формальдегіду.
Ацелюлярні компоненти кашлюка (кашлюковий токсин [PT] та філаментний гемаглютинін (ФГА) [FHA]) екстрагують з культур Bordetella pertussis, після чого очищують. Кашлюковий токсин, детоксикований з використанням глутаральдегіду — відповідає кашлюковому анатоксину (PTxd). ФГА (FHA) — нативний. Було встановлено, що кашлюковий анатоксин і ФГА є двома компонентами, що мають найважливіше значення для захисту організму від кашлюка.
Капсульний полісахарид PRР (полірибозил рибітол фосфат: PRР) екстрагують з культури Haemophilus influenzae типу b та з’єднують шляхом кон’югації з правцевим білком (Т) для отримання PRР-Т кон’югатної вакцини.
Капсульний полісахарид PRР (полірибозил рибітол фосфат: PRР) індукує анти-PRF серологічну відповідь у людини. Однак, як і для всіх полісахаридних антигенів, імунна відповідь є тимуснезалежною і характеризується низькою імуногенністю у немовлят та відсутністю бустер-ефекту до досягнення віку 15 міс. Ковалентний зв’язок між капсульним полісахаридом Haemophilus influenzae типу b та білком-носієм — правцевим білком — дозволяє кон’югатній вакцині діяти як тимусзалежному антигену, який індукує специфічну анти-PRР серологічну відповідь у немовлят, та отримувати бустерний ефект.

вакцина Пентаксим показана для комбінованої профілактики дифтерії, правця, кашлюка, поліомієліту та інвазивних інфекцій, викликаних Haemophilus influenzae типу b (таких як менінгіт, септицемія, целюліт, артрит, епіглотит і т.д.):
– для курсу первинної імунізації у немовлят віком від 2 міс;
– для бустерної вакцинації через 1 рік після курсу первинної вакцинації протягом другого року життя.
Вакцина Пентаксим не забезпечує захисту від інфекцій, збудником яких є інші типи Haemophilus influenzaе, а також від менінгіту, викликаного іншими мікроорганізмами.

вакцину вводять в/м. Рекомендоване місце щеплення для немовлят — передньо-латеральна поверхня стегна, для дітей старшого віку — дельтоподібний м’яз.
Курс первинної вакцинації складається із введення 3 доз вакцини по 0,5 мл з інтервалом 1–2 міс. Бустерна доза вводиться на другому році життя.
Інструкція з використання вакцини. Відновлюють розчин шляхом введення суспензії (комбінована вакцина для профілактики дифтерії, правця, кашлюка (ацелюлярний компонент) та поліомієліту адсробована)) у флакон з порошком (вакцина для профілактики інфекцій, спричинених Haemophilus influenzae типу b, кон’югована). Струшують до повного розчинення порошку. Після відновлення вакцина має вигляд білуватої каламутної суспензії, що є цілком нормальним.
Вакцину використовують відразу ж після відновлення.
Не використовувати вакцину за наявності зміни кольору та сторонніх домішок.

— прогресуюча енцефалопатія;
— енцефалопатія невідомої етіології, що розвинулася протягом 7 днів після введення будь-якої вакцини;
— реакції, що розвинулися після попередньої вакцинації вакциною, яка містить аналогічні компоненти;
— гіперчутливість при попередньому введенні дифтерійної, правцевої, кашлюкової вакцин, вакцин проти поліомієліту або інфекції, спричиненої Haemophilus influenzae тип b;
— встановлена гіперчутливість до будь-якого компонента вакцини, а також глютаральдегіду, неоміцину, стрептоміцину і поліміксину В.

небажані явища, представлені нижче, перераховані відповідно до системно-органних класів і частоти виявлення. Частоту виявлення визначали на підставі наступних критеріїв: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до Порушення з боку обміну речовин і харчування: дуже часто — анорексія.
З боку психіки: дуже часто — нервозність (дратівливість), незвичайний плач; часто — порушення сну; нечасто — тривалий плач.
З боку нервової системи: дуже часто — безсоння.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто — блювання; часто — діарея.
Загальні розлади і порушення в місці введення: дуже часто — почервоніння в місці ін’єкції, лихоманка (≥38 °С), хворобливість і набряк в місці ін’єкції; часто — ущільнення в місці ін’єкції; нечасто — почервоніння та набряк (≥5 см) в місці ін’єкції, лихоманка (≥39 °С); рідко — лихоманка (≥40 °С), дифузний набряк однієї або обох кінцівок може спостерігатися після введення вакцин, що містять капсульний полісахарид Haemophilus influenzae тип b. Якщо така реакція розвивається, то виникає вона в основному після первинної вакцинації і спостерігається протягом перших кількох годин після вакцинації. Дана реакція може супроводжуватися ціанозом, почервонінням, пурпурою, що швидко зникає, і сильним плачем. Перераховані симптоми зникають мимовільно без наслідків протягом 24 год.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ:

вакцина Пентаксим не формує імунітету проти інфекції, спричиненої іншими серотипами Haemophilus influenzae, а також проти менінгітів іншої етіології.
Перед кожним щепленням, для запобігання можливим алергічним та іншим реакціям, лікар повинен уточнити стан здоров’я, історію імунізації, анамнез пацієнта і найближчих родичів (зокрема алергологічний), випадки побічних ефектів на попередні введення вакцин. Лікар повинен мати у своєму розпорядженні лікарські засоби та інструменти, необхідні при розвитку реакції гіперчутливості.
Імуносупресивна терапія або стан імунодефіциту можуть бути причиною слабкої імунної відповіді на введення вакцини. У цих випадках рекомендується відкласти вакцинацію до закінчення такої терапії або ремісії захворювання. Проте особам з хронічним імунодефіцитом (наприклад ВІЛ-інфекція) вакцинація рекомендована, навіть якщо імунна відповідь може бути ослабленою.
При розвитку в анамнезі синдрому Гієна — Барре або невриту плечового нерва у відповідь на будь-яку вакцину, яка містить правцевий анатоксин, рішення про вакцинацію лікарським препаратом Пентаксим має грунтуватися на ретельній оцінці потенційної користі та можливого ризику. Як правило, в таких випадках виправданим є завершення первинної імунізації у дітей першого року життя (якщо введено менше 3 доз).
Потенційний ризик розвитку апное і необхідність моніторингу дихання протягом 48–72 год слід враховувати при проведенні первинного курсу імунізації у глибоко недоношених дітей, що народилися на терміні 28 тиж або раніше, особливо за наявності в анамнезі ознаки незрілості дихальної системи. Оскільки користь імунізації цієї групи дітей висока, вакцинацію не слід відкладати або вважати противопоказаною.
Оскільки антиген капсулярного полісахариду Haemophilus influenzae типу b виділяється нирками, протягом 1–2 тиж після вакцинації при аналізі сечі може реєструватися позитивний тест на інфекцію, викликану Haemophilus influenzae тип b. У цей період необхідне проведення інших тестів для підтвердження діагнозу інфекції, спричиненої Haemophilus influenzae типу b.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ:

вакцину Пентаксим можна одночасно вводити з вакциною для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи або з вакциною для профілактики гепатиту В, але за умови введення в окремі дві різні ділянки тіла.

вакцину Пентоксим слід зберігати при температурі від 2 до 8 °С (в холодильнику). Не заморожувати.
Захищати від світла. Не використовувати препарат після закінчення строку придатності, вказаного на упаковці.

** D — антигенні одиниці або еквівалентна кількість антигену, визначена з використанням відповідного імунохімічного методу.

Допоміжні речовини: сахароза, трометамол, середовище Хенкса без фенолу червоного (суміш амінокислот включаючи фенілаланін, мінеральних солей, вітамінів та інших компонентів, включаючи глюкозу), оцтова кислота і/або гідроксид натрію для встановлення pH, формальдегід, феноксіетанол, вода для ін’єкцій.

Форма випуску

Порошок Haemophilus influenzae типу b у флаконі та суспензія для ін’єкцій (0,5 мл) у попередньо заповненому шприці з прикріпленою голкою (або 2-ма окремими голками).

J07 (vaccines), CA (Bacterial and viral vaccines, combined), 06 (diphtheria-haemophilus influenzae B- pertussis -poliomyelitis-tetanus)

Імунологічні та біологічні властивості

В результаті проведених досліджень імуногенності встановлено:

Імунна відповідь після первинної вакцинації

Для антигенів дифтерії і правця — 100% рівень серопротекції (0,01 МО/мл).

Для кашлюку, понад 88% дітей молодшого віку через один місяць після завершення первинного курсу імунізації досягли зростання титрів антитіл кашлюкового анатоксину або ФГА в 4 рази.

Щонайменше 99% дітей після первинної вакцинації мали захисний титр проти поліомієліту. Клінічні дослідження показали, що PRP титри антитіл після первинної вакцинації Пентаксимом нижче, отриманих після застосування вакцини Тетраксим проти дифтерії, правця, кашлюку (ацелюлярний компонент) і поліомієліту (інактивованого), що вводиться одночасно з вакциною для профілактики інфекцій, спричинених Haemophilus influenzae типу b, кон’югованою, в окремі ділянки тіла.

Через 1 місяць після 3-х доз курсу первинної імунізації, принаймні 92% вакцинованих немовлят мають PRP титр більше ніж 0,15 мкг/мл і більш ніж 67% — титр більше ніж 1 мкг/мл.

Імунна відповідь після ревакцинації

Дослідження імуногенності у дітей раннього віку протягом другого року життя, після завершення курсу первинної імунізації (3 дози Пентаксим) показали високий рівень захисних антитіл до всіх компонентів вакцини. Захисний титр антитіл більше 0,1 МО/мл до правця та у середньому 5-кратне зростання титрів антитіл до кашлюкового анатоксину і ФГА, а також поліомієліту (поліовіруси типів 1, 2, 3) при введенні бустерної дози вакцини для профілактики дифтерії, правця, кашлюка (цільноклітинна) в комбінації (або без) з вакциною для профілактики інфекцій, спричинених Haemophilus influenzae типу b, кон’югованою. Понад 97% дітей мали захисні титри антитіл вище 0,1 МО/мл до дифтерії. Більше ніж 99% дітей мали захисний титр більше 1 мкг/мл після ревакцинації. Дослідження за участю дітей від 12 до 24 місяців, які отримали 3 дози (курс первинної імунізації) цільноклітинними вакцинами АКДС-ІПВ (Тетракок) або АКДС-ІПВ-Акт-ХІБ (Пентаксим), показали, що ревакцинація з ацелюлярною вакциною Пентаксим є безпечною.

Контрольоване порівняльне вивчення первинної вакцинації між ацелюлярною DTacP і цільноклітинною DTP показали аналогічні високі захисні показники проти коклюшу до 18-місячного віку.

Щоб забезпечити тривалий захист проти кашлюку, рекомендується введення 4-ої (бустерної) дози вакцини для профілактики кашлюку (ацелюлярної) протягом другого року життя.

Показання для застосування

Для активної імунізації проти дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту та інвазивних інфекцій, спричинених Haemophilus influenzae типу b (таких як, менінгіт, септицемія, целюліт, артрит, епіглотит, пневмонія, остеомієліт) у дітей, починаючи з 2-х місячного віку.

• для первинної імунізації немовлят;
• для ревакцинації дітей, що отримали курс первинної імунізації цією вакциною або вакциною для профілактики дифтерії, правця, поліомієліту, кашлюку (цільноклітинною або ацелюлярною), у комбінації (або без) з вакциною для профілактики інфекцій, спричинених Haemophilus influenzae типу b, кон’югованою.

Вакцина не захищає проти інфекцій, спричинених іншими серотипами Haemophilus influenzae, а також проти менінгітів іншої етіології.

Спосіб застосування та дози

При проведенні імунізації дітей на території України, щодо протипоказань, схем імунізації та взаємодії з іншими лікарськими препаратами, слід керуватися діючими Наказами МОЗ України.

Вакцинація проводиться медичним персоналом у кабінетах профілактичних щеплень лікувально-профілактичних закладів.

Курс первинної вакцинації складається із введення трьох доз вакцини по 0,5 мл з інтервалом 1–2 місяці. Бустерна доза вводиться на 2-му році життя.

Для внутрішньом’язового введення. Рекомендоване місце щеплення для немовлят та дітей молодшого віку (2 років) — найбільш щільна частина дельтоподібного м’язу.

У всіх випадках порушення графіка вакцинації, лікар повинен керуватися діючими Наказами МОЗ України щодо проведення профілактичних щеплень і інструкцією про застосування вакцин.

Протипоказання

• Реакції гіперчутливості до будь-якого компоненту Пентаксим або вакцини для профілактики кашлюку (ацелюлярної або цільноклітинної), або реакція, що загрожує життю після попереднього введення вакцини, або вакцини, яка містить ті ж самі діючі речовини;
• У випадку лихоманки або гострого захворювання вакцинацію необхідно відкласти;
• Прогресуюча енцефалопатія (церебральне ураження)
• Прогресуюча енцефалопатія (церебральне ураження) протягом 7 днів після введення попередньої дози будь-якої вакцини, що містить кашлюковий компонент (ацелюлярний або цільноклітинний)

Побічна дія

Частота побічних ефектів оцінювалася за наступними критеріями:

Не відомо: не можуть бути оцінені на основі наявних даних

Дані клінічних досліджень

У трьох клінічних дослідженнях за участю дітей, що отримали курс первинної імунізації найчастіше були зафіксовані наступні побічні реакції: дратівливість (15,2%), місцеві реакції — почервоніння (11,2%) та ущільнення у діаметрі більше 2 см (15,1%).

Ці симптоми зазвичай спостерігаються протягом 48 годин після щеплення. Всі ці симптоми зникають спонтанно без будь-якого медичного втручання.

Як правило, після введення перших доз, частота реакцій в місці ін’єкції, збільшується у порівнянні з ревакцинацією.

Розлади з боку нервової системи

Дуже часто: сонливість (млявість)

Метаболізм і розлади харчування

Дуже часто: втрата апетиту (порушення годування).

Загальні та місцеві реакції

Дуже часто: почервоніння, гіпертермія (лихоманка) ≥38 °С, біль та припухлість (набряк) у місці ін’єкції.

Часто: ущільнення в місці ін’єкції.

Нечасто: почервоніння та припухлість (набряк), діаметром ≥ 5 см, гіпертермія (лихоманка) ≥39 °С.

Рідко: лихоманка ≥40 °С, набряк, з розповсюдженням на одну або обидві нижні кінцівки, це може спостерігатися після щеплення вакциною, що містить Haemophilus influenzae типу b компонент. В основному, така реакція спостерігається після першої дози і триває протягом перших кількох годин після проведення щеплення. Може супроводжуватися наступними симптомами: ціаноз, почервоніння, тимчасова пурпура і тривалий плач. Усі симптоми проходять спонтанно, без ускладнень протягом 24 годин.

Дуже часто: знервованість (дратівливість), анормальний плач.

Нечасто: тривалий безутішний плач.

Дані пост-маркетингового досвіду застосування

На підставі звітів, отриманих методом спонтанних повідомлень, було складено наступний перелік побічних реакцій після комерційного використання, що спостерігалися дуже рідко, однак точні показники захворюваності не можуть бути розраховані та їх частота кваліфікується як «не відомо».

Розлади з боку нервової системи: фебрильні або афебрильні судоми, гіпотонічні реакції або гіпотонічно-гіпореспенсивний синдром.

Шкіра та підшкірна тканина: висип, кропив’янка.

Загальні та місцеві розлади: сильна місцева реакція (набряк м’яких тканин понад 50 мм у діаметрі), включаючи великий набряк кінцівки, що може поширюватися від місця введення на одну або обидві кінцівки. Ці реакції проявляються протягом 24–72 годин після вакцинації та можуть супроводжуватися такими симптомами, як еритема, місцеве підвищення температури, чутливість або біль у місці ін’єкції. Симптоми зникають спонтанно протягом 3–5 днів. Ризик залежить від кількості попередньо отриманих доз вакцин, що містять кашлюковий компонент (ацелюлярний), найбільший ризик після 4-ї та 5-ї доз.

Розлади імунної системи: анафілактичні реакції такі, як набряк обличчя, набряк Квінке або шок.

Потенційні побічні реакції (тобто несприятливі події, які були зареєстровані з іншими вакцинами, що містять один або кілька антигенних компонентів аналогічних Пентаксиму):

• після введення вакцини, що містить правцевий анатоксин, зафіксовані випадки розвитку плечового невриту та синдрому Гійєна-Барре;
• апное у недоношених дітей, що народилися на ранніх строках вагітності (≤28 тижнів).

Лікар має бути інформований про всі випадки побічних реакцій, в тому числі не зазначених в даній інструкції.

Особливості застосування

Для шприців без приєднаної голки змінна голка повинна бути твердо прикріплена до шприца на одну чверть повороту. Перед використанням шприц із суспензією слід струсити. Перед введенням вакцину слід розчинити шляхом введення суспензії (вакцина для профілактики дифтерії, правця, кашлюку (ацелюлярного) та поліомієліту) у флакон з порошком (вакцина, для профілактики інфекцій спричинених Haemophilus influenzae типу b, кон’югована). Після розчинення вакцину необхідно добре струсити для отримання гомогенної каламутної білої суспензії. Вакцину використовують відразу після розчинення. Після використання всі залишки вакцини, шприци та флакони необхідно знищити безпечним способом, згідно з діючими вимогами щодо утилізації біологічних відходів. Не використовувати вакцину за наявності зміни кольору та сторонніх домішок.

Особливу увагу приділити, особам з гіперчутливістю до глютаральдегіду, неоміцину, стрептоміцину, поліміксину В, що використовуються в процесі виробництва вакцини та містяться у слідовій кількості.

При отриманні імуносупресивної терапії або при імунодефіцитних станах, імунна відповідь (захисний рівень антитіл) на введення вакцини може бути знижений. В такому разі необхідно щеплення відкладають до закінчення лікування. Але, вакцинація осіб з хронічним імунодефіцитом таким, як ВІЛ-інфекція, рекомендована навіть, якщо імунна відповідь може бути ослабленою.

Якщо після попереднього введення вакцини, що містить правцевий анатоксин, розвився синдром Гійєна-Барре або плечовий неврит, рішення про застосування будь-якої вакцини, що містить правцевий анатоксин, повинно прийматися на основі співвідношення «користь-ризик».

Вакцинація обґрунтована для дітей раннього віку, у яких курс первинної імунізації не був завершений (тобто було отримано менше 3-х доз).

При проведенні первинної імунізації недоношених дітей, що народилися на 28 тижні вагітності або раніше, необхідно враховувати потенціальний ризик апное та необхідність проведення моніторингу дихальних функцій протягом 48–72 годин, особливо у дітей з незрілістю дихальної системи в анамнезі. Оскільки користь вакцинації для таких пацієнтів висока, її не слід скасовувати або відкладати.

Не вводити внутрішньосуднино: переконатися, що голка не потрапила у судинне русло.

Як і всі ін’єкційні вакцини, Пентаксим повинен вводитися з обережністю особам з тромбоцитопенією або порушення згортання крові, існує ризик кровотечі під час внутрішньом’язового введення

Перед проведенням щеплення, слід зібрати попередній загальний анамнез життя у батьків або опікунів пацієнта, включаючи біографічні дані, сімейний анамнез, включаючи історію імунізації, стан здоров’я на теперішній час, наявність небажаних реакцій на попередні щеплення.

Якщо відомо, що будь-який з приведених нижче симптомів був пов’язаний у часі з отриманням вакцини, що має в складі кашлюковий компонент, слід переглянути подальше використання такої вакцини:

• температура ≥40 °С протягом 48 годин, не пов’язана з будь-якою іншою причиною;
• колапс або шокоподібний стан (гіпотонічно-гіпореспенсивний синдром) протягом 48 годин після щеплення;
• тривалий плач тривалістю 3 години та більше (після вакцинації протягом 48 годин);
• фебрильні або афебрильні судоми протягом 3-х днів після щеплення.

Як і при застосуванні будь-якого імунобіологічного-препарату, повинні бути у наявності усі необхідні лікарські засоби для надання невідкладної медичної допомоги у випадку розвитку серйозних алергічних реакцій та анафілактичного шоку.

Не застосовується. Вакцина призначена тільки для використання в педіатрії.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Суспензію (вакцина для профілактики дифтерії, правця, кашлюку (ацелюлярний компонент), поліомієліту інактивована, рідка) не слід змішувати з іншими лікарськими засобами, окрім як з ліофілізованим порошком (вакцина для профілактики інфекцій, спричинених Haemophilus influenzae типу b, кон’югована, суха).

Вакцина не повинна змішуватися з іншою вакциною або лікарським засобом. За даними спеціального клінічного дослідження взаємодії вакцини Пентаксим з вакциною для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи, в якому приймали участь 136 дітей, виявлена можливість одночасного введення цих двох вакцин, але за умови введення у дві різні ділянки тіла.

За винятком імуносупресивної терапії (див. розділ «Особливості застосування»), ніякої істотної клінічної взаємодії з іншими препаратами або біологічними препаратами зареєстровано не було.

Якщо вакцину застосовують особам з імунодефіцитами, генетичними захворюваннями або які отримують імуносупресивну терапію, очікуваної адекватної імунної відповіді може бути не отримано.

Перед щепленням необхідно попередити лікаря про прийом будь-яких медикаментів або вакцин.

Передозування

Умови зберігання

Вакцину слід зберігати при температурі від 2 °С до 8 °С (в холодильнику). Не заморожувати. Захищати від світла. Зберігати в недоступному для дітей місці. Не використовувати препарат після закінчення строку придатності, вказаного на упаковці.

Термін придатності

Пакування

По 1 флакону з порошком та 1 попередньо заповненому шприцу (0,5 мл) з прикріпленою голкою (або 2-ма окремими голками), що містить суспензію для ін’єкцій, в картонній коробці разом з інструкцією про застосування.

Власник ліцензії на право продажу:

Адреса: 2 авеню Понт Пастер, Р-69007, Ліон, Франція

Виробники:

Адреса: 2 авеню Понт Пастер, Р-69007, Ліон, Франція ЗАТ «Санофі-Авентіс», Угорщина

Адреса: Угорщина, 1225 Будапешт, вул. Кампона, 1 (Харбор Парк)

У випадку НППІ (несприятливої події після імунізації) після застосування МІБП необхідно направити термінове повідомлення до:

Управління лікарських засобів та медичної продукції, Міністерства охорони здоров’я України (01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7, тел. (044) 253–61–94);

Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» (03151, м Київ, вул. Ушинського, 40, тел. (044) 393–75–86) та на адресу підприємства виробника);

TOB «Санофі-Авентіс Україна», підрозділ по роботі з вакцинами виробництва Санофі Пастер (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 48–50А, тел. (044) 354–20–00, факс. (044) 354–20–01).

40 днів після смерті: що означає і як поминати покійних

Щоб проводити душу покійного, на сороковий день після смерті проводять спеціальні православні обряди, враховуючи поради священиків. Сороковий день після смерті — важлива дата в православ’ї, коду душа дізнається, де вона проведе час до другого пришестя Христа.За релігійними канонами 40 день – це грань переходу душі покійного від земного до вічного.

Вважають, що в цей день вона залишає землю назавжди і переходить в місце, яке їй відведуть.

Що відбувається на 40 день після смерті з душею

Нікому достеменно не відомо, чому саме ця дата настільки важлива. Християни вірять, що молитва на сороковий день може змінити рішення, яке Господь прийме щодо душі.

Вважають з дня смерті, тобто він є першим, навіть якщо людина преставився ввечері. Згадують покійного молитвою вдома чи в церкві, а також милостинею і поминальним обідом.

Переказ свідчить, що 40 днів — це період, за який душа готова прийняти Божественний дар від Господа. Це число зустрічається у Святому Письмі найчастіше:

• на Синаї Мойсей тримав пост сорок днів перед розмовою з Господом, під час якої він отримав від Нього 10 заповідей на скрижалях;
• Христос після смерті вознісся на 40 день;
• сорок років євреї йшли в землю обітовану.

Зіставивши ці факти, богослови вирішили, що душі потрібно 40 діб, щоб Господь визначив, де вона проведе час до другого пришестя Христа. За неї все це час підносять молитви близькі і церква, намагаючись випросити у Творця помилування їй і простити гріхи.

Душа в цей час подорожує: на 40 день Він виносить їй вирок. Упокоившейся душі чекає страшне випробування — побачити муки грішників у пеклі і пройти поневіряння, на якому доведеться відповісти за кожне слово і вчинок. Пройти це випробування допоможуть Ангел-Хранитель і молитви близьких.

У храмі потрібно замовити:

Але набагато важливіше гаряча і щира молитва за покійного, які підносять близькі.

Молитви, які слід читати на 40 день

Людина кається у гріхах, ходить на сповідь і причастя. Однак після смерті такої можливості вже не буде. Родичі моляться за упокій душі, допомагаючи їй уникнути вічних мук у пеклі чи знайти Царство Небесне в раю.

Читання святого письма надає душі сил. На 40 день прийнято замовляти літургію або панахиду в храмі. Близькі моляться самостійно вдома

Священики рекомендують читати наступні молитви за упокій душі:

• про новопреставленого;
• про померлого до 40 днів;
• псалтир;
• молитву за померлого батька, дитину або іншому родичеві;
• про прощення провин;
• про померлих від важкої хвороби;
• за упокій воїнів.

Поминальні молитви читаються кілька разів в день.

Поминки на 40 день: порядок проведення

Душа померлого повертається додому на добу, потім покидає землю назавжди. У народі кажуть, що дух буде вічно мучитися, якщо не побачить по собі поминок. У цей день обов’язково потрібно накрити стіл і запросити близьких і друзів, щоб пом’янути померлого. Однак робити це треба правильно.

Існують певні рекомендації для поминального обіду:

• Зібрати всіх, хто був покійному доріг і близький за спільним столом;
• Приготувати страви, які подають на поминки;
• Вживання алкоголю категорично забороняється;
• Не співати і не танцювати.

Поминки — це не свято і не гулянка, це момент прохання за душею померлого, і скорботи по ньому. Пити спиртне в цей час, співати пісні і танцювати вкрай недоречно. Тому важливо, щоб на обіді були присутні християни, які зможуть розділити цей час скорботи з рідними і підтримати сім’ю.

Як провести 40 день поминання покійного

Згідно християнської традиції, дух повертається додому тільки на один день. Це сорокові добу з дня смерті. Після, він назавжди відправляється на небеса. До дати слід підготуватися заздалегідь і дізнатися, як правильно поминати на сорок днів після смерті. Про це можна детально запитати у батюшки.

Народні перекази свідчать, що дух, заглянув на один день, буде засмучений, якщо не побачить, що його поминають. Щоб не образити покійного, потрібно вшанувати його пам’ять.

Ось кілька рекомендацій, які дають священики родичам померлих. Вони прості і допомагають зрозуміти, як правильно, по-християнськи і з гідністю пом’янути покійного родича на 40 днів.

• Обов’язково молитися за упокій. Після сорока днів не забувати про померлу людину, зберегти пам’ять про нього в думках.
• Привести на могилу священика, щоб він здійснив служіння; замовити молитву в храмі.
• Робити посильні пожертви на церкву.
• Роздати милостиню нужденним. Грошима, їжею, одягом.
• Зібрати за одним столом всіх, хто був близький і доріг покійному.
• На тризну готувати спеціальні страви, які символізують поминки.
• Приймати друзів і родичів можна дому, де мешкав покійний, або в кафе.
• В цей день наводять порядок на могилі: прибирають засохлі квіти та вінки.
• Для порятунку духа рідним і близьким рекомендується хоча б на час відмовитися від одного гріха. Приміром, людина курить або любить вживати спиртні напої. На період жалоби відмовтеся від шкідливих звичок для користі душі. Це принесе радість покійному і очистить енергетику молиться за упокій.

Чи можна допомогти душі до 40-го дня

Православні переконані, що вмирає тільки тілесна оболонка. Душа переходить інший світ, в пекло чи рай. Віщі сни, як вважають священики — доказ існування загробного життя. Покійні можуть попередити живих про небезпеку, або звернутися до них з проханнями.

Після смерті душа не може покаятися в гріхах. За молитвами друзів і рідних, Господь прощає гріхи покійного, дарує йому Царство Небесне. Молитва, сорокоуст і панахида допомагають душі. Милостиня – ще один спосіб допомогти померлому. У всіх релігіях прийнято пригощати знайомих, дітей, що потребують, попросивши пом’янути померлого.

За упокій померлого моляться в 40 день смерті, на річницю, у поминальні дні. У православ’ї це: Радониця, Батьківські суботи. Йдуть в храм, ставлять свічки, замовляють сорокоуст. Це допоможе душі і полегшить скорботу родичів. Не поминають покійних в Страсний тиждень і Пасху. Сила душі стає міцнішою, визначається з місцем подальшого перебування.

Що готувати на 40 день поминок

Обід повинен складатися з простих блюд, тим більше, особливо якщо він припадає на загальноцерковному пост. Навіть якщо його немає, рекомендують уникати жирної м’ясної їжі і не жертвувати її в храм.

Обід можна зробити вдома, в їдальні. Існують певні страви, які на поминки готували ще наші предки. Вони повинні бути простими і поживними.

Кутя – обов’язкова страва. Також подають рибу в будь-якому вигляді. Трапеза повинна бути максимально простою, щоб принести користь не тільки тілу, але й душі.

Крім куті і риби, на стіл можна поставити:

• салати з овочів: вінегрет, олів’є, оселедець під шубою;
• здобні млинці;
• перець, фарширований рисом і м’ясом;
• пісні голубці (начинка з рису, овочів і грибів);
• солодкі і солоні пироги.

Кого не можна поминати

В православ’ї згадують тих, хто помер від природною чи насильницькою смертю.

• людей, які покінчили самогубством;
• загиблих або покінчили з собою у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;
• тих, хто відступив від віри;
• атеїстів;
• нехрещених;
• людей іншої віри.

Винятком є лише ті, хто загинув за помутніння розуму. Люди, чий розум в результаті хвороби був пошкоджений, від церковних таїнств не відлучаються. Їх поминають у храмі і відспівують. Це пояснюється тим, що втративши розуму, людина не відав, що творив, а значить, не мав злого умислу.

Господь дає людині великий дар – життя. І якщо він нехтує ним, то позбавляється права на поминання до церкви. Добровільний відхід однозначно призводить до вічних мук і страждань душі.

За самогубців не замовляють панахиди і не ставлять свічки. Родичі можуть молитися за них келійно, вдома. Просять Всевишнього, помилувати заблудлу душу, роздаючи милостиню. Людям потрібно постійно пам’ятати про це, коли їм приходить в голову думка покінчити життя самогубством, щоб позбутися від проблем.

Брати і сестри, вступайте в нашу групу Вконтакті:

Чи можна завагітніти перед місячними?

Чи можна завагітніти перед місячними або в цей період менструального циклу чи дозволяється кохатися не боячись завагітніти? Обидва ці питання хвилюють сімейні пари в однаковій мірі і ті, хто з нетерпінням чекає дитину, і ті, хто поки не готовий обзаводиться потомством. Поширена думка, що перед місячними не можна завагітніти – не раз підводило і ставило перед доконаним фактом вагітність що відбулася.

Наскільки можливо завагітніти перед місячними

Готовність до запліднення зазвичай настає в середині менструального циклу, в фертильні дні, при яких виходить повністю дозріла яйцеклітина. Тривалість цього сприятливого для здійснення зачаття періоду від трьох днів до тижня, приймаючи до уваги, що активність сперматозоїдів зберігається до 3 діб. Проте існує кілька причин, які можуть викликати вагітність і в інший час і навіть безпосередньо до початку менструації.

Помічено, що у жінок, що мають статеві тривалі відносини з одним постійним партнером, сперматозоїди здатні довше не втрачати своєї активності, перебуваючи в піхву. Жіночий організм поступово звикає до сперматозоїдів, перестає приймати їх за чужорідні організми і не проявляє по відношенню до них зайвої агресивності. Якщо менструальний цикл коротше середнього, а овуляція в цьому випадку настає майже відразу після припинення менструації, при подібному стані зачаття можливо і в останній день до початку місячних.

Нерегулярність циклу – одна з можливих причин

Середньою тривалістю менструального циклу прийнято вважати 28 днів, але це далеко не у всіх. Наприклад, при занадто короткому циклі виникає істотна можливість завагітніти перед місячними, після їх закінчення і навіть при місячних. При занадто тривалому менструальному циклі є ймовірність зсуву овуляції, а відсутність заходів запобігання в ці дні підвищують можливість вагітності.

Навіть ті жінки, хто уважно ставляться до здоров’я і знають тривалість свого циклу, через його зміни можуть легко помилитися в терміні овуляції. Найчастіший випадок, при якому можливо завагітніти перед місячними, полягає в іррегулярності циклу, при якому термін овуляції зсувається в ту чи іншу сторону. Несвоєчасна овуляція відбувається з багатьох причин, це і зміна клімату, стресові ситуації, інфекційні та запальні захворювання. У разі зміни гормонального рівня також підвищується ймовірність зсуву овуляції з подальшою вагітністю.

Чи можлива вагітність за 1 день до місячних

Відомі випадки, і досить часті, коли у жінок може відбуватися овуляція повторно, при якій можливо завагітніти перед місячними навіть за один день до них. Завдяки такому випадку у жінки можуть утворитися два плідних яйця і з’являється можливість народження близнюків, які є за своєю суттю різнояйцеві. Незначні ознаки, на які жінки часто не звертають уваги, можуть проявлятися в такий спосіб:

• біль внизу живота, частіше можливо з одного боку;
• підвищення чутливості грудних залоз;
• підвищення базальної температури;
• можливе підвищення статевого потягу.

Випадок повторної овуляції здатний проявитися в будь-який момент, тому і завагітніти до місячних за один день хвилі можливо. Найчастіше таке здатне відбутися з молодими дівчатами, статеве життя яких ще не встановилася і трапляється час від часу. У подібному випадку друга фаза розвитку яйцеклітини відбувається з моменту останнього статевого контакту і можливо завагітніти перед місячними при статевої близькості за день до початку менструації.

Чи можлива вагітність за 2 дні до місячних

При прийомі гормональних контрацептивів також можливо завагітніти перед місячними, коли не дотримується їх правильний прийом. Припинення курсу викличе утворення декількох яйцеклітин, що може послужити причиною імовірної вагітності в будь-який час до настання місячних. Дія гормонів протизаплідних препаратів грунтується на нездатності яйцеклітини переміститися в маткову порожнину, а їхня зустріч зі сперматозоїдом цілком можлива.

Пропуск прийому контрацептиву може допустити таку можливість і привести до небажаної вагітності навіть за 2 дні до початку місячних. На терміни овуляції може вплинути будь-гормональний препарат, навіть не є контрацептивом.

Властивості гормональних контрацептивів полягає у впливі на функції гіпофіза і яєчників зі зниженням їх продуктивності. При скасування застосування гормонального препарату у жінки може статися підвищення активності цих функцій і утворення декількох яйцеклітин протягом одного місячного циклу. Тому можна завагітніти перед місячними за 2 дні до їх початку. Тому при прийомі подібних засобів необхідно особливо уважно стежити за гормональним балансом в організмі протягом усього циклу.

Чи можлива вагітність за 3 дні до настання місячних

За перерахованих вище причин може відбутися зачаття і за 3 дні до чергових місячних, однак, необхідно враховувати, що подібний випадок може привести до деяких ускладнень. При такому зачатті існує загроза відторгнення плодового яйця, в зв’язку з цим, в разі запланованої вагітності, краще проконсультуватися з гінекологом. Щоб зберегти бажану вагітність він призначить відповідні методи для нормального стану ендометрію.

Можливість вагітність за 4 дні до місячних при статевому контакті, що здійснюється вперше

Багато жінок вірять в те, що при першому статевому контакті за кілька днів до початку менструації, а саме за 4 дні – завагітніти неможливо. І хоча ймовірність подібного випадку дорівнює дуже малої частки відсотків, в цю фазу циклу можливе настання вагітності перед місячними, і неважливо – це трапляється вперше або в процесі інтенсивної статевого життя.

Що робити в разі вагітності, що сталася за 5 днів до місячних

Часто жінка може не підозрювати що вагітна, якщо це сталося за 5 днів до чергової менструації. Затримки відразу не станеться, так як яйцеклітина після запліднення не встигне досягти матки, щоб закріпитися в ній. В цей час вона пересувається по маткових трубах. Менструація почнеться в звичайні терміни і пройде, як завжди, без видимих ​​змін в стані. У тому, що зачаття відбулося до менструації, коли зовсім не очікувала цього, жінка дізнається тільки в наступному місяці, а термін в цьому випадку буде на місяць більше.

Можливість вагітність за тиждень до місячних

У тому випадку, якщо статевий акт був проведений за тиждень до менструації і запліднення відбулося, то велика ймовірність, що яйцеклітина поле запліднення встигне досягти матки і навіть спробує зміцнитися в ній. При цьому можлива поява наступних станів:

• яйцеклітина не встигне зміцнитися в матці і виведеться з менструацією;
• яйцеклітина залишиться в порожнині матки, але її прикріплення відбудеться трохи пізніше звичайного;
• вона прикріпиться, а виділення при місячних будуть більш мізерними.

Як показує практика, зачаття найімовірніше в момент овуляції, однак, це може статися в абсолютно будь-які дні, хоча і з меншою ймовірністю. Тому користуватися календарним методом для планування вагітності або, навпаки, в якості запобіжного запобігання не дає повної надійності. Адже навіть менструація, що відбулася в термін, не є свідченням відсутності вагітності.

Можливо завагітніти перед місячними і в результаті запліднення сталося відразу після їх завершення. Можливість такого зростає і може досягати 17%, а послужити його причиною може статеві акти, вчинені в останній день до наступної менструації.

Важливі моменти в останній день перед місячними

Будь-яка жінка по-своєму унікальна і процеси, що відбуваються в її організмі теж суто індивідуальні. Всі рекомендації повинні даватися фахівцями, але загальні поради, на які слід звернути увагу при виникненні сумнівів про те, чи можливо завагітніти перед місячними, полягають у наступному:

1. Зачаття може відбутися в будь-який час протягом усього місячного циклу, а період від статевого акту до вагітності може тривати до 8 днів.
2. При появі виділень крові до настання менструації необхідно скористатися тестом для визначення вагітності, а в разі їх тривалості довше тижня необхідно пройти обстеження у гінеколога.
3. Відлік нового місячного циклу після першого статевого контакту необхідно починати з моменту появи виділень після нього, не беручи до уваги попередню менструацію.
4. У разі, при якому зачаття в даний момент небажано, необхідно підібрати найбільш ефективний спосіб запобігання. Ці методи, а їх на сьогоднішній день існує досить, зможе підібрати тільки кваліфікований фахівець.