Гумат калію: властивості і особливості застосування

Природне прагнення фермерів, садівників і городників – отримання якісного стабільно високого врожаю раз або навіть пару раз на рік. І якщо ще деякий час назад результат залежав від погодних умов, то на сьогоднішній день забезпечити ефективне вирощування різних культур вдається завдяки можливостям новітніх агротехнологій. Одна з найбільш дієвих і нескладних – використання гуматів.

Властивості та хімічний склад

Гумати – солі натрієві або калієві, які отримуються в результаті з’єднання гумінових кислот з катіонами натрію, магнію, кальцію або калію. Саме гумат і кислоти виступають головними хімічними складовими будь-якого ґрунту, його головним концентратом. На результативність більшості біохімічних процесів впливає в першу чергу якість гумусу, який знаходиться в ґрунті.

Утворення гумусу відбувається внаслідок переробки мікробами, що знаходяться в ґрунті, продуктів розпаду комах, рослин. Збільшенню частки гумусу сприяє дефіцит кисню. І, навпаки, при його надлишку, ґрунт окислюється і відбувається швидке вивітрювання.

Корисні властивості гумата калію

В результаті численних наукових досліджень була доведена здатність гуматів впливати на рослинність, воду і сам ґрунт 16 різними способами.

• служити своєрідним бар’єром, який передшкоджає проникненню отрут і важких металів в тканини рослин;
• сприяти збільшенню частки поживних речовин;
• прискорювати зростання культур;
• змінювати відтінок ґрунту на більш темний, що підсилює його нагрівання від сонячних променів;
• підвищувати якість та кількість врожаю.

Види гуматів

Розрізняють декілька видів гуматів, в залежності від типу вихідної сировини. Їх ефективність також визначається якісними характеристиками сировини. Висока концентрація кінцевого продукту виготовляється із значним вмістом гумінових кислот.

Рідкий

Найбільш популярним різновидом гумата калію виступає рідкий концентрат. Він темно-бурого кольору, містить 80% гумата, бурштинову і фульвові кислоти, калій. Цей різновид гумата калію відрізняється безперечною стимулюючою дією, а його величезна популярність пояснюється ще і простотою в застосуванні. Інструкція щодо кількості рідкого гумату калію для розбавлення у воді повинна бути детально вказана виробником в інструкції або на упаковці.

Сухий (порошок)

Гумат калію в порошковому вигляді надає яскраво виражену динаміку зростання і розвитку рослини:

• сприяє зміцненню і розростанню кореневої системи;
• в 2 рази знижує концентрацію нітратів;
• активізує темпи дозрівання культур;
• зміцнює імунну систему;
• підвищує процентний вміст вітамінів, хлорофілу та інших поживних компонентів.

Добриво в порошковому вигляді також відрізняється зручністю в застосуванні, оскільки розчин для поливу виготовляється швидко безпосередньо перед використанням. Порошок легко розчинюється в воді.

Суфлер

Універсальний вид гумату, який виготовляють з покладів, що добувають з прісних водойм (містить гуміновий сапропель). Полив рослин цим мультикомплексним добривом здійснюється кожного другого тижня, починаючи з березня, і кожного шостого тижня в період спокою з жовтня місяця по лютий. Добриво розбавляється безпосередньо перед обприскуванням, не рекомендується заготовлювати його про запас.

До основних переваг суфлера відносяться:

• стійкість до впливу зовнішніх факторів і підвищення захисних функцій рослин;
• зміцнення кореневої системи;
• збільшення поглинання рослинами кількості корисних мікроелементів з ґрунту;
• прискорення проростання насіння і, як наслідок, – раннє дозрівання врожаю;
• збільшення термінів зберігання.

Застосування гумату калію

Гумат калію значно прискорює проростання насіння, якщо його замочувати перед посадкою, це актуально і для черенків.

Замочування перед посадкою насіння

Розчин готується з 0,5г гумату (1/3 ч.ложка), який розчиняється в 1л води. Для цибулин витримка в приготовленій рідини необхідна до 8 годин, живців – до 14 годин, насіння – добу (насіння квітів і огірків – 48 годин).

Для поливу

Оптимальна концентрація розчину для поливу рослин на 10 л води – 1 ст. ложка рідкого концентрату. Він може зберігатися в холодильнику протягом 1-го місяця, але в закритій щільно пластиковій тарі.

Відразу після висадки, розсаду слід полити підготовленим розчином і повторити процедуру в період утворення бутонів, а потім під час цвітіння.

Застосування гумату калію для обприскування і добрива

Дуже дієво підживлювати рослини максимумом корисних мікроелементів через листя – потрібно обприскувати їх розчином гумату через пульверизатор. Для цього 1 чайну ложку гумата розводять в 10 літрах води. При цьому витрата проготовленого розчину дуже економічна. Він може зберігатися в холодильнику протягом 1-го місяця, але в закритій щільно пластиковій тарі.

Відразу після висадки, розсаду слід полити підготовленим розчином і повторити процедуру в період утворення бутонів і потім під час цвітіння.

Використання добрива для обробки ґрунту

Поліпшити структуру ґрунту допоможе регулярна підгодівля гуматом калію. Для цього 50г сухого добрива перемішують з дрібним піском, бажано річковим, і рівномірно розкидують на ділянці в 10 кв.м. Потім ґрунт необхідно розпушити граблями.

Удобрення овочевих культур

Обробляти гуматом кабачки, буряк і моркву рекомендується в сезон до 4 разів. Картоплю перед посадкою краще замочити або зробити обприскування. Огірки і помідори потребують підгодівлі 3-4 разів.

Удобрення зелені

За сезон городню зелень необхідно поливати до 6 разів. Для обробки готується розчин з розрахунком 3-10л на 1 кв. метр. Приготування: 50-100мл концентрованого добрива на 10л води. Завдяки цьому значно поліпшується стійкість до захворювань, зберігається насичений смак, прискорюється проростання і зростання.

Підживлення плодово-ягідних рослин

Для цих культур гуматом калію обробляються саджанці і коріння, а також обприскуються інші частини кущів і дерев при необхідності. Рекомендується удобрювати плодово-ягідні культури гуматом з додаванням гербіцидів і пестицидів. Першу підгодівлю слід зробити до періоду цвітіння, потім під час зав’язування плодів і при дозріванні. Завдяки калію в плодах збільшується кількість цукрів, тому плоди при правильному графіку підгодівлі солодші.

При поливі використовують 50-100мл гумату калыю на 10л води, необхідно від 3л до 10л на 1кв.м, обприскування проводиться таким же розчином. Норма витрат – на 100кв.м. використовується 1,5-3л.

Удобрення садових квітів

Початок підживлення садових квітів припадає на період вегетації для багаторічних рослин і під час повного сходження у однорічних. Підживлення 3-6 разів потрібно проводити кожні 2-3 тижні. Для цього на 1л води використовується 50-100мл гумату для поливу, для обприскування 50-100мл на 10л води.

Стимуляція росту кімнатних рослин

Дуже важливо підгодовувати кімнатні рослини гумату калію, так як земля в горщику виснажується. Полив і обприскування дозволяє прискорити зростання і отримати якісне цвітіння. У період спокою (пізня осінь-зима) підживлення потрібне раз на півтора місяця, а з березня, коли починається активний ріст, – раз на два тижні. Розчин готується з розрахунку 5-100мл концентрату на 1л води. Рослинам повністю зволожують листя, а також поливають ґрунт до добре зволоженого стану.

Як часто застосовувати гумат калію

Загальні рекомендації такі, що удобрювати оптимально під час активного росту, починаючи з ранньої весни і до кінця літа, з періодичністю 1 раз в тиждень. Більш детальні рекомендації щодо застосування гумату калію вказані виробником.

Висновок

Численні відгуки садівників, городників та фермерів підтверджують високу ефективність гумату калію серед інших добрив, представлених на сучасному ринку. Правильне застосування цього виду добрива дає можливість збирати високі врожаї.

✅Чим відрізняється біогеоценоз від екосистеми

Поняття «біогеоценоз» і «екосистема» більшість вчених вважають словами-синонімами. Лише дуже тонкий фахівець може знайти семантичні відмінності між цими поняттями, виключивши різницю в написанні та звучанні цих слів.

Що таке біогеоценоз і екосистема

Біогеоценоз – це система, яка складається з певного набору або співтовариства живих організмів. Істоти ці проживають на одній території, пов’язані між собою і впливають один на одного цілим рядом факторів.

Екосистема – це система, в яку входять живі організми, місце їх проживання і зв’язки, які між ними здійснюються. Екосистема є базовим поняттям науки екології.

Порівняння біогеоценозу та екосистеми

У чому ж різниця між біогеоценозом і екосистемою? Біогеоценоз – це спільнота рослин, тварин, грибів і одноклітинних, які проживають на певній ділянці суші. Біотопом в біогеоценозах називають комплект живих істот, а екотопом – представників неживої природи, які організми використовують і на які вони впливають.

До біотопу відносяться: кліматичні характеристики, стан ґрунту, підстильні гірські породи та водойми.

Будь-який біогеоценоз має ряд показників, які дозволяють його ідентифікувати саме таким чином. До них відносяться:

• стабільний видовий склад. Наприклад, в кратері вулкана Нгоронгоро проживають леви, антилопи, слони, носороги і зебри. Введення в цю западину коней, верблюдів чи тигрів може порушити сформований біогеоценоз;
• біомаса – кількість організмів продуцентів-консументів-редуцентів, виражене в одиницях маси. Наприклад, збільшення або зменшення кількості/маси консументів-левів може привести до деградації всього співтовариства;
  продуктивність;
• стійкість. Система з даними видовим та кількісним складом здатна існувати тривалий відрізок часу;
• здатність до саморегулювання. При непередбачених обставинах (ураган, землетрус, епідемія) видовий і кількісний склад здатний швидко відновитися – повернутися до вихідних параметрів;
• система бере участь у загальному круговороті речовин у природі.

Живі істоти в біогеоценозі пов’язані різними типами відносин: хижацтвом, паразитизмом, конкуренцією, сімбіотізмом, сотрапезництвом, кварттрантством або аменсалізмом.

Екосистема – поняття трохи ширше, ніж звичайний біогеоценоз. Найбільшою екосистемою названа біосфера, в якій зібрані всі екосистеми і всі біогеоценози Землі.

Екосистеми можуть бути як природними (ліс, озеро, болото), так і штучними (токійський акваріум, сільський ставок, поле з ріпаком, міське звалище, кладовище або парк).

Екосистема сформувалася протягом досить тривалого тимчасового відрізка з урахуванням конкуренції населяючих її живих організмів і процесу природного відбору.

У екосистему входять:

• підстильні гірські породи, які, руйнуючись, включаються в круговорот неорганічних речовин;
• клімат і його основні характеристики: температура і вологість;
• органічні сполуки, отримані шляхом фотосинтезу і хемосинтезу;
• продуценти, що перетворюють біотичні і абіотичні фактори в життєву енергію;
• консументи різних рівнів;
• редуценти, які розкладають органіку і повертають її в глобальний колообіг речовин на Землі.
• продуктивність, стійкість і стабільність екосистеми може творити і регулюватися людиною.

Відмінність біогеоценозу від екосистеми полягає в наступному:

• Термін «екосистема» частіше вживається у вітчизняній науці.
• Поняття «екосистема» має ширше значення, ніж «біогеоценоз».
• Термін «біогеоценоз» вживається лише стосовно природних співтовариств, в екосистему включені Біосфера, Людина та її вплив на інші компоненти співтовариства.