§ 3. Палеоліт
1. Льодовиковий період. І людиноподібні істоти, і кроманьйонці виготовляли знаряддя праці з каменю. Тому цей час отримав назву кам’яний вік. Його найдавніший період називають палеоліт (у перекладі із грецької — давній камінь). На території України він розпочався 1 млн років тому та тривав до XI тис. до н. е.: від появи тут першої людини до закінчення останнього льодовикового періоду.
Людина сучасного типу з’явилася на українських землях 40 тис. років тому. На життя первісних людей на території України в добу палеоліту особливий вплив мав клімат. Льодові шапки вкрили північ Євразії та Америки. Балтійське море було суцільним льодовиком, а рівень Світового океану знизився на 100 м.
Коли на українських землях тривала доба палеоліту?
Значну частину території сучасної України займали посушливі холодні степи, які простягалися на південь до Південного берега Криму. Тут мешкали мамонти, олені та бізони. На цих тварин полювало місцеве населення. М’яса одного мамонта могло вистачити на місяць харчування 40 особам.
Сучасні археологи стверджують, що на мамонтів полювали за допомогою довгих (до 3 м) метальних списів. Тварині завдавали поранень та чекали, поки вона ослабне від втрати крові. А от у ловчі ями мамонтів не заганяли: в умовах вічної мерзлоти давні мисливці не мали можливості викопати достатньо велику для цієї тварини яму.
Яким був клімат на українських землях за часів останнього льодовикового періоду?
2. Полювання та збиральництво. У добу палеоліту люди забезпечували себе їжею за допомогою збиральництва та полювання. Панувало привласнювальне господарство — тип господарювання, за якого людина не вирощувала собі їжу, а знаходила та збирала те, що давала їй природа. Люди користувалися найпростішими знаряддями праці: рубилом, палицею-копачкою і важким дрючком.
Виготовлення кам’яного рубила.
Розгляньте схему процесу виготовлення кам’яних знарядь праці. Поміркуйте, чи потребує таке вміння тривалого навчання та практики. Аргументуйте свою відповідь.
Шерстистий мамонт. Вага мамонта становила 8—12 тис. кг, товщина шкури — від 3 до 10 см, а довжина шерсті — 40—90 см.
Виготовлення кістяної голки.
Протягом усього періоду палеоліту знаряддя праці вдосконалювалися, кількість їх видів збільшилася. Це були списи та списометалки, ножі, скребла, сокири, проколки та голки тощо. Для виготовлення рубил, скребел, наконечників списів, сокир, ножів тощо первісні люди використовували один вид каменю — кремінь. Справа в тому, що кремінь відносно легкий, його нескладно обробляти, він поширений у природі. Крім того, за умови правильної обробки кремінь утворює дуже гострі краї. Інші знаряддя праці, як, наприклад, проколки та голки, робили з рогів або кісток тварин.
Населення доби палеоліту постійно переходило з місця на місце. Із часом ці переселення обмежилися переходами між літніми та зимовими стоянками. Найдавніша стоянка на території України була знайдена в Закарпатті біля села Королеве. Людиноподібні істоти жили там 1 млн років тому.
Стоянки кроманьйонців розміщувалися, як правило, у долинах річок. Стоянка складалася із чотирьох-п’яти жител, де разом проживало по кілька сімей. Каркас житла діаметром 4—5 м виготовляли з кісток мамонта й вкривали шкурами бізонів та оленів. Із цих самих шкур виготовляли й одяг. А от товсті шкури мамонта, напевне, у господарстві не застосовувалися: тогочасне населення не мало відповідних знарядь, щоб обробити їх. Крім того, така шкура була занадто важкою та грубою.
Складіть розповідь про життя в часи палеоліту на території сучасної України. Яким був тоді клімат? Де люди жили та який носили одяг? Чим харчувалися? Чим вони займалися та які знаряддя праці використовували?
Палеолітичні стоянки на території України.
Що таке палеолітична стоянка? Користуючись картою, назвіть основні палеолітичні стоянки на території України.
Використання списометалки.
Приготування їжі в добу палеоліту. Ні казанів, ні горщиків ще не було винайдено. Щоб підігріти воду, її наливали в підвішений на тринозі мішок зі шкур тварин. Туди кидали розпечені на вогні камені, поки вода не закипить.
Палеолітична стоянка взимку. Сучасна реконструкція.
Збиральництво близько 40 тис. років тому. Сучасний малюнок.
Поміркуйте, яку їжу можна було знайти за допомогою збиральництва. Як збиральництво було пов’язане з тим, що люди доби палеоліту постійно переходили з місця на місце?
- На території України доба палеоліту розпочалася 1 млн років тому й тривала до XI тис. до н. е.
- Населення доби палеоліту переходило з місця на місце. Основними його заняттями були полювання та збиральництво.
- Найбільш поширеним знаряддям праці доби палеоліту було кам’яне рубило.
Запитання та завдання
- 1. Що таке палеоліт?
- 2. Як ви розумієте поняття «привласнювальне господарство»? Які джерела харчування доступні людині за такого способу господарювання?
- 3. Коли людиноподібні істоти вперше прийшли на землі сучасної України? Як називається їх стоянка?
Чим характерний палеоліт
На території України найдавніші люди з’явилися ще в період стародавнього кам’яного віку (палеоліту) близько 1,5 млн. років тому. Вони жили невеликими групами, що утворювали т. зв. первісне людське стадо, постійно пересуваючись з місця на місце в пошуках їжі, користувалися вогнем, вміли застосовувати каміння і дерев’яні палиці, а також виготовляли примітивні знаряддя праці (гостроконечники, рубила, скребла тощо).
Основним заняттям первісних людей було полювання на диких тварин та збиральництво. На сучасній території України виявлено чимало слідів їхньої діяльності: на Закарпатті, Середньому Дністрі, поблизу Житомира, на Донеччині, в Криму.
Близько 40 — 35 тис. років тому на зміну пітекантропу й неандертальцю, які жили в ранньому палеоліті, прийшов новий тип людини, що вже належала до сучасного фізичного типу — «Homo sapiens», або «людина розумна». В Європі його ще називають кроманьйонцем, за назвою грота Кроманьйон (Франція), де вперше було знайдено кілька кістяків цього типу. Середня тривалість людського життя в той час становила лише 20 — 23 роки.
Порівняно з неандертальцями, у кроманьйонців вищого рівня розвитку досягли господарство і техніка виготовлення знарядь праці. Вони виробляли різноманітні предмети з каменю та кістки, прикраси, статуетки, що нагадують людину, фігури тварин. Основним джерелом добування їжі було полювання на великих тварин — мамонта, зубра, бізона, носорога, печерного ведмедя. Мисливська зброя стала досконалішою — з’явилися дротики, гарпуни, списокидалки.
Суттєві зрушення в цей час сталися у сфері соціальних відносин. На зміну первісному стаду прийшла родова община. Рід стає основною суспільною ланкою і об’єднує родичів по материнській лінії, що свідчить про виникнення матріархату. Він не означав головної ролі жінки у виробничій сфері, однак жінка оберігала вогонь, житло, дітей. Виникає звичай, за яким заборонялися шлюби між членами одного роду. Це сприяло зближенню різних родових груп. На основі родинних стосунків відбувалася консолідація родів у племена, формувалася племінна організація суспільства.
Виникли давні форми релігійних вірувань: анімізм — культ предків і шанування померлих; магія — віра в те, що заклинаннями та обрядами можна вплинути на хід подій; тотемізм — віра в спільного для конкретного колективу предка зі світу тварин чи рослин; фетишизм — поклоніння предметам неживої природи.
Кроманьйонці продовжували споруджувати житла на зразок чуму чи яринги, а також землянки і напівземлянки. В Україні їх залишки виявлені поблизу сіл Мезина на Чернігівщині й Межиріччя на Канівщині.
§ 12. Палеоліт
Палеоліт — настільки тривалий підперіод кам’яного віку, що в його структурі виділяють три менші частини. Це ранній палеоліт (найдалі від нашого часу, його артефакти лежать найглибше в землі), середній палеоліт та пізній палеоліт (умовно «прив’яжемо» його до часу появи кроманьйонця).
Від уміння адаптуватися (пристосуватися) до суворих умов палеолітичної доби залежало виживання первісної людини як виду. Льодовики періодично вкривали територію Північної півкулі, зумовлюючи складні природно-кліматичні умови. Первісні люди використовували (привласнювали, «брали» і споживали) ті ресурси, які давала природа, оскільки повністю залежали від неї. Таке господарювання називають привласнювальним, а основними його формами є полювання, збиральництво, рибальство. Потреби в їжі невеликі людські колективи забезпечували за рахунок тварин, рослин та мешканців водойм.
Кам’яні знаряддя праці періоду палеоліту
Створення перших знарядь принципово й остаточно відрізнило предків сучасної людини від інших біологічних видів, які населяли і населяють нашу планету. Кам’яне рубило первісної людини було доволі ефективним для багатьох занять: від оббілування туші тварини до обробки інших природних матеріалів, як-от кістки. Полювання на великих тварин давало більше м’яса, але вимагало кмітливості. Колективний досвід та вміння, що передавалися з покоління в покоління, зумовили виживання людини.
Мегафауна, з якою контактувала первісна людина
Шерстистий носоріг, малюнок первісної людини з печери Шове
Поступово увага окремих мисливських колективів зосередилася на 1-2 видах великих стадних тварин, на яких полювали гуртом. У Східній Європі це були мамонт та дикий кінь, південніше — бізон, у районах Сибіру — кінь та північний олень. Обираючи спосіб полювання, людина мусила проявляти креативність. Приміром, мисливці могли скеровувати стада тварин до гірських ущелин; при «загінному полюванні» здобич заганяли в природні або штучні пастки. На території України одним із відомих місць полювання первісних мисливців є Амвросіївка на Донеччині. Наприкінці пізнього палеоліту в мисливському озброєнні почали застосовувати списометалки, згодом — лук.
Машина часу
«Льодовиковий період».
Настання льодовикових періодів — циклічне явище. Якщо ми з вами живемо в епоху потепління, то наступним циклом буде похолодання. Умови для цього почали формуватися 6000 років тому. Але доктор Фіппс, який займається моделюванням кліматичних систем в університеті Тасманії, вважає, що через надмірну кількість парникових газів, які люди викинули в атмосферу, льодовиковий період на Землі настане не раніше, ніж через 100 тисяч років. А як вважаєте ви?
1. Як ви розумієте поняття «привласнювальне господарство»? 2. Які види занять належать до привласнювального господарювання? 3. Що остаточно відрізняло предків сучасної людини від інших біологічних видів періоду палеоліту? Наведіть приклади.
12.2. Освоєння вогню. Перші житла
Перші житла й укриття почали використовувати ще в ранньому та середньому палеоліті. Спільноти, які полювали на тварин цілий рік, жили у відносно постійних стійбищах. Діяльність інших спільнот була пов’язана із сезонними міграціями (переміщеннями), коли люди переходили за стадами диких тварин, оселяючись у сезонних (літніх та зимових) таборах.
Ранні поселення — місця, де виявляють кілька «жител», називають стоянками. Вони прив’язані до ресурсів (тварин, води, рослин), які використовувала людина. Саме на таких стоянках людина вперше почала використовувати вогонь. Вочевидь, перші вогнища були природного походження, тобто виникли внаслідок природних пожеж або з якихось інших причин. Лише згодом людина навчилася видобувати, підтримувати та свідомо використовувати вогонь.
Пізньопалеолітичні житла відрізнялися від тимчасових хиж та печерних укриттів середнього палеоліту. Не були вони схожими й на сучасні помешкання. Їх облаштовували з великих кісток мамонта, носорога чи рогів оленя, з великого каміння. На території України досліджено пізньопалеолітичні штучні житла, одні з найдавніших у світі. У таких оселях люди могли тривалий час жити на одному місці, полюючи на мамонтів, шерстистих носорогів, північних та благородних оленів, вепрів. Тому стоянки Мізин на Чернігівщині, Межиріч на Черкащині, Добраничівка на Київщині багаті на унікальні артефакти.
Пізньопалеолітичне житло з поселення Межиріч, реконструкція
Реконструкція Мізинської стоянки
У час пізнього палеоліту людина навчилася виготовляти майже 100 видів знарядь, серед яких вирізняють рубила, різці, скребачки, скребла, наконечники тощо. Окрім кількох порід каменю, обробляли кістки та бивні мамонта, роги. З них виготовляли наконечники до списів, гарпуни, шила, проколки, голки, шпильки. Для виготовлення знарядь була потрібна сировина. На стоянці Куличівка (сучасне місто Кременець, що на Тернопільщині) знайдено близько пів мільйона заготовок знарядь з кременю — можна тільки уявити масштаби виробництва, яке там розгорталося!
1. Чим різняться житла людини раннього та пізнього палеоліту? 2. Яку інформацію можна здобути, дослідивши знаряддя праці давніх людей? 3. Як, на вашу думку, впливала природа на життя первісних людей?
1. Вправа «Мапа палеолітичних стоянок на території України». У парах чи групах позначте на контурній мані України найбільші палеолітичні стоянки.
2. STEM-завдання «Палеолітична їжа»
Матеріали: аркуш паперу, олівці / фарби / маркери.
Алгоритм виконання: 1. Об’єднайтеся в групи. 2. Обговоріть, яку їжу могла споживати людина в період палеоліту в умовах привласнювального господарювання. 3. Складіть перелік або колаж продуктів, доступних для харчування нашим палеолітичним предкам. 4. Ознайомтеся з додатковою інформацією про сучасну палеолітичну дієту (https://cutt.ly/yCnG9jA), визначте її особливості. 5. У групах підготуйте короткі рекомендації для тих, хто може дотримуватися цієї дієти сьогодні. 6. Презентуйте результати дослідження.
Онлайн-цікавинка:
Віртуальна мандрівка «У печеру давньої людини» на виставці Національного музею природознавства США
https://cutt.ly/x17ayw3
Корисна гра:
https://cutt.ly/K3a35Vf
Перевірте себе
1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі. 2. Homo erectus були першими, хто почав використовувати вогонь. Які можливості отримала людина, опанувавши вогонь? 3. Розкажіть, які основні труднощі потрібно було подолати нашим предкам у часи палеоліту. 4. Період палеоліту завершився 10 тис. р. до н.е. Скільки років тому це сталося? 5. Вправа «Власна позиція». Визначте, які, на вашу думку, навики первісної людини (виготовлення знарядь праці чи опанування вогню) стали вирішальними для підкорення природи задля виживання первісної людини. 6. Вправа «Досягнення». Складіть перелік досягнень людини періоду палеоліту. Обговоріть їхню важливість.