Які матеріали використовуються при пломбуванні каналів зубних коренів

Сьогодні в арсеналі у стоматологів є різні препарати для пломбування кореневих каналів. Вони успішно застосовуються при ендодонтичному лікуванні, метою якого є збереження найбільш біологічно інертного стану зуба й запобігання повторному інфікуванню. Від правильного вибору засобу залежить здоров’я обтурованого зуба. Такі препарати повинні забезпечувати надійну герметизацію апікального каналу, максимальне прилягання маси до внутрішніх стінок.

Показання до пломбування каналів

• при ураженні кореневого каналу, що спостерігається внаслідок перебігу хронічного пульпіту;
• при гнійній формі пульпіту – незалежно від того, закрита або відкрита зубна порожнина;
• при періодонтиті – запаленні тканин, що оточують зуб.

Пломбування каналів призначають при підготовленні до протезування – перед установкою коронки, мостоподібних і бюгельних протезів. Опорні зуби іноді депульпують, а кореневі канали пломбують. Такі дії виконуються для того, щоб під коронкою не розвивався запальний процес.

Як відбувається пломбування

Попередньо лікар призначить рентген-дослідження, щоб оцінити ступінь ураження, а також кількість, форму та довжину каналів. Подальші дії відповідають вибраній методиці лікування. Найчастіше процедура передбачає такі етапи:

• введення анестетика або препарату для седації, якщо пацієнт відчуває сильний страх;
• ізоляція зуба (кофердам);
• видалення ураженого дентину та зубного нерва;
• проходження кореневого проходу;
• розсвердлювання та його розширення;
• промивання антисептиком і просушування;
• введення штифта або куксової вкладки – у разі потреби;
• пломбування кореневого каналу за передбаченою методикою.

Після проведених маніпуляцій призначають повторно рентгенологічне дослідження. Це дає можливість проконтролювати якість виконаної процедури.

Методи пломбування кореневих каналів

Розрізняють два способи пломбування каналів:

1. Тимчасове. Процедура показана при запущеному пульпіті, коли запалення торкнулося тканин, що знаходяться глибоко. У порожнину встановлюють короткострокову пломбу. Зуб може пломбуватися на постійній основі через кілька днів, а то й місяців.
2. Постійне. У разі відсутності запального процесу відразу використовують довгостроковий матеріал. Така методика також застосовується після успішного тимчасового лікування каналів.

У кожному випадку використовують спеціальні матеріали. Так, для тимчасового пломбування застосовують нетвердіючі препарати, що мають лікувальні й антисептичні властивості.

Які матеріали використовуються

У залежності від виду зуба – постійний або молочний, форми каналу та його прохідності, збереження коронки, лікар використовує різні препарати.

Спеціальні пасти

Для тимчасового пломбування кореневих каналів, лікування пульпітів дитячих зубів використовуються пасти. Вони через певний час розсмоктуються, тому для постійного пломбування непридатні. Після застигання субстанції може спостерігатися ефект легкої усадки, але без утворення порожнин.

Особливості препарату

З вмістом антибіотика й кортикостероїду

Найчастіше до складу входять дві-три антибактеріальні речовини широкого спектра дії, «Дексаметазон» і рентгеноконтрастний наповнювач. Останній компонент дає можливість оцінити якість заповнення каналів при проведенні рентгена. Така паста характеризується потужною, але короткою дією – від 3 днів до тижня.

Використовується при сильному інфікуванні каналів. Активна речовина пригнічує шкідливі мікроорганізми, запобігає руйнуванню тканин, блокує запальний процес. Препарат гіпоалергенний, не викликає звикання. Дозволяє вилікувати гострий періодонтит. Захворювання при використанні такої пасти протікає легше. Вона також дає можливість запобігти повторному інфікуванню.

З антисептичною сумішшю тривалої дії у складі

Серед компонентів можуть бути камфора, тимол, крезол, ментол та ін. Такий засіб рентгеноконтрастний, має потужний вплив. Може застосовуватися для лікування молочних зубів.

З вмістом гідроксиду кальцію

Завдяки активній речовині при заповненні лікарським препаратом кореневого каналу усуваються патогенні мікроорганізми. Потерпіла в результаті некротичних процесів тканина руйнується, стимулюється остео- і дентиногенез. Такий препарат часто використовують при важкій формі періодонтиту, кістогранульомі. Пасту можна міняти через певний час, поки не буде досягнутий результат.

Первиннотверді та засоби, що твердіють

Вид матеріалу

Особливості матеріалу

Цю групу препаратів представляють гутаперчеві, анкерні, скловолоконні штифти та пасти, які тверднуть – підходять для заповнення щілини каналу. Серед сучасних матеріалів популярні культові вкладки.

Використовуються для заповнення простору між штифтами та стінками кореневого каналу. Забезпечують герметичність кореневої пломби.

Вимоги до пломбувальних препаратів

Для пломбування кореневих каналів використовують речовини, що володіють такими властивостями:

• стійкість до хімічного та фізичного впливу;
• здатність до заповнення навіть найдрібніших щілин – для забезпечення герметичності, що дозволяє запобігти повторному інфікуванню;
• швидке твердіння;
• рентгеноконтрастність – матеріал повинен бути добре видним на рентгенівському знімку, щоб лікар міг переконатися у якості своєї роботи;
• хороші протикарієсні та бактерицидні властивості;
• термостійкість;
• естетичність – пломба не повинна просвічуватися через зубну емаль.

Матеріали сумісні із зубною тканиною, що дозволяє запобігти роздратуванню пульпи та слизової оболонки ротової порожнини. Рівень розширення при нагріванні повинен відповідати показникам зубної тканини, щоб уникнути тріщин.

Питання: Які симптоми вказують на те, що карієс вразив зубний нерв?

Відповідь: Зрозуміти, що хвороба дісталася до дентального нерва, можна за сильними больовими відчуттями й підвищеною чутливістю емалі до подразників. Дискомфорт може з’являтися при чищенні зубів. У деяких випадках розвивається запалення ясен. Якщо хвороба запущена, існує ризик появи свища та флюсу. Якщо ви виявили в себе подібні симптоми, обов’язково запишіться на прийом до лікаря. Своєчасне звернення до фахівця дозволить зберегти здоров’я зуба та запобігти його руйнуванню.

Пломбування кореневих каналів зубів

Людині, не обізнаній в усі тонкощі стоматологічного справи досить складно зробити вибір на користь тих чи інших матеріалів і способів пломбування зубних каналів. На жаль, у лікарів не завжди є час, щоб розповісти клієнту всі плюси і мінуси можливих варіантів, так що вони вибирають найбільш підходящий по тривалості і вартості, який не завжди буває найкращим для конкретного випадку. Ця стаття розповість вам про більшість існуючих нині методів пломбування і використовуваних матеріалів, про їх позитивні і негативні сторони, а також про можливі наслідки їх застосування. Вам залишиться тільки зробити вибір і повідомити про нього свого дантиста.

Матеріали для пломбування каналів
Основна мета пломбування зубних каналів – заповнення вичищеній порожнини зуба. Оскільки кореневі канали йдуть углиб десни, заповнює їх матеріал постійно контактує з периодонтальными тканинами, тобто фактично пломбування каналів є ні що інше як операція по заміні пошкоджених тканин організму штучним аналогом. Вимоги до використовуваного матеріалу дуже суворі. В першу чергу, він повинен абсолютно герметично ізолювати канал від можливого проникнення через апікальний отвір всіляких бактерій. Далі, важливим чинником є відсутність алергічної реакції, розчинення і розкладання при зіткненні з периапикальными тканинами і тканинної рідиною. Ще одна важлива умова – рентгеноконтрастность, тобто на знімку речовина повинна бути добре помітно, в іншому випадку лікарю важко зрозуміти, якісно встановлена пломба. При невдалому лікуванні матеріал повинен легко завантажуватися з кореневого каналу, до того ж при застиганні він не повинен давати усадку і всередині не повинні утворюватися повітряні порожнини.

Протягом багатьох років процедура пломбування кореневих каналів зазнала масу змін, пробувалися нові способи і матеріали. Однак універсальний матеріал, що задовольняє всі переліченим вище вимогам, так і не був знайдений. Ось чому в даний час більшість стоматологів практикують пломбування комбінованими матеріалами. Далі розглянемо максимальну кількість застосовуваних нині матеріалів.

Філлери – тверді наповнювачі
В даний час найбільш широке поширення мають два види наповнювачів. Пломбування кореневих каналів гутаперчевими штифтами більш популярне серед стоматологів, ніж металевими.

Гутаперча є продуктом переробки латексу, що видобувається з тропічних рослин. При нагріванні структура речовини розм’якшується до текучого стану, а при охолодженні застигає до твердого та еластичного. До складу гутаперчевих штифтів входить не більше двадцяти відсотків самої гутаперчі, решта складу – це оксид цинку, солі важких металів, барвники та інші домішки полімерних сполук, восків і антиоксидантів.

Цей матеріал відповідає більшості вимог, зокрема, самим позитивним властивістю є біосумісність з людськими тканинами і відсутність алергічних реакцій. Гутаперча легко вводиться і виводиться з каналу, визначається на рентгені і не забарвлює зубну емаль, проте є у неї і серйозний недолік. Вона не створює герметичну захист від проникнення хвороботворних бактерій і не має бактерицидної ефекту.

У спробах усунути цей недолік, стоматологи розм’якшували гуттаперчу в хлороформі та інших розчинниках, однак при випаровуванні розчинників відбувалася сильна усадка матеріалу. Той же ефект досягався і при нагріванні.

В результаті було виявлено, що найкращим чином гутаперчеві штифти поєднуються з цементами, що забезпечує пломбі і герметичність, і інші позитивні властивості гутаперчі.

Срібні штифти

Металеві штифти увійшли в стоматологічну практику набагато раніше, ніж пломбування каналів гутаперчею. Оскільки срібло – метал дуже м’який і податливий, його легко встановити навіть в сильно вигнутий кореневий канал. Срібні штифти мають якийсь антибактеріальний ефект, проте є у них і істотний недолік, який в останні роки все більше зводить використання срібла при пломбуванні зубів немає. Справа в тому, що при тривалому контакті з тканинною рідиною метал починає окислюватися, провокуючи корозію і виділення токсичних солей срібла, що може призвести до початку запального процесу.

Самі штифти не дають герметичності при пломбуванні, до того ж при повторному лікуванні, яке потрібно дуже часто, витягти їх буває досить проблематично.

Титанові штифти

На відміну від срібла титан не підданий корозії, володіє високою міцністю, гіпоалергійністю і не дратує м’які тканини. Роками стоматологи пропонували своїм пацієнтам пломбування каналів штифтами з титану з метою зміцнення зруйнованих зубів. Цей метод використовується і досі через його дешевизну і поширеного міфу про чудотворність титанових штифтів.

Проте все не так райдужно і встановлювати штифт можна хіба що тільки в несильно зруйнований зуб з віддаленим нервом. Справа в тому, що під установку штифта в корені зуба має бути сформовано ложе, яке сильно истончает стінки зуба. Сам титановий штифт володіє дуже низькою пружністю і високою жорсткістю, що автоматично розподіляє навантаження на витончення стінки, провокуючи, в кінцевому рахунку, перелом кореня. Якщо все ж пломбування каналу зуба проводиться з установкою такого штифта, сам зуб потребує коронці.

Силери – цементи для герметизації кореневих каналів
Основне призначення силера полягає в забезпеченні повного заповнення кореневих каналів, герметичності і легкого входження штифта. Вимоги до силерам здебільшого ті ж, що і до штифтів. Додаються тільки плинність, необхідність повільного застигання і ретельного прилипання (адгезії) до стінок каналів. На даний момент у розпорядженні стоматологів є великий вибір силерів, однак, ні один з них не відповідає всім вимогам, що пред’являються.

Натуральні силери

Натуральні цементи мають властивість розчинятися в тканинної рідини, погано приклеюються до стінок і з часом можуть забарвлювати емаль.

Полімерні силери

Полімерні силери на відміну від натуральних набагато менше розчиняються в тканинних рідинах, краще прилипають до кореневого дентину, не забарвлюють зубну емаль і є кращими матеріалами для пломбування каналів.

Склоіономерні цементи

Склоіономерні цементи складаються з двох компонентів: рідини і порошку. Оскільки їх основні недоліки – це мала міцність і низькі естетичні показники, найчастіше такі матеріали для пломбування кореневих каналів застосовуються в дитячій стоматології на молочних зубах. Склоіономерні цементи чудово вбирають рідину з дентину, завдяки чому підвищується їх адгезивність. Проте із-за цієї ж гідрофільності такі пломби обов’язково потрібно покривати зверху захисним лаком.

Цементи, що містять гідроксид кальцію

Цементи, що містять гідроксид кальцію, найчастіше випускаються у вигляді комплекту з двох паст, одна з яких містить гідроксид кальцію. Основна проблема цієї речовини – швидке розчинення під пломбою, однак завдяки спеціальним добавкам це властивість гідроксиду кальцію вдалося звести до мінімуму. В даний час пломбування зубних каналів цементом, що містять гідроксид кальцію, дуже широко поширене.

Методи пломбування каналів
Багато років основним методом заповнення каналів в Росії було пломбування одного пастою. Звичайно, такий спосіб досить простий, не вимагає великих тимчасових витрат і порівняно дешевий, проте, у нього є ряд значних недоліків. По-перше, не всяка паста володіє достатньою плинністю, щоб загерметизувати всі мікроскопічні отвори в зубному каналі. По-друге, в процесі заповнення виникають порожнечі, в яких згодом можуть розвиватися хвороботворні бактерії. По-третє, практично всі пасти після застигання дають усадку пломбувального матеріалу і розсмоктуються, контактуючи з тканинними рідинами, до того ж більшість з них ще й дають алергічну реакцію при взаємодії з периапикальными тканинами. Ось чому останнім часом для пломбування каналів методи з’явилися найрізноманітніші. Розглянемо їх докладніше.

Метод пломбування каналів депофорезом

Жоден з існуючих методів пломбування зубних каналів не може гарантувати абсолютну герметичність пломби. У підсумку, залишаються в мікротріщинах кореневого каналу може залишатися інфекція, яка в наслідок відновлює запальний процес. Ось чому метод депофореза, що дозволяє за допомогою однойменного приладу вводити лікарські препарати на всю систему кореневого каналу, так корисний і унікальний. Фактично цей метод націлений на повну стерилізацію каналу.

Завдяки депофорезу можна вилікувати зуби з самими викривленими і важкодоступними каналами, провести лікування раніше пломбованих зубів, витяг пломбувального матеріалу з яких не представляється можливим, а також тих зубів, у яких присутня частка зламаного інструменту або верхівка кореня яких уражена кістою.

Сама процедура депофореза при важкому випадку може бути проведена кілька разів з різницею в 1-2 тижні. І хоч вартість процедури не так низька, як хотілося б, результати лікування даним методом дійсно вражають. В першу чергу депофорез допомагає зберегти твердість зуба, довгі роки охороняє від руйнування тканини зуба з видаленою пульпою, а також забезпечує повну стерильність вмісту зубного каналу, що виключає реінфікування.

Метод обтурації системою Термофіл

Одна з явних переваг системи Термофіл в тому, що вона дозволяє пломбувати не тільки основний кореневий канал, але і велику частину бічних канальців, при цьому в разі повторного лікування обробка запечатаних канальців не викличе у стоматолога великих проблем. Термофіл – це пластикові носії, на які нанесена гутаперча. Після впровадження в канал невеликої кількості силера для забезпечення кращого ковзання і контакту з поверхнею, стрижень розігрівається в спеціальній печі, вставляється в канал на необхідну глибину і обрізається. Розігріта гутаперча заповнює, завдяки своїй плинності, всі порожнини каналу. Плюс цієї системи в її відносній простоті, швидкості і надійності. Єдиним недоліком методу є тільки часте виведення пломбувального матеріалу за межі кореневого каналу.

Метод пломбування каналів системою E&Q Plus

Змішаний варіант пломбування каналів з використанням системи E&Q Plus визнається стоматологами одним з кращих на сьогоднішній день, оскільки дана система дозволяє по-різному пломбувати навіть канали одного і того ж зуба. Основними інструментами цього методу є ін’єкційний пістолет і наконечник з насадками, який розігріває гуттаперчу безпосередньо в самому каналі. За рахунок постійного ущільнення розігрітій гутаперчі, в каналі досягається повна тривимірна обтурація, після чого подальше пломбування може проводитися або за допомогою пістолета, або методом вертикальної конденсації.

Метод пломбування кореневого каналу резорцин-формаліновою сумішшю

Метод пломбування каналів з використанням резорцин-формаліновою суміші не рекомендований до застосування в сучасній стоматологічній практиці, оскільки має масу побічних дій: велика кількість ускладнень і повторних звернень, канцерогенну і токсична дія входить до складу формальдегіду, фарбування зуба в рожевий колір.

Суть методу полягає у пломбуванні протруєним сумішшю каналу пастою, що містить оксид цинку і добавки резорцин-формаліну. За статистикою ускладнення при застосуванні даного методу трапляються у сімдесяти п’яти відсотках випадків зі ста.

Муміфікація непрохідної частини кореневого каналу

Ще один спосіб, застосування якого в даний час вкрай обмежено. Муміфікація – це просочування м’яких тканин пульпи сильними антисептиками з метою запобігання її розкладання і запалення. Для здійснення цієї процедури у пасту для пломбування додаються мумифицирующие компоненти, які поступово розсмоктуються і йдуть з порожнини зуба. Ефективність таких пломб вкрай низька і рекомендується до застосування тільки при лікуванні молочних зубів. Правда, і тут можуть виникнути побічні дії через виділення мумифицирующими компонентами канцерогенних речовин, що викликають загальну інтоксикацію організму.

Таким чином, розглянувши всі наявні на сьогоднішній день способи пломбування зубних каналів, можна зробити висновок, що застосування гутаперчі поки що є самим безпечним і універсальним. І, незважаючи на те, що стоматологи активно шукають альтернативи цьому матеріалу, можна припустити, що в найближчі роки це варіант буде залишатися самим затребуваним серед лікарів і пацієнтів для ендодонтичного лікування.

Для любителів тварин: ви можете дізнатися більше про різні пороби собак.

–>Категорія : Стоматологія | –>Переглядів : 4781 | –>Рейтинг : 0.0 / 0
Поділіться статтею з іншими: