Короткий зміст опери Моцарта Весілля Фігаро

Опера відомого композитора починається з моменту, коли прислуга Графа Альмавіви перукар Фігаро повинен був одружитися на камеристке Сюзанні. Однак, дівчата домагається граф і всіляко намагається перешкодити наміченим планам. Крім нього у Фігаро є й інші недоброзичливці, які не бажали, щоб цирульник одружився.

Бартоло пам’ятає досі, як той зробив все для того, щоб доктор обдурив його, позбавивши коханої. Розіна ж вийшла заміж за графа. Бартоло знає, що Фігаро взяв у борг у старій економки велику суму грошей і написав розписку, де говорилося, що якщо він не віддасть їй все в строк, то повинен був на ній одружитися. Лікар сподівається на те, що камердинер не віддасть цих грошей і тому змушений буде взяти в дружини Марцелину, і Бартоло відчепиться від цієї старої пліткарки.

Сюзанна знаходиться в повній розгубленості. До того ж вона вислуховує сердечні зізнання від пажа Керубіно, який закоханий крім неї відразу в кілька жінок, навіть у її пані. Граф же виявив нещодавно, як він доглядає за молоденькою дочкою садівника, і погрожував його прогнати. Керубіно просить Сюзанну, щоб вона заступилась за нього. Але в цей час з’являється граф, і паж ховається. Але пан ненароком почув, як Керубіно просить служницю про любовної зустрічі з ним. Незабаром приходить учитель співу, який любив попліткувати, і граф ховається за крісло. Керубіно ж, побачивши пана, змінює місце укриття.

Базиліо відразу ж розповідає Сюзанні про любовні планах Керубіно щодо графині. Граф, дізнавшись про це, виявивши пажа, розлютився і відправив юнака на військову службу. Фігаро ж, отримавши дозвіл на шлюб зі служницею, підсміюється над Керубіно.

Графиня переживає з приводу того, що чоловік їй зраджує і за допомогою своєї камеристки хоче його провчити. І їй це вдається. Граф просить вибачення у дружини і її служниці за те, що поводився щодо їх негідно. Фігаро ж просить графа, щоб пан влаштував швидше свято. Однак, Альмавіва хоче провчити його, і тут як раз з’являється лікар, економка і вчитель музики з метою змусити цирульника виконати зобов’язання щодо боргу. Але раптом з’ясовується, що Фігаро був сином Марцеліни, якого викрали в дитячому віці.

Всі непорозуміння залагодилися, і начебто все йшло до весілля. Однак, графиня хотіла розіграти чоловіка, і в процесі цієї гри Фігаро мало не посварився з Сюзанною, яка виступила в ролі пані і прийшла на побачення до графа. Після залагодження всіх питань нарешті настає щасливий кінець . Твір вчить бути вірними у сімейних відносинах, так як брехня обертається лише чварами й негараздами, а часом і розладу в сім’ї.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника

✅Бомарше «Весілля Фігаро» – аналіз

Винятковий успіх випав на долю другої частини комедійної трилогії Бомарше – «Божевільний день, або Одруження Фігаро».

Перед нами знову Фігаро. Але тепер це вже не севільський цирульник, що влаштовує любовні справи молодого аристократа. Керуючий замком графа Альмавіви, він вступає тепер в конфлікт зі своїм паном.

Граф Альмавіва змальований рисами, типовими для дворян тієї епохи. Йому вже давно набридла Розіна, завоювати яку йому допоміг свого часу Фігаро.

Всім в замку відомі його легковажність і розбещеність. Він доглядає за маленькою донькою садівника Фаншетту, він намагається спокусити Сюзанну, наречену Фігаро. На його боці сила і влада.

Альмавіва, однак, зображений не тільки лиходієм, скільки дрібним і нікчемним в починаннях і діях людиною.

Розумний і енергійний Фігаро протистоїть йому як людина з народу, як представник нової епохи, що йде на зміну «старому порядку». Зберігаючи зовнішню шанобливість, він глибоко зневажає цього аристократа.

«Ви себе вважаєте великим генієм, тому що ви вельможа! Знатність, багатство, становище, високі посади – ось джерела подібного зарозумілості! Що ви зробили, щоб мати стільки благ? Вашим єдиним працею було – народитися.

Насправді ви людина досить пересічний, тоді як мені, чорт забирай, загубленому в темній юрбі, мені, тільки для того щоб прогодуватися, довелося проявити більше знань і кмітливості, ніж їх було витрачено протягом ста років на управління всіма Іспанії. І ви хочете змагатися зі мною!» – так звучить знаменитий монолог Фігаро, перебільшений і пихатий.

Коли граф говорить Фігаро, що він міг би висунутися на службі завдяки здатності і розуму, Фігаро відповідає:

«Висунутись завдяки розуму? Ваше сіятельство, смієтеся наді мною. Будь посередністю, низькопоклонства і доб’єшся всього ».

У XII сцені III акту комедії дається картина тодішнього суду. Дурнуватий, заїкається суддя Брідуазон ніяк не може зрозуміти, чого від нього хочуть. Позивачка (Марцеліна) в нетерпінні вигукує: «Що ж це таке? Як, і ви будете нас судити? »Відповідь Брідуазон характерний:

«Навіщо ж я купував свою посаду?»

Посада судді в той час продавалася, і ні особисті здібності, ні моральні якості, ні юридичні пізнання при цьому не грали великої ролі.

«А закон, – каже Фігаро, – поблажливий до сильних світу і суворий до людей маленьки[».

Поставлена ​​в квітні 1784 р за п’ять років до початку французької революції, комедія Бомарше викликала захват.

Глядачі аплодували не тільки грі акторів, скільки йшов в руслі тодішньої ідейної моди реплік Фігаро. Навіть і знатні люди в театрах сміялися, коли над графом здобував перемогу «розумний плебей».

Надмірний просвітницький оптимізм отримав у Бомарше одне з найяскравіших втілень.

На жаль, подальший хід французької революції з її кривавим терором дочиста розвіяв більшість «філософських» ілюзій про «гуманізм простолюду», про духовну перевагу плебсу над знаттю, про безперечних перевагах народовладдя над монархією.

Таблиця з поясненнями на тему “Бомарше «Весілля Фігаро» – аналіз”

Висновок

«Весілля Фігаро» П’єра Бомарше – це не просто комедія, але глибокий соціально-критичний твір, який відображає і висміює соціальні та класові конфлікти кінця 18 століття у Франції. Твір вирізняється своєю інтелектуальною гостротою, вмінням дотепно висміювати аристократію та водночас піднімати серйозні питання про права та свободи особистості. Сюжет, що розгортається навколо інтриг, любовних перипетій та соціальної боротьби, відображає напруження та суперечності, що існували в суспільстві того часу.

Діалоги персонажів не лише розважають, але й дають можливість глибшого вникнення в соціальні проблеми, з якими вони стикаються. «Весілля Фігаро» важливе не тільки з історичної точки зору, але й через свою впливовість на розвиток європейської літератури та культури, зокрема на оперне мистецтво. Цей твір є яскравим прикладом того, як література може відігравати роль в соціальних змінах та впливати на суспільну свідомість.