Опис та характеристика рослини капуста цвiтна

Цвітна капуста (Brassica oleracea var. botrytis) – рослина сімейства хрестоцвітих, однорічна овочева культура. Утворює продуктові органи «головки» – короткі недорозвинені квітконоси із зачатками суцвіть, зібрані в компактну сплощену масу, оточену розеткою листя. Свою назву ця капуста отримала через схожість голівки з суцвіттям, що сильно розрослося.

Рослина помірно-вологого клімату, що відрізняється високою вимогливістю до вологості ґрунту.

Культура погано переносить пересадження без горшечків. Для утворення гарної голівки потрібна розетка з 16-20 добре розвинутих листків. У період наростання листя необхідна температура не вище +18..+20°С. У спеку при недостачі вологи і низкої вологості повітря передчасно припиняється ріст, у результаті чого формуються дрібні голівки.

Цвітна капуста – рослина довгого дня. У центральних областях дозріває через 80-130 днів після появи сходів.

Досі історики сперечаються, звідки родом цвітна капуста. Справа в тому, що цвітна капуста в дикому вигляді невідома. Саме тому і висувається низка версій про її походження. Перша – батьківщиною цвітної капусти є Китай. За другою версією – Кіпр. По третій – батьківщиною цієї рослини вважається Середземномор’я, вірніше Сирія. На користь цього свідчить і те, що довгий час цей вид капусти називали сирійським. Ще Авіцена радив вживати в їжу цю рослину в зимовий період. Так чи інакше, а до Європи, а саме до Іспанії, цвітна капуста потрапила завдяки арабам у 12 столітті. Водночас вона з’явилася на Кіпрі. За однією з версій, цвітна капуста була дуже популярна в Греції, але не приживалася в Європі, поки чудовий Луї XIV не схвалив овоч. У європейських країнах (в Англії, Голландії, Італії та Франції) почали вирощувати цю капусту приблизно в XIV столітті. До 1633 року рослина була широко відома під ім’ям як Коул Флорі (квітка капусти) або Капуста Coliflorie або Кіпру.

До Росії цвітна капуста дісталася XVIII столітті і була доступна лише заможним вельможам при дворі Катерини II. Культивувати сорт, який зумів прижитися в наших широтах, вдалося набагато пізніше.

Лише у 19 столітті цей овоч став відносно доступним. У наші дні цвітна капуста втратила свою екзотичність.

Капуста цвітна цінна овочева культура. Її використовують в кулінарії для приготування різних закусок, а також як дієтичне харчування при захворюваннях шлунково-кишкового тракту та в дитячому харчуванні.

У їжу вживають голівку, що складається з численних ніжних пагонів із зачатками суцвіть. Збарвлення голівок біле, зелене, жовте або фіолетове. Цвітна капуста багата аскорбіновою кислотою, вітамінами груп А, В, РР, білком, вуглеводами, солями фосфору, кальцію і магнію.

Цвітна капуста містить мінеральні солі, білки, вуглеводи.

Білки цвітної капусти багаті цінними амінокислотами (аргінін, лізин). У даній капусті трохи целюлози, яка, завдяки своїй ніжній структурі, досить легко перетравлюється організмом. Велика частина азотних речовин цвітної капусти – це легкозасвоювані білкові сполуки, завдяки чому цвітна капуста сприймається нашим організмом краще інших видів капусти.

У цвітній капусті міститься величезна кількість вітамінів С, В1, В6, В2, РР, А, Н. В головках капусти присутні калій, кальцій, натрій, фосфор, залізо, магній. Цвітна капуста багата пектиновими речовинами, яблучною і лимонною кислотою, фолієвою і пантотеновою кислотою.

Цвітну капусту можна вважати рекордсменом за вмістом біотину серед доступних в звичайному харчуванні харчових продуктів. Біотин або вітамін Н перешкоджає запальним процесам шкіри, він запобігає появі специфічного захворювання залоз шкіри – себореї. Його часто включають до складу засобів по догляду за шкірою обличчя та волосся.

Завдяки тонкій клітинній структурі капуста цвітна засвоюється організмом краще інших видів капусти. У ній є менше грубої клітковини, ніж у білокачанній, тому вона легко перетравлюється і менше подразнює слизову оболонку шлунка. Особливо вона корисна при шлунково-кишкових захворюваннях і в дитячому харчуванні.

При зниженій секреторній функції шлунка рекомендуються до вживання страви з відвареної цвітної капусти. При виразковій хворобі шлунка або дванадцятипалої кишки дозволяється капуста цвітна і забороняється білокачанна. При захворюванні печінки і жовчного міхура з овочів рекомендуються тільки ті, які підвищують відділення жовчі і сприяють регулярному випорожненню кишечника. До них відносять і цвітну капусту.

Регулярне вживання в їжу цвітної капусти знижує ризик розвитку раку молочної залози у жінок і раку передміхурової залози у чоловіків. Як цвітна так і інші види капусти, є профілактичним засобом проти раку.

Сік цвітної капусти рекомендується при гастриті, діабеті, бронхіті, порушеннях в роботі нирок, хворобах печінки.

Біологічна особливість виду – однорічний цикл розвитку. В один рік утворюється продуктовий орган – головка, що складається з численних щільно розташованих пагонів із зачатками суцвіть. При розростанні головки утворюються подовжені насіннєві пагони з жовтими квітками, зібраними в кисті, надалі – стручки та насіння. Середня тривалість вегетаційного періоду від появи сходів до технічної стиглості становить 90-120 діб, до дозрівання насіння – 200-240 діб. Цвітна капуста також відрізняється розтягнутим періодом вступу до технічної стиглості. Так якщо у білокачанної капусти тривалість віддачі врожаю становить 10-15 діб, то у цвітної 30-35 діб.

Насіння цвітної капусти починає проростати при температурі ґрунту +5 . +6ºС. При +11ºС сходи з’являються на 12-й, а при +20ºС – на 3-4 день після сівби. Оптимальною температурою для росту і розвитку цвітної капусти є +15 . +18ºС. При більш високій температурі (понад +25ºС) ріст сповільнюється і рослина формує маленькі головки, які завчасно розпушуються.

Як і інші капусти, цвітна пристосована до помірного клімату, але теплішого. Найбільш комфортна для неї температура прохолодного літа – 16 . 20°С. Тоді рослини розвиваються без стресу, не поспішають скоріше дати потомство, тобто насіння, і спокійно формують головки досить великих розмірів. У зв’язку з цим вирощувати цю культуру раціональніше в два заходи: весна – початок літа і кінець літа – осінь, роблячи перерву на самий жаркий період і найдовший світловий день.

Втім, особливої ​​холодостійкістю рослини цвітної капусти також не відрізняються. При занадто ранній посадці вони ризикують потрапити під значне похолодання, від якого може постраждати точка зростання, і тоді головка взагалі не розвинеться. Але і запізнення з весняної висадкою розсади призводить до того, що на час розгалуження і росту головки буде занадто тепло.

Нові гілочки суцвіть більш активно пробуджуються до зростання при 8 . 12°С, але ростуть при цьому повільно. В таких умовах головка виростає щільною, але невеликої. При 15 . 18°С вона виходить велика, але пухка, при 20 . 25°С формується дуже швидко і, залишаючись дрібним, швидко розсипається і зацвітає. При жаркій погоді (30 . 40°С) головки не утворюється зовсім, хоча стебло продовжує рости вгору.

Якщо висока температура впливає на рослини в самому початку формування головки, крізь суцвіття можуть прорости численні дрібні листочки-приквітки або криють листи – це ворсистість головки. Великі перепади між денною та нічною температурами, які трапляються навесні в неопалюваних теплицях або під укриттями, можуть спровокувати грубозернистість суцвіть, коли розкриваються бутони ще нераспавшої головки.

Оптимальна температура для проростання насіння – 20 . 22°С, в таких умовах вони проростуть за 3-5 днів. При 10 . 11°С сходи з’являться тільки через два тижні після посіву, а якщо насіння будуть проростати при 8°С, в подальшому загальмується формування головок і знизиться їх якість.

Рослини капусти цвітної до генеративного розвитку приступають дуже рано, ще в розсадному стані, коли рослина утворить 2-3 справжніх листки. Тому при поганих умовах вирощування розсади або при висаджуванні її та загибелі 1-2 справжніх листків рослини сповільняють перехід до генеративного розвитку. Це призводить до формування дрібних нетоварних головок (п’ятачків), які швидко розпадаються.

Формування головки рослини розпочинається при утворенні 12-16 листків, залежно від сорту чи гібриду (через 45-60 діб після з’явлення сходів). Через 100-120 діб настає її технічна стиглість. За формою головки бувають плескаті, випуклі, середньо або сильно горбкуваті (мозкові), середньої або великої щільності. За забарвленням — білосніжні, білосніжні з жовтизною, жовті, кремові, білувато-сірі, іноді з прозеленню та фіолетові. За високих температур головки швидше розсипаються, а при попаданні на них сонячних променів зеленіють, внаслідок чого втрачають товарну якість. За сприятливих умов товарний вигляд головка зберігає протягом 10-15 діб. При зрізуванні головки та залишенні на рослині листків у верхній частині качана (в пазухах листків) починає розвиватися 2-6 бруньок, з яких на пагонах формуються нові головки, менші за розміром.

За тривалістю вегетаційного періоду (від з’явлення сходів до технічної стиглості – першого збору врожаю) сорти і гібриди капусти цвітної поділяють на ранні (до 110 діб), середньостиглі (111-120) та пізньостиглі (понад 120 діб).

Будова рослини

Стебло (зовнішній качан). До утворення товарного врожаю качан потовщений циліндричний, діаметром 3,0-6,0см і заввишки 15-30см і більше, густо вкритий припіднятими листками. Після розсипання головки пагони суцвіть продовжують рости й утворюють кущ заввишки 100-150см. Стебла вкриваються розрідженими, дрібними, сидячими (або з короткими черешками) листками, закінчуються суцвіттями (китицями).

До утворення головки на качані скупчено утворюються 12-16 листків (залежно від сорту, гібриду) зі слабим восковим нальотом у вигляді розетки. За формою листки видовжено-еліптичні, ланцетоподібні, нерозсічені, гладенькі або злегка гофровані, сидячі або короткочереш-кові (6-9см). Листкова пластинка вузька (17-19см) і видовжена (30-40см завдовжки). Забарвлення листків світло-зелене, зелено-сизе, синьо-зелене, часто з антоціановою пігментацією.

Коренева система стрижнева. Головний корінь при безрозсадній культурі до утворення товарної продукції проникає в ґрунт на глибину до 120см, а в період формування насіння — до 150см. При розсадній культурі коренева система мичкувата внаслідок обриву головного корінця при пікіровці або пересаджуванні на постійне місце вирощування. У зв’язку з глибоким проникненням головного корінця на таку глибину при безрозсадному вирощуванні рослини більш посухостійкі, ніж при розсадному способі вирощування. Основна маса кореневої системи капусти цвітної зосереджена в шарі ґрунту 10-50см і в радіусі досягає 70-90см. При підгортанні стебла (зовнішнього качана) вологим ґрунтом рослини утворюють додаткову кореневу систему. Це покращує умови живлення, а також робить рослини більш стійкими до вилягання.

Насіння дрібне, кулясте, темно-коричневого або чорного забарвлення. Маса 1000 насінин становить 2,3-4,2 г.

Після настання технічної стиглості (через 10-15 діб) починається розсипання головки, формується насіннєвий кущ і рослина зацвітає. Квітки зібрані в китиці. Вони хрестоподібні, діаметром 1,5-2,0 см, білі, жовтувато-білі та жовті з легко гофрованими пелюстками. Запилення квіток відбувається за допомогою комах (бджіл). Тому в насінництві просторова ізоляція від інших видів та сортів капусти повинна становити не менше 2000 м на відкритій місцевості та 800 м — на закритій. За сприятливих умов квітування капусти продовжується 12-20 діб.

Плід – багатосім’яний стручок. Стручки короткі і середньої довжини (6,0 – 8,5 см), переважно циліндричні, рідше приплюснуто-циліндричні, горбкуваті з коротким носиком.

6 причин, чому варто вживати цвітну капусту

Якщо ви дбаєте про свій раціон чи намагаєтесь схуднути, то не обійдетесь без вживання цвітної капусти. Здорово 24 розповідають, про переваги споживання цього продукту.

Користь цвітної капусти для здоров’я

Мало калорій, багато користі

Цвітна капуста дуже низькокалорійна, але містить багато вітамінів. Вона наситить організм такими поживними речовинами, як: вітаміни С, К, В6, калій, марганець, магній, фолієва кислота, фосфор.

Високий вміст клітковини

Цвітна капуста містить багато клітковини / Фото Unsplash

Головна перевага капусти – клітковина, яка входить до складу. Одна склянка капусти містить 3 грами клітковини. Саме ця кількість становить 10% від денної потреби людини. Клітковину дуже важливо додавати у раціон, адже вона є їжею для корисних бактерій у кишківнику. До того ж овочі, які містять багато цього корисного елементу, здатні зменшувати ризик серцево-судинних захворювань, раку та діабету.

Джерело антиоксидантів

Цвітну капусту цінують за високий вміст антиоксидантів, які в організмі виконують важливі функції: захищають клітини від шкідливих вільних радикалів та запалень. Поживні речовини входять у склад всіх хрестоцвітних овочів, але саме у цвітній капусті є глюкозинолати та ізотіоціанати – групи антиоксидантів, які здатні уповільнюють ріст ракових клітин.

Допоможе схуднути

Капуста допоможе схуднути / Фото Unsplash

У склянці капусти міститься всього 25 калорій, що дозволяє їсти її у великих кількостях. До того ж клітковина, якою багата капуста, уповільнює процес травлення, тому ви довше зможете почуватись ситими.

Високий вміст холіну

Багато людей страждають через дефіцит холіну, якого можна швидко позбутись завдяки капусті. Він виконує в організмі багато важливих функцій, зокрема відіграє важливу роль у підтримці цілісності клітинних мембран, синтезі ДНК та метаболізмі. Холін також причетний до синтезу нейромедіаторів, які необхідні для здорової нервової системи.

Капуста безпечна для всіх

Цвітна капуста належить до сімейства хрестоцвітних та підійде для всіх, у кого немає алергії. Проте варто пам’ятати про норми та не перебільшувати, адже надмірне споживання може викликати гіпотиреоз.