Сильно потію – що робити?

«Жахливо! Я дуже сильно потію і не розумію, що робити», – щоденно в вашій голові такі думки? Не засмучуйтеся: в цьому ви не самотні. Безліч людей на планеті страждають від того рясного потовиділення що навіть у холодну пору і на те є кілька причин, з якими можна і потрібно боротися.

Сильно потію – причини і способи позбавлення

Фахівці відзначають, що в цій області тіла активізує роботу сальних залоз наступне:

• стресові ситуації (як невеликі потрясіння у вигляді запізнень, так і стрес, викликаний життєвими труднощами);
• відсутність правильного режиму харчування, зловживання жирною, гострою або надмірно гарячої їжею;
• велика кількість алкоголю;
• несприятливі кліматичні умови.

Так, відтепер дотримуємося правильного раціону харчування: в мінімальних кількостях споживаємо кофеїн – і алкоголевмісні напої, геть відмовляємося від обідів в «МакДональдс» і мексиканському ресторані. Складно здійснити останнє? Тоді для початку скорочуємо відвідування таких місць до одного разу на два тижні.

Не забувайте, що особа починає потіти і того, що ви хвилюєтеся. Знаючи, що станеться неприємна для вас ситуація, навчитеся по-іншому сприймати її, не завдаючи шкоди власному здоров’ю.
Якщо всьому виною клімат, тоді умиваємо особа судинозвужувальними відварами трав (наприклад, корою дуба).

Дуже сильно потію вночі – що робити і в чому причина?

Так, всьому виною може бути наступне:

• висока температура повітря в квартирі;
• порушення кровообігу;
• серцеві хвороби;
• інфекційні та гормональні захворювання;
• стреси в особистому житті, так і на роботі в цілому;
• постільна білизна, створене з штучних матеріалів, що не забезпечують повітрообмін;
• вегето-судинна дистонія;
• цукровий діабет.

Варто відзначити, що найпоширенішою причиною рясного потовиділення ночами є невдале постільна білизна. Під ковдрою з синтетичних матеріалів кожна людина дуже сильно потіє. Мало того, воно навіть не здатне зігріти. Краще рішення: не економте на своєму здоров’ї та якості сну, купіть ковдру, постільну білизну з натуральних тканин.

Не зайве відзначити, що багато потіють в результаті ментальних проблем: стрес і перенапруження. Нам здається, що ми спимо і більше не думаємо про те, що трапилося, але наша підсвідомість не спить і все ще переживає. Що робити, так це зайнятися самоаналізом і допомогти самому собі дозволити стресову ситуацію.

Сильно пітніють руки – причини і шляхи позбавлення від проблеми

• порушення функціонування ендокринної системи;
• надлишок або нестача вітамінів;
• нервове виснаження;
• гіпертиріоз, цукровий діабет, вегето-судинна дистонія.

Для боротьби з пітними руками, а точніше долонями можна використовувати як традиційні, так і нетрадиційні способи лікування. До перших відносять уколи токсинів ботулізму, ліпосакцію прийом спеціальних таблеток, які має право призначати тільки лікар.

Народна медицина пропонує робити ванни з відварів чайного гриба або кори дуба (три столові ложки сушеної трави на 1 л води). Також можна застосувати нашатирний спирт: 1 столова ложка засобу на 1 л теплої води (2 рази в день близько 30 хвилин тримаємо руки в такому розчині).

Сильно пітніє голова – причини і лікування

• зайва вага;
• порушення роботи ендокринної системи;
• порушення роботи нервової системи;
• підвищений внутрішньочерепний тиск.

Від такого гіпергідрозу позбуваються за допомогою уколів ботоксу і симпатектомією (спеціальною операцією). Також не менш дієві народні методи: обполіскуємо шкіру голови відварами трав, що володіють в’яжучим ефектом (ромашка аптечна, шавлія, м’ята, меліса).

Про які хвороби свідчить надмірне потовиділення

Пітніти — це нормально, особливо коли довкола спекотно, ви тренуєтеся, швидко йдете або нервуєтеся. Потовиділення — це фізіологічний спосіб зниження температури тіла. Але буває таке, що людина надто сильно пітніє, навіть коли в цьому немає фізіологічної потреби. Це називається гіпергідроз, тобто дослівно — надлишок води. Інколи — просто не дуже комфортна фізіологічна особливість, інколи — симптом іншого захворювання. Давайте розбиратися, чому може постійно кидати в піт і що з цим робити.

Гіпергідроз може поширюватися на все тіло, а може на якусь частину: долоні, приміром, чи чоло. Якоїсь норми потовиділення не існує, і про гіпергідроз говорять, коли мокрі долоні чи сорочка стають на заваді спокою та буденним заняттям — коли вислизають інструменти чи кермо, доводиться упродовж дня переодягатися або кілька разів приймати душ. Найгірше в цьому випадку уникати соціально та фізично активного життя. Адже це може зумовити навіть депресивний розлад.

Неприємний запах не має бути наслідком гіпергідрозу. За потовиділення по всьому тілу відповідають інші залози — екринні, ніж ті, що виробляють піт зі специфічним запахом — апокринні. Тим не менше, якщо піт із себе регулярно не змивати, ще й їсти їжу, що сильно пахне, неприємний запах все ж буде.

Гіпергідроз може погіршити стан шкіри з екземою чи збільшити ризик запалення волосяних фолікулів. Саме тих місць, звідки волосина росте, і не лише на волосистій частині голови.

Гіпергідроз стоп у поєднанні зі шкарпетками і спортивним взуттям на весь день може спричинити грибкове ураження шкіри. Нижчі гриби обожнюють, коли тепло, волого і закрито з усіх боків.

Чому така прикрість стається? В залежності від причин, виділяють первинний гіпергідроз, коли це «просто особливість», зумовлена спадковістю чи надмірною активністю периферичної нервової системи на емоційні стимули, і вторинний, коли сильне потовиділення є наслідком стану чи захворювання.

Є центральна нервова система: головний і спинний мозок, а є периферична. Вона дбає про управління роботою внутрішніх органів в залежності від наших фізіологічних потреб, в тому числі контролює потовиділення. Тому нас і кидає то в жар, то в холодний піт, коли відчуваємо страх, гнів чи читаємо певні новини, що, власне, одне й те саме. У разі первинного гіпергідрозу периферична нервова система постійно запускає потовиділення — треба це чи ні.

У разі вторинного гіпергідрозу причиною сильного потовиділення може бути:

— низький рівень глюкози в крові;

— надмірно активна щитоподібна залоза;

— певні ліки, зокрема, деякі антидепресанти;

— стан під наркотиками чи абстинентний синдром;

Якщо ви зараз перелякалися через вічно мокру потилицю, хочемо заспокоїти: вторинний гіпергідроз починається раптово і поширюється на всі потові залози, а не на якусь ділянку.

Що можна зробити з гіпергідрозом?

По-перше, якщо це вторинний гіпергідроз то варто усунути його причину, якщо це можливо. Якщо причина ще не встановлена — розкажіть про проблему вашому сімейному лікарю.

Зокрема, радять лікувати тривожний розлад. Саме тривожність може активувати периферичну нервову систему і заганяти тіло в стан готовності до стресу, коли причини для цього немає. Нагадаємо, тривожний розлад — це тривалий стан неспокою, не прив’язаного до конкретної причини. Тривожний розлад лікують антидепресантами та/чи когнітивно-поведінковою терапією.

По-друге, спробувати зменшити потовиділення чи його наслідки:

— Уникати тригерів потовиділення.

— Користуватися антиперспірантом, а не дезодорантом — це різні речі. В ньому мають бути солі алюмінію. Якщо це подразнює шкіру, зволожуйте її косметичним молочком чи кремом.

— Носити просторий, нетісний одяг з натуральних тканин, а нейлону уникайте.

— Носити чорне чи біле — на ньому не видно, чи ви спітніли.

— Користуватися прокладками під пахви.

— Носити або бавовняні, або модні спортивні шкарпетки для відведення вологи.

Далі йдуть процедури, ліки та навіть операції. Призначати вам їх має лікар-дерматолог:

— Блокування ацетилхолінових рецепторів. Так потова залоза перестає сприймати сигнали нервової системи. Мінуси — шлунок та слинні залози також, а це недобре.

— Іонофорез. Дія електричним струмом на потові залози, щоб вони «затихли».

— Уколи ботоксу. Ботуліністичний токсин, А блокує рецептори ацетилхоліну — нейромедіатору, який каже потовим залозам виділяти піт чи м’язам — скорочуватися.

— Перерізання нервів периферичної нервової системи, що йдуть до потових залоз.

— Видалення чи руйнація потових залоз. Перелік процедур вражає. Чи потрібні вони — вирішувати лише вам та вашому лікарю. Хочемо лише порадити, що головне — позбутися причини недуги, а не поту. Якщо ж причину усунути не вдається — головне не переживати. Це фізіологія, вона не шкодить здоров’ю та не справляє поганого враження на інших, якщо вжити мінімальних заходів для усунення неприємному запаху.