Чому не дає плоди актинідія

Актинідія – розмноження, хвороби, посадка і догляд.

Актинідія хоч і поки що не користується великою популярністю серед вітчизняних садівників, проте з кожним роком знаходить все більше прихильників, які не можуть не звертати увагу на це привабливе екзотична рослина. По-перше, в його плодах знаходиться рекордна вміст вітаміну С, якого в десятки разів більше, ніж у лимоні або чорній смородині, по-друге, не можна не відзначити різноманітність смаків і ароматів у різних сорти актинідії, а також декоративність самої рослини.

Саме тому ми вирішили зібрати кілька рад про те, що ж являє собою рослина актинідія — розмноження, хвороби, посадка і догляд, а також інші нюанси про нього, для того щоб кожен садівник зміг успішно прикрасити свою ділянку новим екземпляром.

Як розмножується актинідія.

Це рослина дуже просто розмножувати, до того ж виростити і чоловічі і жіночі особини не складе труднощів, тому що підлогу і ознаки особин виду актинідії передається спадковим шляхом. Правда, це стосується тільки варіанти з вегетативним розмноженням, при насінному, у сіянців немає видимих статевих відмінностей, а ознаки сорту передаються не завжди. Однак безперечним плюсом насіннєвого розмноження є те, що при ньому рослини виростають більш міцними і витривалими. А от у питанні плодоношення краще дивитися на вегетативний спосіб, при якому перший урожай можна зібрати вже на 4-й рік, тоді як посадка насінням означає очікування не менше 7-ми років.

Найпростіший і надійний спосіб розмноження актинідій, це використання дугових відводків. Для того щоб процедура пройшла успішно потрібно вибрати досить розвинений втечу і пришпилити його верхівкою вниз до землі. Місце кріплення засипається ґрунтом і поливається, після цього втеча необхідно замульчувати перегноєм і тирсою. З приходом осені відводок відділяється від материнського рослини для пересадки.

А для того щоб розмножити актинідію якомога швидше необхідно звернути увагу на варіант живцювання. Він не тільки найшвидший, але дає багато саджанців. Проводити процедуру потрібно на початку літа, коли плоди починають активно розвиватися, а пагони змінюють зелений колір на бурий. Для розмноження потрібно зрізати метрові однорічні гілки і кінцями опустити їх у посудину з водою.

Після цього поділити пагони на кілька відрізків з нирками і міжвузлями і висадити в теплиці на попередньо зволожену грядку. Перед зимівлею їх краще вкривати сухим листям, щоб уникнути замерзання, а з приходом весни їх потрібно обережно викопати і пересадити на постійне місце в саду.

Посадка і догляд за рослиною.

Актинідію краще висаджувати на початку весни або в осінній період. Відразу потрібно враховувати, що це багаторічна рослина, яка буде жити на відведеному йому місці кілька десятків років, тому попередній вибір місця має бути продуманим. Незважаючи на те, що актинідія досить добре переносить тінь, краще плодоносити вона буде все ж на сонці, тому ідеальне місце для неї буде добре освітлену ділянку, але з притіненням під час післяполудневого спеки.

Не потрібно висаджувати ліану поряд з яблунею і глинистий або лужний ґрунт. Ця рослина любить пухку, добре дренованому і вологий грунт. Також актинідію краще висаджувати на відносному ґрунтовому узвишші, щоб уникнути скупчення вологи та гниття коренів. Обов’язково потрібно передбачити опору – це може бути стіна будинку або паркан.

Догляд за актинидией передбачає регулярну прополку і полив. Не можна забувати робити обрізання і підгодівлі. При хворобах або атаці шкідників актинідія буде мати потребу в лікуванні. Незалежно від вибору сорту рослини різниці в догляді за ним немає. Полив краще проводити обприскуванням, в жаркий час процедура потрібно двічі на день, в ранкові і вечірні години. Якщо грунт буде сухим, рослина може почати втрачати листя, тому щотижня потрібно проводити рясне зволоження ґрунту навколо ліани. Також вітається часте неглибоке розпушування грунту та видалення бур’янів. Для стимуляції росту молодих пагонів, підвищення зимостійкості та урожайності краще використовувати мінеральні добрива в якості підгодівлі.

Хвороби та шкідники.

Одним з незаперечних переваг актинідії є її відносна стійкість до захворювань і шкідників. Якщо забезпечити рослині хороший догляд, то можна на довгі роки вберегти його від неприємних загроз. Особливо варто вжити заходів для того, щоб не дати піддатися ліанах впливу борошнистої роси та інших грибкових інфекцій, які можуть бути чреваті появою плям на листі. Для цього потрібно регулярно видаляти засохлі і пошкоджені плоди та гілки.

З шкідників найбільш небезпечними для актинідії є жуки-листоїди, вони можуть виїдати набряклі нирки і залишати личинки які пошкоджують згодом м’якоть листя для того, щоб уникнути цього, необхідно навесні обробляти бордоської рідиною і полупроцентным розчином кальцинованої соди.

Можливо вам також сподобається:

Актинідія: вирощування

Актинідія — витка ліана, яка характеризується високою продуктивністю, морозо- та зимостійкістю, стійкістю до шкідників та хвороб в умовах інтродукції. Це цінна ягідна культура, плоди якої дуже смачні і ароматні, мають лікувально-профілактичне значення та дієтичні властивості. Завдяки високому вмісту біологічно активних речовин, зокрема вітаміну С і специфічного ензиму, що діє на організм людини аналогічно ферменту папаїну, плоди стимулюють розщеплення та засвоєння білків в організмі людини.

Сорти актинідії селекції НБС вирізняються великою різноманітністю біологічних та господарських особливостей. Їм властива щорічна висока урожайність — в середньому 20-30 кг плодів з ліани, а за умов вирощування рослин на двоплощинних опорах — 50-70 кг. Середня маса плоду коливається від 6-8 г до 16-25 г. Попри всі переваги даної культури актинідію вирощують в основному на присадибних ділянках і здебільшого з порушенням технології.

Умови для посадки актинідії

Актинідія віддає перевагу родючим ґрунтам легкого механічного складу зі слабокислою реакцією ґрунтового розчину (рН 5,0-6,3). Це світлолюбні рослини, які природно зростають на галявинах та в кедрово-широколистяних і гірських ялиново-ялицевих лісах. Найпридатніші умови для їх зростання — добре освітлені упродовж 5-8 годин місця.

Відео: «Актинідія аргута: Хмара цілющих плодів!» Розповідає Надія СКРИПЧЕНКО, старший науковий співробітник відділу акліматизації плодових рослин Національного ботанічного саду ім.М.М.Гришка НАН України, кандидат біологічних наук:

Актинідія— це рослина вологого клімату, тому в Правобережному Лісостепу України необхідною умовою успішного вирощування актинідії є полив рослин (особливо у період засухи). Водночас, надмірне зволоження ґрунту дуже небезпечне для актинідії — воно викликає призупинення росту рослин і призводить до їх загибелі.

Актинідія — аутоінтолерантна культура, тобто її не рекомендується висаджувати на тому місці, де попередньо зростала актинідія. Кращими попередниками її є смородина та липа. Відмічено пригнічення сіянців актинідії поряд з яблунею. Висаджувати рослини актинідії на постійне місце зростання можна як навесні до початку розпускання бруньок (в кінці березня — на початку квітня), так і восени (ІІІ декади жовтня), але не пізніше ніж за 2-3 тижні до перших заморозків. Або протягом всього вегетаційного періоду контейнерів.

⌂ Фото: Плоди актинідії схожі на ківі

Як посадити актинідію

Підготовку ґрунту для посадки актинідії з обов’язковим внесенням органічних та мінеральних добрив, здійснюють заздалегідь — за умов осінньої посадки посадкові ями готують за два-три тижні до посадки. Основна маса коренів рослин знаходиться в поверхневому шарі ґрунту. Враховуючи це, посадкові ями копають на глибину 50-60 см з діаметром 50-60 см, заправляють підготовленою сумішшю дернового і листяного ґрунту, органічними й мінеральними добривами.

Щоб правильно посадити актинідію, до посадкової ями вносять 10-12 кг перепрілого гною чи компосту, змішаного з верхнім родючим шаром ґрунту (150-200 г суперфосфату та 200-250г калійної солі). На важких ґрунтах обов’язковими е закладка дренажного шару і поліпшення ґрунту за рахунок внесення піску і торфу. На постійне місце рослини актинідії висаджують у 2-3-річному віці (висота саджанців 50-70 см). Однорічні саджанці непридатні для посадки на постійне місце зростання, їх необхідно доростити в парнику чи контейнерах упродовж 1-2 років і лише після цього переносити в ґрунт. Під час посадки кореневу шийку саджанців заглиблюють на 5-6 см порівняно з висотою посадки рослин у парнику чи шкілці.

Відео: «Актинідія Київська Крупноплідна. Найбільші плоди!» Розповідає Надія Скрипченко:

У період плодоношення вегетативно розмножені рослини вступають на 2-3 рік після посадки. Актинідія — це дводомна рослина, тому для забезпечення запилення жіночих рослин на ділянках необхідно висаджувати рослини—запилювачі у співвідношенні 1:5-1:8 (на 5-8 жіночих висаджують одну чоловічу рослину). Оскільки чоловічі рослини вирізняються інтенсивнішим ростом пагонів, то їх бажано висаджувати окремо чи на більшій відстані від жіночих рослин.

Як вирощувати актинідію на шпалері

Актинідія — це ліана, тому рослинам необхідні опори. Для встановлення опори із стовпів з 4 рядами дроту 3-4 мм, перша лінія якого прокладається на висоті 50-60 см над поверхнею ґрунту, а решта — на рівних відстанях одна від одної. Висота шпалер повинна бути не меншою 2-х м. Великої шкоди рослинам актинідії завдають домашні коти, які обгризають молоді пагони. Тому в перші роки після посадки рослини доцільно обгородити металевою сіткою.

Оскільки коренева система актинідії поверхнева, то розпушування ґрунту та внесення добрив проводять на глибину 10-12 см. Для ефективного використання вологи пристовбурну зону рослин актинідії мульчують листям, травою, тирсою, торфом, перегноєм. Мульча може бути короткочасного використання — упродовж одного сезону чи багаторічного — протягом кількох років. За короткочасного використання рослини мульчують відразу ж після посадки саджанців (товщина шару 3-5 см).

Під час літнього рихлення, прополювання та перекопування восени мульча змішується з ґрунтом. 3а умови багаторічного використання мульчуючі матеріали застилають шаром 10-12 см і під час літніх прополювань прагнуть його максимально зберегти. Така мульча, на відміну від тимчасової, слугує ще й для захисту кореневої системи рослин взимку. Негативно рослини актинідії реагують на надмірну сухість повітря.

За умов дефіциту вологості актинідія призупиняє ріст пагонів, її листки грубішають, покриваються бурими плямами і скручуються — спостерігається так званий фізіологічний опік листя. 3 метою запобігання цього в посушливі жаркі дні рекомендується проводити обприскування рослин водою вранці чи ввечері.

Як правильно обрізати актинідію

Важливим агротехнічним прийомом по догляду за рослинами актинідії є обрізування, щорічне видалення або вкорочення частини однорічних та більш старих пагонів з метою регулювання росту та плодоношення як всієї рослини, так і окремих її частин.

⌂ Фото: Цвіт актинідії

Обрізування рослин актинідії доповнюється зеленими операціями:

  • обламування пагонів, які загущують крону,
  • прищипування верхівок (пінцирування) інтенсивно ростучих пагонів.

Слово «обламування» вказує на те, що ці операції доцільно проводити в той час, коли ніжні молоді пагони актинідії легко обламуються, а невеликі ранки добре заживають. Цей агрозахід сприяє кращому використанню рослинами умов середовища, з допомогою цього усувають зайве загущення пагонів і затінення листя, контролюють приріст пагонів відповідно до закладеного врожаю на окремій рослині, відбирають і формують молоді пагони для заміщення.

Під час обрізування важливо знімати всі обв’язки, оскільки пагони рослин постійно потовщуються, перетягуються і дуже легко обламуються. По закінченні обрізування чи навесні до початку розпускання бруньок всі пагони, що залишилися, знову підв’язують до дроту горизонтально чи під нахилом (сухе підв’язування).

Багаторічні спостереження за рослинами актинідії свідчать, що на пагонах, які розташовані під гострим кутом чи паралельно до поверхні ґрунту, розпускається значно більша кількість бруньок (де відповідно формується більше плодоносних пагонів), тоді як на вертикальних здебільшого розвиваються 1-2 сильнорослі вегетативні чи змішані пагони з верхніх бруньок. Це пов’язано з явищем полярності, яке властиве як актинідії, так і винограду. В період інтенсивного росту рослин доводиться також підв’язувати пагони поточного року, запобігаючи їх обламуванню вітром.

Спеціально для «СонцеСаду» матеріал підготувала Скрипченко Надія Василівна, кандидат біологічних наук, Національний ботанічний сад ім.М.М.Гришка

Відео «Актинідія ПУРПУРОВА. Урожайність зашкалює!». Розповідає Надія СКРИПЧЕНКО: