На АЗС дорожчає газ: чому пальне у дефіциті та чого чекати далі

Протягом жовтня вартість автогазу на АЗС стрімко зростала. Чому це пальне дорожчає, чи зберігаються цінові ризики та за яких умов переобладнання авто на газ вже буде невигідним, з’ясовував “Ми – Україна”.

Ціни на пальне зросли, на автогаз – найбільше

Протягом жовтня вартість пального на українських АЗС підвищувалася. Проте якщо зростання цін бензинів та дизелю можна рахувати копійками, то автогазу – вже гривнями. За даними консалтингової групи “А – 95” за жовтень середні ціни:

• бензину А-95 підвищилися на 40 коп.;
• бензину А-95+ підвищилися на 29 коп.;
• дизпального підвищилися на 58 коп.;
• автогазу підвищилися на 2,44 грн.

На початку листопада ціна на скраплений газ вже тестує ціну 30 грн/л. І графік роздрібної стрімко пішов вгору з другої половини жовтня.

“Насправді, на зовнішньому ринку газ подорожчав десь на 1,5-2 грн/л ще у другій половині вересня, а в Україні тенденція відіграла лише частково через слабкі продажі і ритмічні постачання газу, закупленого раніше по нижчим цінами. Ситуацію суттєво пришвидшили внутрішні фактори”, – пояснює аналітик консалтингової компанії “А-95” Артем Куюн.

Дві причини, які штовхають вартість автогазу: боротьба із пальним російського походження та проблеми із логістикою через черги на кордоні.

Нові вимоги до розмитнення пального

17 жовтня набрали чинності зміни до Митного кодексу про митні формальності при оформленні товарів з кодами УКТ ЗЕД 2709, 2710, 2711, 3102, 3103, 3104, 3105, 3901. Тобто при оформленні нафти, нафтопродуктів, добрив та полімерів етилену.

Незалежно від країни відправлення, переміщаючи їх через український кордон, у митній декларації треба вказувати назву країни походження товару та дані щодо сертифікату про походження товару. Митникам також треба в паперовій чи електронній формі надавати документи, які підтверджують:

Це зміни, які застосували на час воєнного стану, продовжують кампанію проти пального російського походження. Зокрема у травні цього року Кабмін додав до переліку заборонених до ввезення в Україну товарів пальне російського походження. На той момент експерти ринку пального вже били на сполох, і вказували що серед імпортних нафтопродуктів найбільше питань відносно походження є саме до скрапленого газу.

До 24 лютого 2022 р. росія та білорусь забезпечували майже дві третини імпорту автогазу. Після повномасштабної агресії наче відбулася диверсифікація. Але скоріше косметична, ніж реальна.

“Нашу стурбованість викликають постачання так званих сумішей скрапленого газу з Латвії, Литви та Польщі, які є потужними отримувачами LPG з рф. Зокрема в Україну через країни Балтії продовжує імпортуватись начебто казахстанський газ, який виробляється на переробному заводі в Оренбурзі (рф), проте має документ про походження з Республіки Казахстан”, – сигналізували наприкінці літа у Нафтогазовій асоціації України.

Результати постачань у жовтні та неможливість низки постачальників підтвердити походження газу підтвердили, що стурбованість даремною не була. За даними видання enkorr, у другій половині минулого місяця обсяг та структура імпорту скрапленого газу змінилася через неможливість показати ланцюг постачань.

Перша десятка відправників скрапленого газу в Україну та обсяги постачань у жовтні (тис. тонн)

“Зараз стали більш жорсткими вимоги до чіткого визначення країни походження партій скрапленого газу, – каже експерт з енергетики Геннадій Рябцев, – Якщо раніше допускалося визначення, як невстановлене джерело чи невстановлена країна походження, то тепер для всіх партій треба підтверджувати, що вони не вироблені з російської нафти або державою походження не є рф. Потрібно було змінювати методики, узгоджувати нові документи, відпрацьовувати відповідну процедуру. Оскільки, на жаль, з рф манівцями в Україну надходила значна частка скрапленого газу, у нас і відбулося таке здороження. Виник ситуативний дефіцит, тому маємо те, що маємо. До того ж розпочався опалювальний сезон, і скраплений газ пропан-бутан використовується не лише автомобілістами, але й котельними. Це зменшило обсяг ресурсу на ринку. А за відсутності російського та білоруського ресурсу й виникли проблеми”.

Черги на кордоні

Артем Куюн пояснює, що сумнівний газ йшов у більшості своїй автотранспортом. Американський та європейський – залізницею. На тлі здешевлення російського газу у Східній Європі та збільшення постачань підозрілого LPG в Україну, залізничні постачання програвали автомобільним.

“Компанії, які у березні-вересні 2022 р. розробляли дороговартісні залізничні маршрути доставки неросійського газу, були вимушені повертати з оренди незатребувані вагони власникам, відмовлятися від заброньованих графіків перевезення”, – каже Куюн.

Але в результаті нових митних правил, постачальники почали шукати в Європі неросійський газ, та ще й інший спосіб постачання. Бо в жовтні вантажівки по 10-14 днів стояли і продовжують стояти у чергах на кордоні. На затримки вплинули: сезонний фактор – велика кількість зерновозів, обстріли агресором – митниця закривала зокрема пункт пропуску “Орлівка -Ісакча”, через що збільшувалося навантаження на інші КПП. Також були несправності вагового комплексу в “Ягодині”.

Нині в Польщі перевізники взагалі анонсують страйк до початку січня. Гуманітарні та військові вантажі, автобуси та приватний транспорт не збираються зупиняти, а от рух вантажівок майже всіма пунктами пропуску на кордоні із Польщею хочуть перекрити. Вимагають, зокрема, повернути дозвільну систему для українських перевізників, яку скасували після початку повномасштабного вторгнення, посилити для іноземних перевізників вимоги Європейської конференції міністрів транспорту, ввести в Є-черзі в Україні окрему чергу для автівок на єврономерах, отримати доступ до вітчизняної системи “Шлях”.

Страйк спочатку анонсували на 3 листопада, потім перенесли на 6 листопада. Нині за страйкарями намагаються домовитися, але і без того важкий пропуск вантажівок через західні кордони на КПП із Польщею може геть зупинитися.

“Коли автомобільний транспорт застряг у довжелезних чергах на виїзд, усі кинулися шукати залізничні партії. Але відновлення інфраструктурних можливостей, які довелося кинути під тиском російського газу, відбувається нешвидко. Я навіть не хочу думати що буде, якщо поляки реально перекрить переходи, – пояснює Куюн, – Так само з митницею. Багато ресурсів газу у Польщі та Балтиці не змогли задовільнити новим вимогам української митниці і розвіяти підозри у російському походженні. Усі кинулися шукати неросійський ресурс, але його пропозиції виявилися невеликими”.

Експерт каже, що “псевдоказахський” газ в результати митних вимог вже не надходить і прийшло розуміння того, що треба будувати нову систему постачань автогазу. Поки цей процес йде, ми спостерігаємо стрибок.

Чи настане зневіра у ГБО?

Україна ще до повномасштабного вторгнення була у топ-5 світових споживачів LPG. За оцінками Pro-Consulting, 82% внутрішнього споживання цього виду пального припадає на автомобільний сектор (12% – аграрка, 4% – промисловість, 2% – побутові споживачі). І цікавість до переобладнання автівок – встановлення газобалонного обладнання тільки зростала. Зокрема у червні цього року українці зареєстрували переобладнання 5,8 тис. автівок.

“Це — на 5,5% більше, ніж у травні-2023 та на 87,1% більше, ніж у червні-2022. Активність з переведення автомобілів для роботи на газу суттєво зросла: такий місячний показник востаннє був зафіксований у липні 2021 року. Це може бути реакцією на підвищення цін на пальне”, – фіксують в Інституті досліджень авторинку.

Є кілька співвідношень вартості скрапленого газу до бензину, на яких тримається та за яких розвивається ринок. Це, як пояснює Рябцев, визначається переробкою: скраплений газ завжди буде дешевшим за бензин чи ДП, бо його виробництво коштує менше.

“Співвідношення 50% гарантувало окупність малого комерційного транспорту (його переобладнання на ГБО, – авт.) менше ніж за рік і подальше нарощування ринку. Щоб переобладнання авто було рентабельним, скраплений газ має коштувати не більше, ніж 65% від вартості бензину. Тоді ГБО можна окупити, але ринок вже не буди розвиватися далі. Він буде у тому стані, якій зафіксується і визначатися з наявністю ресурсу. Якщо скраплений газ буде коштувати 75% і більше від вартості високооктанового бензину, окупність обладнання під великим питанням. За умови, що таке співвідношення буде триматися більше року, ринок буде досить швидко скорочуватися”, – констатує Рябцев.

Зараз цінове співвідношення не є критичним, і ціни на автогаз не дотягують до 60% від цін на бензин А-95. Лишається ймовірність його подальшого здороження, поки не вирішиться проблема із дефіцитом та пошуком дозволених джерел ресурсу протягом кількох тижнів. Але є сумніви, що скрапленого газу неросійського походження вистачить усім охочим, тому ринок може зменшитися.

“Кількість авто з ГБО зростала непропорційно швидко відносно збільшення постачань газу, – зазначає Рябцев, – Ми вказували, що треба шукати не російські джерела. Бо якщо припиняться російські та білоруські постачання, буде суттєва нестача, зростання цін, зневіра в цьому ринку та скорочення його обсягів. Причому суттєве, ринок може скоротитися наполовину. Те, що відбулося, підтвердило наші побоювання. Зараз можна розраховувати тільки на половину від того ресурсу, який постачався раніше”.

Експерт каже, що поки пригальмувало скорочення ринку те, що знизилося споживання. Здебільшого у східних та південних регіонах, де споживачів скрапленого газу було найбільше.

“Але все одно є нестача. І навряд чи український ринок зможе в найближчі роки забезпечити потребу у цьому ресурсі”, – прогнозує Рябцев.