§ 36. Персько-грецькі війни

Наприкінці VI століття до нашої ери Персія була могутньою й впливовою військовою державою. До володінь перського царя Дарія І належали території в Європі, Азії, Африці. Проте він прагнув захопити нові землі. Завоювання Еллади видавалося йому легкою справою, адже вона складалася із розрізнених міст-держав, які часто ворогували між собою. Приводом до персько-грецьких війн стали події у грецькому місті Мілет. Його правитель очолив повстання проти персів, яке завершилося поразкою. Мілет був захоплений і пограбований персами.

Надалі персам вдалося підкорити грецькі міста в Малій Азії. Вони встановили контроль над протоками Босфор і Дарданелли. Ці протоки були важливими для греків. Через них пролягав шлях до Чорного моря, де знаходилося чимало грецьких колоній. Перси розуміли, що греки захочуть відвоювати втрачене, тому діяли навипередки. Військо Дарія І рушило в Балканську Грецію.

490 року до нашої ери перські кораблі перепливли Егейське море й висадилися на Марафонській долині поблизу Афін. За чисельністю військо афінян поступалося перському. Проте хоробрості й сили їм додавала думка, що вони боронять Батьківщину і життя рідних. У нерівному бою афіняни перемогли персів та захопили кілька ворожих кораблів. Дарій І та його оточення врятувалися втечею.

• 1. Чому перський цар Дарій І вирішив захопити Елладу?
• 2. Що спонукало персів вирушити до Балканської Греції?
• 3. Коли відбулася Марафонська битва? Які її результати?

Острів цікавинок

Чи знаєте ви, що одним із видів спортивного бігу є марафонський біг? Це спортивне змагання проводять на згадку про подвиг афінського воїна, який подолав відстань в 42 кілометри, щоб повідомити афінянам про перемогу над персами. У 490 р. до нашої ери афіняни перемогли у нерівному бою перське військо. Битва відбувалася на Марафонській долині. Щоб донести радісну звістку мешканцям міста, один з воїнів пробіг відстань до Афін без відпочинку. Він забіг у місто зі словами «Радійте, афіняни, ми перемогли!» і впав мертвим від перевтоми. Уперше змагання з марафонського бігу відбулися у 1896 році на Олімпійських іграх. Оскільки на змаганнях довжина дистанції час від часу змінювалася, у 1921 році Міжнародна федерація легкої атлетики затвердила довжину — 42 кілометри 195 метрів.

• 1. Світовий рекорд серед жінок у змішаному забігу (2:14.04) був встановлений Бріджід Косгей з Кенії 13 жовтня 2019 на Чиказькому марафоні (зображена на фото). За допомогою інтернет-ресурсів дослідіть рекорди з марафонського бігу серед спортсменів і спортсменок.
• 2. Висловіть припущення, які із сучасних винаходів врятували би життя афінського воїна.

2. Вторгнення персів у Середню Грецію

Минуло десять років, і в 480 році до нашої ери перси знову рушили на Грецію. Військо очолював перський правитель Ксеркс, син Дарія І. Під навалою ворога не вистояла Північна Греція. Щоб потрапити в Середню Грецію, персам потрібно було пройти крізь вузький прохід у горах — Фермопільську ущелину. Тут загарбників зустріло грецьке військо. Міста-держави Греції забули про вчорашні чвари та суперництво й об’єдналися, щоб захистити рідну землю.

Кілька днів елліни тримали оборону Фермопільської ущелини. Але серед греків знайшовся зрадник. Місцевий пастух за винагороду показав персам обхідну стежку через гори. Дізнавшись про це, цар Спарти Леонід наказав грецьким воїнам відступити, чим врятував їм життя. Оборону перед численним перським військом мужньо тримали лише триста спартанців та цар Леонід. Усі вони загинули, але їхній подвиг увійшов в історію як приклад самопожертви заради Батьківщини.

Перське військо увійшло в Середню Грецію і рушило в напрямку Афін. Усі афінські чоловіки, здатні носити зброю, масово вступали до лав армії та флоту. Натомість жінок, дітей, літніх людей і рабів перевезли на острів Саламін, що поблизу Аттики. За наказом Ксеркса місто Афіни було розграбовано й спалено. З болем у серці спостерігали афіняни, як вогонь знищував рідне місто, й нічого не могли вдіяти.

• 1. Коли перси вдруге напали на Грецію?
• 2. Чому битву 300 спартанців з персами називають подвигом?
• 3. Які були дії мешканців Афін перед загрозою перської навали?

З джерела мудрості

Кліо захоплюється лаконічними висловлюваннями спартанців. Проаналізуйте висловлювання царя Леоніда напередодні битви у Фермопільській ущелині. Про які риси характеру вони свідчать? Назустріч 200-тисячній армії Ксеркса Леонід вирушив з 300 спартанцями. Ефори йому радили взяти хоча б тисячу воїнів. Леонід відповів: «Щоб перемогти — і тисячі мало, щоб померти — досить і трьохсот».

Ксеркс відправив до Фермопіл посланця зі словами: «Склади зброю». Леонід відповів: «Прийди, візьми». Посланець сказав: «Божевільний, наші стріли затьмарять сонце». Леонід відповів: «Тим краще, ми будемо битися в тіні».

• Скористайтеся програмою для розпізнавання фото на своєму пристрої та знайдіть інформацію про пам’ятник. Дізнайтеся, кому він присвячений та де розташований.

Галявина творчості

Кліо вразив подвиг 300 спартанців. Вона дізналася, що в українській історії є схожі героїчні сторінки. Об’єднайтеся у групи. За допомогою інтернет-ресурсів дослідіть, чому з подвигом трьохсот спартанців порівнюють бій під Крутами (залізнична станція поблизу Києва) 1918 року, оборону Донецького аеропорту у 2014-2015 роках. Складіть фотоколаж, присвячений цим подіям. Підпишіть світлини. Результати роботи представте у класі.

3. Завершення персько-грецьких війн

Не зумівши зупинити персів на суходолі, греки підготували флот для відсічі на морі. Вони стягнули кораблі в Саламінську протоку — між островом Саламін й Аттикою. Це був продуманий хід, адже греки добре знали мілини і підводні скелі в протоці. Грецькі кораблі називалися трієри. Порівняно з перськими суднами, вони були невеликими, зате легкими й рухливими. Тож коли перські кораблі вступили в бій, то не змогли ухилитися від атак трієрів. Вони розбивалися об підводні камені, один об одного, сідали на мілину. Перський правитель із залишками флоту поспішив залишити Грецію.

Близько 50-ти тисяч перських піхотинців залишилися в Середній Греції. Тож в 479 році до нашої ери перське і грецьке військо зійшлися в бою поблизу міста Платеї. Бій був тривалим, але греки вигнали ворога зі своєї країни. Греко-перські війни тривали ще тридцять років. Міста-держави Греції уклали союз, щоб спільно воювати. Невдовзі лідером у цьому союзі стали Афіни. Об’єднаний грецький флот успішно воював проти персів біля узбережжя Малої Азії. Хоча й перси неодноразово успішно атакували греків. Супротивники були сильними.

Оскільки битви відбувалися з перемінним успіхом, було вирішено укласти мир. За його умовами, перський правитель визнав незалежність грецьких міст. Перські судна не могли в’їжджати в Егейське море. Так завершилися персько-грецькі війни, які тривали упродовж 500—449 років до нашої ери. Греки довели, що в боротьбі за Батьківщину вони здатні подолати навіть найгрізнішого ворога.

• 1. Що сприяло перемозі греків у Саламінській битві?
• 2. Коли відбулася битва біля міста Платеї?
• 3. Які результати-персько-грецьких війн?

Острів цікавинок

Чи знаєте ви, що трієра отримала свою назву через розміщення гребців у три ряди з обох бортів корабля? Весла, ймовірно, розташовувалися одне над одним у шаховому порядку. Однією трієрою управляло 180 гребців. Довжина корпусу складала 30-40 метрів, а ширина — від 4 до 6 метрів. Під час бою трієра розвивала швидкість до 8-ми морських вузлів (1 вузол=1,852 км/год. Під час походу використовували один ряд весел. За попутного вітру напинали вітрила. Швидкість у поході складала 4-5 вузлів. Основним тактичним прийомом трієри був таран, який здійснювали носом корабля.

Макет грецької трієри

1. Обчисліть площу трієри, припустивши, що вона мала прямокутну форму.

2. Визначте в км/год, яку максимальну швидкість розвивала трієра під час бою.

Опис подій греко-перських воєн та їх наслідків

У греко-перських війнах відбилося бажання держави Ахеменідів завоювати грецькі міста-держави. Зупинена перська експансія привела до перерозподілу сил на континенті і заклала напрямок світового розвитку.

Після півстолітнього конфлікту Стародавня Греція увійшла у вищий період свого розквіту, а Персія перестала представляти для неї загрозу.

Загальне становище і причини війни

Попри те, що ці війни почалися в 499 року до нашої ери, ще 2 століття тому грецькі поліси, розташовані в Малій Азії, відчували загрозу зі сходу. Маючи в своєму розпорядженні невичерпними ресурсами і величезною армією, Персія прагнула розширити свої території з метою захоплення світового панування.

Це і стало причиною початку ними військових дій. Захоплюючи Грецькі території Малої Азії, Персія встановлювала там своїх правителів. Це були Тирани, які гнобили місцеве населення.

Такий стан справ не влаштовувало грецьке суспільство. Першими підняли повстання жителі Мілета. Ряд міст, в тому числі і Афіни, підтримали повсталих, виділивши на боротьбу більш як 2 десятків кораблів. Спочатку грекам супроводжував успіх. Однак потужне перське військо зуміло переломити хід війни. В результаті грецький флот був розгромлений, Мілет захоплений, а його жителі звернені в рабство.

Воєнні дії

Після падіння Мілета перський цар Дарій I прийняв рішення почати бойові дії з метою повного захоплення грецької території. В результаті відбувся ряд битв:

Військові дії закінчилися укладенням миру, підписання якого відбулося в 449 році до н. е.

Марафонська Битва

Маючи в своєму розпорядженні кінноту, перське військо висадилося недалеко від поселення Марафон. Чисельність армії Дарія I становила 20 тис осіб. Проти нього вийшли афінські збройні сили в значно меншій кількості. У них налічувалося 12 тис.воїнів. Командував ними молодий, але талановитий стратег Мільтіад молодший.

Щоб не потрапити під обстріл лучників, на самому початку битви Мільтіад віддав наказ, не втрачаючи часу, кинутися в атаку. Рух афінян був настільки стрімким, що перські воїни почали тікати. В результаті греки здобули перемогу. При цьому втрати сторін склали:

Результат битви мав величезне моральне значення для греків. Фактично проти великої держави билися одні Афіни. Спартанські сили не встигли підійти. Звичайно, вирішальним фактором були талановиті дії полководця Мільтіада.

Битва при Фермопілах

Незабаром після Марафонської поразки цар Дарій I помер. Тепер це місце зайняв його син Ксеркс, який почав підготовку чергового наступу на Грецію. Дізнавшись про підготовлюваний Перському поході, Греція захвилювалася. У 480 році до н.е. зібрався Конгрес грецьких міст, на якому обговорювалося основне питання про протистояння навалі ворога.

На ньому було прийнято рішення затримати армію Ксеркса у Фермопільській ущелині. На карті, видно, наскільки це було вузьке місце, ідеальне для ведення оборони. Таку ідею підтримали тільки третина міст, проте серед них була і войовнича Спарта. У цьому місці існувала можливість невеликими силами утримувати переважаючі сили противника.

За різними джерелами з існуючих доповідей про Фермопільську битву чисельність армії супротивників була наступною:

Протягом 2 днів тривала битва. Вузькість місця нівелювала масштабну перевагу персів, ось чому їхні сили не могли пройти крізь прохід. Тільки зрада місцевого жителя, який вказав обхідний шлях, дозволило персам зайти захисникам в тил.

Побоюючись оточення, основні Грецькі сили були змушені відійти. На місці залишився тільки спартанський цар Леонід з кількома сотнями воїнів. Ці люди проявили справжній патріотизм, захищаючи свою територію. Після нетривалого бою всі вони загинули.

Розгром перського флоту

Після перемоги під Термопілами Ксеркс направив на греків весь свій могутній флот. Грецькі міста теж мали кораблі, але в набагато меншій кількості. Побудовані вони були тільки завдяки стратегу Фемістоклу, який бачив в ньому опору для захисту від ворога.

Головним командувачем об’єднаного грецького флоту був призначений спартанець Еврібіад. Чисельність перських кораблів була настільки велика, що греки побоювалися вступати з ними в бій. Тільки ораторські якості Фемістокла дозволили грекам зважитися на цей крок.

Під час битви розігрався шторм, який погубив безліч перських кораблів. Однак невелика чисельність грецьких суден не дозволила поставити переможну крапку в цій морській битві. В результаті грекам довелося відійти.

Рушила слідом перська армія увійшла в місто Афіни і повністю спалила його. Через деякий час перед грецькими збройними силами виникла небезпека оточення. У цих умови вони зважилися на чергову морську битву. Відбулося воно при Саламатині в 480 році до н.е. На цей раз вже греки мали перевагу в морських силах і змогли перемогти перський флот.

Доленосна перемога при Платеях

Для подальшого ведення війни Ксеркс поставив замість себе полководця Мардонія, який з військами розташувався в Беотії. Перед греками постало питання про проведення вирішальної битви у війні. Очолив об’єднані Грецькі сили спартанський цар Павсаній, з якими він виступив у Біотію.

Перший час проходило тактичне маневрування військ. Нарешті, в 479 році до н.е. відбулася головна битва в греко-Перській війні. Саме його результат вирішив долю всієї військової компанії. В ході битви Мардоній був убитий. Перси, які втратили командира, не змогли організувати свої сили і втекли. На цьому загроза чергової навали персів зникла. Всі міста Малої Азії були звільнені від перського терору.

Укладення миру

Починаючи з 479 року до н.е., перські війська більше в Європі не з’являлися. Хоча ще протягом 3 десятиліть на території Азії проходили військові зіткнення, але вирішального значення вони вже не мали.

Нарешті, в 449 до н.е. відбулося підписання мирного договору. Сталося це в місті Сузи, куди прибула Афінська делегація. Її главою був призначений Каллій, тому і угоду було названо «Каллієв мир».

Його умови містили наступні пункти:

• Відбулося розмежування сфер впливу між греками і персами. З південно-західного боку кордон пройшов уздовж узбережжя Малої Азії, а на півночі перед входом в Чорне море.
• Перський флот не повинен був входити в Егейське море.
• Сухопутний кордон по території Малої Азії проходив на відстані 90 км від моря.
• Персія визнавала незалежність міст Малої Азії. При цьому вони фактично йшли в підпорядкування до Афін.
• Греки зобов’язувалися не вторгатися на територію Персі.

Укладений мирний договір виявився міцним, тому дату 449 рік до н.е. можна вважати закінченням минулих воєн.

Історичне значення

Війни, що закінчилися, мали для історії певні наслідки. Полягали вони в наступному:

• Афіни стали головним полісом у Стародавній Греції. Цього не хотіла визнавати тільки Спарта, через що між містами часом виникали конфлікти.
• Перси більше не загрожували регіону, і греки перетворилися на повноправних його господарів.

Здобута перемога була досягнута завдяки єдності міст Греції, хоча і досить хиткому. У майбутньому його не вистачило для чинення опору агресивній Македонії.

Якби в цих війнах перемогу здобули перси, то історія повністю змінила свій шлях розвитку. Можливо, в майбутньому не відбулося б розквіту Римської імперії, і розвиток європейських держав пішло зовсім в іншому напрямку.