Путівник по Еквадору: що подивитись, корисні поради

Еквадор, найменша держава, розташована в Південній Америці. Своєю назвою країна зобов’язана екватору, який перетинає її у північній частині. Однак мініатюрність Еквадору не завадила йому стати однією з найцікавіших країн континенту. Саме сюди, 5 століть тому, поспішали авантюристи та шукачі пригод, сподіваючись знайти Ельдорадо, країну, в якій золото лежить на вулицях, а діти грають не камінчиками, а злитками та самоцвітами. Сьогодні ж туристів сюди манить, насамперед, чудова природа, яка вражає різноманітністю кліматичних зон і, як наслідок, безліч можливостей для активного відпочинку.

Загальна інформація

Географія

Республіка Еквадор знаходиться у північно-західній частині Південної Америки. На півночі межує з Колумбією, на півдні та сході – з Перу. За географічною ознакою країна ділиться на гірську частину, узбережжя, Галапагоські острови та Амазонію. Тут гірські піки та грізні вулкани Анд межують із золотими пляжами Тихоокеанського узбережжя, унікальними Галапагоськими островами та тропічними джунглями Амазонки. Вулкани, що витягнулися в два гірські ланцюги і перетинають всю країну, також є однією з визначних пам’яток. Їх тут називають авеніда, чи проспект вулканів. Саме вони додають своєрідного екстриму до відвідин Еквадору, адже за рік тут трапляється близько 200 землетрусів.

Щодо адміністративно-територіального устрою, то сьогодні Еквадор поділено на 7 автономних регіонів. А кожен із них, у свою чергу, ділиться на провінції.

Де і що подивитись

Кіто

Кіто – столиця Еквадору, знаходиться на висоті майже 3000 метрів над рівнем моря, у мальовничій долині на схилі Анд. Сьогодні він вважається одним із найкрасивіших міст Південної Америки. Його історичний центр став одним із перших у світі об’єктів, внесених до Списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Саме стара частина міста, з його колоніальними будинками, користується заслуженою увагою туристів. Щоправда, для піших прогулянок потрібна хороша фізична форма. Справа в тому, що вулиці Кіто славляться своєю крутістю і, побігавши по них вгору-вниз, не у всякого туриста залишаться сили на те, щоб милуватися місцевими пам’ятками. Але Палац губернатора в мавританському стилі, майдан Незалежності та найстарішу в Південній Америці церкву св. Франциска потрібно подивитися неодмінно!

Гуаякіль

Найбільше місто країни Гуаякіль одночасно є її головним комерційним центром. Міжнародний аеропорт, нафтопереробні заводи, морський порт і сучасні багатоповерхівки тут є сусідами з пам’ятниками давнини. Для любителів пляжного відпочинку – маса курортів. Цікавим є національний парк Мачалілья з величезними колоніями альбатросів і фрегатів. А в старому порту Пуерто-Лопес, з червня по вересень, можна спостерігати за китами, для цього тут обладнано чудовий оглядовий майданчик.

Куєнка

Куенка – третє за величиною місто Еквадору. Так само як і Кіто, він внесений до переліку ЮНЕСКО завдяки своїм унікальним історичним будівлям колоніальної епохи. Куенку по праву називають найкрасивішим містом країни. А ще — містом студентів, бо тут розташовані одразу кілька великих університетів, у тому числі найстаріший у країні. У Куенці знаходиться знаменита капелюшна фабрика, а також безліч дрібних підприємств, що виготовляють головні убори, які постачаються практично до всіх країн континенту. Ще одна особливість міста — гарячі джерела, на яких розташовані цілі СПА-імперії.

Ріобамба

Ріобамба – справжнє колоніальне містечко, з вузькими, брукованими необтесаним каменем, вуличками та пастельними будинками. Саме це надає місту неповторного колориту. А по суботах тут, прямо на вулицях, розташовується величезний ринок, де можна купити буквально всі – спеції, трави, їжу, тварин, національний одяг та сувеніри. Також варто подивитися у Ріобамбі Собор, муніципалітет та парк Мальдонадо.

Амбато

“Місто-сад Еквадору” – так, найчастіше, називають Амбато. Адже на околицях цього міста вирощують апельсини, персики, яблука, виноград та полуницю. Тут проходять ярмарки квітів та фруктів. А туристам практично в кожному вуличному кафе запропонують келих ароматного вина місцевого виробництва.

Галапагоські острови

Галапагоські острови – саме це словосполучення найчастіше є ключовим моментом для відвідування Еквадору. Архіпелаг вулканічного походження, що складається з 13 островів, загальна площа яких близько 8 тисяч кв.км., по праву вважається головною пам’яткою країни. На туристів тут чекають і круїзні подорожі на яхтах, і дайвінг-тури до підводних красот, а також прогулянки самими островами. Вони, до речі, мають статус заповідника всесвітньої біосфери та охороняються ЮНЕСКО. Тут мешкають гігантські слонові черепахи, морські ігуани, ендемічні види пінгвінів, морські леви. У прибережних водах можна зустріти акул, китів та косаток. Майже вся територія Черепаших островів входить до складу національного парку Еквадору. Вхід до нього, дорослого туриста, обійдеться в 100 доларів, дитині – наполовину дешевше. Побувавши тут,

Що врахувати вирушаючи до Еквадору

• В Еквадорі безвізовий в’їзд для громадян будь-якої країни;
• У країну заборонено ввезення м’яса та будь-яких м’ясопродуктів, а також свіжих овочів та фруктів. Валюту можна ввозити без обмежень.
• Вивозячи сувеніри, вироби із вовни та шкіри, а також прикраси, потрібно пред’явити квитанції із магазинів. Заборонено вивіз виробів із чорного коралу, золота, диких тварин та опудал із цих тварин.
• Брати машину на прокат в Еквадорі не рекомендують, правил дорожнього руху тут практично не дотримуються, тому іноземцям водити в таких умовах просто небезпечно.
• Для подорожей до джунглів Амазонії необхідно зробити щеплення від жовтої лихоманки та провести антималярійну профілактику. А на Галапагоських островах варто пам’ятати про високий рівень сонячної радіації та використовувати сонцезахисні креми.

Визначні пам’ятки

Головною визначною пам’яткою країни, безперечно, є її незвичайна природа. Тому насамперед тут варто відвідати національні парки — Ясуні, Мачалілья, Сангай. Кожен з них вразить уяву водоспадами та вулканами, табунами диких коней та зграйками крихітних колібрі. Галапагоські острови, як справжнісіньке диво природи, категорично рекомендовані до відвідування. За красою колоніальної архітектури потрібно вирушати до Кіто та Куенки.

Найкращий час для відвідування Еквадору

Ця країна, одна з небагатьох на земній кулі, відрізняється досить рівним кліматом, тут практично не буває тайфунів та ураганів. Найбільше туристів приїжджає до Еквадору з грудня до травня. Для відпочинку на узбережжі Тихого океану найкраще підходить період із січня до квітня. У ці місяці тут спекотно та сухо, можна займатися водними видами спорту, дайвінгом, серфінгом. У гірській місцевості з грудня по квітень триває період дощів. У джунглях басейну Амазонки найбільша вологість – з травня по грудень.

5 причин поехать в Эквадор

Даже среди жителей Южной Америки Эквадор считается далеко не самым популярным туристическим направлением. Казалось бы – страна не затронута крупными внутренними или внешними конфликтами, уровень преступности здесь уж точно не выше, чем в соседней Колумбии, а экономика пусть и находится в довольно непростом положении, но медленно движется на светлую сторону силы. К тому же, для поездки в Эквадор беларусам, украинцам и россиянам не нужна виза.

Так в чем же дело? Одна из главных причин – банальный недостаток информации. Эквадор словно оказался в тени своих именитых соседей – Бразилии и Перу. Даже Колумбии ее печальная слава в итоге пошла на пользу – она притягивает искателей приключений как магнит. Лишенный громких информационных поводов и достопримечательностей из списка «самых посещаемых в мире» Эквадор, тем не менее, имеет свои веские и привлекательные причины для визита. О них для 34travel рассказывает кругосветный путешественник Сергей Коноваленко.

Галапагосские острова – самая известная и туристическая провинция Эквадора, к сожалению, она же и самая дорогая. Бюджетный вариант недельного путешествия на Галапагосы обойдется примерно в $ 1000 на человека. Кстати, именно американский доллар в результате последнего экономического коллапса стал официальной валютой Эквадора, избавив туристов от конвертации.

Добраться до Галапагос можно прямым авиарейсом из Гуакиля или Кито (с пересадкой в Гуакиле) на остров Бальтра. Ориентировочная цена билета в обе стороны $ 350-450, если тебе удалось найти вариант ниже $ 300 – хватайся за него обеими руками. В идеале начать поиск билетов следует за полтора-два месяца до поездки. Похожим образом обстоит и ситуация с проживанием – дорогих отелей на островах предостаточно, а вот качественных бюджетных вариантов довольно мало и раскупаются они быстро. Самый дешевый вариант размещения – $ 20 за ночь в хостеле, в среднем же цены на бюджетные варинты варьируются в пределах $ 25-35. К бюджету на перелет и проживание сразу же добавляй еще $ 100 – таков размер налога conservation fee для всех посетителей.

Для того чтобы избежать не нужных расходов, постарайся заранее составить себе план посещения островов и выбери любимые виды активности: наблюдение за животными, хайкинг, дайвинг, сноркелинг, каякинг… При этом бронировать сами туры заранее нет никакой необходимости – сделать это можно прямо на месте, а цены будут в лучшую сторону отличаться от тех, что представлены в интернете.

Каждый остров архипелага по своему уникален, но для того чтобы пребывание на Галапагосах получилось разнообразным и насыщенным вполне достаточно трех: Санта-Круз, Сан-Кристобаль и Изабелла. Перемещение между ними происходит при помощи «акватакси» – $ 30 за билет в одну сторону. Самый удобный плацдарм для исследования островов – Санта-Круз и его административный центр Пуэрто-Арройя – небольшой расслабленный городок со знаменитым рыбным рынком. Наблюдать за местными рыбаками, суетящимися со своей добычей – отдельный вид развлечения. Неподалеку от Пуэрто-Арройя находится Тортуга Бэй или Черепашья Бухта – пляжная зона, которая, как становится ясно из названия, идеально подходит для наблюдения за черепахами. Особенно повезет тем, кто окажется в бухте в апреле или мае – в это время черепашата вылупляются из яиц и направляются прямиком в море. Плата за вход на Тортуга Бэй не требуется, а бесплатными развлечениями пользоваться нужно обязательно. При этом главный пляж Тортуги – Плайя Брава – из за сильного течения не пригоден для купания, зато соседний Плайя Манса не испытывает с течениями никаких проблем. Еще одна достопримечательность острова – черепашьи питомники, один из них – Ранчо Примисиас (El Chato Area) . Найти его не так просто, но благодаря этому несущественному осложнению ты серьезно уменьшаешь риск наткнуться на толпу туристов. Два простейших способа попасть на Ранчо – такси и сочетание карты с арендованным велосипедом, а входной билет обойдется в $ 3.

Если Санта-Круз – это черепахи, то Сан-Кристобаль – морские львы. Пляж Ла Лоберия в тридцати минутах ходьбы от главного города острова – Пуэрто Бакеризо – излюбленное место отдыха этих очаровательных зверей. К тому же Ла Лоберия отлично подходит для сноркелинга. Представь себе: поплавать рядом с морскими львами! Если у тебя нет собственного снаряжения, то маску и трубку в местных турагентствах можно найти всего за $ 5.

Изабелла – самый крупный остров архипелага, который придется по душе любителям хайкинга, ведь главная достопримечательность острова – активный вулкан Сьера-Негра, кратер которого по своим размерам занимает второе место в мире. Такси из Пуэрто Вийямиль доставит тебя к старту маршрута, где придется заплатить еще $ 30 за услуги гида (к сожалению, они обязательны).

Из множества туров, доступных на островах, лишь некоторые можно назвать обязательными – и тур к Лос Тунелес как раз из таких. Тридцатиминутное путешествие на лодке от Пуэрто Вийямиль приведет тебя к прозрачным бассейнам, окаймленным затвердевшей лавой. Лос Тунелес – место обитания скатов, акул и морских коньков. Стоит ли говорить, что сноркелинг и дайвинг здесь – незабываемый опыт, заплатить за который придется порядка $ 80.

Найдется на Изабелле и красивейшая бесплатная достопримечательность – ее закаты, встречать которые особенно приятно с бутылкой рома или вина. При путешествии на этот остров обязательно возьми с собой дополнительный запас наличности. Если с закатами на острове все просто замечательно, то с банкоматами – очень и очень плохо.

Наблюдать за живой природой: птицами, игуанами, крабами, черепахами – можно практически на каждом крупном острове и в большинстве случаев сделать это можно и без тура. Галапагосская фауна, в свое время поразившая Чарльза Дарвина своим разнообразием и послужившая импульсом к созданию «Происхождения видов», впечатляет и сейчас. Поток туристов не ослабевает, несмотря на стоимость визита. Но каждому, кто планирует посетить острова, следует помнить – местная экосистема невероятно хрупка и относиться к ней стоит очень бережно.

Важнейшее правило для путешествующих по Центральной Америке: держись как можно дальше от столиц. Оно с легкостью распространяется на Боготу, Каракас или даже Ла-Пас. Но Кито – совершенно другое дело. Конечно, местные обязательно предупредят тебя о том, что в городе не следует слишком уж расслабляться, тем не менее, ситуация с безопасностью здесь гораздо, гораздо лучше, чем в вышеупомянутых столицах. Но быть просто безопасным, особенно для привыкшего к Европе туриста, городу явно недостаточно. И тут в игру вступает главный козырь Кито. Дело в том, что исторический центр города на самом деле красив и ухожен, полицейские разъезжают на сегвеях, а отдельные улицы можно легко перепутать с Мадридом или Санкт-Петербургом.

Помимо стандартного осмотра музеев, церквей и площадей найдется здесь и несколько уникальных активностей – например, возможность подняться на вершину Рукку Пичинча. Канатная дорога Teleferico, ведущая к Пичинче, находится в 30 минутах езды от центра Кито, между районами Ла Коммуна и Ла Коммуна Альто, на повороте от Кайе Марискаль Сукре. Добраться до нее проще всего на такси или убере. Проезд в одну сторону обойдется в $ 8, но совершенно точно стоит потраченных денег. С обзорной площадки у подножия открывается отличный вид на город и окружающие его вулканы, в ясную погоду можно легко разглядеть сразу три или четыре. Перед подъемом стоит запастись водой и чем-нибудь съедобным, ценники в кафе у обзорной площадки тебя не обрадуют.

Для того чтобы попасть в один из самых необычных парков Южной Америки – «Центр мира» ($ 7,5 за вход), не потребуется даже убер, городской автобус можно поймать в центральной части города. По территории парка проходит линия, разделяющая планету на полушария. Создавался парк еще до появления GPS и, как выяснилось позднее, парковая линия расходится с реальной примерно на 200 метров. Дорога к парку – шанс взглянуть с безопасного расстояния на не самые благополучные районы.

Во время прогулок по Кито не покидает ощущение, что все здесь находится в балансе и гармонии. Урбанистические зоны чередуются с просторными парками. Здесь не чувствуется пьяного угара или атмосферы непрекращающещегося праздника, но для желающих отлично провести вечер всегда найдется место в одном из многочисленных баров и клубов района Ла Марискаль. Местная легенда – ирландский паб Finn McCool’s (Diego de Almagro N24-64 and Joaquín Pinto) – да, да, ирландский паб в Эквадоре! Тут обязан побывать каждый гринго – просто потому что практический каждый гринго, посетивший Кито до тебя, скорее всего тоже заглядывал в «Финн». В целом, Кито достаточно велик, чтобы не надоесть за пару дней, но в то же время, это и не гигантский мегаполис с его безумным темпом и шумом.

Если взять в руки карту страны и карандаш, можно с легкостью поделить Эквадор на три условные зоны – сельву, сьерру и побережье. Такое природное триединство – это пространство для выбора, воможностей и вариантов. Устанешь валяться на пляже? Соберешь рюкзак и отправишься в горы! Холодно в горах? Всегда можно забраться в джунгли.

Восток страны – сельва – это амазонские джунгли. Передвигаться без гида здесь практически невозможно и довольно бессмысленно. Только опытный местный поможет тебе попасть в удаленные индейские деревни, покажет места обитания диких животных и все то, за чем вообще люди отправляются в Амазонас.

Цены на туры по сельве варьируются в диапазоне от $ 90 до 600 (торговаться здесь можно и нужно!) в зависимости от числа дней, программы и комфорта. Можно начать с крошечной деревни Пуйо, она же «Ворота в Эквадорскую сельву». Кратчайший путь к ней носит звучное имя «Дорога водопадов» и вполне заслуженно считается отдельной достопримечательностью, равно как и самой красивой дорогой страны. Еще одно направление сельвы – Кока, портовый городок, в котором можно поймать водный транспорт в окрестные селения или составить сложный, многодневный маршрут в Бразилию или Перу.

Центральный Эквадор – сьерра – это полоса укутанного в облака высокогорья, с его заснеженными шеститысячниками, самый знаменитый из которых – Котопахи, стратовулкан идеальной конической формы, двоюродный брат японской Фудзи. Даже если вулканами тебя уже не удивить, взглянуть на Котопахи стоит обязательно, в несуществующем рейтинге самых красивых вулканов он совершенно точно оказался бы в первой пятерке. Для желающих пойти дальше и выше – тур на вершину Котопакси обойдется примерно в $ 150-200. Сьерра дарит огромные возможности рыцарям рюкзака и палатки – одно-, двух-, трехдневые маршруты различной степени сложности. В отличие от сельвы здесь совсем не нужен гид – большинство трейлов очевидны и без карты. «Контрольные точки» этой части страны – города Латакунга, Риобамба и Куэнка. Добраться до Котопахи и Лагуны Килотоа (еще одного популярного маршрута) проще всего именно из Латакунги, здесь же можно найти гида для восхождения. Риобамба – это кратчайший путь к вулканам Чимборазо и Эль Алтар, а Куэнка поможет тебе попасть в национальный парк Эль Кахас. Для всех трех случаев действует один и тот же сценарий – просто доберись до городского автобусного терминала. Заметив туриста, сотрудники транспортных компаний тут же начнут выкрикивать названия интересующих тебя направлений.

Отдельного упоминания заслуживает самопровозглашенная «столица приключений» – Баньос-де-Агуа-Санта или просто Баньос, небольшой городок, центр которого под завязку забит турагенствами. Свое название (дословный перевод «баньос» – это ванна, купальни или даже туалет) город получил благодаря многочисленным горячим источникам. В радиусе 40 минут от главной площади можно найти сразу три таких бассейна. Входной билет в ближайший и самый популярный из них – Термас де ла Вирхен, обойдется в $ 2. Чтобы найти купальни, выбирай одну из улиц – Кайе Мартинез или Кайе Монтальво – и двигайся на восток до самого конца улицы, в сторону водопада Каскада де ла Вирхен. Источники расположены прямо у его подножия. Именно в Баньос начинается «Дорога водопадов», ведущая в Пуйо. Проехать ее можно на туристическом автобусе, а точнее, переделанном под эти цели грузовом авто, арендовать за скромные $ 10 велосипед или воспользоваться общественным транспортом, соскаивая в нужных тебе местах. «Дорога водопадов» идет через живописные зеленые горы, минуя три крупных водопада, самый впечатляющий из них – Пайлон-дель-Дьябло (Pailon del Diablo). Для любителей экстримальных развлечений вдоль дороги раскиданы точки для зиплайнинга и роуп-джампинга. Здесь же, в Баньос, находится и знаменитый дом на дереве с «качелями в никуда», фотографии которых так популярны в интернете. Специальный автобус в нескольких кварталах от главной площади за все те же $ 2 доставит тебя прямо к дому. А еще на рынках Баньос можно найти самые честные туристические футболки I love Banos («Я люблю ванную/туалет»)!

Двигаясь с востока на запад, ты попадешь в третью зону – жаркое тихоокеанское побережье. Главный город побережья, Гуакиль, имеет печальную репутацию самого опасного города в Эквадоре и производит не самое приятное впечатление. Гораздо более более дружелюбная опция – местная «гринголандия» (так латиноамериканцы называют места повышенной концентрации белых туристов), хипповатый городок Монтанита, в котором очень просто найти компаньона для дальнейших путешествий по стране. Следует заметить, что такие характеристики как «грязно», «пыльно» и «душно» с небольшими корректировками относятся к большинству прибрежных поселений, а эквадорские пляжи, по крайней мере те, что не относятся к Галапагосским островам, сложно назвать лучшими в мире. Но даже здесь, при желании, всегда можно найти уединенный и спокойный кусочек песка и океана.

Так уж вышло, что вышеупомянутые национальные парки не имеют собственных сайтов, а сайт Министерства окружающей среды на редкость бесполезен. За информацией проще всего обратиться на один из сторонних ресурсов, например, Ecuador Explorer.

Чому варто відвідати Еквадор

Багато років тому, коли я ще зовсім не думала про далеких мандрах, а тим більше не припускала, що життя моя так тісно переплететься із загадковою Південною Америкою, у мріях я малювала собі картини підкорення континенту і відвідування найяскравіших його країн. І, звичайно ж, однією з найбажаніших і цікавих країн мені бачився Еквадор.

Може бути, з-за знаменитої в той час пісні групи Sash, може бути, з-за красивих етикеток на бананах, пробуджують в нас, жителів північних, тропічну смуток. А може, причина в тому, що, незважаючи на відносно невеликий розмір, країна дивно різноманітна. Гори, джунглі, міста, пляжі, річки, острови, гарячі джерела, вулкани, лами – це лише небагато з того, що можна і потрібно охопити у подорожі по Еквадору.

В ідеальному відпустці мені хотілося не тільки провести час тюленьи на пляжі, але і збагатитися культурно, випробувати трекінг, підтягнути іспанську мову, познайомитися з побутом індіанців, вивчити флору і фауну вабливого екватора і, безумовно, на власні очі побачити Галапагоські острови, яким абсолютно заслужено присвячено багато захоплених відгуків, і один з них мій.

Віза і перетин кордону

Росіянам не потрібна віза в Еквадор при наявності діючого протягом 6 місяців після в’їзду закордонного паспорта. Необхідно мати з собою зворотний квиток, без нього можуть виникнути проблеми з реєстрацією на рейс. Однак квитка якщо з якоїсь причини у вас немає, наприклад, ви плануєте залишити Еквадор наземним транспортом, то можна легко зробити його в будь-якому редакторі. Перевіряти його навряд чи будуть.

Щеплення від жовтої лихоманки не є обов’язковою для відвідування Еквадору, але тим мандрівникам, які збираються підкорювати джунглі, я від усього серця раджу зробити її на батьківщині. Якихось 15 хвилин і ви захищені від лихоманки на довгі 10 років.

Особисто від мене додаткова рекомендація: зберігати інформацію про старих паспортах, так як при наступних в’їздах в Еквадор прикордонники будуть шукати інформацію в системі, так що якщо паспорт новий, а номери старого ви не знаєте, то можуть виникнути проблеми.

В моєму випадку прикордонникам не вдавалося правильно вбити мої ім’я та прізвище в систему (ще б пак, вони довгі і складні), тому комп’ютер і не виявляв слідів мого перебування в цій країні. Врятував ситуацію номер старого паспорта. Але якщо ви в Еквадорі вперше, то переживати не варто! Прикордонники привітно поставлять штамп і з посмішкою побажають приємного відпочинку.

Як дістатися

Еквадор межує з Колумбією на півночі з Перу, на півдні і на сході. На заході країну омивають води Тихого океану, де, як перлини, і розсипалися острови Галапагосського архіпелагу.

Дістатися до середини світу можна різними способами: літаком, автобусом, автомобілем і навіть кораблем в залежності від маршруту та початкової точки подорожі.

Літаком

найшвидший і найдорожчий спосіб потрапити в Еквадор – прилетіти на літаку. Прямі рейси з Росії відсутні, але всі найбільші європейські перевізники пропонують зручні стикування і хороший сервіс:

• Lufthansa (через Франкфурт і Панама-Сіті),
• Air France (через Париж),
• Iberia (через Мадрид),
• KLM (через Амстердам).

з урахуванням пересадок і стикувань на шлях від Москви до Кіто в середньому коштує закладати близько 24 годин. Ціна квитків досить висока і починається від 1100-1300 доларів США. Однак для нас, переживають з приводу курсу долара до рубля, є і хороші новини. Європейські авіакомпанії часто проводять розпродажі, коли довгоочікуваний квиток в обидва кінці можна придбати за 500-700 доларів. Моніторити спеціальні пропозиції та акції можна ось тут.

Якщо вам пощастило, і ви – щасливий володар багаторічної візи США, то можна скористатися рейсами через Америку. Такі варіанти частіше дешевше і швидше звичних європейських, але треба враховувати різні фактори. Як той, що віза США обійдеться в 160 американських доларів, так і той, що її наявність дасть вам можливість і надалі літати і в США, і країни Центральної Америки, куди дістатися через Європу досить дорого.

Аеропорти Еквадору

Два головних аеропорту країни – Mariscal Sucre Кіто і José Joaquín de Olmedo в Гуаякілі, звідки і починається знайомство з Еквадором. Зауважу, що раніше аеропорт Кіто знаходився в самому центрі міста серед житлових кварталів, і нерви добряче щекотались під час посадки і зльоту.

Але після низки аварій було вирішено побудувати новий сучасний аеропорт за межами центральної частини Кіто , звідки за півтора долара і 40-60 хвилин можна дістатися на автобусі до еквадорської столиці.

Поїздом

Міжнародного залізничного сполучення з Еквадором не існує, тому цей вид транспорту стане у нагоді лише в пересуваннях по країні.

Автобусом

Автобусне сполучення відмінно розвинене в Латинській Америці. На цьому транспорті можна переміщатися не тільки всередині країни, але і між країнами, навіть не межують один з одним. Можна знайти маршрути з Колумбії і Венесуели в Аргентину, перетинають практично весь континент. Інше питання, чи варто на це йти. Звичайно, часті випадки, коли вдається придбати недорогий квиток в яку-небудь із сусідніх країн, але тоді я рекомендую пошукати спеціальні пропозиції на місцеві авіалінії. Незважаючи на те, що автобуси бувають різного класу, і багато з них досить комфортабельні, провести пару діб у дорозі – розвага не для слабкодухих.

Мій особистий рекорд склав 28 годин у дорозі, і, хоча вдалося подивитися стільки кіно-новинок на екрані автобусного монітора, бити власний рекорд досі не хочеться.

Тим не менш, з сусідніх країн Колумбії і Перу можна потрапити в Еквадор на автобусі. Наприклад, маршрут «Іпіалес (Колумбія) – Кіто (Еквадор)» буде коштувати близько 10-15 доларів в залежності від обраної компанії.

З перуанської Ліми автобуси компанії Cruz del Sur доставлять пасажирів у Кіто за 36 годин і 100-150 доларів залежно від класу. Звичайно, доведеться вийти з автобуса на кордоні і пройти паперові формальності, але все досить прозоро і зрозуміло навіть тим, хто не особливо володіє мовою.

До речі, з автобуса доведеться вийти в будь-якому випадку (навіть якщо рейс міжнародний), тому мені здається, що дешевше купувати квиток до кордону, перетинати її самостійно, і потім сідати на еквадорський автобус і їхати туди, куди вас кличе дух мандрів.

Автомобілем

В’їхати в Еквадор на орендованому в сусідніх Колумбії або Перу автомобілі можна, але для цього в договорі оренди має бути чітко прописано, що даний транспортний засіб може бути вивезено в Еквадор.

Щоб уникнути складнощів з митницею, або якщо ви не говорите на іспанською мовою, краще перетнути кордон на громадському транспорті та взяти автомобіль напрокат безпосередньо в Еквадорі.

Поромом

Потрапити в Еквадор по морю під силу працівникам торгового флоту або пасажирам круїзних суден. Якщо ви потрапили в першу категорію, то ви і самі все знаєте, а якщо в другу, то існує безліч круїзних маршрутів, що стартують в Європі і в США, які включають в себе відвідування міст материкового Еквадору.

Круїз – відпочинок не для всіх і за ціною, і за типом, але якщо лежати біля басейну з видом на безкрайній океан, а, подрумянившись, веселитися в казино або вечеряти в вишукано оформленому ресторані вам до душі, то цікаві пропозиції круїзів з заходом у порти Еквадору можна подивитися на сайтах компаній Fredolsencruises , Celebritycruises і Princess Cruises .

Круїзи по Галапагосам заслуговують окремої розповіді, тому про них я напишу у відповідній главі.

Туристичні регіони

Еквадор – дивовижно різноманітна країна, де ще можна за один приїзд охопити цілих 4 абсолютно не схожих один на одного регіону?

На сході ви зможете познайомитися з флорою і фауною амазонського басейну, вирушаючи на піранью рибалку або в трекінг по нічних джунглях.
У центральній частині країни в гірському регіоні, підкоривши вулкани, здійснювати вилазки до гірських озер, відмокати в гарячих джерелах і нескінченно фотографувати неймовірні пейзажі містичних Анд.

Узбережжі Еквадору чудово підходить і тим, хто мріє про пляжному відпочинку, вирішив освоїти серфінг або приїхав подивитися на китів в період шлюбних ігор.
Ну і перлина Еквадору – Галапагоські острови, аналогів яким немає в світі. Мені здається, що при грамотній організації та активної життєвої позиції можна багато чого встигнути.

Амазонія

Амазонський регіон Еквадору простягається на 120 тисяч квадратних кілометрів і займає майже половину загальної площі країни. Велика частина території покрила лісами, і називають її місцеві жителі сельвою, хоча мені завжди більше подобалося слово «джунглі». Амазонка – найбільша в світі річка, і доторкнутися до неї в буквальному сенсі – воістину чудо.

Мені, як любителю природи і відокремлених місць, здалося відмінною ідеєю провести 5 днів в заповіднику Cuyabeno, і я не помилилася. Тільки уявіть собі: дні далеко від шуму великого міста, реклами і поспіху, прогулянки по нічних джунглях, пошуки анаконди, риболовля на піранью, сусідство з кайманами і мавпами, свіже повітря, візити до індіанським племенам і дивовижні заходи сонця над мальовничим озером.

Стандартна ціна пакета на 5 ночей, куди включені всі екскурсії, проживання, англо-говорить гід, човновий транспорт, становить $450-500.

Анди

У центрі країни проходять два хребта Анд, що відокремлюють гірську частину Еквадору від Амазонії і узбережжя. Саме в цій частині знаходиться більшість великих міст країни, в тому числі столиця – колоніальний Кіто з майже двохмільйонним населенням. Кіто – великий і різноманітний, переміщатися по ньому просто, є навіть тролейбуси.

Регіон Анд – місце з багатющим культурним та історичною спадщиною. Писати про нього можна довго, адже край простягається практично по всій довжині Еквадору. Тут вдасться побувати в різних кліматичних зонах, подивитися (або зробити трекінг) на вулкани Котопаксі і Чімборасо, сфотографуватися на тлі смарагдової лагуни Кілотоа, привітати представників автентичних племен в пончо і капелюхах «бомбін», погладити лам і альпак в національному парку Las Cajas, відвідати фабрику сомбреро чарівною Куенки і здійснити багато іншого, про що потім буде приємно згадати.

Узбережжі

Яскравий, живий, барвистий регіон тихоокеанського узбережжя Еквадору – обов’язкова частина будь-якого туристичного маршруту по країні.
Веселі мандрівники з усього світу приїжджають в Монтаниту, щоб вдень підкорювати хвилі на серф-дошці, а ввечері пити коктейлі в численних барах, заводити знайомства в недорогих готелях, танцювати на дискотеках і радіти життю, як прийнято у жителів узбережжя.

Рибальське село Пуерто Лопес – мекка для тих, хто полює за китами. З червня по вересень кити припливають сюди, щоб здійснювати шлюбні ігри і обзаводитися потомством. Вартість екскурсій починається від 20 доларів. Перегляд китів – справа везіння. Я покладала занадто великі очікування і мріяла побачити картинку з фільмів National Geografic, де гігантські горбаті кити вистрибують з води прямо перед човном і виробляють оригінальні па, змушують глядачів завмерти в захваті. Але насправді видовище може бути набагато більш простим, хоча і не менш цікавим.

Галапагоси

Галапагоські острови – мрія багатьох мандрівників. Це і моя мрія, і, хоча вдалося побувати там вже двічі, я готова знову і знову мріяти про цьому дивовижному архіпелазі.

Майже в 1000 кілометрів від материкового Еквадору знаходяться Галапагоси, що складаються з 19 великих островів і 215 невеликих. Архіпелаг щорічно відвідують 200 000 туристів з усього світу, проте цифри не показові, тому що, опинившись на Галапагосах, особисто я перенеслася в інший світ – світ Дарвіна, світ тварин і птахів, світ снорклінга і заходів, і абсолютно забула про те, що інші туристи теж існує.

Набагато частіше мені зустрічалися морські котики, гігантські черепахи, яскраві птахи і неймовірні пейзажі.

Острова мають багату історію і безліч видів-ендеміків у флорі і фауні, тобто тварин і рослин, що існують лише тут. З усіх островів заселені лише 4: Ісабела, Санта-Круз, Флореан і Сан-Крістобаль.

Топ міст

В Еквадорі занадто багато всього цікавого, і далеко не завжди це цікаве перебуває в містах. Тим не менш, є кілька населених пунктів, що варті уваги. до Речі, бронювати готелі я волію на Букінгу – тут, порівняти, чи немає де варіантів вигідніше можна ось тут. Якщо ви хочете сповна відчути місцевий колорит і зняти апартаменти у приватників – походіть тут.

Кіто

Кіто знаходиться на висоті 2800 метрів над рівнем моря. Коли я вперше приїхала в Кіто і намагалася оцінити відстані по карті, то не враховувала рельєф, що було помилкою. Торгуєшся з водієм, мовляв «тут по карті 10 хвилин їхати максимум», а виходять всі 30, поки на одну гору по серпантину піднімешся, поки з іншого спустишся. Тому не повторюйте моихошибок, враховуйте рельєф у плануванні.

Ну і, звичайно, з Кіто варто обов’язково з’їздити на справжню середину світу (Mitad del Mundo) і своїми очима побачити, як вода в раковинах, розташованих в парі сантиметрів один від одного, але по різні боки екватора, при зливі закручується в протилежні сторони.

Гуаякіль

Головний місто узбережжя – порт Гуаякіль. Відреставрована набережна з пам’ятниками, ресторанами і поліцейськими через кожні 10 метрів дозволяє відчувати себе комфортно на відміну від інших районів міста.

Серед двох інших знакових пам’яток Гуаякіля – парк з ігуанами і традиційний відреставрований квартал Лас Пеньяс з вузькими вуличками, сувенірними лавками і всіма атрибутами колоніальної архітектури.

Куенка

Куенка – місто, де відчуваєш себе скоріше в Європі, ніж в Еквадорі. Стоїть на березі однойменної річки місто з приємним прохолодним кліматом, доброзичливими людьми і незвичайною архітектурою привабливий не тільки для туристів, але і для емігрантів всіх мастей.

З визначних я раджу відвідати фабрику з виготовлення капелюхів і прогулятися в національному парку Las Сајаѕ, де серед місцями похмурих пейзажів та озер загубилися пухнасті лами і розслаблені альпаки.

Баньос

Баньос – містечко в Андинском регіоні, куди люблять приїжджати туристи. Назву місто отримало не дарма: тут є громадські гарячі джерела (не такі прекрасні, як у Папаякте, зате все інше тут чудово). Я намагалася укласти все в 4 дні, так як хотілося і на нічний вулкан подивитися, і відвідати зоопарк в горах, і скуштувати місцеву кухню, і зайнятися рафтингом, і політати на параплані. Тому якщо часу обмаль, то доведеться вибирати, чим саме зайнятися.

Дорога в Баньос з Кіто займає близько 3 годин ($4,45), автобуси компаній Transportes Amazonas і Transportes Baños відправляються з терміналу Quitumbe на півдні Кіто кожні 20 хвилин з 4 ранку до 8:30 вечора.

Отавало

Отавало – це місто, де сконцентровані всі творчі навички жителів Еквадору. Саме тут по вихідних працює знаменитий ринок, куди з’їжджаються туристи з усіх країн, так і підприємці, які купують оригінальні речі для продажу в інших країнах. І хоч я не любитель шопінгу і сувенірів, Отавало у мене розбігалися очі від яскравого одягу, виробів з вовни лами, барвистих прикрас, дерев’яних виробів, шкіряних речей і просто цікавих дрібниць, зроблених не в Китаї.

Острова

Острова, про яких думаєш в першу чергу при згадці Еквадору – Галапагоси.

Пересуватися між островами можна на човнах, які ходять за розкладом. Перед посадкою багаж пасажирів ретельно перевіряють на наявність фруктів і їжі, забороненої до провезення, щоб не порушити харчовий ланцюжок настільки дбайливо охоронюваних видів. Я раджу рясно не снідати, так як качка іноді настільки сильна, що навіть найстійкіші здавалися перед натиском природи.

На відвідування островів краще закладати тиждень, щоб встигнути побільше, і, як я зрозуміла, важливо заздалегідь скласти план візиту і потурбуватися інформацією, щоб побачити все найцікавіше, а не купитися на те, що вам запропонує перший зустрінутий в аеропорту агент. Звичайно, поганого він не порадить, а ось другорядне, але за високою ціною – легко. З усіх звірів мені найбільше запам’яталися великі черепахи, настільки великі, що їх панцир може залізти доросла людина та, що цінне, навіть зробити собі таке фото на пам’ять.

Прилетіти на Галапагоси, де працюють два аеропорти – Baltra і San Cristobal, можна з Кіто (близько $450 за квиток в обидва кінці ) або Гуаякіля (близько $400) авіакомпаніями Avianca , Tame і Latam .

Перед відправленням необхідно придбати картку за 10 доларів, а при прильоті сплатити 100-доларовий вхід в національний парк. І, хоча переліт на острови і вхідна плата досить недешеві, на місці можна знайти відносно бюджетні варіанти знайомства з островами.

В залежності від острова вартість денних екскурсій становить 50-180 доларів, але при покупці пакету можна розраховувати на більшу знижку. Я зробила так: заздалегідь вивчила те, що хочеться побачити, прийшла в агентство з уже складеними на папірці планом і активно торгувалася, так як в пакет входили і екскурсії, і подекуди розміщення, транспорт між островами.

на Жаль, не в будь-який день можна потрапити на будь-острів. Деякі, наприклад, вулканічний Бартоломе, настільки популярні, що місць на човні в потрібний день може не виявитися, а самі екскурсії проводяться всього 1-2 рази в тиждень.

Незалежно від того, чи виберете ви круїз або денні екскурсії, захоплення й враження від дивної зустрічі з природою гарантовані. Запливів у відкритому морі в гонитві за гігантської пливе черепахою, снорклінг в оточенні пустуючих морських котиків, пелікани, подворовывающие рибу на ранковому ринку, снорклінг з акулами, барвистий підводний світ, неймовірні дерева з ігуанами, кумедні пінгвіни, захід на Тортуга Бей – це лише те небагато, що змушує мене знову і знову подумки повертатися на Галапагоси.

Топ пам’яток

Я б виділила такі місця, як необхідні для відвідування.

Галапагоські острови

Якщо доля занесла вас на Галапагоські острови, то постарайтеся обов’язково відвідати вулканічний острів Бартоломе, прекрасний Північний Сеймур, поплавати з морськими черепахами, побачити світанок на Тортуга Бей, сходити на рибний ринок, де пелікани і морські котики змагаються за ласий шматочок, помедитувати на пляжі острова Ісабела, пополювати з камерою за фрегатами і голубоногими олушами, поплавати з акулами і кинути монетку на морське дно, щоб коли-небудь знову опинитися в цьому раю.

Церква Суспільства Христа в Кіто

Церква Суспільства Христа в центрі Кіто – найвідоміший і примітний собор еквадорської столиці. Незважаючи на колоніальну архітектуру центрального Кіто, церква, побудована у 1600 році, – це відмінний приклад раннього бароко. І хоча я абсолютно байдужа до прикрас, від кількості використовуваного в інтер’єрі сусального золота у мене захопило дух.

Лагуна Кілотоа

Вулканічний кратер діаметром 3 кілометри на висоті майже 4000 метрів над рівнем моря заслуговує обов’язкового відвідування. Неймовірний смарагдовий колір, приголомшливі пейзажі і прогулянка на каное по водній гладі, а до того ж чудові краєвиди по дорозі з Кіто зробили Кілотоа моїм самим яскравим спогадом про Еквадорі.

Виїжджати, проте, слід заздалегідь, так як після полудня часто псується погода і посилюються вітру, тому смарагдовий колір води найімовірніше застати з ранку. Одягайтеся тепліше і будьте готові до того, що організм відчує висоту.

Парк ігуан в Гуаякілі

Невеликий парк в самому центрі Гуаякіля – відмінне місце, де можна відпочити, поспостерігати за життям місцевих, а заодно пограти в гру «хто знайде більше ігуан». Тут вони скрізь: на деревах, під лавками, на газонах, на огорожі. За невелику плату можна придбати фрукти, щоб погодувати цих милих драконів, а подуріти вдосталь можна абсолютно безкоштовно.

Папаякта

Недалеко від Кіто, в 65 кілометрах, знаходиться улюблений у туристів куточок Papallacta з гарячими джерелами. Дістатися туди можна на автобусі за півтори години і 4-5 доларів. Я залишила його на кінець подорожі, коли після всіх сходжень, вражень, «поневірянь» хочеться побути в красивому місці з користю для душі і тіла. Papallacta – це якраз таке місце.

Вдень можна ходити на прогулянки по довколишніх горах, дивитися на озера, дихати свіжим повітрям, а ввечері відігріватися в гарячих джерелах, відвідувати SPA і спати в будинку з каміном. Я, правда, пам’ятаю, що в першу ніч прокинулася в паніці: «Де ж москітна сітка?»

З Кіто можна приїхати сюди і на день, вхід в терми коштує $8,5, час роботи з 6 ранку до 10:30 вечора.

Вулкан Котопаксі

Котопаксі – друга за висотою вершина Еквадору (5897 м). Якщо ви не любитель трекінгів і прогулянок по льодовиках, то в ясний день засніжена гора відмінно проглядається з Кіто . Котопаксі – ще й активний вулкан, який за останні майже 300 років вивергався понад 50 разів.

Національний парк Куябено

В лоджі Куябено мене чекали потрясіння: будинку без стін, сусіди каймани і мавпочки, відсутність електрики після вечері, ніяких магазинів і дискотек. Повне занурення в природу!

Під керівництвом досвідченого гіда кілька разів на день ми здійснювали прогулянки по річці в пошуках анаконди і інших цікавих особин. Вночі ми ходили в сельву, і я виявила, що тиші в природних умовах не існує. Коли всі замовкли і вимкнули ліхтарі, я почула дивне багатоголосся не сплячих мешканців тропічного лісу: свист, тріск, шепіт, скрегіт.

А потім, пливучи по річці під зоряним небом, ми висвітлювали ліхтариками кущі, щоб побачити блискучі очі зачаївся крокодила. Сміливим було запропоновано полизати дерево з мурахами, які звуться лимонними через відповідного смаку, або прокотитися на ліані з вітерцем. А везучі побачили крокодила, що пожирає змію, і спіймали на живця піранью (головне, берегти палець), і, до речі, з’їли її смачну і смажену на вечерю

Погода

Еквадор, як країна 4 зон, має досить різноманітний клімат. Я завжди дотримуюся думки, що треба їхати, коли виходить, адже «у природи немає поганої погоди», і кожен сезон по-своєму цікавий. Тим не менш, є певні періоди, коли краще відвідувати той чи інший регіон:

• Узбережжі: клімат тропічний з періодом дощів-з грудня по травень. Це не значить, що дощ йде цілодобово, але з великою часткою ймовірності промокнути доведеться. Середньорічна температура коливається між +23 +26 °C.
• Зона Анд: клімат цієї зони, як і зазвичай у горах, дуже непередбачуваний. З січня по березень йдуть дощі, і на протязі року можна спостерігати відчутну різницю між денною і нічною температурами. Якщо вдень сонце можна сміливо бродити в майці і шортах, то до вечора температура, наприклад, у столиці може впасти до +13 °C.
• Амазонія: клімат вологий і тропічний, з вересня по грудень тут сухо, і може навіть висохнути річка, по якій потрапляють в лоджі, зате в липні і серпні найбільше дощів. Середньорічна температура повітря +25-28 °C.
• Галапагоси: круглий рік температура тут тримається між +17 +25 °C, з січня по квітень йдуть дощі, але дивовижних тварин, птахів і риб тут можна зустріти на протязі всього року.

Гроші

На щастя для російського туриста національною валютою Еквадору є звичний американський долар. Якщо у вас заощадження в євро або залишилися не витрачені перуанські солі або колумбійські песо, то можна без проблем поміняти їх в Еквадорі (casas de cambio).

Банківські картки приймають у великих містах і туристичних місцях-готелях, ресторанах і музеях. Але не завжди і не скрізь, тому на всяк випадок варто мати з собою готівку. І краще дрібними купюрами.

Одного разу мені довелося в буквальному сенсі вмирати від голоду, так як, побачивши мою купюру в 100 доларів, продавці їжі лякалися. І лише заховані в секретний кишеню пара м’ятих доларових папірців врятували ситуацію. У багатьох магазинах висять оголошення, що більші купюри 50 доларів не приймаються.

Банкомати в Еквадорі часто видають запитану суму дрібними купюрами. На початку мене це дратувало, а потім не раз рятувало.

Переміщення по країні

Автобусом

найдешевший і зручний спосіб подорожувати по Еквадору – автобус. Велика мережа маршрутів, зручні розкладу, недорогі квитки, кіно в дорозі. До того ж з вікна автобуса часто можна побачити багато чого з того, що лежить за межами вашого маршруту. У кожному місті є автобусний вокзал (Terminal terrestre), звідки можна відправитися в усі куточки країни.

Моя порада: на автовокзалі купуйте квитки лише в касі, так як великий ризик прямо біля входу бути атакованим закликальником, а от продасть він вам справжній квиток або липовий – справа удачі.

Для прикладу: популярний маршрут «Кіто – Гуаякіль» займає 9 годин шляху і коштує 10 доларів. А з Кіто у Куенка можна потрапити за 10 годин і 11 доларів. В автобусах є туалети, але часто тільки для маленьких потреб, про що вам повідомлять таблички, наспіх перекладені на англійську мову.

Поїздом

Майже до кінця 20 століття залізничний транспорт в Еквадорі був добре розвинений, і рейки практично перетинали всю країну з півночі на південь. Але, на жаль, у результаті стихійних лих залізниця була майже повністю зруйнована, і на даний момент діє лише кілька відносно коротких ділянок.

Я мріяла проїхати на поїзді через Диявольський Ніс (Nariz del Diablo) в Риобамбе, але не врахувала той факт, що квитки розкуповують заздалегідь, тому поїздка не склалася. Щоб не повторити моїх помилок, заходьте на сайт еквадорських залізниць, де можна придбати квиток онлайн за $30 на потрібну дату і взяти участь у незабутньому пригоду, з вітерцем прокотившись по захоплюючим горах.

Автомобілем

Ринок оренди автомобілів в Еквадорі зараз набагато краще розвинений, ніж 5 років тому, але все ж не порівняти з європейським. Ціни на прокат машин досить високі: від 75$ на добу за невелику Kia Picanto, від $160 за потужний Toyota Fortuner 4×4 і від $190 за витривалий Suzuki Grand Vitara SZ. Ціни на інші моделі можна подивитися тут.

Іноді правила компанії або спец. пропозиції дозволяють здати автомобіль в іншому місті без штрафу, і це здорово, тому як в традиційному випадку за таку послугу доведеться заплатити ще $120-150.

За останні роки суттєво покращилися дороги, але, тим не менше, якщо ви невпевнено себе почуваєте на гірських серпантинах або в містах, де правила дорожнього руху не так очевидні, то краще брати автомобіль напрокат з водієм (від 100 доларів на день) або користуватися громадським транспортом.

Якщо ви все-таки вирішили взяти машину самостійно і бути вільним, як вітер, то варто уважно вивчати пропозиції контор, що надають подібні послуги.

Дуже популярна компанія Localiza , а у великих містах Кіто , Гуаякілі, Куенки є офіси відомих у світі прокатних контор Avis , Hertz , Alamo , Budget . Тому немає сенсу зв’язуватися з маловідомими місцевими компаніями, так як великий ризик дізнатися на собі сенс приказки «скупий платить двічі».

Еквадор – країна Латинської Америки, а, значить, багато там вирішує горезвісний людський фактор. Краще мати міжнародні права, але іноді співробітники дорожньої поліції можуть задовольнитися і російськими.

Зв’язок

Як і в будь латиноамериканській країні (крім Куби), інтернет в Еквадорі не проблема. На кожному кроці є інтернет-кафе, де в середньому за долар у годину, можна отримати доступ у всесвітню мережу і зв’язатися з близькими. Зазвичай на комп’ютерах встановлені всі потрібні мандрівникові програми, а саме браузер і Skype.

В готелях, готелях, ресторанах часто є безкоштовний Wi-fi. Інтернет є навіть в громадських місцях, але варто уважніше дивитися за своїми гаджетами. При бажанні в готелях або інтернет-кафе можна знайти провідний інтернет і підключити до нього свій ноутбук.

Телефонний стандарт Еквадору чотирьох-діапазонний GSM, тому не завжди і не всі телефони, привезені з Росії, працюють з еквадорськими операторами в роумінгу.

В крайньому випадку, якщо апарат не підключається до Movistar, ні до Claro, то можна придбати дешевий телефон на місці і не боятися втратити його у разі чого або звернутися в російські фірми, які видають телефон напрокат. Також у разі потреби є варіант заглянути в інтернет-кафе, де часто пропонують послугу локальних і міжнародних дзвінків.

Мова та спілкування

Офіційний мову Еквадору – іспанська, однак багато працівників туристичної сфери запевняють, що знають англійську. Іноді це дійсно так, але вивчивши пару фраз на іспанською мовою, можна не тільки вільніше себе почувати, але й у ряді випадків платити менше.
Ось які вирази варто вивчити:

1. Еквадорці – ввічливий народ, тому без привітання не обійтися. Неформальні Hola – «ола» (привіт) і Buenos dias – «буенос діас» (добрий день до полудня), buenas tardes – «буенас тардес» (з полудня до 18 годин) і buenas noches – «буенас ночес» (після 18 годин) розташують до себе будь-якого місцевого жителя.
2. Як і всі латиноси, еквадорці люблять ввічливі фрази, тому в розмові можна не боятися переборщити з вкрапленнями типу:
   1. con mucho gusto – «кон мучо густо» (з великим задоволенням),
   2. que amable – «ке амабле» (як мило),
   3. como estas? – «комо эстас» (як справи?).
   1. банкомат (cajero automatico – «кахэро аутоматико»),
   2. туалет (banos – «баньос»),
   3. супермаркет (supermercado – «супермэркадо»),
   4. пральня (lavanderia – «лавандэрия»),
   5. поліція (policia – «полісія»),
   6. музей (museo – «мусі»),
   7. лікарня (hospital – «оспіталь»).
   1. 1 – uno (уно),
   2. 10 – diez (дьес),
   3. 100 – cien (сьєн).

   Особливості менталітету

   Латинська Америка – сонячний і яскравий континент, тому люди тут розслаблені і спокійні. На узбережжі народ ледачий і нікуди не поспішає. Ще б! Адже клімат дозволяє цілий рік лежати під пальмою, а не консервувати овочі напередодні зими. Атмосфера розташовує до того, щоб і самому стати таким, однак мій досвід підказує, що це не завжди виходить.

   Хочеться, щоб таксі приїхало в термін, гід виконав домовленість, меню виявилося таким, як заявлено. Сміливо запевняю: не варто на це розраховувати! Місцевий менталітет ґрунтується на понятті llenar espacio (заповнювати простір), іншими словами, коли вам обіцяють щось, то роблять це просто так, без мети обіцянку виконати.

   Працівники турсфери часто більш відповідальні, але іноді варто зайвий раз нагадати про себе. Попереджений захищений!

   Індіанці Еквадору більш серйозні. Гірський клімат і стародавня культура не розташовують до променистим посмішкам, хоча в душі вони хороші люди і, незважаючи на якусь суворість, дуже привітні.

   Можна звертатися за допомогою на вулиці, люди обов’язково допоможуть і підкажуть, але не чекайте від еквадорців пунктуальності – це якість не найсильніша сторона жителів Південної Америки.

   Їжа і напої

   Як і кліматичні зони Еквадору, кухня тут дуже різна. В горах їдять м’ясо, курку, ламу і навіть знаменитий куй (морську свинку). На узбережжі в стравах переважають морепродукти. В амазонської регіоні їдять те, що можуть виростити – коренеплоди, свинину і фрукти.

   Гарнір, до речі, займає центрове місце в еквадорській кухні. Банани, платани, юка, кукурудза, картопля, гарбуз, рис, боби роблять страву великим, ситним і поживним.

   З напоїв популярне пиво Pilsener, алкогольна чича домашнього приготування і натуральні соки зі свіжих фруктів.

   Соки були моєю пристрастю, адже якщо продавець дружній, то за 1-2 долари ви отримаєте велику склянку смачного напою, який відразу ж наповниться добавкою, як тільки вміст першої частини підійде до кінця.

   5 страв, які варто спробувати

   1. Севіче. Одного разу спробувавши севіче – страва з свіжих морепродуктів зі спеціями і лимонним соком, я автоматично шукала його очима у всіх відвідуваних ресторанах і забігайлівках.
   2. Куй. І хоча морську свинку шкода, спробувати місцевий спеціалітет мені хотілося. За смаком куй нагадує курку, а з вигляду – щура.
   3. Эмапанадас. Смачні і ситні пиріжки з різноманітною начинкою: курка, м’ясо, рис, яйце, риба, сир. Продаються скрізь і всюди і стоять сущі копійки. Зазвичай надкусив эмпанаду, її рясно поливають одним із запропонованих соусів – гострим, майонезні або гірчичним.
   4. Ягуарлокро (yaguarlocro). Густий і наваристий суп з баранячих тельбухів з овочами. Суп прикрашається шматочками підсмаженого баранячої крові. Для сміливих.
   5. Орнадо (hornado). Ароматна запечена свинина, приготована в маринаді з спецій, трав і місцевих алкогольних напоїв. Коли мені принесли страву, я здивувалася щедрому гарніром з рису, шматочків авокадо, нарізаних помідорів і традиційного смаженого банана. Смачно.

   Шопінг

   Любителі шопінгу скрізь знайдуть щось купити. Еквадор – не виняток.

   Багатий традиціями та ремеслами край пропонує товари та сувеніри на будь-який смак.

   Що потрібно знати про шопінг в цій країні

   Здійснюючи покупки в Еквадорі, торгуйтеся!

   Найчастіше ціна для іноземця сильно завищена, особливо в туристичних місцях, тому варто сміливо намагатися збити ціну. Мені допомагав простий спосіб: коли щось сподобалося, то я для себе вирішила, що хочу купити, а якщо не куплю, то нічого страшного. Тому процес торгу йшов простіше, так як відсутня пристрасна зацікавленість в предметі.

   Моя порада: купуйте речі в максимально туристичних місцях, саме там можна зустріти оригінальні вироби і майже відсутній шанс нарватися на «made in China».

   Кращі міста для шопінгу

   Міста для шопінгу залежать від того, що саме ви хочете привезти. Сувеніри є скрізь. Але на узбережжі пропонують з морською тематикою, в горах переважають теплі в’язані речі, а на Галапагосах продають все що завгодно з зображеннями місцевих звірів і птахів.

   найкращим місцем для шопінгу вважається Отавало, де по вихідних ринок наповнюється продавцями всього на світі. Шкіра, одяг, прикраси, аксесуари – все це представлено в неймовірній кількості. Хоча, звичайно, зараз у мене вже не повернеться язик назвати Отавало не туристичним. Та, незважаючи на це, ринок гідний відвідування, навіть якщо ви не збираєтеся нічого купувати.

   Що привезти з цієї країни

   Відмінним подарунком друзям і родичам буде капелюх. В Еквадорі можна знайти багато різних моделей, і це зробить подарунок особливим.

   Яскраві вільні штани сподобаються любителям подорожей, а вироби зі шкіри – модникам і модницям. Незамінні в російську зиму светри і шкарпетки з вовни альпаки, лами чи і великі затишні шарфи.

   Для здоров’я можна привезти «драконівське кров» з дерева, що виростає в амазонської регіоні. Це «ліки» має антибактеріальну і загоюючим засобом і вже точно не виробляється в інших країнах світу.

   Кави – теж відмінний подарунок, хоча порівняно з сусідньої Колумбією Еквадор не так ним прославився. Любителі гарячих напоїв зацікавляться чаєм з листя коки. Однак пити його я раджу на місці, адже незважаючи на відсутність наркотичних речовин у складі, краще на всяк випадок не спокушати російську митницю.

   Ціни на сувеніри дуже різноманітні. Яскраві штани і прикраси можна купити за пару доларів, а більш якісні речі з вовни можуть досягати і 300 доларів. Якщо ви цікавитеся товарами з вовни альпаки, то на ринку можна купити шарф, скажімо, за 7 доларів, але самої вовни альпаки в ньому буде зовсім небагато. У спеціалізованих магазинах якість товару набагато вище, і ціна на той же шарф, зроблений повністю з якісного матеріалу, може досягати 40 доларів.

   Відпочинок з дітьми

   Для подорожі з дітьми прийнято вибирати цивілізовані країни, однак якщо підійти до справи з розумом і якщо у батьків «свербить» дух подорожей, то їздити в Еквадор з дітьми можна! Звичайно, варто вибирати підходящі місця.

   Наприклад, відпочинок на узбережжі краще штурму льодовика в черевиках-кішках, а великі міста зручніше, ніж прогулянки на човні по Амазонці. Але все залежить від конкретних батьків та їх пріоритетів.

   В Еквадорі досить дешеве таксі, що дозволяє не пересуватися з малюками на міському транспорті. До того ж місцеві жителі дуже люблять дітей, завжди посміхаються, поділяться іграшкою або частуванням і дуже рідко розсердяться на крики або капризи малюків.

   На відміну від Росії, в супермаркетах Еквадору не зустрінеш такого різноманіття підгузників і марок дитячого харчування, зате на Галапагосах малюки можуть знайомитися з навколишнім середовищем так, як ніколи не зможуть їх невиїзні колеги в зоопарках.

   Я зустрічала на островах сім’ї з дітьми, і малеча пищала від захвату, намагаючись схопити ігуану за хвіст або осідлати гігантську черепаху, і задавала багато наївних, але важливих питань-про устрій цього світу.

   Безпека

   Навскидку здається, що Еквадор – безпечна і дружня країна. І це багато в чому так, проте, як і в будь-якій країні Латинської Америки, тут треба тримати вухо гостро.

   Дотримуючись відповідних правил безпеки, можна істотно знизити ризик бути пограбованим. Найкраще не мати при собі нічого цінного, що шкода втратити, але я, як досвідчений мандрівник, знаю, що як мінімум камери і банківської карти в багажі не уникнути.

   Популярні типи шахрайства: як з цим боротися

   Шахрайство може підстерігати всюди і завжди. Звичайно, швидше за все ті люди, які намагаються допомогти, дійсно хочуть тільки добра, але бути напоготові не завадить.

   Правило №1. Не носити все цінне з собою. В готелі є сейфи, де і варто зберігати паспорти і гроші (попередньо відправивши собі копії всіх документів на електронну скриньку). Якщо ви їдете в автобусі в нове місто і все цінне у вас з собою, розділіть речі, використовуйте сумки-секретки на пояс і приматывайте на ніч рюкзак з цінностями на руці. Не залишайте багаж без нагляду і носіть в кишені дрібні купюри, які в разі чого можна віддати на відкуп негідникам.

   Правило № 2. Не довіряти незнайомцям. Ваш новий друг може здатися відмінним хлопцем, більше того, він може ним бути, але це не означає, що варто присвячувати його в фінансові питання і приводити в номер. Навіть якщо у вас зав’язалися романтичні стосунки, йдіть у сторонній готель, але не приводьте незнайомця до себе.

   Правило №3. Не пити і не їсти «з рук» незнайомців. На дискотеках часто в момент, коли ви відвернетеся, можуть підсипати щось не те в напій, тому носите з собою свій стакан і не довіряйте тим, з ким тільки що познайомилися, танцюючи в ритмі запальної сальси.

   Правило №4. Не вірити фальшивим поліцейським. Я зіткнулася з цим у Кіто , коли спеціально навчена людина (зазвичай у вигляді бідного туриста) розглядає картку або якось ще сигналить про те, що йому потрібна допомога. Я зупинилася допомогти, і в цей момент виник сеньйор у піджаку, який простягнув мені якийсь документ і попросив показати паспорт і мене, і спеціально навченого людини під приводом того, що поліція розшукує туристів. Я про такий штуці чула, тому впевнено кинулася геть.

   Пам’ятайте, справжня поліція буде у формі і обов’язково відвезе вас до відділку. А фальшива стане з напарниками в темних окулярах вимагати документи прямо там, де ви зустрілися.

   Правило №5. Використовуйте банкомати в безпечних місцях – торгових центрах, відділеннях банків, аеропортах. Не знімайте гроші вночі. Озирайтеся по сторонах. Не соромтеся засунути частину грошей в нижню білизну.

   Правило №6. Якщо ви їдете в таксі, то завжди сідайте тому і в жодному разі не погоджуйтеся на «заїдемо в одне місце на секундочку» або «візьмемо з собою племінника, йому по дорозі». Ніяких третіх осіб в таксі!

   І головне правило: у разі загрози віддавайте речі і рятуйте життя.

   5 речей, які точно не варто робити

   1. Носити золоті прикраси і ходити з дорогими телефонами.
   2. Вживати наркотики і пити з малознайомими людьми.
   3. У великих містах краще уникати центральних районів. В Європі вони вважаються найкращими, а в Латинській Америці центр мегаполісів найчастіше збіговисько злочинців різних мастей.
   4. Сідати в таксі з незнайомцями.
   5. Носити гроші і цінності в кишенях і інших легкодоступних місцях.

   5 речей, які обов’язково потрібно зробити в цій країні

   1. Зайнятися снорклінгом в компанії з акулами і черепахами на Галапагоських островах.
   2. Побачити найвищу точку Еквадору – вулкан Чімборасо.
   3. Загубитися в амазонських джунглях і власноруч схопити за хвіст анаконду.
   4. Взяти урок серфінгу в Монтаните, а потім протанцювати всю ніч безперервно в затишному сальса-барі.
   5. Побувати на середині світу і стати учасником цікавих дослідів, що показують різницю між північним і південним півкулею.

   Довколишні країни

   По землі з Еквадору можна податися в Колумбії або Перу. Краще всього поступати наступним чином: доїжджати до кордону на автобусі в світлий час доби, переходити її самостійно, а потім сідати в автобус на території нової країни і їхати до пункту призначення. Так буде дешевше, а часом ще й швидше.

   По повітрю варіантів набагато більше: можна полетіти в Болівію, Бразилію, Аргентину, Чилі або одну з країн Центральної Америки. Наприклад, авіапереліт з Кіто в Панаму авіакомпанією Сміття обійдеться в 735 доларів, а політ з Гуаякіля в Ліму авіакомпанією Tame в 1200 доларів США.

   на Жаль, лоукостерів в Південній Америці немає, а відстані між країнами досить великі, але зате тут існує багато авіакомпаній, тому, провівши кілька годин в Інтернеті, можна порівняти ціни на потрібні напрямки і вивчити спецпропозиції, якщо фінальна точка маршруту ще не визначена. Найпопулярніші авіакомпанії Латинської Америки: