Що таке селекція і чим вона займається?

Селекція – це наука і практика створення і поліпшення сортів рослин, порід тварин, штамів мікроорганізмів, які використовують люди. Вона допомагає задовольняти зростаючі потреби людства в продукції сільського господарства і медицини.

Селекція розробляє методи досягнення своїх цілей: де і як підбирати вихідний матеріал, як з ним працювати – вести схрещування, планомірний відбір, контроль та оцінку результатів, впровадження в практику. Фактично селекція – це еволюція організмів, що спрямовується людиною.

Коли люди почали займатися селекцією?

Приблизно тоді ж, коли з’явилися землеробство і скотарство. Як і в сучасній селекції, найважливішим методом був відбір. Правда, він був усвідомленим.

Збираючи в лісі плоди і ягоди, чоловік брав самі великі, смачні і яскраві. Коли їх поїдали будинку, біля житла виявлялися насіння, з яких одразу ж виростали нащадки схожі на батьків.

Поселивши біля себе якихось диких тварин, люди швидко позбувалися від агресивних, слабких, дають мало м’яса, молока, яєць. Зберігалися найпродуктивніші форми. Так тривало з покоління в покоління. Людина не ставив собі за мету вивести новий сорт чи породу, але це виходило як побічний результат його діяльності.

Чи є межі у поліпшенні сортів і порід?

Звичайно, людині хочеться, щоб врожайність рослин росла і росла, щоб кожна нова порода овець давала все більше вовни і м’яса і т. д. І життя, наче, дозволяє сподіватися, що так буде завжди. Дикі кури відкладають по 5-9 яєць раз на рік, а серед домашніх є породи, в яких курочки несуться щодня.

Плоди дикої яблуні важать по десять грамів. А в сучасних садах можна зустріти сорту, де маса середнього (не рекордного) яблучка доходить до кілограма! Як бачите, могутність селекції разюче. Але і воно не безмежне.

Більшість ознак, з якими працює селекціонер, можуть бути виражені сильніше і слабкіше: цукристість, маса тіла, термін дозрівання і т. п. В кожному випадку є нижній і верхній межі, задані набором генів. Так от, селекціонеру дано домагатися своїх цілей тільки всередині них.

Є породи корів, у яких жирність молока досягає 7%. І ніякими методами традиційної селекції не отримати корів, які дають молоко такий жирності, як у оленя (19%) або дельфіна (45%). Навіть якщо корів годувати вершковим маслом і сметаною.

Вийти за спадкові межі можна лише змінивши саму спадковість.

Може селекціонер отримати форми, які принципово відрізняються від того, що створено природою?

Для цього він повинен вдатися до генетичної інженерії – операціями з генами і хромосомами. Ось кілька прикладів того, як живим організмам надають абсолютно невластиві їм ознаки.

Пересадивши водоростей бурим гени декількох видів бактерій і вірусів, вдалося «змусити» водорості переробляти накопичений в листі цукор в етиловий спирт – важливе біопаливо.

• – У квіткових магазинах Японії вже не рідкість синьо-фіолетові троянди. В їх клітинах працює ген, який селекціонери запозичили у братків. Він-то і виробляє потрібний пігмент.
• – В клітину бактерії кишкової палички вдалося пересадити і «включити» ген інсуліну, який вирізали з хромосоми людини. Нині більшу частину цього гормону-ліки одержують, розводячи масово бактерію на заводах.
• – Ген світиться тихоокеанської медузи, упроваджений в клітини акваріумних рибок даніо, перетворив їх в живі ліхтарики.
• – Створена різновид картоплі, не поедаемая колорадським жуком. Рослині пересадили ген бактерії, що забезпечує вироблення білка, отруйної для шкідника. Подібним же чином створені високостійкі сорти десятків сільгоспкультур – від кукурудзи і рису до льону і гвоздики.

Де працює селекціонер

Можна придбати потужні трактори й іншу техніку, закупити повний склад агрохімії і… залишитися без врожаю, зекономивши на посівному матеріалі. Адже саме від сорту залежить врожайність культури, стійкість до захворювань та технологічні, фізико-хімічні й органолептичні властивості вирощеної продукції. Тож хто ці спеціалісти, які створюють, розмножують, апробують та випускають у світ нові лінії, сорти і гібриди? Це ті, хто отримав фах за спеціалізацією «селекція і генетика сільськогосподарських культур» ― нові герої нашого проекту «АгроОсвіта».

Заради справедливості слід зазначити, що фахівців напряму «селекція та генетика сільськогосподарських культур» готують на базі спеціальності «агрономія», про яку ми розповідали раніше . Це окремий напрям спеціальності, який разюче відрізняється від інших. Царина селекціонерів — лабораторії та дослідні поля. Фахівці цього напряму:

розробляють методи селекції (гібридизація, генне редагування, культура тканин, клітин, штучний мутагенез, хромосомна та генна інженерія);

розробляють методи оцінки врожайності, адаптаційних та інших господарсько-корисних властивостей сорту, селекційного та посадкового матеріалу;

Отже, якщо бажаєте відчути себе супернауковцем із фантастичного фільму про майбутнє, який створює нові сорти та гібриди, рятуючи людство, то вам потрібно вступати на цю спеціальність.

«Селекція і генетика»

Проведення гібридизації та добору різними методами, вирощування насінницьких посівів, проведення видового та сортового прополювання, складання плану сортозміни та сортооновлення залежно від типів ґрунтів та інших умов. Таких фахівців чекають на роботу у науково-дослідних установах НААН і НАН України, сортовипробувальних станціях і науково-дослідних центрах системи Державної служби з охорони прав на сорти рослин та у насіннєвих і контрольно-насіннєвих інспекціях Міністерства аграрної політики й продовольства України, сільськогосподарських

підприємствах різних форм власності з вирощування, підготовки й реалізації сортового насіння і садивного матеріалу, а також в освітніх закладах.

«Селекція і генетика»
Проведення гібридизації та добору різними методами, вирощування насінницьких посівів, проведення видового та сортового прополювання, складання плану сортозміни та сортооновлення залежно від типів ґрунтів та інших умов. Таких фахівців чекають на роботу у науково-дослідних установах НААН і НАН України, сортовипробувальних станціях і науково-дослідних центрах системи Державної служби з охорони прав на сорти рослин та у насіннєвих і контрольно-насіннєвих інспекціях Міністерства аграрної політики й продовольства України, сільськогосподарських підприємствах різних форм власності з вирощування, підготовки й реалізації сортового насіння і садивного матеріалу, а також в освітніх закладах.

«Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин»

Випускники цього напряму вже не виводять нові сорти та гібриди, а працюють із надбанням селекціонерів. Спеціалісти займаються апробацією (випробуванням) сортів у різних кліматичних зонах, вивчають адаптацію до стресових факторів, що пов’язані з глобальними змінами клімату, стійкість проти шкідників та паразитичних бур’янів, досліджують потенціал продуктивності та якість продукції. Ну, і звісно, перевіряють відповідність сорту заданому стандарту. Після завершення навчання випускники цієї спеціальності можуть претендувати на посади інспектора

та експерта з якості насіння, садивного матеріалу і карантину, наукового співробітника обласної і районної держнасінінспекцій, наукового співробітника державної служби з охорони прав на сорти рослин, наукового співробітника селекційної та сортовипробувальної станції, технічного експерта продуктивного маркетингу, менеджера-консультанта з селекції та насінництва с/г культур.

«Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин»
Випускники цього напряму вже не виводять нові сорти та гібриди, а працюють із надбанням селекціонерів. Спеціалісти займаються апробацією (випробуванням) сортів у різних кліматичних зонах, вивчають адаптацію до стресових факторів, що пов’язані з глобальними змінами клімату, стійкість проти шкідників та паразитичних бур’янів, досліджують потенціал продуктивності та якість продукції. Ну, і звісно, перевіряють відповідність сорту заданому стандарту. Після завершення навчання випускники цієї спеціальності можуть претендувати на посади інспектора та експерта з якості насіння, садивного матеріалу і карантину, наукового співробітника обласної і районної держнасінінспекцій, наукового співробітника державної служби з охорони прав на сорти рослин, наукового співробітника селекційної та сортовипробувальної станції, технічного експерта продуктивного маркетингу, менеджера-консультанта з селекції та насінництва с/г культур.

Професія: фахівець із селекції та генетики сільгоспкультур

Всі вже чули про квадратні кавуни, полуницю-помідор, фіолетову картоплю та інші дива рослинного світу. Це справа рук фахівців із селекції та генетики. Перші представники цієї професії не мали жодних знань з генетики, але їм вдавалося відкривати нові сорти рослин і дати поштовх для розвитку науки. А наразі послідовники Мічуріна та Вавилова майже не розлучаються з мікроскопом і більшість свого час проводять у лабораторіях чи дослідницьких полях.

Тож сьогодні поговоримо про спеціалістів, які виводять нові гібриди та сорти рослин, а також про їх обов’язки і перспективи на українському ринку праці.

Хто такі селекціонери

У класифікаторі професій України фахівці із селекції та генетики сільськогосподарських культур мають код 2213.2 . Основними вимогами до цих спеціалістів є повна вища освіта відповідного напряму підготовки без вимог до стажу роботи. На практиці ці спеціалісти повинні бути підкованими у ряді наук: загальна, молекулярна, спеціальна генетика, агротехніка, генна інженерія, біотехнологія, право, економіка.

«Всі ми аграрії трохи селекціонери, адже відбираємо для посіву краще насіння із відповідними ознаками. В мене навіть є насіння кукурудзи, яке привіз Христофор Колумб. Селекціонер — це свого роду діджей, який міксує певні характеристики культур в одному сорті», — поділився селекціонер та фермер Михайло Нагорняк.

Серед особистих якостей селекціонерів слід виокремити уважність, аналітичний розум, терплячість і посидючість, працездатність, бажання експериментувати, володіння іноземними мовами (для вивчення наукової зарубіжної літератури), уміння користуватися сучасним лабораторним обладнанням.

«Селекціонера, як і вовка, ноги годують, бо йому окрім роботи головою потрібно ще й добряче побігати, оглянути, проконтролювати, оцінити усі ділянки, проаналізувати отримані дані і знову йти оглядати. Тож світла голова та міцні ноги — ознака гарного селекціонера», — розповів селекціонер, власник компанії «Флора» Віктор Бурлов .

Посадові обов’язки

Перелік основних завдань та посадових обов’язків генетика-селекціонера:

• прогнозує напрями і результати селекції сільгоспкультур, складає плани, програми селекційної роботи;
• розробляє для конкретних ґрунтово-кліматичних умов модель сорту і найважливіші її показники;
• бере участь у розробці планів вирощування насіннєвого матеріалу на різних етапах насінницького процесу та розрахунку площ посівів і обсягу виробництва насіння;
• прогнозує в умовах конкретних регіонів ринки збуту насіння, сортів та гібридів;
• організовує та веде селекційну роботу з різними видами рослин, проводить роботу із сортозаміни і сортооновлення, забезпечує впровадження нових сортів і гібридів сільгоспкультур у виробництво;
• здійснює контроль у польових, лабораторних та комірних умовах за вирощуванням, збиранням, очищенням, зберіганням селекційного та насіннєвого матеріалу;
• аналізує гібриди та проводить добори, веде селекційну документацію, здійснює статистичну обробку даних, складає звіти;
• аналізує результати випробування сортів і гібридів сільгоспкультур на сортодільницях та сортостанціях.
• бере участь у організації виробництва насіння високих репродукцій у науково-дослідних установах, насінницьких господарствах, сільськогосподарських підприємствах;
• організовує і проводить сівбу сільгоспкультур у різних ланках селекційного і насінницького процесу, догляд за посівами, гібридизацію, фенологічні спостереження, біометричні виміри, аналіз структури врожаю;
• бере участь в атестації і раціоналізації робочих місць, підвищення кваліфікації кадрів;
• дотримується правил і норм охорони праці, виробничої санітарії та протипожежного захисту.

Скільки заробляють

Заробітні плати селекціонерів відрізняються і залежать від типу підприємства та професійного досвіду фахівців. Згідно з нашим аналізом ринку праці, середня заробітна плата генетиків-селекціонерів — 30 тис. грн. Потрібно розуміти, що молодий фахівець, який починає свою кар’єру у науковому закладі, отримує мінімальну зарплату — 5000 грн. Заробітна плата селекціонера-початківця у приватній компанії буде стартувати від 10 тис. грн.

Варто пам’ятати, що ці фахівці отримують доплати за участь у наукових дослідженнях. А ще селекціонерам нараховуються роялті за використання створених ними сортів чи гібридів.

« Більшість українських селекціонерів наразі — це штатні співробітники державних наукових установ, які не зацікавлені у кінцевому результаті. Вони не отримають з того нічого, тому ентузіазму особливого не проявляють. Ті співробітники сидять, отримують свої виплати з безробіття, яку в нас гучно величають зарплатнею, і перспектив своєї роботи не вбачають. Власне, саме через те я і вирішив йти своїм шляхом та працювати як приватний підприємець, а не державний селекціонер », — заявив селекціонер Віктор Бурлов .

Вчитися та ще раз вчитися

Щоб стати селекціонером необхідна вища освіта. Ці фахівці навчаються за напрямом «Агрономія» спеціальність «Селекція і генетика сільськогосподарських культур».

ВНЗ пропонують отримати спеціальність селекціонера на базі бакалаврату «Агрономія» (1,5 роки).

Вартість здобуття ОС «Магістра» на базі ОС «Бакалавр» (денна форма) за спеціальністю «Селекція і генетика сільськогосподарських культур» у НУБІП України становить 38040 грн (за весь період навчання). У 2020 р. було подано 15 заяв абітурієнтів. При цьому ліцензійний обсяг станови 16 місць. Тобто загальний конкурс становив 0.94.

Абітурієнтам було необхідно скласти іспит з іноземної мови, а також з комплексу фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін.

Здобути ступінь ОС «Магістра» за спеціальністю «Селекція і генетика сільськогосподарських культур» у ХНАУ ім. В.В. Докучаєва коштує 18000 грн (за весь період навчання). Але конкурс у цьому ВНЗ дуже великий: було подано 178 заяв, коли ліцензійний обсяг становить всього 10 місць. Загальний конкурс: 17.80. Студенти також складали іспит з іноземної мови, а також фахове випробування.

Після навчання спеціалісти можуть працевлаштуватися у науково-дослідних інститутах та дослідницьких центрах, сортовипробувальних станціях, біологічних лабораторіях, сільгосппідприємствах, приватних фермах і освітніх закладах на посади керівників та завідувачів, менеджерів, консультантів, інспекторів, наукових співробітників , експертів, викладачів.

Фахівця можуть запросити працювати у такі заклади, як НААН та НАН України, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, інспекції Міністерства аграрної політики і продовольства України, навчальні заклади І–ІІ рівня акредитації.

Йти в ногу з часом

Селекціонерам доводиться багато працювати не лише у лабораторії та на дослідницькому полі, а й над собою. Необхідно постійно підвищувати професійні знання, набиратися нового досвіду, штудіювати наукову літературу. Адже аграрна сфера дуже швидко розвивається і представники цього фаху повинні йти в ногу з часом. Щоб задовольняти вимогу сучасності, фахівцям із селекції та генетики потрібно вдосконалювати методи роботи, вивчати та відпрацювати сучасні технології, освоювати специфічну техніку та лабораторне обладнання, поринати у світ профільних вітчизняних та іноземних видань.

« Я закінчив аграрний виш та пройшов стажування з селекції, відвідав багато семінарів, об’їздив центри, які займаються селекцією (Сквирська дослідна станція, Харківський та Дніпровський селекційні центри кукурудзи), де саме і зібрав вихідні форми сортів для селекції, так званий «банк насіння». Також їздив за кордон, де теж зібрав кілька сортів. Загалом маю понад 300 сортів », — пояснив Михайло Нагорняк.

Покликання душі

«Селекція за одну мить не робиться. Це роки кропіткої системної цілеспрямованої роботи багатьох поколінь, це конвеєр, на якому перевіряються мільйони рослин на придатність сформувати високий урожай в різні роки. Україна має потужні наукові центри селекції, де самовіддано, творчо та результативно працюють ентузіасти, які, незважаючи на усі негаразди виконують завдання програм наукових досліджень на високому рівні», — зазначає директор Інституту рослинництва ім. В. А. Юр’єва НААН України Віктор Кириченко.

Не слід забувати, що кожна професія має свої переваги та недоліки.

Серед мінусів — багато часу на навчання та самовдосконалення, а також можливі складнощі працевлаштування, бо це вузька спеціалізація.

Попри це слід пам’ятати, що стати селекціонером зможе людина, яка готова до постійних досліджень та експериментів. І хоча ми щоденно бачимо, як їх робота змінює світ навколо нас, але команда AgroRobota.com.ua впевнена, що найбільші відкриття — попереду.

© Юлія Ніколенко, 2020, AgroRobota.com.ua

Не пропусти останні новини! Підписуйся на наші соціальні мережі.