Цвіте та пахне Дніпр широкий

Особливо в останніроки, у зв’язку зі значним потеплінням, Дніпро та інші водойми у межахстолицій, звичайно, поза її межами, у літні періодистали рясно «цвісти».За оцінками екологів, «цвітіння» води є досить критичним і навіть загрозливим для довкілля явищем, але, на жаль, воно вже нікого не дивує.

Із настаннямліта Дніпро та водойми Києва забарвилися у всі відтінки зеленого та навіть синього кольорів. Колись велика і могутня ріка місцями стала схожою на затхле, смердюче болото. Причин такого стану та забарвлення є багато,йусі вони,здебільшого,пов’язані з втручанням людини ‘в екосистему водойм.

«Цвітіння» води – це природне явище, що проявляється в зміні забарвлення води внаслідок масового розмноження мікроскопічних водоростей. «Цвітіння» викликають синьо-зелені водорості, або ціанобактерії, що живуть як у прісних озерах і водосховищах, так і в морській воді. Результатом«вибухового»збільшення кількості ціанобактерій у воді євеликі плями, які погіршують якість води та умови життєдіяльності організмів у водоймах, порушують їх гідрохімічний режим, створюючи дефіцит кисню, можуть загрожувати здоров’ю людей і тварин і завдавати економічних збитків туристичним районам.Шар води, що цвіте, може досягати 10–15 см завтовшки, при цьому викликаючи задуху та загибель риби й інших живих організмів, що населяють водойми.

«Цвітіння» води–процес масового розвиткусиньо-зелених водоростей (ціанобактерій), які викликають зміни кольору річкової та озерної води, погіршуючиїї кисневу забезпеченість. Але водорості – це жива складова природи

Про явище «цвітіння» води згадував ще в 77 році нашої ери Пліній Старший. Тобто, цей процес є природним і відбувається щороку протягом літніх місяців (червень–вересень) в евтрофних і гіпертрофних водоймах. Проте, останнім часом, у результаті антропогенного навантаження на водні екосистеми, особливо через значне надходження у водойми мінеральних, зокремафосфоромістких добрив, синтетичних мийних засобів, органічних забруднюючих речовин, які є продуктом для розвитку ціанобактерій, процес «цвітіння» води набуває значних масштабів та завдаєсерйозних збитків.

Науковці вважають, що сучасна зміна клімату і, зокрема, підвищеннятемператури повітря, а відтак– температури води, сприяють поширенню «цвітіння», і борючисьіз ним, необхідно враховувати саме цей чинник.

Зелена вода Дніпра є серйозноюпроблемою, оскільки 70% населення України користується водою з басейну річкидля пиття і технічного використання. А споживання цієї води і купання у ній може призвести до цілої низки захворювань: від грибкових до онкологічних.

Уже на сьогодні у Києві, за повідомленнями столичної санепідемслужби,безпечно купатися можна лише на двох із 11 офіційних пляжів:«Пуща Водиця» та «Вербний». Обидва вони знаходяться на озері Вербне (вул. Приозерна, Оболонський район). В інших водоймах проби води не відповідають нормативним показникам.

Хто ж винен?

Загалом стан води в Дніпрі та деяких інших українських річках викликає дедалі більше занепокоєння як в екологів, так і в громадськості.Екологи кажуть, що проблема «цвітіння»має цілу низку причин, головна з яких полягає в тому, що русло річки зарегульоване водосховищами.

Віктор Вишневський, доктор географічних наук

Процес перетворення Дніпра на каскад водосховищ, так само як і спричинені цим проблеми, почалися не сьогодні, а ще наприкінці 20-х років минулого століття. Лише на українській ділянці Дніпра їх шість, але це не всі водосховища в басейні. Кількість водосховищ на притоках сягає 1100, до них можна додати близько 40 тис. ставків.

Уже четвертий рік поспіль в Україні спостерігається значне маловоддя. Такого поєднання двох маловодних років, як 2015-й та 2016-й, не було, починаючи з історичної посухи 1921 року. Посушливим є й 2017 рік.

В умовах маловоддя та ще й із підвищенням температури водиу ній зростає концентрація біогенних речовин, які слугують добривом для фітопланктону. Насамперед, вчені відносять до них фосфор та азот.

Ставки і деякі водосховища почали створювати понад сто років тому, коли й людей і стоків було менше.Нині ми є спостерігачами результату людської діяльності щодо створення великих водосховищ на Дніпрі понад 50 років тому. Тоді мало хто міг уявити, що вода виглядатиме, як зелена сметана.

Водосховища створювали для того, щоб вирішити певні водогосподарські проблеми: виробництво електроенергії, вирівнювання стоку протягом року. Спускати їх зараз нереально, бо це спричинить набагато гірші наслідки: припинять функціонувати численні водозабори, не лише питні, а й промислові.

Більшість очисних споруд в Україні побудованобагато десятиліть тому: наприклад, Бортницька станція аерації була запущена у 1965 році, а проектувалася ще раніше. У нас чимало води зовсім не очищується. Я знаю місце в Києві (вул. Гвардійська), де вода з туалетів просто тече в р. Совка, що є притокою р. Либідь. Там стоїть жахливий сморід. І це майже в центрі Києва!Що вже казати про периферію?!

Олександр Чистяков,голова Всеукраїнської громадської організації Асоціація рибалок України

Пояснень такого бурхливого «цвітіння» водойм є кілька.

По-перше, мала проточність води. Дійсно, Дніпро «потужний і широкий» залишився тільки в спогадах класиків. Після того, як його перегородили греблями, позбавивши власної течії, він не в змозі змити те, що в нього потрапляє з виробничими і побутовими стоками і зливами. На берегах Дніпра розташовані мегаполіси, металургійні і хімічні гіганти зі своїми скидами.

По-друге, катастрофічне обміління столичної акваторії Дніпра, зміна гідрологічного режиму річки.Екосистема Дніпра змінилася.

Якщо говорити про столичні внутрішні водойми, то останні двадцять років їх долею фактично ніхто не переймається. Комунальне підприємство «Плесо» через мізерне фінансування займалося лише прибиранням прибережної території. Це як підмітати в під’їзді і чекати, що від цього стане чистіше в самій квартирі. У підсумку близько 70% столичних водойм потребують розчищення і днопоглиблення, а також косовиці зайвої водної рослинності та зариблення спеціальними видами риби з метою природної меліорації.

Для підтримки озер потрібенкомплексний підхід. Проте нині на берегах столичних водойм збудовані всілякі«розливайки» та «шашличні», які своїми «відходами виробництва» явно не оздоровлюють їх.

Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної Ліги

Із кожним роком у воді дедалібільше накопичується залишків фосфатів, які безперешкодно потрапляють у Дніпро прямо з наших пральних і посудомийних машин, оскільки очисні споруди їх «не бачать». Більше 2500 автомийниць Києва, щоб не платити за очищення, зливають свої брудні води в зливову каналізацію, якою, оминаючи очисні споруди, вони потрапляють у Дніпро. Своєю чергою фосфати викликають інтенсивне зростання водної рослинності, зокрема буро-зелених водоростей, які в достеменному сенсі «випивають» кисень із води, позбавляючи на мілководді молодь риби та інших водних мешканців життєвого простору, прирікаючи їх на загибель. Скільки разів природоохоронна громадськість ініціювала створення законопроекту, що забороняє застосування фосфатів у пральних і мийних засобах, але депутатам не до нього…

Тому й«цвіте» з року в рік Дніпро дедалі яскравіше!

Анна Цвєткова, Всеукраїнська екологічна громадська організація «МАМА-86»

Явище «цвітіння» води дуже небезпечне і може завдавати шкоди як здоров’ю людини, так і довкіллю. Воно ускладнює ведення господарської діяльності та аквакультури, викликає отруєння та загибель риби, диких та свійських тварин і птахів, морських тварин, руйнує екосистеми, знищує біорізноманіття водойм, завдає значних економічних збитків.

За силою дії ціанотоксини посідають місце між ботуліном та отрутою кураре.

Продукти життєдіяльності або розпаду водоростей мають токсичну дію на людину через їх вплив на печінку (гепатотоксини), нервову систему (нейротоксини), шкіру (дерматоксини), викликають ріст злоякісних пухлин.

Потрапити ціанотоксини в організм людини можуть в процесі купання (прямий контакт із водоростями) через рот чи шкіру або через дихальні шляхи під час відпочинку на березі водойми.

Активістка правозахисної організації «Екологія. Право. Людина»Катерина Полянська вважає, що в «цвітінні»Дніпра винні, перш за все, штучні водойми: «Усе це: повільна течія, висока температура – створює сприятливе середовище для бурхливого росту синьо-зелених водоростей. Тому треба провести правильні розрахунки, яким чином із найменшою шкодою для екосистеми Дніпра зменшити площу мілководь.

Крім того, проблему посилює значна забудова прибережних територій та проведення на них сільськогосподарських робіт, внаслідок чого у воду потрапляють речовини, що їїзабруднюють й сприяють «цвітінню» води.

За словами Катерини Полянської, імплементація європейських правових норм має сприяти розв’язаннюекологічних проблем українських річок.«Зараз, у зв’язку із підписанням Угоди про асоціацію з ЄС, відбувається процес адаптації до європейського законодавства. Зокрема, імплементується Європейська водна рамкова директива, яка, серед іншого, зобов’язує привести води річок до екологічного стану “добрий”», – каже вона.

Голова організації «Національний екологічний центр» Ярослав Мовчан також наголошує, що зволікати з вирішенням проблеми «цвітіння» води не варто, бо інакше невдовзі можуть постатисерйозні проблеми із водопостачанням питної води.

Науковий підхід розв’язання проблеми «цвітіння» води

Способи боротьби із «цвітінням» води можна розділити на дві групи: перша – профілактичні заходи; друга – регулювальні.

Профілактичні заходи передбачають повне припинення скидання у водойму неочищених чи умовно очищених стічних вод промислових підприємств та побутових стоків.Практична реалізація цих заходів – процес складний, тривалий, капіталомісткий і пов’язаний з утворенням нових технічних і біологічних проблем.

До регулювальних заходів належать фізичні методи, зокрема штучна аерація, що підвищує ступінь кисневого насичення води та посилює деструкцію органічних речовин.

Ще одним відомим способом боротьби з «цвітінням» водойм є її зариблення спеціальними видами риби та альголізація води в зимовий період спеціальними суспензіями (Chlorellavulgaris).

Американські вчені дають свою версію боротьби з синьо-зеленими водоростями. ДжастінБрукс з університету Аделаїди й Кейлі Кері з Корнельського університету в своїй статті, опублікованій ужурналіScien, наголошують, що насправді доступність нутрієнтів –поживних речовин, необхідних синьо-зеленим водоростям, грає істотнішу роль, ніж потепління клімату, й контроль за забрудненням водойм азотом і фосфором може бути ефективною стратегією боротьби із цвітінням.

Автори наводять приклади озера Мюггельзе і Боденського озера в Німеччині, а також озера Велюве в Нідерландах, де шляхом боротьби із забрудненням ґрунту і води, насамперед сільськогосподарськими добривами, вдалося істотно підвищити стійкість водойм до «цвітіння».

«Зниження кількості нутрієнтів у воді – це довгострокова, проте найбільш ефективна стратегія. Зниження біомаси ціанобактерій настане не відразу, однак керувати забрудненням води значно простіше», – вважають американські вчені.

20 липня 2017 року при Державному агентстві водних ресурсів України відбулося позачергове засідання громадської ради щодо розгляду проблеми «цвітіння» води у літній період. На засіданні обговорювалисяпитання причин та факторів розвитку ціанобактерій, впливу їх на здоров’я людини та довкілля, комплексу заходів, які необхідно вживати для очищення водойм від водоростей, застосування механічного та біологічного способів, за якого використовуються водорості хлорелла. Крім того, було запропоновано для боротьби з синьо-зеленими водоростями застосування вітроаераторів сучасного типу.

Вирішено:до роботи у робочій групі з питань розроблення пропозицій щодо імплементації Директив ЄС у сфері якості води та управління водними ресурсами долучити членів громадської ради при Держводагентстві, гідробіологів та фахівців із біомеліорації з метою ефективного напрацювання конкретних законодавчих змін та шляхіврозв’яння проблеми синьо-зелених водоростей для досягнення «доброго» стану вод.

Дарницьке, Гарячка, Сонячне … Яке наступне?

У далекому 1956 році Дарницький мікрорайон будувався ударними темпами. Для його обігріву була збудована ТЕЦ-4. Але басейни для відстоювання відходів її виробництва не встигли побудувати. Тому було виділено в тимчасове користування для зливу розпеченої вугільної суміші три водойми: Дарницьке, Гарячка і Сонячне.

Озеро Дарницьке шлаком заповнили повністю і засипали зверху землею. ТЕЦ-4 почала зливати відходи свого виробництва в озеро Сонячне. Але це тривало недовго, до 1992 року була побудована траса по вулиці Ревуцького, яка і перекрила цей злив.

Під час забудови вулиць Здолбунівської, Ревуцького та Михайла Драгоманова озеро Сонячне перетворили в піщаний кар’єр. У підсумку на сьогодні в ньому аномальні глибини до 25–30 метрів. На дні озера залишилися залишки шлаку з ТЕЦ-4, що виділяють небезпечні речовини. Побудовані на його березі ресторани багато років скидали відходи в озеро. До того ж два роки тому стався великий витік каналізаційних стоків, що потрапили в озеро. Нині вода в озері Сонячне не відповідає санітарним нормам, тому воно вважається технічною водоймою і не придатне для купання. На березі КП «Плесо» (на чиєму балансі воно знаходиться) встановлені попереджувальні таблички.

Озеро Гарячка ТЕЦ-4 перетворила в столичний «Армагедон», зливаючи розпечену вугільну суміш у це природне озеро.

Із 1991 року кількість столичних водойм скоротилася з 480 до 370. Багато з них засипали і забудували або перетворили на несанкціоновані сміттєзвалища. І це сталося, насамперед, тому, що тільки 5% київських водойм має водні паспорти, всі інші – «безликі». Водний паспорт дає юридичне право на життя водоймі, визначаючи її акваторію, а також природоохоронну берегову територію, на якій відповідно до Водного та Земельного Кодексів дозволена тільки рекреаційна діяльність.

На балансі КП «Плесо» знаходиться 70 водойм. Ще близько 150 озер знаходиться в підпорядкуванні парків та природно-заповідного фонду. А решта столичних водойм – «безхозні». Якщо так піде й далі, Київ може позбутися більшої частини своїх водойм. А вони дуже цінні для киян – це «блакитні легені» столиці!

Хто чи що цвіте та пахне

$ П и шним цв і том (кв і том) цвіст и див. п и ший.

цвіт

2. перев. у мн., заст., діал. Квітка. Один цвіт не робить вінка! (Укр.. присл. 1955, 178); Цвіти за образом святим, І на вікні стоять цвіти (Шевч., II, 1963, 116); У нашім зільнику перед вікнами цвіло лиш небагато цвітів (Коб., III, 1956, 64).

цвіть

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.