Комбінативна мінливість

УРОК 11. КОМБІНАТИВНА МІНЛИВІСТЬ

Цілі уроку: розглянути особливості комбінативної мінливості та її значення для живих організмів; розвивати логічне мислення й навички порівняльного аналізу; виховувати бережливе ставлення до природи.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації, які демонструють особливості комбінативної мінливості, схема мейозу, схеми життєвих циклів тварин і рослин.

Базові поняття й терміни: комбінативна мінливість, гени, хромосоми, статеве розмноження, кросинговер, гамети, рекомбінація, кон’югація, трансформація, трансдукція.

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

  • 1. Де розташовані гени живих організмів?
  • 2. Як відбувається процес мейозу?
  • 3. Яке значення для живих організмів має кросинговер?
  • 4. Які переваги має статеве розмноження перед нестатевим?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

Комбінативна мінливість пов’язана з отриманням нових поєднань генів у генотипі. У багатоклітинних організмів, які розмножуються статевим шляхом, це досягається в результаті трьох процесів:

  • незалежного розходження хромосом під час мейозу;
  • випадкового поєднання під час запліднення;
  • рекомбінації генів завдяки кросинговеру.

Самі спадкові фактори (гени) при цьому не змінюються, але виникають їх нові поєднання, що призводить до появи організмів з іншими генотипом і фенотипом. Проілюструвати це можна на прикладі хромосом людини. Людина має 22 пари аутосомних генів. Половину з цих хромосом вона отримує від батька, а половину — від матері. Навіть якщо не враховувати явище кросинговеру, кількість можливих комбінацій аутосом у гаметах становить 2 22 . Це набагато перевищує кількість усіх особин нашого виду, що жили на планеті з моменту формування виду Homo sapiens. А випадкове поєднання гамети з гаметою іншої статі дає вже 2 44 комбінацій. Якщо ж додати до цього ще й статеві хромосоми і явище кросинговеру, намагання випадково отримати двох людей з абсолютно однаковим генотипом стає практично неможливим.

Комбінативна мінливість дуже поширена в природі. У мікроорганізмів, які розмножуються нестатевим шляхом, виникли своєрідні механізми, які призводять до появи комбінативної мінливості. Це — кон’югація, трансдукція і трансформація. Слід звернути увагу на те, що всі ці процеси не пов’язані з процесом розмноження (під час них не відбувається збільшення числа особин виду), вони дозволяють лише комбінувати генетичний матеріал різних особин.

Кон’югація — це безпосередній контакт між двома бактеріальними клітинами з допомогою спеціальних структур (F-пілі — порожнисті трубочки, які розташовані на поверхні клітини бактерії і можуть узаємодіяти з іншою клітиною), під час якого генетичний матеріал з однієї клітини переноситься в іншу через F-пілі. Таким чином бактерії, наприклад, можуть обмінюватися плазмідами, що містять гени стійкості до антибіотиків.

Трансформація — це перенесення ДНК зі зруйнованих бактеріальних клітин у живі бактеріальні клітини. Зазвичай, під час цього процесу, фрагменти ДНК зі зруйнованої бактеріальної клітини потрапляють у навколишнє середовище й за певних умов поглинаються живою бактеріальною клітиною, яка ці фрагменти може вбудувати у свій геном.

Трансдукція — це перенесення бактеріальних генів з однієї клітини в іншу з допомогою бактеріофага. Під час розмноження фага в бактеріальній клітині до його білкових капсидів інколи можуть потрапляти не лише гени самого бактеріофага, але й гени бактерії. Заражаючи іншу бактерію, такий бактеріофаг може привносити ці гени в геном нового хазяїна.

До комбінативної мінливості примикає явище гетерозису. Гетерозис (гр. heteroisis — видозміни, перетворення), або «гібридна сила», може спостерігатися в першому поколінні під час гібридизації між представниками різних видів або сортів. Виділяють три основні форми гетерозису: репродуктивний (підвищується врожайність), соматичний (збільшуються лінійні розміри організму) і адаптивний (підвищується стійкість до дії факторів середовища).

Гетерозис широко використовують для одержання високопродуктивних ліній культурних рослин (у першу чергу, кукурудзи). Проте, в наступних поколіннях прояви гетерозису зменшуються. Існує кілька можливих пояснень цього явища. Скоріше за все, прояв гетерозису спостерігається внаслідок утворення унікальної комбінації домінантних і рецесивних алелей великої кількості генів.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Дати відповіді на питання:

1. Як реалізується комбінативна мінливість у мікроорганізмів?

2. Як реалізується комбінативна мінливість у багатоклітинних організмів?

3. Які переваги надає живим організмам комбінативна мінливість?

4. Чи завжди комбінативна мінливість пов’язана зі статевим розмноженням?

V. Домашнє завдання

Урок №11 біологія 11 клас дата 19.10 Тема: Комбінативна мінливість. Мутаційна мінливість.

Цілі уроку : розглянути особливості мутаційної мін ­ ливості та її значення для живих організ ­ мів ; розвивати логічне мислення і нави ­ чки порівняльного аналізу ; виховувати бережливе ставлення до природи .

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації, які де ­ монструють особливості мутаційної мін ­ ливості, схема мейозу, схеми життєвих циклів тварин і рослин.

Базові поняття й терміни: мутаційна мінливість, гени, хромосоми, мутації, статеве розмноження, нестатеве розмноження, гамети.

1. Як реалізується комбінативна мінливість у мікроорганізмів?

2. Як реалізується комбінативна мінливість у багатоклітинних організмів?

3. Які переваги надає живим організмам комбінативна мінли ­ вість?

4. Чи завжди комбінативна мінливість пов’язана зі статевим роз ­ множенням?

III . Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

Комбінативна мінливість – це форма спадкової мінливості, яка зумовлена виникненням різних поєднань алельних генів ( рекомбінацій ). Причиною виникнення є комбінації генів при статевому розмноженні та рекомбінації при кросинговері. Зміни генотипу особин відбуваються при схрещуванні у разі статевого розмноження (комбінативну мінливість спостерігають і в організмів, які розмножуються нестатевим або вегетативним способом (наприклад, у бактерій є трансдукція, кон’югація і трансформація ). Зміни генофонду популяцій здійснюються внаслідок зміни частоти зустрічальності алелей і генотипів. За комбінативної мінливості успадковуються нові поєднання генів, а самі гени при цій мінливості не змінюються.

Джерелами комбінативної мінливості є:

1) рекомбінація генів завдяки кросинговеру;

2) незалежне розходження гомологічних хромосом при мейозі;

3) випадкове злиття гамет при заплідненні.

Значення комбінативної мінливості:

для організму може бути: а) адаптивною, забезпечує пристосування до умов середовища; б) нейтральною, не впливає на пристосованість; в) шкідливою через виникнення несприятливих комбінацій генів;

для еволюції– відіграє важливу роль у створенні нових форм як у природі, так і в господарстві людини (як чинник, що обумовлює урізноманітнення спадкового матеріалу для природного і штучного добору).

Мутаційна мінливість та її властивості

Мутаційна мінливість – це форма спадкової мінливості, яка пов’язана зі змінами генотипу внаслідок мутацій. Причиною виникнення цієї форми спадкової мінливості є дія мутагенних чинників. Зміни генотипу особин відбуваються на рівні генів, хромосом та кількості хромосом. Зміни генофонду популяцій здійснюються, зазвичай, при змінах генотипів особин, а за тривалої дії певних чинників середовища може відбутися суттєва і незворотня зміна генофонду на тривалий проміжок часу, тобто елементарне еволюційне явище. Мутаційні зміни успадковуються, оскільки відбувається перебудова генетичного апарату особин.

Загальними властивостями мутаційної мінливості є:

1 ) універсальність (відомі у всіх класів тварин, рослин, грибів, бактерій і вірусів);

2 ) неспрямованість (один і той самий мутагенний чинник може спричиняти різні мутації);

3 ) невизначеність (у неспоріднених організмів можуть виникати подібні мутації, і навпаки);

4 ) індивідуальність (певний мутаген може зумовлювати появу різних мутацій в організмів);

5 ) незалежність (ступінь вираження мутацій у фенотипі не залежить від інтенсивності та тривалості дії мутагенного чинника);

6 ) постійність (мутації не зникають протягом життя особини);

7 ) на ранніх етапах онтогенезу організмів їхня чутливість до мутагенних чинників вища , ніж у дорослих;

8 ) не мають пристосувального характеру (можуть бути шкідливими, нейтральними, корисними).

Значення мутаційної мінливості:

для організму може бути: а) адаптивною, забезпечує пристосування до умов середовища; б) нейтральною, не впливає на пристосованість, але за певних змін середовища існування можуть виявитися корисними для організмів;

в) шкідливою (більшість мутацій), оскільки знижують пристосованість до умов середовища;

для еволюції є елементарним чинниквом еволюції, основним джерелом спадкової мінливості, підвищує генетичне різноманіття всередині популяції чи виду завдяки виникненню нових генів чи алелей.

Мутацією (лат. mutatio — зміна) називають зміну, яка зумовле ­ на реорганізацією структур відтворення, перебудовою генетичного апарату. Цим мутації різко відрізняються від модифікацій, які не торкаються генотипу особини. Мутації виникають раптово, що іно ­ ді різко відрізняє організм від вихідної форми.

Ученим такі зміни були відомі давно. Мутаційній мінливос ­ ті присвятили свої роботи С. І. Коржинський (1899) і Г. де Фриз (1901). Останньому належить термін «мутація». Крім того він сформулював основні положення теорії мутацій (1901-1903):

1. Мутації виникають раптово, як дискретні зміни ознак.

3. На відміну від неспадкової мінливості мутації не утворюють безперервних рядів і не зосереджуються навколо якогось серед ­ нього типу. Вони є якісними змінами.

4. Мутації проявляються по-різному. Вони можуть бути і шкідли ­ вими, і корисними.

5. Вірогідність виявлення мутацій залежить від числа дослідже ­ них особин.

6. Одні й ті самі мутації можуть виникати повторно.

Тепер відомі мутації в усіх класів тварин, рослин і вірусів. Іс ­ нує багато мутацій і в людини. Саме мутаціями зумовлений полі ­ морфізм людських популяцій: різна пігментація шкіри, волосся, колір очей, форма носа, вух, підборіддя тощо. У результаті мута ­ цій з’являються й успадковуються аномалії в будові тіла, спадкові хвороби людини. З мутаційною мінливістю пов’язана еволюція — процес утворення нових видів, сортів і порід.

Заповнення таблиці разом з учнями

Нормальні й мутантні форми живих організмів