Деревій: вирощування в саду, властивості, види

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 15 серпня 2023 Опубліковано: 18 лютого 2019 Перша редакція: 18 серпня 2017 🕒 12 хвилин 👀 26798 разів 💬 3 коментарі

• Посадка й догляд за деревієм
• Трава деревій – опис
• Вирощування деревію декоративного
  • Посадка деревію
  • Догляд за садовим деревієм
  • Деревій благородний (Achillea nobilis)
  • Деревій великоголовий (Achillea macrocephala)
  • Деревій таволговий (Achillea filipendulina)
  • Деревій цілолистий (Achillea ptarmica)
  • Деревій повстяний (Achillea tomentosa)
  • Деревій звичайний (Achillea millefolium)
  • Корисні властивості деревію
  • Деревій – протипокази

  Деревій – великий рід родини Складноцвіті, або Айстрові, що налічує близько 150 видів. Рослина деревій звичайний (лат. Achillea millefolium), або серпоріз, кривавник, маточник тощо є типовим видом роду деревій. Назва роду походить від імені «Ахілл»: цей міфічний герой застосовував деревій для заліковування ран. Видовий епітет («mille» – тисяча, «folium» – листок) рослина отримала через численні сегменти листка. Поширена рослина в Європі й Азії, занесено її й на інші континенти. Зростає деревій у лісовій, степовій і лісостеповій зонах, у лугових степах, серед чагарників, на узліссях, у рідколіссі, уздовж доріг, на пустирях, по ярах, по берегах водойм і на околицях полів.

  У культурі деревій вирощується як декоративна, лікарська й пряна рослина.

  Посадка й догляд за деревієм

  • Цвітіння: близько півтора місяця, починаючи з липня.
  • Посадка: посів насіння на розсаду – у кінці лютого, висадка сіянців у відкритий ґрунт – у кінці квітня або на початку травня.
  • Освітлення: яскраве світло або притінок.
  • Ґрунт: будь-який.
  • Полив: у міру необхідності. У посушливу погоду – один раз на тиждень.
  • Підживлення: 1-2 рази за сезон комплексним мінеральним добривом для квітучих рослин.
  • Підв’язування: високорослі сорти мають потребу в опорі.
  • Обрізування: перед настанням заморозків стебла обрізають на висоті 10-15 см від землі.
  • Розмноження: поділом куща та насінням.
  • Шкідники: смугасті бурякові довгоносики.
  • Хвороби: не вражається.
  • Властивості: є цінною лікарською рослиною.

  Трава деревій – опис

  Трава деревій – кореневищна багаторічна рослина з добре облистяними та злегка вигнутими в нижній частині або прямостоячими стеблами заввишки від 50 до 90 см. Як виглядає деревій? Суцвіття-кошики, зібрані в густі грона або щитки діаметром до 15 см, складаються з крайових короткоязичкових квіток білого, рожевого, червоного або жовтого кольору і жовтих або білих трубчастих квіток. Цілісне або перисторозсічене листя деревію розташоване почергово. Плід деревію є довгастою або яйцеподібною сплюснутою сім’янкою.

  Вирощування деревію декоративного

  Посадка деревію

  На розсаду насіння деревію сіють у кінці лютого в дрібнозернистий субстрат, розведений наполовину річковим піском. У якості посуду під розсаду використовують неглибокий пластиковий контейнер. Насіння розкладають по поверхні вологого субстрату рядами, розташованими на відстані 3-5 см один від одного, і присипають шаром такого ж субстрату завтовшки 2 см. Потім поверхню обприскують із пульверизатора, намагаючись не вимити насіння на поверхню, накривають посіви плівкою й утримують у теплому світлому місці, провітрюючи і зволожуючи в міру необхідності.

  Перші сходи з’являються днів через 10-12, і тоді плівку з посівів знімають, розсаду відразу переміщують у найсвітліше місце, куди не потрапляють прямі промені сонця, а щойно у паростків сформується перший справжній листок, їх пікірують по торф’яних скляночках із легким поживним ґрунтом. При пересадці будьте обережні, оскільки сіянці деревію дуже тендітні. Надалі догляд за розсадою полягає в помірному поливі після висихання верхнього шару ґрунту. Зволоження здійснюють не частіше двох разів на тиждень. Коли сіянці сягнуть у висоту 10-12 см, їх після попереднього загартовування пересаджують у сад. Зазвичай це відбувається в кінці квітня або на початку травня. Найбільше квітка деревій любить добре освітлені сонцем місця, хоча прекрасно росте й у притінку. До складу ґрунту рослина невибаглива.

  Посадка деревію і догляд за ним прості у виконанні та майже не забирають часу. Ямка для сіянця деревію має бути завглибшки приблизно 10 см. Торф’яний горщик із сіянців поміщають у центр ямки, а простір, що залишився, заповнюють ґрунтом. Якщо ви пікірували розсаду в загальний ящик, витягніть сіянець із нього разом із земляною грудкою, намагаючись не пошкодити його кореневу систему, опустіть у ямку і заповніть порожнини ґрунтом. Після посадки поверхню клумби ущільнюють і поливають. Зацвіте деревій із насіння до кінця серпня.

  Догляд за садовим деревієм

  Поливають садовий деревій не частіше ніж один раз на тиждень, та й то в посушливе літо. Якщо літній сезон буде нежарким, а то й дощовим, то поливати доведеться ще рідше. Підживлюють деревій 1-2 рази за сезон комплексним мінеральним добривом для квітучих рослин. Високорослі сорти іноді вимагають підв’язування. Коли настане осінь, декоративний деревій обрізають на висоті 10-15 см від землі. У теплих регіонах багаторічний деревій укриття не потребує, але в разі дуже холодної та безсніжної зими коріння рослини засипають сухим листям або вкривають ялиновим гіллям.

  Один раз на 3-4 роки кущі деревію ділять і розсаджують. Єдиним недоліком цієї рослини є те, що вона здатна дуже швидко розростатись і захоплювати території, призначені для інших цілей. Щоб цього не відбувалося, обрізайте суцвіття, тільки-но на них з’являться перші ознаки старіння, щоб рослина не розмножувалася самосівом і не втрачала своєї привабливості.

  Збір деревію

  Збір деревію здійснюють під час цвітіння: саме в цю пору рослина має найсильніші цілющі властивості, а ефірні олії скупчуються в її верхній частині в найбільшій кількості. Зрізати траву потрібно в суху сонячну погоду, коли на листках уже не буде роси. Роблять це серпом, секатором або гострим ножем, але якщо вам належить зібрати цілу плантацію, то можна скористатись і косою. Знімають тільки верхівку рослини й частину стебла завдовжки до 20 см. Грубі стебла, позбавлені листя, лікувальної цінності не становлять. Не можна рвати деревій із коренем, якщо ви хочете зібрати його і в наступному році.

  Зрізані суцвіття сушать у сухому, чистому приміщенні або на відкритому повітрі під навісом, що захищає заготовлений деревій від сонячних променів, які руйнують у сировині хлорофіл і ефірні олії. Розкладають траву тонким шаром і в процесі сушіння періодично перевертають сировину, щоб вона не зопрівала. Можна пов’язати зрізані суцвіття в пучки за стебла і повісити їх для просушування під дах. Після того, як деревій висохне, стебла потрібно видалити. Сировина готова до зберігання, коли стебла починають легко відламуватися, а квітки та листя кришаться. Готова лікарська сировина має складатися з суцвіть, листя і верхньої частини стебел завдовжки до 15 см. Товсті стебла необхідно видалити. Запах у трави деревію сильний, смак гіркуватий. Зберігають лікарську сировину в сухому, прохолодному, темному місці в скляних банках, полотняних мішечках, картонних коробках або в паперових пакетах близько двох років. Добре закоркований деревій можна зберігати і до 5 років.

  Види і сорти деревію

  Видів деревію безліч, зокрема тих, які вирощуються в культурі. Пропонуємо вам знайомство з видами та сортами цієї рослини, які найчастіше зустрічаються в садах.

  Деревій благородний (Achillea nobilis)

  виростає на вапняках, луках, кам’янистих схилах, у степах і соснових борах західного Сибіру, Передкавказзя, західної Європи і півдня європейської частини Росії. Це багаторічна рослина заввишки до 65 см із простими або розгалуженими у верхній частині сірувато-зеленими, густо облистяними і тонкобороздчастими стеблами. Прикореневі й нижні стеблові листки у цього виду черешкові, яйцеподібні або довгасто-еліптичні, двічі або тричі перисторозсічені. Квіткові кошики зібрані в щільні складні щитки. Крайові квітки білі або жовтуваті. У культурі рослина з 1561 року.

  Деревій великоголовий (Achillea macrocephala)

  струнка рослина з білими щиткоподібними суцвіттями діаметром від 6 до 14 см. Стебла прямі, облистяні, від 35 до 60 см заввишки. Листя цілісне, двоякопильчасте, ланцетне.

  Деревій таволговий (Achillea filipendulina)

  зустрічається в природному вигляді тільки на Кавказі і в Середній Азії. Це багаторічна рослина заввишки до 120 см з ажурним перисто-роздільним сірувато-зеленим листям. Квіткові кошики діаметром до 5 мм зібрані в плоскі щитки до 13 см у діаметрі. Трубчасті серединні квітки кошиків жовті, а крайові язичкові мають золотистий відтінок. У культурі вирощуються такі сорти цього виду:

  • Коронейшн Голд – рослина заввишки до 80 см із дуже щільними щитками діаметром до 15 см;
  • Елтголд – щитки кольору старого золота, відтіненого міддю, дуже ефектно виглядають на тлі сіро-зеленого листя цієї рослини;
  • Флауерс оф Селфе – сорт із суцвіттями сірчано-жовтого кольору та сіро-зеленим листям;
  • Голд Плейт – темно-жовті щитки цієї рослини, що сягає у висоту 120 см, мають опуклу форму;
  • Паркер – теж високоросла рослина з золотисто-жовтими щитками, що сягає у висоту 120 см;
  • Муншайн – рослина заввишки від 40 до 60 см із лимонно-жовтими щитками;
  • Швелленбург – деревій заввишки від 20 до 40 см.

  Деревій цілолистий (Achillea ptarmica)

  зростає в Середній Європі та європейській частині Росії. Це багаторічна рослина з повзучим кореневищем. Кущ у рослин цього виду компактний, стебла прямі, облистяні, заввишки до 1 м. Листя дрібне, чергове, цілісне, лінійно-ланцетне, сидяче, з пильчастими краями. Перламутрово-білі кошики діаметром до 1,5 см зібрані в пухкі щитки. У культурі вид із 1542 року. У свій час деревій цілолистий був найпопулярнішим видом. У нього є кілька садових форм і сортів. Махрова форма виду представлена такими сортами:

  • Перлівниця (Перл) – рослина заввишки до 75 см із махровими білими кошиками до 2 см у діаметрі;
  • Буль де Неж – махровий сорт заввишки 45-60 см;
  • Перріз Уайт – кущ із махровими квітками, що сягає у висоту від 80 до 100 см;
  • Перль Блаупункт і Балерина – сорти з махровими квітками заввишки 50-60 см. На жаль, квітки сорту Балерина дуже швидко набувають брудно-сірого відтінку;
  • Стефані – у цього не так давно виведеного сорту квітки теж махрові, але мають бузкове забарвлення.

  Деревій повстяний (Achillea tomentosa)

  – в дикому вигляді ця рослина зустрічається в західному Сибіру і в південно-східній Європі. У культурі вид вирощується переважно в альпінаріях, оскільки утворює килимові зарості. У висоту рослина сягає лише 15 см, а в діаметрі її кущики можуть розростатися до 45 см. Опушене, перисто-розсічене, сріблясте, листя деревію повстяного щільно притискається до землі й не опадає на зиму. Кошики лимонно-жовтого кольору зібрані в щитки діаметром до 7 см. Найпопулярнішим є сорт виду Ауреа (Мейнердз Голд), що сягає у висоту 20 см і квітне яскравими жовтими суцвіттями.

  Деревій звичайний (Achillea millefolium)

  або деревій лікарський у природі росте на Кавказі, Далекому Сході, в західній Європі, східному й західному Сибіру, Україні й у європейській частині Росії. У рослин цього виду прямі стебла заввишки до 80 см і розташоване в черговому порядку двічі або тричі перисто-розсічене листя з численними ланцетоподібним сегментами. Причому нижнє листя черешкове, а верхнє сидяче. При розтиранні листя деревію звичайного виділяє своєрідний аромат. Квіткові кошики діаметром до 7 мм зібрані в щитки. Язичкові квітки рослини можуть бути білими, рожевими або пурпуровими, а трубчасті – жовті. У культурі вид із 1440 року. Його вирощують не тільки для отримання лікарської сировини: деревій звичайний часто використовують у ландшафтному дизайні. Найбільш привабливі такі сорти виду:

  • Паприка – рослина з темними вишнево-червоними крайовими квітками, що поступово вигорають на сонці;
  • Ред Велвет – сорт кольору стиглої вишні, який зберігає інтенсивність забарвлення до повного в’янення;
  • Волтер Фанч – рослина з щитками кольору лососевої ікри;
  • Грейт Експектейшн – деревій із яскраво-жовтими суцвіттями;
  • Мері Енн – сорт із щитками блідо-лимонного кольору;
  • Теракота – деревій із язичковими квітками коричнево-помаранчевого відтінку;
  • Лайлек Б’юті – рослина з суцвіттями класичного бузкового кольору;
  • Саммервайн – щитки цього сорту забарвлені в густий малиновий колір;
  • Саммер Пастелз – сорт із суцвіттями м’якого рожевого або помаранчевого кольору;
  • Епплблоссом – у цього деревію заввишки до 40 см, що швидко розростається, щитки біло-рожевого забарвлення;
  • Уайт Б’юті – рослина з білосніжними суцвіттями;
  • Серіз Квін – сорт із вишневими крайовими квітками.

  Окрім описаних видів, у культурі іноді вирощують деревії птарміколистий, атрата, агератолистий, золотистоволосий, або золотистий, зонтичний, Келлера, сербський, Ерба-Ротта, альпійський, розставлений, судетський та інші.

  Властивості деревію – шкода і користь

  Корисні властивості деревію

  Лікувальні властивості деревію багатогранні, і народна медицина використовує їх не одне століття. До складу рослини входять дубильні речовини таніди, які мають бактерицидну, протизапальну, заспокійливу та в’яжучу дію. Вони тонізують шкіру й знімають подразнення, тому корисні при вугруватій і пористій шкірі, жирній себореї обличчя, а також при пітливості та для зміцнення волосся. Вітамін K, що міститься в рослині, підвищує міцність капілярів, сприяє зупинці кровотеч і крововиливів, загоєнню виразок і ран. Велика кількість каротину, що входить до складу трави деревію, усуває ламкість нігтів і волосся, сухість, лущення та ороговіння шкіри, протидіє появі зморшок і вугрів. У деревії містяться ефірні олії, алкалоїди, фітонциди, флавоноїди, глікозиди, гіркота, вітамін C, складні ефіри, холін, оцтова, ізовалеріанова і мурашина кислоти.

  Деревій підсилює жовчовиділення, стимулює функцію печінки й апетит, покращує травлення і прискорює всмоктування речовин. Його застосовують як кровоспинний засіб при діареї, дизентерії, варикозному розширенні вен, геморої, тромбозах і будь-яких кровотечах, а як протизапальний засіб – при гастриті й ентериті. Як потогінний засіб препарати деревію застосовують при лихоманці та застуді. Деревієм лікують такі захворювання і стани, як туберкульоз легень, катар і виразка шлунку, нирковокам’яна хвороба, малярія, жіночі хвороби, енурез, недокрів’я, головний біль, гіпертонія.

  Лікувальними препаратами вважаються сік деревію, настій, відвар, мазь, олія й рідкий екстракт. Деякі з цих препаратів можна тільки придбати в аптеках, але частину можна приготувати самостійно. Відвар: одну чайну ложку подрібненої трави деревію залити повною склянкою окропу, варити при слабкому кипінні 5-10 хвилин, остудити та процідити. Приймати по півсклянки 3 рази на день при гастритах і виразці шлунку. Настоянка: 30 г сухої трави деревію помістити в посудину з темного скла, залити 100 мл медичного спирту, щільно закоркувати й настоювати в темному прохолодному місці впродовж 10 днів. Якщо замість спирту використовується горілка, то настоювати потрібно 12 днів. Для внутрішнього вживання при болях і кровотечах 30-40 крапель настоянки змішують із 50 мл води. Цим препаратом можна обробляти рани й просочувати пов’язки для компресів. Мазь: жменю свіжого листя і квіток деревію розтирають у ступці й змішують із рівною частиною населеного топленого сала. Використовують мазь при ударах.

  Деревій – протипокази

  Протипоказані препарати деревію при підвищеному згортанні крові й зумовлених цією проблемою захворюваннях. Вагітним не рекомендується вживання соку деревію. Але навіть якщо ви не вагітні й абсолютно здорові, тривале або надмірне вживання препаратів деревію може привести до отруєння, що супроводжується запамороченнями й появою шкірної висипки.

  Література

  Корисні посилання

  1. Інформація про Садові рослини
  2. Інформація про Багаторічні рослини
  3. Інформація про Трав’янисті рослини
  4. Інформація про Лікарська рослина

  Продовжуючи тему

  Важливість дерева та користь для навколишнього середовища

  Артур Плотнік написав книгу «Книга міського дерева». Ця книга по-новому та цікаво популяризує дерева. За допомогою The Morton Arboretum містер Плотнік проводить вас крізь американський міський ліс, досліджує 200 видів дерев, щоб надати деталі дерева, невідомі навіть лісникам .
  Плотник поєднує ключову інформацію про ботанічну дереву із захоплюючими історіями, фольклором і сьогоднішніми новинами, щоб зробити звіт, який добре читається. Цю книгу повинен прочитати будь-який вчитель, учень або шанувальник дерев.
  Частина його книги є чудовим прикладом для посадки та догляду за деревами в місті та його околицях. Він пояснює, чому дерева такі важливі для міської громади. Він пропонує вісім причин, чому дерево не просто красиве та приємне для очей.