Іван-чай
Іван-чай — багаторічна рослина з прямим малорозгалуженим або простим стеблом висотою до 2 м. Рослина густо вкрита черговими сидячими простими листками з короткими черешками. Листя має лінійно-ланцетну форму, краї пластинки цілі або залозисто-зубчасті. У іван-чаю квітки двостатеві, зібрані в кисті, їхнє забарвлення варіюється від пурпурно-червоного до блідо-рожевого. Довжина кистей складає 10-50 см. Трава плодоносить витягнутими коробочками в формі стручка, де міститься насіння, схоже на дрібний горошок. Рослина відрізняється міцним корінням, яке покрите додатковими живцями і бруньками.
Склад
Листя іван-чаю містить слиз — до 15% від загального обсягу, дубильні речовини — до 20%, аскорбінову кислоту, фенолкарбонові кислоти, тритерпеноїди, пектини, полісахариди, цукри, каротин, мінеральні солі заліза, бору, міді та марганцю, флавоноїди, каротин, кумарини. У стеблі міститься до 6% дубильних речовин.
Фармакологічна дія
Іван-чай вузьколистий застосовується внутрішньо та зовнішньо. Цінними є трава і листя рослини, а також її корінь. В надземній частині рослини, крім плодів, містяться речовини, які мають антимікробну й протизапальну дію. Висока концентрація слизу дозволяє зніту обволікати слизові оболонки та усувати подразнення. Лікувальні властивості іван-чаю полягають в активній знеболювальній, репаративній, протигрибковій, терпкій дії.
Зміст
Іван-чай – загальна інформація
Іван-чай — багаторічна трав’яниста рослина сімейства Кіпрейних (онагрових). За рахунок корисних властивостей він використовується в медичних цілях, а також у якості харчової добавки. Пагони і листя зніту застосовують як приправу, коріння служить інгредієнтом для приготування різних страв. У лікувальних цілях використовуються всі частини іван-чаю, крім його плодів. Також рослина є медоносом, в нектарі якого міститься високий рівень глюкози і сахарози. Незважаючи на те, що іван-чай офіційно не входить до переліку лікарських рослин, він широко використовується в народній медицині.
Незважаючи на те, що іван-чай офіційно не входить до переліку лікарських рослин, він широко використовується в народній медицині.
Біологічні особливості іван-чаю
Хаменерій вузьколистий зустрічається в Європейській частині на території країн СНД. В Україні рослина росте на супіщаних і суглинних грунтах. Ареал поширення іван-чаю — хвойні та мішані ліси. Рослину можна зустріти переважно на добре освітлених місцях.
Іван-чай росте на грунтах з нейтральною і високою кислотністю. Розмножується рослина насінням і вегетативно, так як має потужне розгалужене кореневище. Зніт вузьколистий слабо витримує конкуренцію, тому його паростки не приживаються по сусідству з іншими видами.
Зустрічається іван-чай серед чагарників, на узліссях, висохлих торф’яних болотах, у просіках, на узбіччях доріг і насипах вздовж канав.
Іван-чай поширений в усіх регіонах України на свіжих супіщаних і суглинних ґрунтах. Найчастіше він заселяє світлі хвойні й змішані ліси і місця вирубування дерев.
Хамеріон невибагливий до умов і здебільшого розростається на таких локаціях, де немає поверхневого родючого шару. Найкомфортніше рослина почувається на ґрунтах із високим і нейтральним ступенем кислотності.
Рослину можна зустріти на узбіччі дороги, вздовж залізничних насипів, поблизу канав, на осушених торф’яниках.
Ботанічна характеристика
Висота стебла рослини становить 50-150 см, у деяких випадках — 200 см. Стебло пряме й порожнисте, округлого перетину, переважно голе з невеликою кількістю відгалужень.
Листя іван-чаю — лінійно-ланцетне, загострене, зверху забарвлене в темно-зелений колір, знизу — в сизо-зелений. Довжина листя коливається в межах 4-12 см, ширина — 0,7-2 см. Воно розташовується почергово. Більшість листя у рослини — сидяче.
Зніт вузьколистий відрізняється розвиненою кореневою системою, довжина якої може досягати 5 м. Коріння рослини м’ясисте, має рожеве або золотисто-коричневе забарвлення. Діаметр відростків становить 1,5-2 см.
Плоди зніту вузьколистого — витягнуті коробочки з чотирма стулками. У них міститься дрібне насіння з летючками. Насіння має світло-коричневе забарвлення. Всього рослина здатна давати до 52 000 штук насіння, яке може поширюватися в радіусі сотень кілометрів.
Всього рослина здатна давати до 52 000 штук насіння, яке може поширюватися в радіусі сотень кілометрів.
Збір і заготівля сировини
З лікарською метою здійснюють збір трави і листя зніту вузьколистого. Заготівля компонентів проводиться в період цвітіння рослини, який припадає на середину червня — початок серпня. Надземні елементи необхідно збирати до моменту, коли квіти розкриються остаточно. Після збору листя і траву іван-чаю потрібно розкласти на папері або марлі тонким шаром, бажано на рівній поверхні.
Також можна використовувати тонку тканину, здатну пропускати вологу. Щоб приступити до сушіння, з частин рослини необхідно видалити сік. Робиться це шляхом скручування паперу або тканини в рулон. Підготовлену сировину поміщають у провітрюване сухе місце й підсушують на сонці. Для отримання сурогату після збору іван-чай підв’ялюють на сонці, а опісля розтирають і ферментують у закритих ящиках перед сушінням.
Іван-чай – лікувальні властивості та застосування
Іван-чай ферментований — джерело дубильних речовин пірогалової групи, яке відрізняється протизапальною і в’язкою дією. Наявність слизу дозволяє використовувати зніт для втамування болю і зняття запалень. Рослина має кровоспинну дію. Хаменерій використовується для загоєння ран і зняття судом. Примочки і компреси з рослини мають протигрибкову й антисептичну дію.
Завдяки своїм протизапальним властивостям іван-чай може використовуватися для профілактики і терапії захворювань шлунка. Настої та відвари призначаються при лікуванні:
Властивості іван-чаю дозволяють використовувати його для профілактики захворювань сечостатевої системи. Настої і відвари застосовують для поліпшення обміну речовин. Іван-чай допомагає підтримувати здорову мікрофлору кишечника і сприяє поліпшенню стану кровоносних судин.
Зніт вузьколистий є ефективним засобом для боротьби з вірусними і простудними захворюваннями. У складі полоскань він використовується при лікуванні запальних процесів горла і ротової порожнини. Також іван-чай здатний підтримувати кислотно-лужну рівновагу й виводити токсичні речовини. Ефективний зніт і при лікуванні головного болю. Прийом всередину і використання примочок з нього покращують стан шкіри.
Чим корисний іван-чай
До переліку лікувальних властивостей іван-чаю входить помірна седативна дія на організм. Хаменерій поступається валеріані, однак за рахунок слабо вираженої заспокійливої дії може застосовуватися при безсонні, нервозності, чутливості й збудливості центральної нервової системи.
При цьому він є сильним антиоксидантом і знижує ризик розвитку пухлин в організмі. Під час лікування онкологічних захворювань його можуть призначати для виведення з організму токсичних речовин.
Настої та відвари з рослини стимулюють працездатність і продуктивність. Вживання іван-чаю дозволяє нормалізувати тиск людям, які страждають від гіпертонії.
Протипоказання до вживання іван-чаю
Застосування іван-чаю слід обмежити людям, які страждають на гіпотонію, а також вагітним і годуючим грудьми. Вживання рослини протипоказане дітям до 6 років. Не можна пити іван-чай протягом тривалого періоду без перерв, так як це може викликати розлади травного тракту. Перед вживанням зніту настійно рекомендується отримати консультацію фахівця.
За матеріалами:
- Гродзінський А. Лікарські рослини: енциклопедичний довідник. — К: Українська енциклопедія, 1992. — 564 с.
- Ковальов В. М., Павлій О. І., Ісаков Т. І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. — Xарків: Вид-во НФаУ, МТК-книга, 2004. — 704 с.
- Мазнев Н. И. Золотая книга лекарственных растений / Н. И. Мазнев. — 15-е изд., доп. — М.: ООО «ИД РИПОЛ Классик», ООО Издательство «ДОМ. XXI век», 2008. — 621 с.
- Чухно Т. Большая энциклопедия лекарственных растений / Т. Чухно. — М.: Эксмо, 2007. — 1024 с.
Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.
Іван-чай та його лікувальні властивості
Іван-чай – трав’яниста багаторічна рослина, що відноситься до сімейства кіпрейних. Прямостояче, одиночне стебло здатний досягати довжини в два метри. Розгілкована коренева система рослини дуже потужна і може розростатися до одного метра. Овальне листя Іван-чаю забезпечене загостреними верхівками і сидить на коротких черешках .Квітки широко розкриті, досить великі, яскраво-рожевого (або пурпурного) відтінку.
Плід – коробочка подовженої форми, в якій знаходяться численні насіння (близько 20 000).
Видова відмінність Іван-чаю – на насінні присутні так звані чубчики (пух), завдяки яким насіння здатні розлітатися на досить значні відстані.
Цвітіння і плодоношення Іван-чаю відбувається в літній період часу (липень – серпень).
Росте Іван-чай на території всього СНД:
- уздовж доріг;
- біля водойм ;
- на галявинах ;
- на узліссях лісу;
- на вирубках .
Народна медицина використовує підземну частину рослини:
Хімічний склад Іван-чаю:
- каротиноїди;
- крохмаль;
- цукру;
- кумарини;
- слизові і дубильні речовини;
- флавоніди;
- вітамін С (аскорбінова кислота).
Народна медицина використовує відвари і настої Іван-чаю при лікуванні різних захворювань:
- виразкова хвороба дванадцятипалої кишки і шлунка;
- гастрит ;
- хвороби сечостатевої системи;
- кровотечі (носові, маткові, гемороїдальні);
- неврози;
- головні болі;
- отит;
- золотуха;
- стоматит;
- ангіна.
Для однієї заварки Іван-чаю вистачає однієї склянки (200 г) киплячої води і однієї столової ложки ретельно підготовленої трави.
Пити Іван-чай рекомендується по половині склянки чотири рази на день під час прийому їжі.
– Культурно-історичний портал “Спадщина Предків”
Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах: