Гроприносин ® (Groprinosin) инструкция по применению

Форма выпуска, упаковка и состав препарата Гроприносин ®

Таблетки белого или почти белого цвета, продолговатые, двояковыпуклые, с риской на одной стороне.

Вспомогательные вещества: крахмал картофельный, повидон К25, магния стеарат.

10 шт. – блистеры (2) – пачки картонные.
10 шт. – блистеры (3) – пачки картонные.
10 шт. – блистеры (5) – пачки картонные.

Фармакологическое действие

Инозин пранобекс – синтетическое производное пурина, представляет собой комплекс, содержащий инозин и N,N-диметиламино-2-пропанол в молярном соотношении 1:3. Обладает иммуностимулирующей активностью и неспецифическим противовирусным действием. Эффективность комплекса определяется присутствием инозина, второй компонент повышает его доступность для лимфоцитов.

Восстанавливает функции лимфоцитов в условиях иммунодепрессии, повышает бластогенез в популяции моноцитов, стимулирует экспрессию мембранных рецепторов на поверхности Т-хелперов, предупреждает снижение активности лимфоцитов под влиянием глюкокортикоидов, нормализует включение в них тимидина. Инозин пранобекс стимулирует активность Т-лимфоцитов и естественных киллеров, функции Т-супрессоров и Т-хелперов, повышает продукцию иммуноглобулина G (IgG), интерферона гамма, интерлейкинов ИЛ-1 и ИЛ-2, снижает образование противовоспалительных цитокинов – ИЛ-4 и ИЛ-10, потенцирует хемотаксис нейтрофилов, моноцитов и макрофагов.

Препарат проявляет противовирусную активность in vivo в отношении вируса простого герпеса, цитомегаловируса, вируса кори, вируса Т-клеточной лимфомы человека (тип III), полиовирусов, вирусов гриппа А и В, ЕСНО-вируса (энтероцитопатогенного вируса человека), вирусов энцефаломиокардита и конского энцефалита. Механизм противовирусного действия инозина пранобекса связан с ингибированием вирусной РНК и дигидроптероатсинтетазы, участвующей в репликации некоторых вирусов, усиливает подавленный вирусами синтез мРНК лимфоцитов, что сопровождается уменьшением синтеза вирусной РНК и трансляции вирусных белков, повышает продукцию лимфоцитами обладающих противовирусными свойствами альфа и гамма интерферонов. При комбинированном назначении усиливает действие интерферона альфа, ацикловира и зидовудина.

Фармакокинетика

Всасывание и распределение

После приема внутрь препарат хорошо всасывается из ЖКТ. C max ингредиентов в плазме крови определяется через 1-2 ч.

Не обнаружено кумуляции препарата в организме.

Быстро подвергается метаболизму и выделяется через почки. Метаболизируется аналогично эндогенным пуриновым нуклеотидам с образованием мочевой кислоты. N,N-диметиламино-2-пропанол метаболизируется до N-оксида, а 4-ацетамидобензоат – до o-ацилглюкуронид.

Т 1/2 составляет 3.5 ч для N,N-диметиламино-2-пропанола и 50 мин – для 4-ацетамидобензоата. Инозин пранобекс и его метаболиты из организма выводятся почками в течение 24-48 ч.

Показания препарата Гроприносин ®

• грипп и острые респираторные вирусные инфекции;
• инфекции, вызванные вирусом простого герпеса 1, 2, 3 и 4 типов: генитальный и лабиальный герпес, герпетический кератит, опоясывающий лишай, ветряная оспа, инфекционный мононуклеоз, вызванный вирусом Эпштейна-Барр;
• цитомегаловирусная инфекция;
• корь тяжелого течения;
• папилломавирусная инфекция: папилломы гортани и голосовых связок (фиброзного типа), генитальные папилломавирусные инфекции у мужчин и женщин, бородавки;
• подострый склерозирующий панэнцефалит;
• контагиозный моллюск.

Режим дозирования

Препарат принимают внутрь, через равные промежутки времени (8 или 6 ч) 3-4 раза/сут.

Таблетки принимают после еды, запивая небольшим количеством воды.

Взрослым назначают от 6 до 8 таб./сут в 3-4 приема.

Детям в возрасте от 3 лет и старше (масса тела выше 15-20 кг) назначают в дозе 50 мг/кг массы тела/сут (по 1/2 таб. на 5 кг массы тела), разделенной на 3-4 приема.

Как у взрослых, так и у детей , при тяжелых инфекционных заболеваниях доза может быть увеличена индивидуально до 100 мг/кг массы тела/сут, разделенных на 4-6 приемов. Максимальная суточная доза у взрослых составляет 3-4 г, максимальная суточная доза у детей в возрасте от 3 лет и старше – 50 мг/кг.

При острых заболеваниях лечение обычно продолжается от 5 до 14 дней. После исчезновения симптомов лечение следует продолжить в течение 1-2 дней или более, в зависимости от показаний. При необходимости длительность лечения может быть увеличена индивидуально под контролем врача.

При хронических рецидивирующих заболеваниях лечение у взрослых и детей проводится курсами продолжительностью 5-10 дней с интервалами 8 дней.

Длительность поддерживающего лечения может составить до 30 дней, при этом доза может быть снижена до 500-1000 мг/сут.

Герпетические инфекции: лечение продолжается в течение 5-10 дней до исчезновения симптомов. Для уменьшения числа рецидивов в бессимптомный период препарат назначают по 500 мг 2 раза/суть на протяжении 30 дней.

Папилломавирусные инфекции: в качестве монотерапии препарат назначается на протяжении 14-28 дней взрослым в дозе 1000 мг 3 раза/сут, детям – 250 мг (1/2 таб.) на 5 кг массы тела 3-4 раза/сут.

Рецидивирующие остроконечные кондиломы: в качестве монотерапии или в комбинации с хирургическим лечением препарат назначается взрослым в дозе 1000 мг 3 раза/сут, детям – в дозе 250 мг на 5 кг массы тела в 3-4 приема. Проводят 3 курса по 14-28 дней с интервалом 1 месяц.

Дисплазия шейки матки, ассоциированная с папилломавирусом человека: 2-3 курса по 1000 мг 3 раза/сут в течение 10 дней с интервалом 10-14 дней.

Необходимости в коррекции дозы у пациентов пожилого возраста (старше 65 лет) нет, препарат применяется так же, как у пациентов среднего возраста. Следует учитывать, что у пожилых пациентов чаще происходит повышение концентрации мочевой кислоты в сыворотке крови и в моче, чем у пациентов среднего возраста.

У пациентов с почечной и печеночной недостаточностью на фоне лечения препаратом Гроприносин ® следует каждые 2 недели проводить контроль содержания мочевой кислоты в сыворотке крови и в моче. Контроль активности печеночных ферментов рекомендуется проводить каждые 4 недели при длительных курсах лечения препаратом.

Побочное действие

Со стороны иммунной системы: нечасто – ангионевротический отек, крапивница; частота неизвестна – реакции гиперчувствительности, анафилактические реакции, анафилактический шок.

Со стороны нервной системы: часто – головная боль, головокружение, утомляемость, плохое самочувствие, слабость; нечасто – нервозность, сонливость, бессонница.

Со стороны ЖКТ: часто – снижение аппетита, тошнота, рвота, боль в эпигастрии; нечасто – диарея, запор.

Со стороны печени и желчевыводящих путей: часто – временное повышение активности трансминаз и ЩФ в плазме крови.

Со стороны кожи и подкожно-жировой клетчатки: часто – зуд, сыпь; нечасто – макуло-папулезная сыпь; частота неизвестна – эритема.

Со стороны мочевыделительной системы: нечасто – полиурия.

Со стороны костно-мышечной системы: часто – боль в суставах, обострение подагры.

Лабораторные и инструментальные данные: очень часто – повышение концентрации мочевины в плазме крови, повышение концентрации мочевины в моче; часто – повышение концентрации азота мочевины крови.

Противопоказания к применению

• подагра;
• мочекаменная болезнь;
• хроническая почечная недостаточность;
• аритмия;
• детский возраст до 3 лет (масса тела до 15-20 кг);
• беременность;
• период лактации (грудного вскармливания);
• повышенная чувствительность к инозину пранобексу и другим компонентам препарата.

С осторожностью следует назначать препарат одновременно с ингибиторами ксантиноксидазы, диуретиками, зидовудином; при острой печеночной недостаточности.

Применение при беременности и кормлении грудью

Препарат противопоказан при беременности и в период грудного вскармливания, т.к. его безопасность применения у данной категории пациентов не установлена.

Применение при нарушениях функции печени

С осторожностью следует назначать препарат при острой печеночной недостаточности.

Применение при нарушениях функции почек

Препарат противопоказан при мочекаменной болезни, хронической почечной недостаточности.

Применение у детей

Применение у пожилых пациентов

Особые указания

Инозин пранобекс, как и другие противовирусные средства, наиболее эффективен при острых вирусных инфекциях, если лечение начато на ранней стадии болезни (лучше с первых суток).

После 2 недель применения препарата следует провести контроль концентрации мочевой кислоты в сыворотке крови и моче.

При длительном приеме (после 4 недель применения) целесообразно каждый месяц проводить контроль функции печени и почек (активность трансаминаз, уровень креатинина, мочевой кислоты в сыворотке крови).

Пациенты со значительно повышенной концентрацией мочевой кислоты в организме могут одновременно принимать препараты, понижающие ее концентрацию. На фоне лечения необходимо контролировать концентрацию мочевой кислоты в сыворотке крови при назначении препарата одновременно с лекарственными средствами, увеличивающими концентрацию мочевой кислоты или препаратами, нарушающими функцию почек.

Инозин пранобекс следует с осторожностью применять у пациентов с острой печеночной недостаточностью, поскольку препарат подвергается метаболизму в печени.

Влияние на способность к управлению транспортными средствами и механизмами

Влияние инозина пранобекса на психомоторные функции организма и способность управлять транспортными средствами и движущимися механизмами не исследовалось. При применении препарата следует учитывать возможность возникновения головокружения и сонливости.

Передозировка

Лекарственное взаимодействие

Иммунодепрессанты ослабляют иммуностимулирующий эффект инозина пранобекса.

Инозин пранобекс следует применять с осторожностью пациентам, принимающим одновременно ингибиторы ксантиноксидазы (аллопуринол) или препараты, способные блокировать канальцевую секрецию мочевой кислоты, например, “петлевые” диуретики (фуросемид, торасемид, этакриновая кислота), т.к. это может приводить к повышению концентрации мочевой кислоты в сыворотке крови.

Совместное применение инозина пранобекса с зидовудином приводит к увеличению концентрации зидовудина в плазме крови и удлиняет его Т 1/2 . Таким образом, при совместном применении инозина пранобекса с зидовудином может потребоваться коррекция дозы зидовудина.

Гропринозин

Гропринозин — це противірусний засіб, який має імуностимулюючу активність. Його головний діючий компонент — інозин пранобекс, який впливає на гуморальний і клітинний імунітет і тим самим підсилює імунний захист організму за рахунок вироблення власного інтерферону, в результаті чого він активно бореться проти вторгнення вірусних частинок.

Механізм дії Гропринозину заснований на пригніченні реплікації (ділення) вірусної РНК (рибонуклеїнова кислота) і ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота).

Гропринозин відновлює знижені імунологічні показники, полегшує симптоматику вірусних захворювань і прискорює реконвалесценцію (одужання) при вірусній хворобі, а також сприяє зниженню частоти рецидивів (повторень) вірусних інфекцій.

Протипоказання Гропринозину і що потрібно знати перед початком його прийому

Гропринозин не можна приймати, якщо у вас є алергічна реакція на нього або ж індивідуальна непереносимість на будь-який компонент, який входить до складу даного медикаменту.

Не рекомендується приймати Гропринозин, якщо ви приймаєте препарати з групи імунодепресантів (ліки для пригнічення імунітету), так як їх фармакологічні ефекти повністю суперечать один одному, що може призвести до значного послаблення дії Гропринозину.

Зверніть увагу!

Гропринозин проявляє свою найвищу, противірусну ефективність, якщо почати лікування при перших ознаках вірусного захворювання, на протязі 1-2 днів з моменту появи перших симптомів застуди.

Перед початком використання даного лікарського препарату, важливо проконсультуватися з лікарем, щоб виключити у вас наявність станів, при яких прийом Гропринозину заборонений, серед таких противопоказань:

• подагра (накопичення сечової кислоти в різних тканинах організму);
• уролітіаз (утворення солей з подальшим формування каменів в сечовидільній системі);
• хронічна ниркова недостатність;
• порушення роботи серцевого ритму (тахікардія або брадикардія);
• вагітність;
• період лактації.

Обов’язково варто порадитися з лікарем, перш ніж приймати Гропринозин, якщо ви вагітні або плануєте вагітність або якщо ви годуєте дитину грудьми.

Гропринозин не рекомендований для дітей2 віком до 1-го року з масою тіла менше 10 кг.

Як приймати Гропринозин?

Гропринозин приймають перорально (всередину) з певним інтервалом часу 5-6 годин від 3 до 4 разів на добу.

Таблетовану форму препарату потрібно приймати після їжі, запиваючи достатньою кількістю води. При необхідності таблетки можна подрібнювати.

Спосіб застосування та дозування Гропринозину

Денна доза залежить від ваги людини, тяжкості захворювання та загального стану хворого, але також максимальну кількість ліків прийнятих за день не повинно перевищувати більше 4000 мг (4 г) на добу.

Дорослі: 2 таблетки від 3 до 4 разів на день, дотримуючись постійного інтервалу часу між повторними прийомами.

Діти: застосовується від 1-го року життя, 500 мг на 10 кг ваги дитини, якщо дитина важить більше 20 кг то прийом відповідає дозуванню для дорослих.

Для більш спрощеного прийому (особливо, це стосується для дітей) таблетку можна розчавити і розчинити в невеликій кількості води безпосередньо перед використанням.

Курс лікування Гропринозину встановлює лікар індивідуально для кожного. Але в середньому курс лікування при неускладнених хворобах становить від 1-го до 2-х тижнів. Після стихання симптомів хвороби лікування потрібно продовжувати як мінімум 2 дні або навіть більше, в залежності від загального стану хворого.

Що станеться при пропуску чергової дози Гропринозину?

При пропуску чергової дози цього препарату, необхідно прийняти ліки, як тільки згадаєте про це. Не можна заповнювати пропущену дозу у вигляді самостійного підвищення дозування при прийомі наступної дози. Якщо ж вже настає час для прийому наступної дози препарату, не слід приймати разом з нею пропущену дозу.

Чого не можна робити при прийомі Гропринозину?

Гропринозин є протипоказанням до застосування хворим на подагру або гіперурикемію (збільшення вмісту уратів в крові), оскільки він збільшує накопичення сечової кислоти в крові.

Крім цього слід дотримуватися обережності людям, які приймають Гропринозин, у яких в анамнезі є сечокам’яна хвороба або ж знижена функція нирок.

При занадто тривалому лікуванні цим препаратом існує ризик утворення щільних каменів в тканинах нирок (нефролітіаз).

Які побічні ефекти Гропринозина?

Найхарактернішою і часто виникаючою побічною дією після прийому Гропринозину є зміна лабораторних показників крові, а саме підвищення рівня сечової кислоти, трансаміназ, лужної фосфатази, які зазвичай приходять до вихідних нормальних показників після закінчення лікування.

Серед загальних побічних ефектів Гропринозина з боку різних органів і систем, зазначаються:

• підвищена стомлюваність;
• нудота, можливо блювота, біль у верхній частині черевної порожнини;
• головний біль та / або запаморочення;
• порушення сну, сонливість;
• часті позиви до сечовипускання;
• артралгія (суглобовий біль);
• нервозність.

Зверніть увагу!

Якщо після застосування Гропринозину у вас виникає негайна алергічна реакція (анафілактичний шок), при цьому з’являється набряк слизових оболонок, відчуття задухи, шкірний висип, то в такому випадку необхідно якомога швидше звернутися в швидку допомогу.

Симптоми і наслідки передозування Гропринозином

Випадків передозування не відзначалося, як правило, пацієнти переносять лікування даними ліками добре, без видимих ​​порушень стану здоров’я.

При прийомі надвисоких доз цього медикаменту, може лише відзначатися значне підвищення рівня сечової кислоти в крові, що може негативно позначитися на стані деяких органів і систем.

В такому випадку треба звернутися до лікаря для призначення симптоматичного лікування.

Взаємодія Гропринозину з іншими ліками і речовинами

Гропринозин має свої лікарські взаємодії, які можуть бути пов’язані з фармакодинамікою (механізм дії) або з фармакокінетикою (розподіл і виведення лікарської речовини). Тобто, Гропринозин при спільній взаємодії з іншими медикаментами або ж речовинами, може посилювати свою токсичність на організм, або ж його терапевтичний ефект може значно знижуватися.

Список деяких ліків, які можуть вступати в спільну взаємодію з Гропринозином:

• імунодепресанти — значно слабшає імуностимулююча дія Гропринозину;
• аллопуринол (протиподагричний засіб) — збільшується нефротоксичність (негативний вплив на нирки);
• тіазидні та петльові діуретики (наприклад, гідрохлортіазид, фуросемід) — призводить до підвищення концентрації кристалів уратів в крові;
• зидовудин (противірусний препарат для лікування ВІЛ) — Гропринозин підсилює дію зидовудину, внаслідок чого може знадобиться коригування дози останнього.

Це може бути не весь список ліків, які можуть вступати в спільну взаємодію з Гропринозином. За всією докладною інформацією з даного препарату необхідно звертатися до лікаря і уважно вивчати офіційну інструкцію.

Що потрібно обов’язково знати про препарат Гропринозин

Гропринозин потрібно приймати за показаннями до застосування і за призначенням лікаря, оскільки він має свої протипоказання, в результаті чого може бути заборонений до використання для деяких пацієнтів.

Гропринозин є найбільш ефективним, якщо почати лікування при перших ознаках вірусної інфекції, найкраще з 1-го дня застуди.

Джерела

Гропринозин / Державний реєстр лікарських засобів (укр.)

Медмаркет Аптека24 надає вичерпну і надійну інформацію з питань медицини, здоров’я і благополуччя, однак постановка діагнозу і вибір методики лікування можуть здійснюватися тільки вашим лікарем! Самолікування може бути небезпечним для вашого здоров’я. Медмаркет Аптека24 не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що виникли в результаті використання користувачами apteka24.ua інформації, розміщеної на сайті.