Озимая пшеница Таня: описание и характеристики сорта

У нас вы можете купить семена озимой пшеницы Таня с доставкой по России от 5 тонн. Основным направлением нашей работы является обеспечение посевным материалом АПК и фермерских хозяйств.

Селекция: ФГБНУ `НАЦИОНАЛЬНЫЙ ЦЕНТР ЗЕРНА ИМЕНИ П.П. ЛУКЬЯНЕНКО` (Краснодарский край)

Год включения в реестр: 2005

Родословная: инд. о. из гибридной популяции (тритикале озимая Градо х Скифянка) х Скифянка. Включен в Госреестр по Северо-Кавказскому (6) региону. Рекомендован для возделывания в Краснодарском крае, Республике Адыгея и Южной зоне Ростовской области. Разновидность лютесценс. Куст полупрямостоячий. Растение короткое. Опушение верхнего узла отсутствует или очень слабое. Восковой налет на верхнем междоузлии слабый – средний, на листовой пластинке флагового листа и колосе средний, на влагалище флагового листа сильный. Колос цилиндрический, средней плотности, белый. Остевидные отростки размещены на 1/4 колоса, на конце колоса короткие. Нижняя колосковая чешуя на внутренней стороне имеет среднее опушение и средний рисунок. Плечо прямое, средней ширины. Зубец слегка изогнутый, короткий. Зерновка яйцевидная, окрашенная, хохолок длинный. Масса 1000 зерен 35-49 г. Средняя урожайность в регионе – 45,0 ц/га, на 4,6 ц/га выше среднего стандарта. В Краснодарском крае, Республике Адыгея обеспечил прибавку к стандарту Скифянка 5,6 и 7,5 ц/га, в Южной зоне Ростовской области к сорту Зерноградка 8 – 3,6 ц/га при урожайности 43,4; 53,4 и 59,0 ц/га соответственно. Максимальная урожайность 94,8 ц/га получена в Ростовской области в 2004 г. Среднеранний. Вегетационный период 217-289 дней. Созревает одновременно или на 1-2 дня позднее стандарта Скифянка. Зимостойкость на уровне стандарта. Высота растений 57-88 см. Устойчив к полеганию. Засухоустойчивость на уровне или несколько выше, чем у сорта Скифянка. Высокие прибавки урожайности обеспечивает как по паровым, так и непаровым предшественникам. Хлебопекарные качества на уровне пшеницы филлера. Умеренно восприимчив к бурой ржавчине. Восприимчив к септориозу. Сильновосприимчив к твердой головне. По данным заявителя, высокоустойчив к желтой ржавчине и мучнистой росе, умеренно устойчив к фузариозу колоса.

Прайс-лист : озимая пшеница Таня

Цены в прайс-листе на посевную 2024 (действуют с 19.02.2024).

Озима пшениця таня характеристика

Озима пшениця утворює добре розвинену, розгалужену кореневу систему мичкуватого типу. Основна маса її розміщується в орному шарі ґрунту, окремі корені проникають на глибину 1,5-2 м і більше. Із зародка насінини спочатку виростає 3-6 однаково розвинутих зародкових коренів, утворюючи первинну кореневу систему. У процесі росту з підземних стеблових вузлів, і найбільше з вузла кущіння, утворюються стеблові або вузлові корені, які складають основну масу кореневої системи пшениці.

Розвиток кореневої системи залежить від низки чинників. За меншої вологості ґрунту корені проникають на більшу глибину. На перезволожених ґрунтах, внаслідок погіршення газообміну, корені розвиваються слабо й лише в поверхневих шарах. Найкраще ростуть корені при вологості ґрунту 60-70% від повної вологоємкості.

Розвиток кореневої системи залежить від біологічних особ ливостей сорту. При зниженні температури відносно краще ростуть корені, при підвищенні – надземні органи. На родючих ґрунтах і після кращих попередників коренева система менш розвинута порівняно з надземними органами, ніж на бідних ґрунтах. Азотні добрива сприяють кращому росту надземної маси, а фосфорні – коренів рослин. Дещо поліпшують розвиток коренів і калійні добрива.

Ріст зачаткового стебла починається з часу проростання зерна. У пшениці воно має назву соломина, яка складається з 4 – 7 міжвузлів, розділених стебловими вузлами. Росте стебло у висоту за рахунок поділу клітин біля вузлів. Його міжвузля видовжуються і потовщуються. Одночасно стебло росте і верхівкою всередині листкової трубки. Кожне наступне міжвузля довше за попереднє. Найвищий приріст стебла за добу може становити 5- 7 см, і припадає він на період перед виколошуванням. Після закінчення цвітіння ріст стебла зовсім припиняється.

Висота стебла залежить від біологічних особливостей сорту, родючості ґрунту, удобрення, вологості, густоти стояння та ін. Вважається, що найбільшу потенціальну продуктивність мають короткостеблові сорти із співвідношенням маси зерна до соломи, як 1:1.

Листок пшениці складається з листкової пластинки та листкової піхви, яка щільно охоплює стебло. В місці переходу піхви у листкову пластинку є язичок, що запобігає затіканню у піхву води, потраплянню пилу тощо. По боках язичка є вушка. За вушками і язичком пшеницю відрізняють від інших злаків до викидання рослинами суцвіть. Найперше утворюються прикореневі листки, які формуються з підземних вузлів. Пізніше з надземних вузлів ростуть стеблові листки.

Листки виконують важливу фізіологічну функцію в житті рослини, забезпечуючи проходження процесу фотосинтезу, транспірації і газообміну. Чим більша асиміляційна поверхня, тим вища продуктивність рослин. Площа поверхні листків на 1 га в озимої пшениці може становити 30-60 тис.м 2 . Крім того, листки пшениці є тимчасовим сховищем запасних поживних речовин, а також частково виконують і механічні функції, укріплюючи міцність стебла.

В пшениці суцвіття – колос, який складається з членистого стрижня і колосків. На кожному виступі колосового стрижня міститься по одному багатоквітковому колоску. Загальна їх кіль­кість коливається від 16 до 22 шт. Довжина колоса, кількість колосків у ньому залежить від сортових особливостей і технології вирощування.

Колосок складається з двох колоскових лусок, які захищають від пошкоджень квітки, а потім зерна, які з них розвиваються. Луски відрізняються кольором, опушенням і формою, що є основою ви­значення різновидностей і сортів пшениці. Між колосовими лусками розміщується одна або декілька квіток. Кожна квітка у пшениці з обох боків прикривається двома квітковими лусками – зовнішньою і внутрішньою. Зовнішня у остистих сортів закінчується остюком, у безостих – остюковим відростком. Між квітковими лусками містяться найважливіші частини квітки – зав’язь з дволопатевою приймочкою і три тичинки з пиляками. Першими починають цвісти квітки середньої частини колоса, а потім зона цвітіння поширюється по всьому колосу. В колоску першими зацвітають дві нижні квітки, а через 1-2 дні – решта (третя, четверта і т.д.). Квітки, що цвітуть першими, формують найкрупніше зерно. Залежно від місця розміщення колоска в колосі та умов вирощування, в ньому може утворитися від 1 до 6 зернівок.

У пшениці плід є одночасно насіниною і має назву зернівка. Зовні зернівка вкрита плодовою і насінною оболонками. Вони захищають зерно від впливу чинників зовнішнього середовища і пошкодження хворобами та шкідниками. Маса оболонок становить 7-8% маси сухої речовини зерна, а з цієї кількості на частку плодової оболонки припадає 70-85%.

Під оболонками в нижній частині зерна розміщується зародок. Його маса становить 1,5-3,0% від маси зернівки. При помелі зерна зародки разом з оболонками відходять у висівки. Зародок має щиток, що є сім’ядолею зернівки, і призначений для вбирання по­живних речовин з ендосперму.

Найбільшу частину зернівки пшениці займає ендосперм. Зовнішній (алейроновий) шар клітин ендосперму багатий на азотні сполуки. Проте білок цього шару не еластичний і не пружний, тому домішування його до борошна знижує якість останнього. За товщиною алейроновий шар майже дорівнює оболонкам зернівки.

Під алейроновим шаром міститься основна (борошниста) частина ендосперму. Вона складається з клітин, наповнених крохмальними зернами, в проміжках між якими містяться білкові речовини переважно у вигляді клейковини. На ендосперм разом з алейроновим шаром припадає близько 90% ваги зернівки пшениці.

Найбільше в зерні вуглеводів, основною складовою частиною яких є крохмаль. Вміст білка коливається від 10 до 16%, жиру -близько 2%.