§ 16. Писемність і наука у Дворіччі
1. Клинопис. Уперше писемність було винайдено в Шумері приблизно в IV тис. до н. е. Це були записи на табличках із вогкої глини, зроблені загостреними паличками з очерету. Слід від них схожий на маленькі трикутники або клинки. Тому археологи, які відкрили цю писемність, назвали її клинописом.
Перші клинописні символи були пов’язані з обліком (наприклад, знак «три кози»). Потім система запису змінилася, і поєднання рисочок позначало не предмети або поняття, а склади. Це дозволило широко використовувати клинопис, ним навіть записували вірші. Його пристосували до різних мов: аккадської, хетської, ассирійської, перської.
Зміна форми запису слова «голова». Цифрою 1 позначено шумерську піктограму близько 3000 р. до н. е., а 7 — ассирійський знак.
Клинописна дощечка.
Клинопис — це мова чи алфавіт?
2. Наука. Знання про світ у Месопотамії були тісно пов’язані з міфологією та релігією. І те, й інше було спробою пояснити світ. Богів вважали такими ж реальними, як сонце, небо чи вітер. Жерцям Месопотамії (саме вони зберігали і примножували знання) вдалося здійснити чимало відомих відкриттів.
Завдяки тому, що храми розміщувалися на верхівках зикуратів, жерці мали чудову можливість спостерігати за нічним небом. Вони розробили досить точні місячний та сонячний календарі, за якими рік становив 365 діб, 6 годин, 15 хвилин і 41 секунду. За сучасними підрахунками, рік триває 365 діб, 6 годин, 13 хвилин, 52,6 секунди. Створення точного календаря було необхідним для передбачення розливів Тигру і Євфрату та планування сільськогосподарських робіт.
Для чого було винайдено календар?
Циліндричні печатки (ліворуч) та їх відтиски (праворуч). Ними запечатували товари і в такий спосіб позначали власника.
Клинопис придумали як спосіб вести облік майна й податків. Спочатку виготовляли глиняну фішку. Вона символізувала, наприклад, горщик зерна. Фішки клали до глиняного конверта, на якому позначали, скільки фішок усередині та який товар вони символізують. Згодом люди зрозуміли, що можна обійтися без фішок і конвертів, а просто на глиняних табличках записувати необхідне.
У Месопотамії було створено карту зоряного неба, де позначили сузір’я, планети та зорі. За нею відстежували рух зір і планет, прогнозували сонячні та місячні затемнення.
Також у Вавилоні було запроваджено тиждень, що складався із семи днів, поділ години на 60 хвилин, а хвилини — на 60 секунд. Проте в повсякденному житті використовували інші міри часу: подвійну годину (120 сучасних хвилин), а також два проміжки: один тривалістю 4 хвилини, а інший — 3 секунди.
Значного розвитку набули математичні знання: люди вміли обчислювати площі, коло ділили на 360 градусів, підносили число до ступеня, добували квадратний корінь, вираховували відсотки від числа. Однак знайти легкий спосіб множення месопотамські мудреці так і не зуміли, а користувалися окремими таблицями для множення на числа від 1 і до принаймні 50. Усі ці та інші відомості (наприклад, медичні довідники, описи тварин і рослин, книги рецептів) записували на глиняних табличках та зберігали в бібліотеках. Таблички були згруповані за темами, а для зручного пошуку існували покажчики.
Які наукові знання Месопотамії використовують і сьогодні?
Вавилонська карта світу, у центрі якої розташований сам Вавилон.
Глиняна табличка — сторінка зі словника синонімів.
- На території Дворіччя було створено першу у світі писемність — клинопис.
- Спочатку клинописні знаки позначали цілі слова, а пізніше — склади.
- У Месопотамії було винайдено точний календар, запроваджено поділ доби на години, хвилини та секунди, семиденний тиждень.
Запитання та завдання
- 1. Як було винайдено клинопис?
- 2. Як наука в Месопотамії була пов’язана з релігією?
- 3. Установіть відповідність між винаходом та сферою його використання.
А Планування сільськогосподарських робіт
В Облік майна та податків
§ 7. Міфологія, писемність і мистецтво. Будівництво пірамід
Міф про Осіріса справив значний вплив на культуру інших народів. Наприклад, давній історик Геродот зазначав: «Давні греки вважали Осіріса прототипом Діоніса. Люди були вдячні богу за винайдення плуга». Згідно з легендою саме Осіріс навчив єгиптян землеробства.
Прочитайте про давньоєгипетських богів.
Розгляньте малюнок 23. На ньому зображено головних богів Давнього Єгипту. Як ви гадаєте, хто з них покровителем якої стихії був? Аргументуйте свої припущення.
Науковці, досліджуючи історію Давнього Єгипту, тривалий час не могли розшифрувати писемність, яка збереглася на стінах єгипетських храмів, гробниць і на саркофагах. Давньоєгипетський посуд, віднайдений археологами, вкритий загадковими знаками та малюнками. Такі позначки єгиптян іще в давнину називали ієрогліфами — «священним письмом». Нині відомо близько 1000 таких знаків, із них найпоширенішими є близько 700-800.
Для прикладу розглянемо зображення ієрогліфа будинок
Вертикальна риска вказує на те, що ієрогліф позначає іменник. Як ви гадаєте, яке значення цього ієрогліфа, якщо поруч із ним зображено
Грамоту єгиптяни вивчали у платних школах, які існували переважно при храмах. У них школярі вчилися не лише читати й писати, а й опановували науки. Любов до навчання прищеплювали за допомогою бамбукової палиці, керуючись тодішнім «педагогічним» принципом: «вухо хлопця — на його спині, він слухає, коли його б’ють». Деякі випускники шкіл досягали вершини чиновницької кар’єри.
Як ви вважаєте, чи можна забезпечити якісну освіту такими методами навчання?
Складність староєгипетського письма спричинила появу культу грамотності. Саме грамотність, а не військова звитяга, цінувалася в Єгипті понад усе, шлях до влади «лежав не через меч, а через перо». Окремі писці зажили слави, їх вважали напівбогами, їхню мудрість оспівували поети.
Доберіть аргументи на користь високого статусу писця у давньоєгипетському суспільстві. Яка вигода від дрібних чиновників простому люду?
Наукові знання
Прочитайте текст Визначте, у яких сферах давні єгиптяни застосовували на практиці теоретичні знання.
Запишіть у зошиті давньоєгипетськими цифрами нинішній рік. Чи зручна така система позначень?
Із незапам’ятних часів єгипетські жерці-звіздарі здійснювали астрономічні спостереження, заклавши основи прикладної астрономії. Вони знали планети Меркурій, Венеру, Марс, Юпітер і Сатурн, фіксували місячні та сонячні затемнення, навіть створили своєрідну карту зоряного неба. Рівень астрономічних знань у країні виявився достатнім для створення простого й зручного сонячного календаря.
Календарний рік у єгиптян відставав від астрономічного лише на 1/4 доби. У межах одного покоління таке розходження (10 діб на 40 років) було майже непомітним, але протягом століть новорічне свято перекочовувало по всіх сезонах року («блукаючий рік»). Добу єгиптяни ділили на 24 години, що потім стало надбанням усього людства.
Розгляньте малюнок 24. Кого з богів зображено поруч із лікарем? Поміркуйте чому.
Найбільших успіхів стародавні єгиптяни досягли в галузі медичних знань. Дослідники пояснюють це тим, що для потреб бальзамування вони здійснювали розтин тіл померлих, а тому добре розумілися на анатомії. Знання анатомії дозволило зробити геніальне відкриття: не серце, а мозок є керівним центром організму. Як повідомляв Геродот, єгипетські медики спеціалізувалися на лікуванні окремих недуг. За допомогою набору медичних інструментів вони робили складні операції, навіть здійснювали трепанацію черепа.
Староєгипетська народна медицина вплинула на розвиток античної медицини. Єгипетську рецептуру використовували в середньовічній арабській та європейській медицині. Ба більше, навіть сучасні медики успішно застосовують староєгипетську методику лікування деяких тяжких захворювань (псоріазу, екземи, раку шкіри тощо).
Будівництво пірамід
Піраміда Хеопса — єдине із семи чудес світу, яке збереглося до наших днів. Поміркуйте, чому так сталося.
Першу піраміду збудував фараон Джосер. Його 60-метрова кам’яна гробниця в Саккарі («праматір пірамід») мала східчасту форму. Найбільші піраміди спорудили для себе всесильні фараони IV династії Хуфу (Хеопс) — висотою 146,5 м, Хафра (Хефрен) — 138 м, Менкаура (Мікерин) — 66 м. За Геродотом, піраміду Хуфу і дорогу до неї від Нілу будували протягом 30 років 100 тисяч єгиптян. Поблизу гізійських пірамід (Гіза — передмістя сучасного Каїра) один із фараонів, найімовірніше Хуфу, вирубав у скелі символ царя-переможця — Великого Сфінкса.
Сфінкс поставив ученим чимало запитань: хто і коли його звів? що символізує ця істота? чому він частково зруйнований? Нещодавно група японських дослідників ехолокатором просвітила піраміди і статую. Відповідно до їхніх висновків кам’яну скелю, з якої було вибито Великого Сфінкса, оброблено раніше, ніж зведено піраміду Хеопса.
Чому вчені не можуть остаточно розгадати таємниці Великого Сфінкса?
Єгиптяни ховали своїх царів з величезними почестями, часто з людськими жертвоприношеннями. До гробниць клали дуже багато різних речей, які, за віруваннями давніх єгиптян, потрібні у потойбічному житті. Біля фараонових пірамід будували невеликі піраміди та гробниці-мастаби царські родичі й вельможі, а жерці ховали священних тварин. Відтак у Гізі поступово виріс велетенський кам’яний цвинтар, справжнє «місто мертвих».
Чимало нового про давньоєгипетський культ померлих учені дізналися на початку XX ст. У 1922 р. англійський археолог Говард Картер випадково віднайшов гробницю Тутанхамона, яка вразила світ скарбами. У гробниці були колісниця, меблі, скрині з речами, таці з харчами, бутлі з вином, моделі човнів, близько 500 статуеток богів і фараонів, прикраси, зброя, посуд. Мумія фараона лежала в кількох домовинах. Усі речі виконано з високою художньою майстерністю. Наразі вони є найціннішими експонатами Каїрського музею.
Розгляньте маску Тутанхамона. Проаналізуйте, які галузі мистецтва розвивалися у Давньому Єгипті.
Маска Тутанхамона
Порівняйте маску фараона і скульптурний портрет його матері — цариці Нефертіті.
Єгипетська цивілізація залишила багату спадщину: частини давніх будівель, піраміди та гробниці, писемність, розвинені наукові знання. Життя Єгипту цікавило сучасників, і цей інтерес із часом лише зростав. Дослідження єгипетської цивілізації стало можливим завдяки археологам, антропологам, лінгвістам та мистецтвознавцям.
Цариця Нефертіті
Домашнє завдання
Накресліть у зошиті таблицю й заповніть її.
Культура Давнього Єгипту