Повсякденне життя українців 1930-х років презентація

Урок з історії України з теми “Повсякденне життя українців у селі та місті у першій половині ХІХст. “, 9 клас. Презентація до уроку..

Розробка уроку з історії України 9 клас з теми “Повсякденне життя українців у селі та місті у першій половині ХІХст.” та презентація до нього.

Повсякденне життя українців у селі та місті в І половині ХІХ ст. Урок з історії України у 9 класі Осипенківської ЗШ І-ІІІ ст. Вчитель Пилипенко О.Л.

Маршрут екскурсії 1. Повсякденне життя аристократів та підприємців. 2. Повсякденне життя робітників. 3. Повсякденне життя селян.

Повсякденне життя аристократії та підприємців

Дворянська садиба Тарнавських

Качанівський парк Тарнавських

Чоловічий одяг дворян і знаті

Жіночий одяг аристократії

Повсякденне життя робітників Є.Крендовський. Полтава. Олександрівська площа

Житло робітників (будинки шахтарів початку ХІХ ст.)

ІЗ БРОШУРИ ФАБРИЧНОГО ІНСПЕКТОРА (ЧЕРНІГІВ, 1839 р.) Казармені приміщення суконних фабрик (Клінці Чернігівської губ.) здебільшого також дуже погані. Підлоги в казармах бувають у верхніх поверхах дерев’яні, в нижчих — кам’яні, асфальтові, рідше земляні. Нари зазвичай дерев’яні, не пофарбовані і дуже рідко із заліза. Щілини нар переповнені паразитами. За підстилку слугує зазвичай власний одяг, рідше робітникам видають мішки, набиті соломою (солом’яні матраци, мати), або рогожі. Ковдр і подушок ні в кого немає. Часто робітники сплять, не знімаючи навіть черевиків, частково боячись крадіжки. Кількості місць на нарах зазвичай вистачає лише для однієї зміни. Завдання до документа Опишіть ЖИТЛОВО-ПОБУТОВІ УМОВИ українських робітників, використовуючи документ.

Робітничі будні (видобуток нафти відкритим способом, м. Борислав)

Повсякденне життя в Україні 1930 рр.

Анотація. Пропонована публікація присвячена аналізу нововіднайденого підпільного документа «Загальна характеристика з життя Бориславського басейну» про повсякденне життя Дрогобиччини у 1945–1946 рр. Мета статті – проаналізувати та опублікувати документ із історії повсякденного життя мешканців Дрогобиччини 1945–1946 рр. Методологія дослідження – базується на принципах історизму, науковості, об’єктивності, при цьому застосовуються методи зовнішньої та внутрішньої критики джерел. Наукова новизна полягає у тому, що до наукового обігу вперше вводиться нововіднайдений документ про повсякденне життя на Дрогобиччині (1945–1946) та проводиться його аналіз. Висновки. Отже, публікований документ «Загальна характеристика з життя Бориславського басейну», був знайдений у лісі біля села Стратин та зберігається в Архіві Центру досліджень визвольного руху. У документі подається характеристика різноманітних сфер суспільного життя на території Борислава, Дрогобича, Стебника, Східниці, Трускавця, Туста.

Чернігів у 1920-х рр.: реалії повсякденного життя На прикладі Чернігова розглянуто формування, становлення та трансформації основних структур повсякденного життя міста та його мешканців у 1920-х рр., зокрема матеріально-побутове забезпечення життєдіяльності городян, структури обслуговування та споживання, соціокультурну сферу, за умов творення суспільства радянського зразка.

The article touches upon the issue of consumption in Soviet city in 1920-1930s, which was connected with ideology and everyday life. Special attention is paid to the theoretical concept of “consumption”, its understanding by communist ideologists and authorities as well. It is spoken about the typical features of the consumption practices of this period, especially shortage of goods, their bad assortment and quality. The place of state in regulation of the consumption and ideological influence on consumer is analyzed. It is discovered that mass consumption was directed on the attainment the collective progress, but not on the satisfying of the individual needs. It is studied the consumer basket of different social groups of Soviet cities. Much attention is given to the investigation of the transformation process of the urban space of the early Soviet society in the investigated period. The article gives detailed analysis of new spaces of Soviet consumption such as univermags and cooperatives. It was the univermags that became the “face” of Soviet retail trade and place of satisfying consumer’s demands. At the same time the Soviet authorities actively used the old spaces of consumption putting them to the system of state retail trade. It should be noted about those cities as Kharkiv, Dnipropetrovs’k, and Mykolaiiv that were better satisfied with goods than others Ukrainian urban centers. It is discovered that during 1920s the consumer was important figure in the system of retail trade, because of existed competition between state and private trade. It is stressed that some of the consumption problems from 1920-1930s became the chronic features of Soviet every day life in the next decades. At the same time Soviet authorities emphasized on temporality of difficulties in satisfying the people’s needs. The author comes to conclusion that in the conditions of the formation of totalitarian regime the new consumption practices of town peoples became the important form of adaptation and confrontation to the ideological dogmas. Key words: соnsumption, trade, everyday life, ideology, shortage, assortment, Soviet city.

Рассматривается мир вещей советских инженеров, в котором особое внимание уделяется статусным вещам, недоступным большинству горожан в 1930-е гг. На основе источников анализируются индивидуальные потребности и предпочтения технических специалистов. Это позволяет аргументировать тезис об иерархичности в их мире вещей. Анализ мира вещей технических работников позволяет частично реконструировать их жизненный мир, в котором коллективные практики дополнялись субъективным опытом.

Повсякденне життя партійно-радянської номенклатури західноукраїнських областей у період пізнього сталінізму (середина 1940 – початок 1950-х років)

Повсякденне життя партійно-радянської номенклатури західноукраїнських областей у період пізнього сталінізму (середина 1940 – початок 1950-х років)

У дослідженні розглядаються характерні риси чоловічих споживчих потреб в 1920-1930-ті роки. Розглянуто вплив комуністичної ідеології на чоловічі споживчі потреби в СРСР. У процесі дослідження з’ясовано, що біографія чоловічих речей, тривалість їхнього життя були іншими у порівнянні з жіночими у досліджуваний період. Соціальний статус, професійне середовище та близькість до каналів розподілу сконструювали мозаїчний образ чоловіка-споживача. Модернізація стала важливим фактором, який вплинув на появу нових практик споживання і предметів чоловічого побуту. Ключові слова: чоловік, споживання, повсякденне життя, місто, радянська Україна, 1920-1930-ті роки. The basic features and problems of male consumption in 1920-1930s are considered. The main aim of research is to analyze the material world and everyday life of the male consumer and his demands mainly in the urban space of Soviet Ukraine. The crucial role of Communist ideology and propaganda in the emergence of male consumer culture is discussed. It has been also paid attention on the great role of Soviet planned economic system that influenced on the material needs of ordinary consumers. Thus, it has been emphasized that the image of male consumer was not homogenous. Such features as social status, professional surroundings, accessibility to the distribution sources constructed its mosaics. Due to these reasons, it is not possible to construct the general image of male consumer, but only to characterize its various types, which belonged to different representatives of male population such as workers, Communist party’s members, traders (nepmen), “red directors”, or intellectuals. It has been examined that biography of male’s things, their longevity was not the same as in comparison with female’s ones, because of the less developed practices of suing and remaking clothes among the men. As consumers, they were not also broadly presented in various fashion magazines. It could be explained by the existing consumer policy towards them that excluded man from the fashion discourse. That’s why as a result the male consumption could be presented as “forgotten” area of Soviet official discourse. Communist authorities were building new “byt” and had forgotten to satisfy everyday needs of the builders. Notwithstanding, the problems with shortages of goods and clothes forced men to create the new everyday practices, which included the usage of women’s sewing services. Therefore, the practices of individual sewing of clothes were not developed among the men. Nevertheless, they took part in the modernization process of Soviet society and consequently accepted new industrial goods into their everyday consumer practices. The investigation of male consumer goods led to the conclusion that their biography, durability differed from female material world. Key words: man, consumption, everyday life, city, Soviet Ukraine, 1920-1930s.

Article is dedicated the daily lives Kamenets-Podolsky’s garrison in the time a revolutionary transformation 1917–1920. Analyzed the military life, crimes, cultural life of garrison and more. Key words: Kamenets-Podolsky, garrison, garrison committee, military housing

Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History

Метою статті є висвітлення повсякденного життя подільського селянства в період нацистської окупації на матеріалах села Мельниківець, що на Вінниччині. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових, спеціально-історичних та міждисциплінарних методів мікроісторичного дослідження з урахуванням принципів системності, історизму, людиноцентризму, науковості та верифікації. Наукова новизна полягає у спробі авторів, з позицій конкретного мікроісторичного дослідження, охарактеризувати життя та побут подільського селянства в період нацистської окупації. До аналізу залучено широке коло неопублікованих джерел, переважна більшість з яких уперше вводиться до наукового обігу. Висновки. З перших днів нацистської окупації, за вказівкою властей, селяни активно долучились до формування органів місцевої влади, делегуючи до їх складу найбільш авторитетних односельців. Архівні документи та спогади очевидців засвідчують, що переважна більшість обраних осіб не вислуговувались перед окуп.