Аналіз ґрунту основні показники, розшифровка

Як ви вважаєте, для чого пересічному громадянину може знадобитися аналіз ґрунту? Показники такого дослідження часто можуть виявитися життєво необхідними. Наприклад, ви купили земельну ділянку. Розшифровка показників аналізу ґрунту допоможе зрозуміти, чи не забруднений він пестицидами, радіонуклідами та іншими шкідливими речовинами. А показники родючості ґрунту допоможуть вирішити, що краще висаджувати на присадибній ділянці і які добрива використовувати. Отже, для чого необхідний лабораторний аналіз ґрунту, і як розшифрувати показники – читайте далі.

Коли потрібен хімічний аналіз ґрунту?

При нинішньому стані екології в багатьох регіонах України, шкідливі речовини проникають не тільки в воду і повітря, але і в ґрунт. Саме тому, якщо ви серйозно стурбовані станом здоров’я своєї родини, на вашій земельній ділянці необхідно провести аналіз ґрунту. Показники дадуть вичерпну відповідь, наскільки така земля придатна для вирощування овочів і фруктів, а будинок, побудований на ній – для житла.

Особливо актуальним аналіз ґрунту стає при купівлі земельної ділянки, причому, бажано, ще на етапі підготовки угоди. Розшифровка показників аналізу ґрунту допоможе дізнатися такі важливі моменти:

• наскільки дана земля придатна для ведення сільського господарства (якщо ви плануєте їм займатися)
• які рослини краще всього вирощувати в такому ґрунті
• наскільки безпечний ґрунт для спорудження будинку
• наявність в ґрунті шкідливих речовин (радіонуклідів, гербіцидів, пестицидів, токсинів і т.п.), які можуть негативно вплинути на здоров’я людей.

Аналіз ґрунту: основні показники

Хімічний аналіз ґрунту включає такі показники:

• важкі метали (свинець, ртуть, кадмій і т.п.)
• радіонукліди
• гербіциди і пестициди
• нафтопродукти
• мікроелементи (магній, бор, сірка, марганець, цинк, мідь)
• рухомі форми азоту, фосфору, калію
• засоленість і кислотність ґрунту

Залежно від того, для якої мети буде використовуватися земельну ділянку, потрібно робити аналіз ґрунту на відповідні показники. Так, наприклад, для побудови дитячих майданчиків, дитячих установ і т.п. в обов’язковому порядку повинен перевірятися радіаційний фон ділянки. Для ведення ефективного фермерського господарства необхідно з’ясувати придатність ґрунту для тих або інших культур, хімічний аналіз також спростить підбір добрив.

Показники аналізу грунту: розшифровка

Залежно від основних показників, виділяють агрохімічний (на родючість) і екологічний (на забруднювачі) аналіз ґрунту. Після того, як у вас на руках будуть готові показники аналізу ґрунту, необхідно їх правильно розшифрувати.

Так, наприклад, при агрохімічному аналізі, одним з головних показників є pH. Зокрема, визначається pH водної та сольової витяжки з ґрунту. Ці показники дозволяють зробити висновок про кислотності і лужності ґрунтів. pH – це один з показників родючості ґрунтів. Найчастіше занадто кислий ґрунт перешкоджає отриманню високих врожаїв. Крім того, від рівня pH залежить здатність рослин отримувати поживні речовини з ґрунту. Найбільш сприятливим вважається, коли кислотність близька до нейтральної. Так, наприклад, українські чорноземи мають рН 5,6 – 7,5, що є сприятливим для вирощування овочів. Дерново-підзолисті ґрунти мають кислу реакцію, і родючість їх досить низька. Для зниження кислотності на такі ділянки рекомендується вносити вапно.

Ще один важливий показник родючості ґрунту – органічна речовина. Органічні залишки (гумус) сприяє накопиченню в ґрунті поживних речовин, потрібних рослинам.

Якщо говорити про поживні елементи, найбільш важливими для рослин є:

• азот (нестача азоту провокує порушення фотосинтезу, частини рослин можуть засихати).
• фосфор (при його нестачі сповільнюється зростання рослин)
• калій (це найважливіший елемент живлення рослин)

Агрохімічний аналіз визначає рухливі форми калію, фосфору й азоту в ґрунті.

Для екологічного аналізу ґрунту ключовими є такі показники:

• забрудненість ділянки важкими металами
• радіаційний фон
• нітрати
• нафтопродукти
• феноли

Екологічний аналіз дозволить оцінити ступінь забрудненості ділянки, а також визначити ступінь впливу зовнішніх факторів (великих магістралей, що знаходяться поблизу, підприємств, звалищ і т.п.). Так, викиди підприємств можуть бути джерелом важких металів і нафтопродуктів.

Де зробити?

У лабораторії «Укрхіманаліз», проводять як агрохімічний, так і екологічний аналіз ґрунту. За кількістю основних показників, в кожному виді аналізів виділяють «Базовий», «Розширений» і «Максимальний» пакет. Ви отримаєте від фахівців вичерпні відомості про стан вашої земельної ділянки. Також, після отримання результатів ви можете замовити консультацію агрохіміка і картограму поля.

Етапи проведення аналізу ґрунту

Тим, хто прагне отримувати добрі врожаї на своїй садово-городній ділянці, доцільно здати ґрунт на аналіз. Не виключено, що землі не вистачає якихось важливих елементів, але визначити це на око неможливо. Фахівці лабораторії АгроХімАналіз беруть проби ґрунту, виконують точні дослідження хімічного складу та за їх результатами готують докладні рекомендації.

Етапи дослідження ґрунту

Аналіз ґрунту складається з наступних етапів:

• відбору проб;
• підготовки проб;
• лабораторного аналізу;
• написання висновків та розробки рекомендацій.

Якщо площа ділянки невелика, ґрунт для дослідження найчастіше беруть методом конверту. Суть його така: на ділянці намічають чотири точки, у центрі – п’яту, так, щоб при уявному з’єднанні цих точок лініями вийшло зображення конверта. З цих точок за допомогою спеціальних інструментів (пробовідборника або бура) беруть деяку кількість землі з глибини не менше 15 см. Допускається і випадковий відбір проб, без будь-якої системи. Якщо ділянка велика, особливо з різнорідним рельєфом, що включає височини та низини, використовують еталонний відбір проб. І тут поле ділять більш дрібні ділянки по 5–10 га і з кожного беруть зразки. Проби пакують у мішечки і маркують, вказуючи також глибину, з якої було отримано ґрунт.

Потім зразки сушать. Це роблять у спеціальних шафах за температури 35–40 °С. Допускається заморожування землі або зберігання її в холодильнику, якщо всі шафи зайняті.

Далі до роботи приступають фахівці, які виконують у лабораторних умовах усі необхідні дослідження, що описують результати та готують рекомендації.

Куди звернутися для аналізу ґрунту

Фахівці вивчають різні характеристики ґрунту, але садівникам та городникам найкраще замовляти комплексне дослідження ґрунту, яке визначає такі показники:

• кислотність;
• вміст калію, фосфору, азоту;
• концентрацію мікроелементів;
• електропровідність;
• механічний склад.

Крім цього, лабораторія “АгроХімАналіз” виконує спеціалізовані аналізи:

Аналіз ґрунту зазвичай робиться восени або навесні, після збирання врожаю і до настання нового аграрного сезону.

Пр аналіз ґрунту

Відомо, що якісно проведений агрохімічний аналіз ґрунту дає змогу визначити основні причини низької врожайності на полі, оптимізувати витрати на систему живлення, з’ясувати, чи підходить конкретна ділянка для вирощування певних культур. Втім, ця тема досі викликає багато запитань, наприклад, на які показники краще досліджувати ґрунт, в яку пору і з якою періодичністю треба проводити відбір зразків, скільки їх потрібно робити на одному гектарі тощо. В нашому інтерв’ю з Володимиром Махотою, агрохіміком, керівником відділу науково-технологічного забезпечення компанії AgriLab, ми спробували отримати відповіді на ці та інші запитання.

«Агроном»: Володимире, почнемо із традиційного запитання. Яка основна мета проведення агрохімічного аналізу ґрунту і які можливості це відкриває для аграрія?

Володимир Махота: Аналіз ґрунту потрібен насамперед для того, щоб було розуміння, які властивості мають ті чи інші поля. Це ніби пройти повноцінне обстеження у лікарні. Якщо ви не обстежуєте поле, то не розумієте, чи є «захворювання» у вашого поля, і якщо є, то які вони й чи потрібно їх лікувати.

Сучасне обстеження поля дає змогу не тільки визначити агрохімічні параметри, а й оцінити його потенціал по відношенню до рівня врожайності, визначити неоднорідність окремих ділянок, з’ясувати, чи присутні критичні параметри, що обмежують урожай. Актуальний агрохімічний аналіз поля дає змогу сформувати оптимальний рецепт у вигляді збалансованої системи удобрення культур.

Маючи чітке розуміння стану поля, аграрій може ефективніше використати його можливості. У більшості випадків можна заощадити значну кількість ресурсів або ж отримати підвищення ефективності на 20–30% порівняно з попередніми роками, коли аналіз ґрунту не проводився.

Коли ціна на добрива постійно зростає, необхідно оптимізувати витрати на цей ресурс. Аграрій, що має результати аналізу, розуміє, на чому можна заощадити, а де економія коштів призведе до збитків у вигляді втрати частини врожаю.

Звісно, не потрібно забувати й про те, що систематичне проведення агродіагностики дає можливість визначити, чи не втрачається родючість поля внаслідок господарювання, в якому напрямку відбуваються зміни родючості, та своєчасно на ці зміни реагувати.

А.: Наскільки цей агрозахід поширений серед українських аграріїв і яка тенденція останніх років?

В. М.: Популярність проведення агрохімічного обстеження, на жаль, ще залишається на низькому рівні. Втім, зважаючи на нові виклики реалій, а саме: ризики погодних умов, збільшення вартості ресурсів, з кожним роком усе більше аграріїв України звертаються до нас із бажанням виконати обстеження. Тобто спостерігається стійка тенденція до збільшення кількості господарств, які проводять аналіз на своїх полях.

А.: Чи всім господарствам ви радите проводити агрохімічне обстеження ґрунту і чому?

В. М.: У країнах із високим рівнем культури землеробства думок про те, що аналіз ґрунту – це «додатковий агрозахід» або інвестиція, взагалі не виникає. Навіть не стоїть питання, чи потрібен аналіз ґрунту.

Коли аграрій, який також є власником свого маленького чи великого агробізнесу, визначається із тим, які добрива і в якій кількості йому необхідні, він не приймає цього рішення без результатів аналізу ґрунту. Інакше кажучи, той, хто не вважає за потрібне виконувати агрохімічне обстеження ґрунту, працює навмання і рано чи пізно програє конкуренцію з тими, хто вимірює і знає, скільки чого потрібно полю та культурі.

А.: Сьогодні існують також альтернативні методи визначення показників ґрунту. В чому їх особливості? І чи можуть вони замінити традиційний агрохімічний аналіз?

В. М.: Так, альтернативні методи оцінки окремих параметрів ґрунту дійсно існують. Загальна їх назва – неруйнівні методи аналізу. Ці методи в більшості випадків передбачають вимірювання спектрів відбиття від поверхні ґрунтових часток чи самого ґрунту хвиль різного спектру. Технічна реалізація таких технологій може відрізнятись обладнанням і методологією вимірювання.

Головне, що треба розуміти про альтернативні методи аналізу, – це те, що такі рішення знаходяться ще переважно на стадії розробок чи тестувань і поки не набули масового поширення. Будь-яка нова технологія аналізу параметрів ґрунту спочатку тестується та калібрується старими й перевіреними агрохімічними методами його аналізу.

Можливе також безконтактне сканування поверхні ґрунту. У таких технологіях саме вимірювання параметрів не проводиться, а визначається лише неоднорідність ґрунту за певними параметрами: вологість, рН, електропровідність, органічна складова ґрунту та гранулометричні відмінності.

А.: На що зазвичай перевіряють ґрунт? Які варіанти досліджень існують і чим вони різняться?

В. М.: Коли йдеться про лабораторний аналіз ґрунту, необхідно чітко розуміти мету такого обстеження, а саме: який кінцевий результат чи рішення очікується? І вже виходячи із цього, потрібно обирати набір параметрів для вимірювань.

Якщо ми маємо на меті сформувати ефективну систему удобрення, оцінити характеристики родючості ґрунту та поставити для себе точку відліку їх зміни, потрібно виконувати розгорнутий агрохімічний аналіз: pH, pH буферний, розчинні солі, органічна речовина, мінеральний азот (нітрати + амоній), фосфор, калій, сірка, бор, сума катіонів, кальцій, магній, натрій, цинк, залізо, марганець, мідь, гранулометричний склад. Якщо таке обстеження недавно проводилось, то є сенс обмежитись лише аналізом на основні елементи живлення.

Коли ми хочемо визначитись із дозою підживлення культури азотом, то, звісно, потрібно вимірювати саме його рухомі форми. Якщо потрібно визначити потребу в меліоративних заходах (переважно це вапнування чи гіпсування), то у переліку параметрів обов’язково має бути буферна чи гідролітична кислотність у першому випадку і сольовий склад водної витяжки – у другому.

Звісно, є різні варіанти наборів показників залежно від культури та напряму вирощування продукції. Все це можна підібрати індивідуально.

До слова: часто аграрії обирають не ті показники, які треба виміряти, а ті, що коштують дешевше. В підсумку через бажання економити «на сірниках» вони не отримують якісного рішення.

А.: Яку інформацію можна отримати, провівши аналіз ґрунту, і як її правильно застосувати?

В. М.: Якщо говорити не про сам аналіз ґрунту, а про комплексне рішення від компанії AgriLab у вигляді агродіагностики, то аграрій отримує готовий ефективний рецепт системи удобрення, яку легко інтегрувати в технологічні карти вирощування культур у господарстві та адаптувати до можливостей господарства.

Картограми аналізу ґрунту і диференційованого внесення добрив на основі його даних

При розробці рекомендації, власне, ці речі вже враховано. Аграрій отримує орієнтир для планування у вигляді рівня ефективної врожайності культури на полі. У рекомендації обов’язково взято до уваги ґрунтово-кліматичні умови розташування господарства та характеристики полів, вказано оптимальні норми і строки застосування елементів живлення, а також добрива, які краще підходять для господарства.

А.: В який період найкраще проводити аналіз ґрунту і від чого це залежить?

В. М.: Найкращий термін – від збирання культури до моменту внесення добрив або сівби наступної культури. Цей загальний термін можна розділити на два: довгий осінній, який триває від збирання культури до стійкого замерзання ґрунту чи наявності великого снігового покриву, і короткий весняний – від настання агрофізичної стиглості ґрунту до внесення добрив чи сівби культури. При повторному обстеженні зразки рекомендується відбирати у той самий календарний термін, що і при попередньому.

По вегетації культури загальне агрохімічне обстеження краще не проводити. Якщо культура вегетує, мова може йти про аналіз ґрунту виключно для діагностики азотного живлення культури.

Час відбирання зразків найбільше залежить від строків збирання культури. Якщо ж до відбору вже було внесено добрива, то необхідно зачекати. У нормативах вказано, що термін очікування має бути не меншим за два місяці або ж відбір потрібно перенести на наступний сезон. Якщо перед відбором внесено органічне добриво чи меліорант, обстеження варто перенести на наступний рік.

А.: Скільки проб ґрунту потрібно відібрати з одного гектара, щоб отримати наближений до реалій результат? І з якої глибини?

В. М.: Дуже поширене запитання. Відповідь на нього проста: чим більше, тим краще. Однак завжди є розумна межа.

Таке запитання задають, як правило, люди, які мають велике бажання у цьому розібратись. Спробуємо розкласти його на складові. Насамперед треба розуміти, що існує поняття «загальної», або «середньої» проби ґрунту з однієї ділянки чи одиниці площі. Вона складається з окремих точкових відборів, «уколів». На якість результату і його точність передусім впливає не площа, з якої відібрано середню пробу ґрунту, а саме ота кількість «уколів» з яких вона сформована, та маршруту, яким пройшли, коли робили відбір.

Що ж до кількості проб, то тут промовистим буде дослідження, проведене в Університеті Канзасу. Вчені досліджували точність подальшого виміру характеристики залежно від кількості окремих проб при формуванні середнього зразка. Результати ілюструє графік.

Загалом, чим більше проб – тим краще, але до 15 відхилення у ppm суттєве, після 20 – незначне. Тому оптимальна кількість проб, з точки зору репрезентативнсті та економічної доцільності, – 20–30.

Точність виміру характеристики ґрунту залежно від кількості окремих проб при формуванні середнього зразка

Наступна складова точності аналізу – це глибина, з якої відбирається окрема точкова проба. Потрібно визначити цю глибину для поля та дотримуватись її. Сьогодні цю та названі вище вимоги легко реалізувати, використовуючи автоматичний пробовідбірник ґрунту. Вибір глибини залежить насамперед від технології, яка використовується на полі, глибини обробітку ґрунту і його типу. Найчастіше вона становить 20–25 см, можливі варіювання – 10, 15, 20, 25, 30 см або відбір із окремих горизонтів.

Наступне запитання: з якої площі краще відбирати отой середній зразок? Найбільш поширена деталізація відбору, що дає змогу отримати якісний результат щодо характеристик поля, – це від пів гектара до 15 гектарів на один зразок.

А.: Чи можна зменшити кількість проб, якщо відомо, що поле однорідне?

Так, можна, але це краще робити, коли вже є попереднє детальне обстеження і достовірно відомо на основі результату аналізу, що поле однорідне. Дуже часто переконаність аграріїв у однорідності поля розбивається вщент результатами аналізу.

А.: Як часто ви рекомендуєте проводити аналіз і що на це впливає?

В. М.: В ідеалі агрохімічний аналіз потрібно проводити щороку після збирання культури перед застосуванням системи удобрення під наступну. Аналіз може бути проведено на розгорнутий перелік параметрів або вибірково на основні характеристики. Однак такий підхід застосовують одиниці господарств.

У цілому періодичність обстеження залежить від інтенсивності господарювання та часу, коли відбуваються істотні зміни параметрів родючості. Це зазвичай період у 2–3 роки. Такий термін повторного обстеження доцільний з огляду на те, що аграрії у переважній більшості використовують інтенсивні сівозміни, а також зважаючи на активні зміни клімату. Щороку бажано вимірювати лабільні елементи, такі як мінеральний азот і сірка.

А.: Яких помилок найчастіше припускаються аграрії при замовленні чи проведені аналізу ґрунту?

В. М.: Найбільш поширені думки, що компрометують не тільки якість самого аналізу, а і його ефективність – це:

• «Я хочу тільки рН, NPK, бо це дешевше»;
• «Зробіть мені один зразок на поле»;
• «Мені тільки аналіз, а систему удобрення я сам складу».

А лідером серед помилок при замовленні розрахунку системи удобрення, коли вже виконано агрохімічний аналіз, є бажання агронома отримати систему удобрення на захмарну врожайність. Інколи складається враження, що люди, отримавши якісний аналіз, думають, що відразу можуть претендувати на високі врожаї. При цьому решту елементів технології залишають без вдосконалення.

В цілому ж агрохімічний аналіз ґрунту – це потужний інструмент у руках фахівця, який відкриває нові можливості й дає змогу вивести землеробство на абсолютно новий
рівень.