Пшениця норма висіву кг га

Як розрахувати норму висіву озимої пшениці?

Скільки треба пшениці? Найчастіше озимину сіють, керуючись досвідом минулих років або рекомендаціями сусіда – в середньому 150-200 кг/га. Тим не менш, від цього показника залежить, який урожай буде зібрано в наступному році. Тому норму висіву важливо вміти прораховувати самостійно, беручи до уваги ознаки, від яких залежить Ваш урожай – посівна придатність насіння, маса 1000 та схожість.

Перше, на що треба звернути увагу, обираючи норму висіву озимини, кінцева густота стояння продуктивних пагонів на га. В середньому для озимої пшениці цей показник має становити 6-8 млн/га, або 600-800 продуктивних стебел на м2. Норма висіву може змінюватись в залежності від характеристики сорту та умов, в яких ми її вирощуємо. Кущіння – це той показник, на який можна впливати через густоту посіву озимої пшениці. Тому фермери часто цікавляться іноземними сортами, які мають малу норму висіву – 1,5-2 млн на гектар. Але треба розуміти, що умови, в яких ви вирощуєте пшеницю, можуть не підходити для таких сортів, як канадські, наприклад. Вітчизняні сорти в цьому плані більш районовані.

Для кращого розуміння логічного процесу розрахунку пропонуємо розглянути архітектоніку врожаю від кінцевого результату при умові ідеальних умов вирощування. Наприклад, ми хочемо отримати 7 тон врожаю озимої пшениці з гектару. Масу одного колоса приймемо за 1 грам. 7 тон – це 7 000 000 грам, а отже і 7 млн колосся на 1 га. Коефіцієнт продуктивності кущення в середньому візьмемо за 2,5, тобто, з однієї насінини отримуємо 2-3 колосся. Отже, 7 000 000 колосся ділимо на коефіцієнт продуктивного кущіння – 2,5 і отримуємо 2,8 млн. насінин на гектар.

Звичайно з урахуванням біо- і абіотичних факторів цього не достатньо. Але логіку ви вже розумієте.

Тепер перейдемо ближче до, власне, ФОРМУЛИ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ НОРМИ ВИСІВУ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ. Принципів та поглядів на розрахунок норм висіву чимало. Хтось користується складними співвідношеннями ряду показників. Ми ж пропонуємо обрати максимально простий логічний метод. Для цього треба знати рекомендовану норму висіву у мільйонах штук зерен на гектар, масу тисячі насінин, схожість насіння і, врешті-решт, кількість гектар, на які висіватиметься озимина.

Наприклад, виробником насіннєвого матеріалу рекомендовано для вашої зони норму посіву 5 млн насінин, маса тисячі партіії насіння становить 40 г, якісні показники на посівну придатність насіння, а саме всхожість рівні 97%, а площа Вашого поля – 100 га. Виходячи з показників схожості, додаємо різницю в 3% для отримання теоретичної 100% схожості посівного матеріалу, до рекомендованої виробником норми – 100%*5млн/97%~5,1 млн. Множимо показники, і отримуємо необхідну норму висіву в кілограмах: 5 100 000 млн/1000*40г(визначаємо масу насіння в грамах)/1000(переводимо грами в кілограми)*100га = 204 кг/га.

Також слід не забувати про безліч показників, які можуть впливати на густоту стояння озимої пшениці. Окрім норми висіву, важливо враховувати строк посіву, якість насіння, стан виробленості грунту, коефіцієнт кущення, попередник, кількість продуктивних опадів під час вегетації, фон мінерального живлення, запланований пестицидний захист, тощо. Особливо радимо звернути увагу на пересіви і при плануванні замовлення посівного матеріалу додавати 5% до вже вирахування норми посіву. Іншими словами, сівалку налаштовувати так, як в прикладі вище, а планувати посівного матеріалу з страховим надлишком в 5%.

Наприклад, якщо збір соняшника відбувається пізно і пшениця сіється вже наприкінці листопада, треба збільшити норму висіву. Адже озимі не розкущаться без необхідної суми активних температур і навпаки, при ранніх строках, не рекомендується загущувати посіви – норма має бути меншою. Так Дитер Шпаар рекомендує при запізненні з посівом збільшити норму на 20 насінин на квадратний метр, а при ранніх строках – зменшити на таку ж кількість.

Так само, якщо грунт був погано оброблений перед посівом, рекомендується збільшувати норму висіву для компенсації можливих втрат. Якість насіння також відіграє не останню роль у виборі норми висіву. Зрозуміло, що у випадку, якщо в насіннєвому матеріалі є відсоток битого, пошкодженого насіння, треба сіяти з похибкою на слабке зерно. Важливо звертати увагу також на розмір фракцій, адже чим більше насіння, тим більша у нього енергія проростання. Тим не менш, не варто купувати такий посівмат для регіонів з недостатньою зволоженістю, так як він потребує більше вологи. Якщо ж Ви розраховуєте норму після того, як протруїли насіння, зверніть увагу на якість протруювання: при недостатній або надмірній кількості протруювача, Ви ризикуєте знизити енергію схожості насіння. Існує також готовий прорахунок норми висіву озимої пшениці, на який можна орієнтуватись при плануванні посівної:

Завжди треба розуміти, якщо стоїть вибір між меншою нормою висіву та більшою, краще обирати меншу. Таким чином ви дасте озимині можливість в повній мірі реалізувати свій потенціал. Завищені норми висіву не допоможуть збільшити урожай, а навпаки, можуть призвести до його втрат через небезпеку вилягання та можливе ураження хворобами.

Ці прості поради допоможуть Вам зрозуміти, скільки насіння треба придбати, як розрахувати кількість протруйника, скільки рейсів потрібно запланувати на підвезення посівного матеріалу до поля, зорієнтуватися в налаштуванні сівалки відповідного типу налаштування та, суто для самоперевірки, витрат посівного матеріалу.

Розраховуючи норму висіву насінин, важливо знайти компроміс між усіма факторами, які впливають на урожайність. Поради торгових представників чи сусідів не допоможуть Вам скласти оптимальну технологію вирощування озимої пшениці, більше того, можуть нашкодити. Не вміючи самостійно розраховувати норму висіву, ви ризикуєте втратити урожай.

Розрахунок норми висіву насіння озимої пшениці

Для всіх грунтово-кліматичних зон (з урахуванням сортових особливостей), згідно з даними дослідних станцій, сортодільниць установ-оригінаторів, встановлюються орієнтовні норми висіву озимої пшениці в мільйонах схожих насінин на гектар.

Щоб розрахувати норму висіву озимої пшениці в кілограмах на гектар, користуються найбільш поширеною формулою:

де Н – норма висіву, кг/га;
К – млн насінин на 1 га;
В – маса 1000 насінин, г;
Г – посівна або господарська придатність, %;
А – чистота насіння, %;
Б – схожість насіння, %.

Використання цієї формули норми висіву показує, що норма висіву озимої пшениці залежить від коефіцієнта висіву (К), маси 1000 насінин (В) і посівної придатності (Г). Інші чинники не враховуються. За умови одержання польової схожості на рівні лабораторної і відсутності загибелі рослин під час вегетації дана формула була б дуже зручною для розрахунків.
Проте за недостатньо якісної передпосівної підготовки грунту і насіння польова схожість може не перевищувати 70-80%. Розрахунок норми висіву за даною формулою враховує це і передбачає висів страхового запасу насіння, який становить близько 20-30% норми висіву.
Було багато спроб розробити формулу для точнішого визначення висівних норм. Є з-поміж них менш вдалі, є більш придатні і зручні для проведення висівного нормування.

На перший погляд, заслуговує на увагу формула, запропонована В.А.Вржещ. Вона враховує обсяг польової схожості і зрідження від боронування:

де П – польова схожість, %;
З – зрідження від боронування, %.

Як недолік можна назвати те, що в формулі норм висіву озимої пшениці не враховано ту частину рослин, яка випадає під час вегетації. Однак основна її помилковість у тому, що доповнення за допомогою 100/П-З дублює саму формулу Н=К B 100/Г, яка якраз і розрахована на наявний рівень польової схожості і виживання рослин. Результатом застосування цієї формули буде необгрунтоване збільшення норми висіву озимої пщениці :

Як бачимо, різниця становить 73 кг/га.
Зовсім інший підхід для розрахунку норми висіву озимої пшениці було застосовано в поданих далі формулах. Тут за основу взято не кількість висіяних насінин озимої пшениці на гектар, а прогнозовану густоту продуктивного стеблостою і коефіцієнт кущіння, які, на нашу думку, є більш реальними чинниками.
Це формула, розроблена М.С. Хоменком зі співавторами:

де Нм – норма висіву, млн насінин/га;
Y – запланована врожайність, ц/га;
Х – коефіцієнт продуктивного кущіння;
а – виживання рослин: показник відношення кількості рослин, що збереглися до збирання, до кількості висіяних схожих насінин, %;
б – очікувана кількість зерен у колосі, шт.;
в – очікувана середня маса 1000 зернин, г.
Норму висіву озимої пшениці в кілограмах на гектар визначають за формулою, %:

Аналіз складників третьої формули норм висіву озимої пшениці показує, що тут враховано значно більше інформативних показників. Проте користування цією формулою виявило і певні її недоліки. Ріст планової врожайності, навіть за умови незмінності інших показників, спричинює збільшення норми висіву озимої пшениці . Такий зв’язок є нелогічним, оскільки один і той самий рівень урожайності можна одержати як за малих, так і за великих норм висіву. Все залежить від способу формування потрібної густоти продуктивного стеблостою: чи то збільшенням норми висіву і створенням одностеблових рослин, чи то інтенсифікацією кущіння з метою формування багатостеблових рослин.
Своєю чергою, загущення посівів унаслідок збільшення норми висіву не залишить незмінними показники, що розміщені у знаменнику цієї формули. Внаслідок скорочення простору життєдіяльності кожної окремої рослини потрібно прогнозувати зменшення польової схожості, коефіцієнта кущіння, виживання рослин, кількості зернин і маси 1000 насінин. Із урахуванням цих поправок норма висіву зростає ще більше і користуватися даною формулою для розрахунків стає неможливо. Так, за врожайності 60 ц/га норма висіву озимої пшениці становить 142,4 кг/га, а за 80 ц/га і зменшення через загущення рослин показників їхньої польової схожості, коефіцієнта кущіння, виживання рослин і кількості зерен – зростає до фантастичного розміру: 525,2 кг на гектар.

На нашу думку, найбільш близька до вимог інтенсивної технології формула висіву озимої пшениці , запропонована професором М.С.Савицьким:

де С – оптимальна кількість продуктивних стебел на 1 м2 перед збиранням, шт.;
Д – виживання рослин: показник відношення кількості рослин, що збереглися до збирання, до кількості висіяних схожих насінин, %.

У цій формулі є всі основні показники, від оптимальності яких залежить обсяг урожаю. Проте, на жаль, тут не враховано посівну придатність насіння, не диференційовано такі показники, як польова схожість, виживання рослин у певні періоди росту. Це дуже важливо для інтенсивних технологій, коли є можливість регулювати процеси формування окремих елементів продуктивності на різних фазах росту.
Не розв’язує проблеми точного розрахунку і формула, запропонована М.Є. Ніколаєвим:

, (5)
де Р – число рослин до збирання, млн/га.
У цю формулу норм висіву введено показник господарської придатності, що відсутній у формулі М.С.Савицького. Проте, замість кількості стебел і коефіцієнта кущіння, подано спрощений показник, що виражений лише кількістю рослин до збирання, тобто це недолік розрахунку, який ми розглядали у перших двох формулах.
Прості розрахунки показують, що якщо прийняти кількість рослин за 200 шт./м2, то норма висіву буде становити 159 кг/га, а за 400 шт./м2 – уже 319 кг/га. Враховуючи зниження виживання рослин (Д) під впливом загущення, норма висіву буде ще вищою, що нереально.
З іншого боку, заплановані 200 рослин можуть мати 200 продуктивних стебел за коефіцієнта кущіння, рівного одиниці, і 600 колосів за трьох пагонів на рослині. За цих двох варіантів норми висіву мають бути різними, а розрахунок дасть один і той самий результат.
Наявність у формулі (4) співвідношення C/X дає можливість регулювати норму висіву залежно від густоти продуктивного стеблостою і коефіцієнта кущіння, що неможливо за користування формулою висіву озимої пшениці (5). Тобто формула М.Є. Ніколаєва теж не бездоганна, дещо “штучна” і є гіршим варіантом формули М.С. Савицького.
У розробленій нами формулі враховано вказані недоліки попередніх. Зрозуміло, що неможливо передбачити всі складні процеси, які відбуваються в рослинному агробіоценозі. Проте вона дає можливість встановити реальну норму висіву:

де З – загибель озимих за період зимівлі, %;
М – маса зерна з одного колоса, г;
г – загибель за весняно-літній період вегетації, %.
У формулі норм висіву озимої пщениці враховано густоту продуктивного стеблостою (С): що вона вища, то більшою має бути норма висіву. Збільшення коефіцієнта кущіння (Х) і маси зерна з одного колоса (М), навпаки, сприяють зменшенню розрахункової норми висіву. Включено у формулу також показники маси 1000 насінин (В) і господарської придатності (Г). Висівання крупнішим насінням, зменшення показника господарської придатності, натомість, передбачає збільшення норми висіву. Показник виживання рослин, під яким розуміється співвідношення кількості рослин, що збереглися, і кількості висіяних схожих насінин, диференційовано на три складові: польова схожість (П), втрата рослин за зиму (З) та випадання рослин за весняно-літній період вегетації (г). За інтенсивної технології ці показники оптимальні, що сприяє зменшенню норми висіву. Таким чином, простежується взаємозв’язок між усіма складниками формули, вона охоплює практично всі основні елементи структури очікуваного врожаю, від яких залежить норма висіву.
Розрахунки норм висіву озимої пшениці за формулами (4) і (6) дають близькі результати, але остання формула більш диференційована щодо особливостей технології і гнучкіша у застосуванні:

Для об’єктивного порівняння: у всіх формулах показники приймались однаковими. Якщо підставити значення, які одержані в наших дослідахі з розробки ресурсоощадної технології, то норма висіву зміниться в бік зменшення:

У наших дослідах із вивчення норм висіву озимої пшениці, де досліджувались варіанти з 2,0; 3,0; 4,0; 5,0 млн насінин/га, найвища врожайність була за висівання 3,0 млн насінин/га, що за маси 1000 насінин 45 г становить 135 кг/га. Тобто оптимальна висівна норма, встановлена дослідним шляхом, і вирахувана за формулою, – практично однакові. А це головне і найважливіше підтвердження правильності пропонованої нами формули норм висіву озимої пшениці.

Розрахунки показують, що дана формула має універсальний характер і дає реальні цифри навіть за значного зниження польової схожості і кущіння:

В. Лихочвор, д-р с.-г. наук, професор, завідувач кафедри технологій у рослинництві Львівського національного аграрного університету