Що робити з грибами після збирання та як найкраще їх зберігати: поради

Кожен грибник знає — зібрати гриби — пів справи, після цього підготовка до приготування лише розпочинається. Подекуди це може затягнутися допізна.

Розповідаємо, що робити із зібраними грибами та як їх правильно зберігати.

Як чистити гриби

Недосвідчені грибники можуть вважати, що після збору всі гриби варто одразу ж починати мити. Проте, це не зовсім так. Перш за все, їх треба перебрати та почистити від бруду і листя. Опісля цього можна приступати до миття та сушки грибів.

Варто пам’ятати, що такі гриби, як маслюки, категорично не можна мити перед чисткою, вони стають дуже липкими, втримати у руках їх складно, не те що чистити. Аби швидше з ними “розправитися”, варто починати чистити їх з ніжки та обов’язково зняти шкірку з шапинки.

Водночас варто не забувати знімати гіменофор (сіточку, яка розташована під шапинкою) з великих грибів. Це потрібно робити для того, щоб під час приготування гриби були менш в’язкі, проте якщо грибів багато, це займе багато часу, тож мало хто з грибників цим займається.

Важливо під час чистки добре оглянути гриб на наявність хробаків, які так їх полюбляють. Обріжте зіпсуті частини та добре помийте гриби, опісля обов’язково просушіть.

Що робити з грибами після чистки

Найпростіший спосіб зберігання грибів — заморожування. Для цього почищені гриби варто висушити та поставити у морозилку. Для цього підійдуть різні контейнери або ж харчова плівка. Водночас варто пам’ятати, що умовно їстівні гриби, такі як опеньки, вовнянки, дубовики тощо, варто обов’язково двічі відварити.

Затягувати з приготуванням грибів після того, як ви їх помили, точно не треба, адже вони швидко гниють.

Однак заморожувати гриби необов’язково, також їх можна зберігати у холодильнику, проте якщо їх багато, а з’їсти усі одразу не вийде, не користуйтеся цим способом.

Найчастіше господині солять, маринують або смажать гриби. Тут варто пам’ятати, що та скільки діб може зберігатися:

• відварені у холодильнику — не більше трьох діб;
• мариновані у холодильнику — 3 роки, за температури зберігання не більше +25° — 2 роки;
• солені у холодильнику — 6 місяців;
• заморожені при температурі 0-5° — до 3-4 місяців, при -18…-14° — пів року, при -24. -18° — близько року;
• у квартирі при кімнатній температурі гриби краще не зберігати довше 2-3 годин.
• сушені гриби при 14° — до двох років.

Додамо, раніше LVIV.MEDIA розповідало, що треба знати під час збору грибів та які з них небезпечні.

Що робити зі свіжозібраними грибами? Варимо, смажимо, паримо

Як обробити свіжозібрані гриби відразу ж після того, як пришли з лісу, я вже розповідав. А зараз — про те, що ж можна зробити з того, що вийшов за підсумками обробки.

Звичайно, після того, як відсортували, почистили, помили і відварили, з неповного десятилітрового пластикового відра різної збірної грибної дрібниці в друшляку залишилося не так вже і багато. Але і малою крихтою назвати цей залишок якось не обертається мова. Майже два літри відварених грибів і півлітра концентрованого грибного бульйону. Дуже навіть нічого для декількох грибних рецептів.

Спершу беремо півлітрову банку концентрованого грибного бульйону і розбавляємо його. У пропорції один до шести. На 0,5 літра бульйону — 3 літри чистої холодної води. Відповідно, знадобиться нам каструля літрів на 5. Вливаємо в неї концентрат, розводимо водою, розмішуємо, ставимо на плиту. Закипить рідина, додаємо туди відварені гриби, очищену і порізану дрібними кубиками картоплю.

Грибів на суп беремо півлітра. Один до одного в пропорції з концентратом. А картопля на три з половиною літри рідини. Вистачить штук шість. Не найбільших, але і не дрібниці. Середніх.

Як рідину після додавання в неї грибів і картоплі закипить повторно, вогонь збавили, закрили каструлю кришкою і залишили її на якийсь час. А самі займемося зажаркой.

Чистимо дві цибулини, які шаткуємо півкільцями. Наливаємо на вже заздалегідь розігріту сковорідку рослинну олію.

Увага! Олії — не шкодувати. Гриби його “люблять” і “беруть”(вбирають в себе) — багато.

Тому олія повинна покривати дно сковорідки суцільним, як мінімум міліметровим шаром. Як воно розжариться, викладаємо в сковорідку пошинкованний лук і, помішуючи, починаємо його обсмажувати.

Поки цей процес йде, чистимо пару морквин, трьом їх на великій терці і додаємо до лука, що вже став золотистим. Ще хвилин 5 − 7, не забуваючи помішувати, чаклуємо із сковорідкою. А як час вийшов — все, зажарка готова.

Не відключаючи вогонь, половину з того, що у нас лежить на сковороді, перекладаємо в каструльку. Оскільки в супі зайва олія абсолютно не потрібна, беремо або спеціальну ложку, з дірочками, або користуємося звичайною, але, набравши в неї зажарку, не квапимося, а, притуливши до стінки сковороди, трохи нахиляємо і чекаємо декілька секунд, даючи стекти надлишкам олії. Тільки після цього викладаємо вміст ложки в каструльку.

Як переклали лук, що пасерували, і моркву, присолюємо вже майже готове блюдо, даємо покипіти йому ще декілька хвилин і. Можна розливати грибний суп по тарілках. У кожну з яких — столову ложку нежирної сметани. А вже її — припорошити згори дрібно порубаною зеленню.

Правда, розливати суп з каструлі по порційних тарілках ще рано. Не тому, що він не готовий. Не до того доки. Половина обжарювання — на сковорідці. А окрім неї у нас залишилися ще півтора літри відварених грибів.

Половину з них беремо, додаємо в сковорідку, до лука і моркви, плюсом з десяток горошинок чорного перцю і продовжуємо обсмажувати вже всі разом. Але недовго. Хвилин 7 − 10. Після чого виливаємо на сковорідку грамів сто нежирної сметани, перемішуємо, збавляємо вогонь до мінімуму, закриваємо кришкою і залишаємо гаситися ще чверть години.

Поки гриби, тушковані в сметані, доходять до готовності, прийшов час зайнятися тим, що залишилося від того, що на самому початку відварили. Це — приблизно ¾ літрової банки. Грамів 700 − 750. Хоча “залишилося” — це чисто теоретично. Грибну ікру можна готувати паралельно і першому блюду, і другому.

Як тільки відварені гриби остигнули, прокрутили їх через м’ясорубку. Можна, звичайно, скористатися і блендером, але мені старий, добрий, ще бабусин агрегат подобається значно більше. Може, консерватизм це чистої води і ретроградство, що заперечує технічний прогрес, але, як на мій смак, подрібнені в м’ясорубці гриби виходять і воздушнее, і пишніше. А найголовніше — смачніше.

Загалом, прокрутили гриби через м’ясорубку і — на сковорідку їх з розігрітою рослинною олією. Туди ж ріжемо три-чотири свіжі помідорчики, додаємо пару зубчиків дрібно порізаного часнику і усю цю суміш, помішуючи, обсмажуємо на середньому вогні до тих пір, поки помідори не “розійдуться”. Т. е. залишаться від них такі тоненькі червоні шкурочки. Їх із сковорідки — геть, а її саму можна знімати з вогню. Але краще — просто вимкнути плиту, а ікра нехай коштує, доходить під кришкою. Зайве тепло їй не завадить.

Ось і увесь кулінарний процес. По підсумку якого у нас на плиті стоять і обід, і вечеря, і сніданок.

Так-так, сніданок. Звичайно, ніхто не забороняє їсти грибну ікру і в якості гарячого другого блюда. Наприклад, на вечерю. Але краще, як вона холонутиме, перекласти її в скляну банку, закрити кришкою і — в холодильничек. А уранці — заварив чайку, відрізував шматок сірого хліба, намазав його олією, поверх якої, — грибної ікри.

І ось це усе. Та вприкусочку під гарячий солодкий чай. Вже куди краще за традиційний бутерброд. Хто його знає, що на м’ясокомбінаті в ту ковбасу напхали. А тут — натуральний білок. Що перешкоджають отлoжeнию холестерину лецитини. Плюс гліцериди жирних кислот, ліпоїди, фосфатиди. І інша, інша.

Не-ет, бутерброд ні в яке порівняння не йде з грибною ікрою. А якщо хто не вірить, так приїжджайте. Спробуєте, зацените карельський натуральний продукт. Тільки поквапитеся. Скільки там у нас по підсумку ікри вийшло? Майже літрова банка. На тиждень повинно вистачити. Якщо, звичайно, помічники на гучне плямкання і апетитний запах смачної їжі не набіжать.

Ну, а набіжать, так теж нічого страшного. Приїдете, разом в ліс сходимо. За грибами. Потрібно ж колись ту теорію, що я тут старанно розписав, і на практиці закріпити?.